Національний мультитест з біології – Варіант 13

ТЕМА: Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, K) і способи усунення їхньої нестачі.

Для розв’язання завдання потрібні знання про значення деяких хімічних елементів для організму.

До руйнування емалі зубів може призвести нестача в організмі Флуору – її складника. Мигдаль, морепродукти, шпинат – харчові продукти, багаті на цей хімічний елемент.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини.

Комплекс Гольджі (Апарат Гольджі) – одномембранна органела еукаріотичної клітини, яка має вигляд системи сплющених цистерн. 

Функції, які виконує апарат Гольджі:

• накопичення й модифікація синтезованих речовин («дозрівання» білків після синтезу їх в ендоплазматичному ретикулумі, складання складних комплексів між білками, вуглеводами й ліпідами);
• транспортування речовин за допомогою транспортних міхурців;
• Утворення лізосом – органел, які забезпечують внутрішньоклітинне травлення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Для початку визначмо, який біологічний процес зображено на схемі. Ми бачимо дволанцюгову структуру, що «розкрутилася», і новий ланцюг, який формується на матриці одного з ланцюгів розкрученої молекули.

Збільшене схематичне зображення ілюструє послідовність залишків мономерів (нуклеотидних залишків), що приєднуються. У складі нового ланцюга містяться залишки азотистих основ: А (аденіну), Г (гуаніну), Ц (цитозину) й У (урацилу). Наявність залишку урацилу вказує на те, що утворений ланцюг є молекулою РНК, адже до складу ДНК натомість входить залишок тиміну (Т). Отже, зображений процес – транскрипція (синтез молекули РНК на матриці ДНК).

Проаналізуймо запропоновані твердження:

І. На рисунку зображено реплікацію – неправильне. Реплікація – це процес самоподвоєння ДНК, що відбувається перед поділом клітини.

II. Стрілка вказує на ДНК – правильне. Стрілка вказує на елемент, побудований із двох ланцюгів і «розплітається» для формування нових ланцюгів, саме це вказує на те, що позначена структура – ДНК.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Обмін речовин і перетворення енергії.

Метаболізм – це сукупність усіх хімічних реакцій, які постійно відбуваються в організмах для підтримання життя. Метаболізм охоплює катаболізм й анаболізм.

Катаболізм (енергетичний обмін, дисиміляція): розщеплення складних речовин на простіші з вивільненням енергії. Приклади: 

• гліколіз – розщеплення глюкози до молочної кислоти або пірувату;
• бродіння – природний процес, під час якого мікроорганізми (як-от дріжджі чи бактерії) розщеплюють цукор або інші вуглеводи без участі кисню;
• цикл Кребса – ланцюг біохімічних реакцій у мітохондріях клітин, де розщеплюються вуглеводи, жири й білки – є етапом клітинного дихання;
• травлення – розщеплення їжі – білків до амінокислот, жирів до жирних кислот і гліцеролу.

Анаболізм (пластичний обмін, асиміляція): синтез потрібних клітинам нових сполук, який поглинає енергію. Приклади:

• реплікація – створення копій молекул ДНК перед поділом клітини;
• транскрипція – процес синтезу молекули РНК на основі матриці ДНК;
• біосинтез білків (трансляція) – поєднання амінокислот у ланцюги білків;
• фотосинтез – утворення глюкози з води та вуглекислого газу у рослин під дією сонячного світла;
• хемосинтез – процес утворення живими організмами органічних речовин із неорганічних (вуглекислого газу та води), але внаслідок використання енергії хімічних реакцій окиснення неорганічних сполук. Цей спосіб живлення характерний лише для деяких бактерій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Обмін речовин і перетворення енергії. Біорізноманіття. Прокаріотичні організми.

Проаналізуймо запропоновані діаграми й визначмо правильність тверджень.

Діаграма 1 відображає залежність від рівня рН біомаси бактерій і кількості триптофану, який вони можуть синтезувати. Найменші показники біомаси зафіксовані за рН 4 (6 од.) і рН 10 (8 од.). Найвищі показники біомаси зафіксовані за рН 7 (15 од.) і рН 6 (14 од.), рН 8 (14 од.). Від кількості біомаси залежить і кількість триптофану. Відповідно показники кількості триптофану розподілені аналогічно до значень біомаси. Найменший показник триптофану за рівня рН 4 (1 од.), найвищий за рівня рН 7 (6 од.).

Діаграма 2 відображає зміни зі зміною температури біомаси бактерій і кількість триптофану, який вони можуть синтезувати. Найменший показник біомаси зафіксовано за температури 29 ℃ (7 од.). У діапазоні 31–35 ℃ біомаса бактерій зростає. Найвищий показник біомаси зафіксовано за 37 ℃ (14 од.). Найменший показник триптофану залежно від впливу температури зафіксовано за 29 ℃ (1 од.), найвищий за 37 ℃ (8 од.).

Проаналізуймо запропоновані твердження.

І. За pH 4 вироблення триптофану є найменшим – правильне. 

II. За 37 °C бактерій найбільше – правильне.

Правильна відповідь – В.

Тема: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

Пріони – унікальні інфекційні агенти, що складаються лише з аномально згорнутих білкових молекул і не містять нуклеїнових кислот. Вони спричиняють смертельні нейродегенеративні захворювання в людей і тварин.

Основні шляхи зараження пріонами:

• аліментарний – через уживання м’яса інфікованих тварин (наприклад, яловичини від корів, заражених коров’ячим сказом);
• ятрогенний – під час медичних маніпуляцій через використання забруднених інструментів. Пріони надзвичайно стійкі й не руйнуються під час стандартної стерилізації;
• трансплантаційний – під час лікування препаратами тваринного походження або пересадки тканин, що містять інфекційний агент;
• спадковий – через мутацію в гені, який відповідає за синтез нормального клітинного пріонного білка.

Найкращими заходами профілактики є контроль за якістю харчових продуктів (уникнення вживання м’яса заражених тварин), використання одноразових медичних інструментів у групах ризику й неухильне дотримання протоколів безпеки у виготовленні біопрепаратів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Гриби-паразити рослин – це організми, які живуть, користуючись живими рослинами. Вони руйнують клітини, забирають корисні речовини, знижують врожай і можуть повністю знищити культури. До грибів-паразитів належать сажкові, іржасті, борошнисторосяні гриби, ріжки й трутовики.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Фагоцитоз – захоплення клітиною твердих частинок, поглинання й перетравлення їх. Фагоцитоз здійснюється завдяки еластичності й здатності плазматичної мембрани «приліплювати» частинки.

Цю важливу захисну роботу в організмі людини й тварин виконують клітини імунітету (наприклад, лейкоцити, нейтрофіли й макрофаги), а для одноклітинних організмів це спосіб живлення (амеба-протей).

Інші варіанти відповіді неправильні.

Б інфузорія-туфелька затягує поживні часточки всередину за допомогою рухів війок через клітинний рот

В хламідомонада – зелена водорість, якаотримує органічні речовини для живлення внаслідок фотосинтезу 

Г пінулярія – діатомова водорість, основним способом її живлення є фотосинтез, унаслідок якого отримує органічні речовини; також може поглинати часточки їжі всією поверхнею тіла

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

На фотографії зображено плід аґрусу – ягоду. Ягоди бувають маленькі (до 2 г), середні (2–4 г) або великі (понад 4 г). Шкірочка тонка, але щільна, буває голою або вкритою волосками (щетинками), іноді з добре помітними жировими жилками. Найчастіше білого, зеленого або рожевого кольору. Мʼякоть соковита, з великою кількістю дрібного насіння всередині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Усі складники стебла правильно позначено у варіанті Г. 

1 – кора, 2 – деревина, 3 – серцевина

Ознайомтеся з рисунком внутрішньої будови стебла для вивчення структури стебла.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Вегетативне розмноження – це спосіб нестатевого розмноження, за якого новий організм утворюється з вегетативних органів або їхніх частин (пагонів, коренів, листків чи їхніх видозмін). 

Приклади вегетативного розмноження:

• кореневищем: пирій, конвалія, папороті;
• цибулинами: тюльпани, часник, нарциси;
• бульбами: картопля, топінамбур;
• вусами (повзучими пагонами): суниці, будра плющовидна;
• кореневою порослю: малина, вишня, слива;
• листками: бегонія, фіалка (сенполія), каланхое.

Правильна відповідь – формування вусів у суниці.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А й Г – приклади статевого розмноження, бо дозрівання насіння відбувається після запліднення, а злиття гамет (запліднення) є основою статевого процесу.

Б – спосіб нестатевого розмноження за допомогою спеціалізованих клітин (спор), а не вегетативних органів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Клас Птахи. Особливості будови, життєдіяльності та пристосування до польоту.

Для виконання цього завдання треба пригадати особливості анатомії птахів, зумовлені їхньою здатністю до польоту.

Птахи мають укорочене обтічне тіло, вкрите пір'ям. Їхні передні кінцівки в процесі еволюції перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі або гілках. Теплокровність, здатність до польоту й високий рівень розвитку нервової системи – ключові ознаки, що визначили унікальність цієї групи хребетних тварин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У тексті йдеться про павука. Згадано особливості його поведінки й будови, зокрема наявність павутинних бородавок. 

Отже, Тарантул Арагога належить до класу Павукоподібних. Павукоподібні належать до типу Членистоногі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність. Адаптації як загальна властивість біологічних систем.

У тексті завдання зазначено: «Ці хижаки не плетуть ловильних сіток, а підстерігають здобич із засідки. На відміну від більшості інших павуків, вони мають гострий зір завдяки розташованим у три ряди восьми очам (два з них – особливо великі й помітні)». Саме добре розвинений зір дає змогу павуку виявляти й ефективно атакувати здобич без використання павутини.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Вступ. Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У бінарній номенклатурі й класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм. Друге – на вид, до якого належить організм.

Визначмо класифікаційні одиниці для Тарантула Арагога (Lycosa aragogi): рід – Тарантул, вид – Арагог.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова; тканини внутрішнього середовища: сполучні, кров, скелетні), їхня будова й функції.

Для виконання цього завдання слід пригадати особливості будови та класифікацію тканин організму людини.

Усі тканини людини поділяють на чотири типи: епітеліальні, м’язові, нервові та тканини внутрішнього середовища.

• Епітеліальна тканина утворена щільно притиснутими клітинами, що розташовуються у вигляді пласта, а міжклітинної речовини в ній майже немає.

• Тканини внутрішнього середовища складаються з різноманітних клітин, які розміщені пухко й мають велику кількість міжклітинної речовини.

• М’язова тканина містить видовжені клітини, у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця – міофібрили.

• Нервова тканина складається з головних клітин – нейронів, а також клітин, що їх оточують, – нейроглії. Нейрон має тіло та два види відростків: відносно короткі – дендрити та один довгий – аксон.

Отже, зображено епітеліальну тканину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишківнику.

Для виконання цього завдання треба пригадати особливості процесів травлення в кишківнику.

На схемі цифрою 1 позначено лімфатичну судину, яка транспортує жири. Тому перше твердження є помилковим. Цифрою 2 позначено клітини епітелію, що забезпечують пристінкове травлення.

Отже, правильним є лише друге твердження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. Вища нервова діяльність людини.

Будь-яка сенсорна система (аналізатор) складається з трьох послідовних відділів, кожен із яких виконує чітку функцію:

1. периферійний (рецепторний) – сприймає подразнення й перетворює його на нервовий імпульс (наприклад, рецептори сітківки ока чи шкіри);
2. провідниковий – складається з чутливих нервів і нервових шляхів, які передають нервовий імпульс від рецепторів до кори головного мозку;
3. центральний (кірковий) – ділянка кори головного мозку, де відбувається остаточний аналіз і розпізнавання отриманої інформації.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А регуляція тонусу м'язів залежить від окремих відділів ЦНС (наприклад, мозочка та мозочкового шляху), а не провідникового відділу аналізатора

Б сприйняття подразника – це функція периферійного (рецепторного) відділу

В аналіз отриманої інформації – це функція центрального (кіркового) відділу

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Проаналізуймо таблицю й пояснення до неї.

Пояснення I правильне: у таблиці чітко показана відсутність білків у первинні та вторинній сечі, бо в нормі вони не потрапляють до фільтрату, а всмоктуються назад у кров.

Пояснення II правильне: збільшення масової частки сечовини у вторинній сечі зумовлено концентруванням розчину внаслідок зменшення об'єму розчинника. Під час первинної фільтрації утворюється значний об'єм рідини, у якій вміст сечовини відносно низький. На етапі канальцевої реабсорбції організм вибірково повертає в кровотік приблизно 99 % води й корисної речовини, тоді як сечовина як кінцевий продукт метаболізму залишається в просвіті канальців. Оскільки підсумковий об'єм рідини зменшується в десятки разів, а маса сечовини залишається практично незмінною, її відсоткова концентрація у вторинній сечі пропорційно зростає.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Визначмо позначені на рисунку складники травної системи (А – Г) і їхні функції:

А шлунок – порожнистий мішкоподібний м’язовий орган, розташований між стравоходом і дванадцятипалою кишкою. У ньому відбувається накопичення їжі та початкове розщеплення її білків під дією шлункового соку

Б печінка – найбільша залоза організму, розташована в правому підребер’ї. Вона виконує бар’єрну функцію, бере участь в обміні речовин і безперервно виробляє жовч, знешкоджує токсини

В підшлункова залоза – залоза змішаної секреції, розташована позаду шлунка. Вона має довгасту (листоподібну) форму. Виробляє панкреатичний сік для травлення й гормони (зокрема інсулін)

Г жовчний міхур – мішкоподібний орган, розташований у заглибині на нижній поверхні печінки. Він слугує резервуаром для накопичення й концентрування жовчі, яка виділяється у дванадцятипалу кишку під час споживання їжі

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення. 

У наведеному фрагменті процитовано Чарлза Дарвіна – засновника наукової теорії еволюції. У цитаті йдеться про те, що види змінюються поступово під дією природного добору, а викопні рештки й перехідні форми (досліджувані палеонтологією) є основними доказами історичного розвитку й походження всіх сучасних організмів – що також є основними положеннями еволюційної теорії. 

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А біогенетичний закон (Геккеля – Мюллера) описує зв'язок між індивідуальним (онтогенез) та історичним (філогенез) розвитком організмів на основі ембріологічних даних

Б теорія панспермії припускає занесення життя на Землю з космосу

В хромосомна теорія спадковості (автор Т. Морган) пояснює механізми передання спадкових ознак через хромосоми

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Форичні зв'язки (форезія) – це форма трофічно не пов'язаних міжвидових взаємин, за яких організм бере участь у розселенні або транспортуванні іншого організму (його плодів, насіння, спор чи зародків). Коли вільшанка поїдає плоди горобини й переносить насіння на нові території, вона здійснює форичний зв'язок (зоохорію).

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А і Б (мурашка використовує гілку для побудови мурашника, борсук утеплює нору опалим листям) – приклади фабричних зв'язків, за яких органи, виділення чи залишки життєдіяльності одного виду інший вид використовує як будівельний матеріал для гнізд, нір чи інших споруд

В (вовк сірий полює на косулю) – приклад трофічних зв'язків (хижацтво), де один організм слугує їжею для іншого

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Мімікрія – це здатність живих організмів наслідувати зовнішній вигляд, забарвлення або інші ознаки інших організмів чи неживих предметів задля виживання.

Розрізняють Бейтсівську мімікрію і Мюллерівську мімікрію, а також звичайний тип маскування.

Бейтсівська мімікрія – беззахисний і неїстівний для хижаків вид копіює зовнішність небезпечної чи отруйної істоти. Приклад – нешкідливі мухи-дзюрчалки колірною гамою нагадують ос або бджіл.

Мюллерівська мімікрія – кілька різних отруйних або неїстівних видів нагадують один одного. Це створює спільний захисний ефект перед хижаками. Приклад – кілька неїстівних видів тропічних метеликів родини геліконід у різних регіонах мають однакові яскраві малюнки на крилах. Подібне забарвлення є в неїстівних жуків-сонечок і клопів (наприклад, червоноклопів). Схоже жовто-чорне смугасте забарвлення мають різні види жалки комах (оси, бджоли, джмелі).

Маскування – злиття з фоном довкілля за допомогою форми або кольору. Приклад – комаха-паличник, схожий на гілочку.

Захисне забарвлення – це природний камуфляж, завдяки якому тварини зливаються з навколишнім середовищем і стають непомітними для ворогів або здобичі. 

Застережливе (попереджувальне) забарвлення (апосематизм) – це яскраве, помітне забарвлення тварин, яким вони попереджають хижаків про свою отруйність, неїстівність або наявність небезпечних захисних пристосувань. Приклад – яскраві кільця коралових аспідів або застережливі візерунки на тілі отруйних змій; отруйні жаби-дереволази (кокарі) забарвлені в дуже яскраві сині, червоні чи жовті кольори.

Квітки деяких рослин, які не мають нектарників й імітують їх наявність є прикладом мімікрії.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи.

Хітин (1) – структурний полісахарид клітинної стінки грибів – надає міцності клітинній стінці печериць (А).

Глікоген (2) – резервний полісахарид тваринного та грибного організму – є резервною речовиною клітин кроля дикого (Г).

Крохмаль (3) – резервний полісахарид рослинного організму – є резервною речовиною клітин яблуні дикої (Б).

Целюлоза (4) – структурний полісахарид клітинної стінки рослин – надає міцності клітинній стінці шипшини собачої (В).

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Визначмо назви рослин, розглянувши зображення їхніх плодів (А – Д):

А персик

Б горох

В томат

Г груша

Д мак

Пригадаймо приклади рослин, які мають такі плоди (1–4):

• кістянка – вишня, персик, слива, черемха
• коробочка – мак, тюльпан, блекота, дурман;
• яблуко – яблуко, груша, горобина, айва, глід
• біб – горох, квасоля, соя, сочевиця, акація;

Рисунок В зайвий, на ньому зображено томат, якому притаманний плід – ягоду. Такий плід мають картопля, баклажан, смородина, лохина.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби. Амфібії. Птахи, їхня різноманітність. Ссавці, їхня різноманітність.

Для початку розподілімо організми на дві групи: тих, які мають грудну клітку, і у тих, у яких її немає.

Мають грудну клітку страус африканський, їжак європейський, ворона сіра.

Немає грудної клітки в окуня річкового, жаби озерної.

Визначмо, яка із цих тварин (страус африканський, їжак європейський, ворона сіра) мають зуби й не мають кіля. Це – їжак європейський. Не має зубів, але має кіль ворона сіра, усі птахи не мають зубів, аби зменшити масу тіла під час польоту. Страус африканський – зайвий обʼєкт, тому що страус належить до групи Безкільові птахи. 

Визначмо, яка із цих тварин (окунь річковий, жаба озерна) має ребра, але не має груднини. Це – окунь річковий. Не має ребер, але має груднину жаба озерна. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна й лімфатична системи людини.

1 – півмісяцевий клапан (Г)

Вказує на півмісяцевий клапан аорти (або легеневого стовбура), розташований на виході зі шлуночка в судину. Ці клапани запобігають поверненню крові з великих судин назад у шлуночки під час їхнього розслаблення (діастоли).

2 – праве передсердя (А)

Права верхня камера серця (анатомічно праворуч, на малюнку – зліва), куди впадають верхня та нижня порожнисті вени, приносячи венозну кров від усього тіла.

3 – тристулковий клапан (В)

Стулковий клапан, розташований між правим передсердям і правим шлуночком. Він перешкоджає зворотному рухові крові зі шлуночка в передсердя під час скорочення (систоли).

4 – мітральний / двостулковий клапан (Б)

Стулковий клапан із сухожильними структурами, розташований між лівим передсердям і лівим шлуночком. Забезпечує односторонній рух артеріальної крові з лівого передсердя до лівого шлуночка.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.

Визначмо тип успадкування. В умові завдання зазначено: «Ген, рецесивний алель якого зумовлює гемофілію, локалізований в X-хромосомі» – оскільки ген міститься в статевій Х-хромосомі, цей тип успадкування зчеплений зі статтю (X-зчепленим рецесивним).

Визначмо генотип жінки. Позначмо алелі: ХН– нормальне зсідання крові (домінантний), Хh – гемофілія (рецесивний). За умовою завдання жінка здорова й не містить мутантного алеля, отже, вона є гомозиготою за домінантним алелем – ХН ХН

Визначмо ймовірність народження хлопчика, який хворітиме на гемофілію.

(P): ХН ХН × Хh Y

(G): ХН та Y, Хh 

(F₁): ХНY – здоровий хлопчик

ХНХh – здорова дівчинка, носій алелю гемофілії h

Ймовірність народження хворого хлопчика становить 0 %.

Правильна відповідь: 3, 1, 1.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Амфібії. Екосистеми. 

Зображені організми на марках належать до групи Хордові, класу Земноводні. 

Пристосуванням до наземного середовища існування є легені, аби організм міг отримувати й засвоювати атмосферний кисень.

Місце у трофічних ланцюгах – консументи. 

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовою органікою (іншими живими істотами). Їх поділяють на консументи І порядку (рослиноїдні), II й наступних порядків (хижаки).

Редуценти – організми (гриби, бактерії), які розкладають рештки відмерлих організмів до простіших неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.