Розділ: Національний мультитест з біології
Тест: Тренувальні тести НМТ 2022–2027
Блок: Варіант 17
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Рівні організації життя біологічних систем і їхні характерні риси.
Організм комахи (окремий багатоклітинний організм, рівень організації – організмовий/системний) має такі складники: вусики, очі, дихальця, мальпігієві судини тощо. Нейрон – це клітина (клітинний рівень організації), яка складається з тіла, ядра, дендритів й аксона.
Проаналізуймо варіанти комбінацій для складників 1 (організму комахи) і 2 (нейрона).
А 1 – очі; 2 – нервова система (неправильно, адже нервова система – це система органів, а не складник окремої клітини-нейрона)
Б 1 – аксон; 2 – надкрила (неправильно, бо аксон – складник нейрона, а не комахи)
В 1 – дихальця; 2 – клітинна стінка (неправильно, бо тваринні клітини, зокрема нейрони, не мають клітинної стінки)
Г 1 – мальпігієві судини; 2 – дендрит (правильно: мальпігієві судини є органом видільної системи комахи 1, а дендрит – відростком нейрона 2)
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.
Ферменти (або ензими) – це білкові каталізатори або їхні комплекси, які пришвидшують хімічні реакції в організмах. За своєю хімічною природою переважна більшість ферментів є білками (молекулами, що складаються із залишків амінокислот, згорнутих у певну просторову структуру). Деякі специфічні ферменти можуть мати нуклеотидну природу (наприклад, рибозими з молекул РНК), проте глюкоцереброзидаза є типовим лізосомальним ферментом білкової природи, дефіцит якого спричиняє хворобу Гоше.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.
Хвороба Гоше є спадковим захворюванням, зумовленим дефіцитом ферменту глюкоцереброзидази через мутацію в гені GBA1, розташованому в 1-й хромосомі. Це порушення є прикладом генної (точкової) мутації (зміною нуклеотидної послідовності в межах одного гену), а не геномної, яка зачіпає кількість цілих хромосом. Відповідно, учень помиляється.
Для діагностики таких захворювань використовують молекулярно-генетичні чи біохімічні методи (визначення активності ферменту), тоді як цитогенетичний метод застосовують переважно для виявлення хромосомних і геномних мутацій (зміни кількості чи структури хромосом у каріотипі). Отже, учениця також помиляється.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.
Розгляньмо рисунок. На ньому схематично зображено тваринну клітину та її основні компоненти й органели, позначені літерами.
Глюкоцереброзидаза – лізосомальний фермент, тобто в нормі він міститься в лізосомах – одномембранних органелах, які забезпечують внутрішньоклітинне травлення. На схемі лізосому позначено літерою В.
Інші варіанти неправильні. Адже
А ядро – двомембранна органела, що містить генетичний матеріал (ДНК) і забезпечує збереження й передання спадкової інформації
Б апарат Гольджі – одномембранна органела, яка накопичує, модифікує і пакує синтезовані речовини, проте не є місцем локалізації цього ферменту
Г мітохондрія – двомембранна органела («енергетична станція» клітини), де відбувається клітинне дихання й синтез АТФ
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.
Розгляньмо мікрофотографію. На ній зображено стос ущільнених цистерн, міхурців і трубочок, які утворюють одномембранну органелу. Це комплекс Гольджі (апарат Гольджі), який забезпечує накопичення, хімічне модифікування й пакування синтезованих речовин у везикули.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.
На схемі зображено три процеси:
1 – транскрипція: синтез РНК на матриці ДНК;
2 – трансляція: синтез білка на рибосомах;
3 – реплікація: подвоєння ДНК.
Рибосоми зернистої ендоплазматичної сітки здійснюють трансляцію, тобто синтез білків. Цей процес позначено цифрою 2.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.
У клітини людини після завершення реплікації ДНК кількість молекул ДНК (хроматид) у ядрі подвоюється, тоді як кількість хромосом залишається незмінною, оскільки сестринські хроматиди поки що з'єднані між собою центромерами.
Оскільки диплоїдний набір соматичної клітини людини в нормі становить 46 хромосом, то під час інтерфази (після синтетичного періоду, коли завершилася реплікація) кожна хромосома складається вже з двох сестринських хроматид. Відповідно, у клітині містяться 46 хромосом і 92 хроматиди.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.
Під час фотосинтезу рослина поглинає вуглекислий газ із міченим атомом Карбону. У світлонезалежних реакціях (темновій фазі) циклу Кальвіна цей вуглекислий газ залучається до низки ферментативних перетворень, унаслідок яких синтезуються органічні речовини. Первинним і кінцевим продуктом цих реакцій є глюкоза.
Отже, мічений атом Карбону виявляли у складі молекули глюкози.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів.
Умовою зазначено, що муковісцидоз є аутосомно-рецесивним захворюванням (залоз зовнішньої секреції, що супроводжується ураженням легень, бронхів і шлунково-кишкового тракту).
Твердження I є хибним, оскільки муковісцидоз зумовлений мутацією в аутосомі, а не в статевій хромосомі (X або Y).
Твердження II також є хибним, адже муковісцидоз успадковують за аутосомно-рецесивним типом (хворі діти, наприклад, у поколінні III або IV, можуть народжуватися в здорових батьків, які є гетерозиготними носіями рецесивного алеля).
Отже, серед наведених тверджень немає правильних.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності мінливості організмів.
Мутагенні чинники за своєю природою поділяють на фізичні, хімічні й біологічні. Фізичними мутагенами є різні види йонізувального й нейонізувального випромінювання, здатні пошкоджувати структуру ДНК й спричиняти мутації. До них належать, зокрема, рентгенівське, гамма- й ультрафіолетове випромінювання. Отже, гамма-випромінювання належить саме до фізичних мутагенів.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А колхіцин – хімічна речовина, яку використовують як хімічний мутаген для подвоєння кількості хромосом (поліплоїдії)
Б нітритна кислота – хімічний мутаген, що викликає хімічні зміни в азотистих основах нуклеотидів
Г вірус гепатиту В – біологічний мутаген (живий чинник), здатний вклинюватися в геном клітини-хазяїна й спричиняти мутації
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.
Розгляньмо зображення зон кореня. Цифрою 1 позначено провідну зону, 2 – зону всмоктування (зону кореневих волосків), 3 – зону розтягування, 4 – кореневий чохлик (під ним зона поділу).
Провідна зона (1) забезпечує транспорт води й розчинених мінеральних речовин від кореня до надземних органів рослини. У цій зоні також формуються бічні корені.
Зона всмоктування (2) містить численні кореневі волоски, які збільшують площу контакту кореня з ґрунтом. Її основна функція – поглинання води та розчинених у ній мінеральних речовин.
Зона розтягування (3) утворена клітинами, які активно ростуть і видовжуються. Завдяки цьому корінь збільшується в довжину й просувається в ґрунті.
Зона поділу (4) складається з твірної тканини, клітини якої інтенсивно діляться мітозом, утворюючи нові клітини й забезпечуючи ріст кореня. Верхівка кореня вкрита кореневим чохликом, який захищає зону поділу від механічних пошкоджень під час просування кореня в ґрунті.
Отже, структуру, що забезпечує всмоктування води й розчинених у ній мінеральних речовин, позначено цифрою 2.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення рослин. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.
Розгляньмо етапи життєвого циклу папоротей. У життєвому циклі папоротеподібних чітко чергуються покоління – спорофіт і гаметофіт. На рисунках буквами позначено: А – доросла рослина папороті (спорофіт), Б – прикриті сорусами спорангії на нижній поверхні листків, В – заросток (гаметофіт), Г – молодий спорофіт, що розвивається із заростка.
Гаплоїдний (n) набір хромосом мають клітини гаметофіта (заростка). Заросток папороті розвивається зі спори, має серцеподібну форму, зелений колір (здійснює фотосинтез) і несе статеві органи – антеридії та архегонії, у яких утворюються гамети. Усі його клітини містять одинарний (гаплоїдний) набір хромосом, тоді як доросла листостеблова рослина (спорофіт) має диплоїдний (2n) набір.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А спорофіт (доросла листостеблова рослина папороті) має диплоїдний (2n) набір хромосом
Б самі спори гаплоїдні, але стінки спорангіїв та інші тканини утворені диплоїдними клітинами спорофіта
Г унаслідок злиття гамет під час запліднення відновлюється диплоїдний набір (2n)
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення рослин. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.
На рисунку зображено плоди каштана. У цієї рослини плід – сухе однонасінне нерозкривне утворення з твердим дерев'янистим оплоднем, який не зростається з насіниною. Назва такого типу плоду – горіх.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А сім'янка – сухий нерозкривний плід, у якого шкірястий оплодень лише прилягає до насінини, але не зростається з нею (як у соняшника)
Б зернівка – сухий нерозкривний плід, у якого тонкий оплодень повністю зростається з насінною шкіркою (як у пшениці чи кукурудзи)
Г кістянка – соковитий плід із м'ясистим оплоднем і дерев'янистим внутрішнім шаром (кісточкою), що захищає насінину (як у вишні чи сливи)
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.
У тексті зазначено, що цей грибоподібний організм уражає рослини родини Пасльонові (до яких належать картопля, томати тощо), утворює на листках темні плями з подальшим відмиранням тканин і загниванням пагонів. Поширенню збудника сприяють висока вологість і прохолодна погода.
Ці ознаки характерні для фітофтори (збудника фітофторозу) – грибоподібного організму з ооміцетів, який спричиняє одне з найнебезпечніших захворювань пасльонових культур.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А сажка – це група грибів-паразитів, які уражають переважно злакові культури (кукурудзу, пшеницю тощо), утворюючи чорну масу спор, схожу на сажу
В борошниста роса – захворювання рослин, яке викликають справжні гриби-паразити, що проявляється у вигляді білого чи сіруватого нальоту на поверхні листків
Г ріжки – це гриб-паразит, який уражає зав'язь квіток переважно злакових культур (наприклад, жита), утворюючи отруйні ріжки (склероції)
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.
Малярійний плазмодій – паразитичний одноклітинний еукаріот. У зрілих форм не має спеціальних органел руху; його життєвий цикл пов’язаний зі зміною хазяїв – людини й комара роду Anopheles.
Інфузорія-туфелька – одноклітинний еукаріот, поверхня клітини якого вкрита численними війками. Їхні узгоджені рухи забезпечують активне пересування організму у водному середовищі.
Амеба протей – одноклітинний еукаріот, який пересувається за допомогою псевдоподій (несправжніх ніжок) – тимчасових виростів цитоплазми. Вони також беруть участь у захопленні частинок їжі шляхом фагоцитозу.
Евглена зелена – одноклітинний еукаріот, який пересувається переважно за допомогою джгутика. Поблизу його основи розташоване світлочутливе вічко (стигма), що бере участь у забезпеченні фототаксису – спрямованої рухової реакції на світло. Саме поєднання джгутика та світлочутливого вічка дає змогу евглені орієнтуватися відносно джерела світла.
Отже, за допомогою джгутика та світлочутливого вічка в середовищі пересувається й орієнтується евглена зелена.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Біорізноманіття. Систематика. Ранг таксонів у зоології.
У біологічній номенклатурі для тварин діє бінарна номенклатура, де перше слово в латинській назві вказує на рід, а друге – на вид. У тексті й підписі до зображення наведено латинську назву жука-оленя – Lucanus cervus. Отже, родову назву можна легко визначити за першим словом латиниці – Lucanus, українською мовою це відповідає роду Рогач.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.
Дорослі жуки-олені живляться соком дерев, а їхні личинки – мертвою деревиною, тобто вони споживають готові органічні речовини, займаючи трофічний рівень консументів. Отже, учень має рацію.
У дорослих комах (імаго) процес росту й розвитку повністю завершується під час метаморфозу, а після виходу з лялечки дорослий жук-олень уже не росте й не линяє, здатний лише живитися та розмножуватися. Отже, твердження учениці помилкове.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Закономірності еволюційного процесу.
Боротьба між самцями одного виду (у цьому випадку – між самцями жука-оленя за допомогою масивних верхніх щелеп) за право залишити потомство та заволодіти самкою є класичним прикладом внутрішньовидової боротьби.
Зверніть увагу на те, чому інші варіанти відповіді не є правильними:
- міжвидова боротьба – це суперництво між особами різних видів (наприклад, хижак і здобич, конкуренція за їжу між різними видами тварин).
- боротьба з умовами середовища – це несприятливий вплив абіотичних факторів (посуха, низькі чи високі температури, повінь), а не взаємодія між особинами.
- боротьба за харчові ресурси може відбуватися як всередині виду, так і між різними видами, але в описаному випадку ключовим є суперництво саме між самцями за самку, що належить до репродуктивної конкуренції всередині популяції.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини.
Кісткова тканина складається з міжклітинної речовини (матриксу), волокон і клітин. За синтез органічних компонентів кісткового матриксу відповідають спеціалізовані активні клітини – остеобласти. Вони продукують міжклітинну речовину і беруть участь у її мінералізації, після чого можуть перетворюватися на зрілі клітини кістки – остеоцити.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А остеоцити – це головні зрілі клітини кісткової тканини, які містяться в лакунах матриксу і підтримують його стан, але не здійснюють активного синтезу нової основної речовини
В остеокласти – це великі багатоядерні клітини, які руйнують (резорбують) стару кісткову тканину й мінеральний матрикс, забезпечуючи перебудову кісток
Г остеон – це не клітина, а структурно-функціональна одиниця компактної кісткової тканини, яка складається з концентричних пластинок навколо каналу із судинами
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.
Виконуючи це завдання, потрібно визначити механізм, який забезпечує формування специфічного імунного захисту після вакцинації.
Імунітет поділяють на вроджений і набутий. Вроджений імунітет забезпечує швидкий неспецифічний захист від збудників, тоді як набутий є специфічним і формується після контакту з антигеном. Набутий імунітет може бути природним (після перенесеної інфекції або отримання антитіл від матері) і штучним (після вакцинації або введення готових антитіл).
Вакцинація спрямована на створення штучного набутого імунітету. До складу вакцин входять ослаблені чи вбиті мікроорганізми, їхні фрагменти або токсини (антигени), які не здатні викликати захворювання, але розпізнаються імунною системою. У відповідь на введення антигенів лімфоцити починають активно проліферувати й диференціюватися, що призводить до формування специфічних антитіл і клітин імунної пам'яті. Завдяки клітинам пам'яті при повторному потраплянні реального збудника імунна відповідь розвивається швидко та потужно, захищаючи організм від інфекції.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А складники вакцин не знищують вірусні частини самостійно прямою хімічною чи фізичною дією; вони лише слугують сигналом (антигенами) для активації власних захисних сил організму
В еритроцити виконують функцію транспортування газів (кисню та вуглекислого газу) і не беруть участі в розпізнаванні вірусних антигенів чи виробленні імунітету
Г неспецифічні чинники імунітету (наприклад, шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз) забезпечують загальну резистентність організму, тоді як вакцинація формує саме специфічну імунну відповідь
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.
Розгляньмо схему активації травного ферменту. На ній зображено процес перетворення неактивного попередника – пепсиногену – на активний фермент – пепсин. Пепсиноген синтезують залозисті клітини слизової оболонки шлунка. Пепсин не може розщеплювати білки, щоб не пошкоджувати клітини залоз. Для його перетворення на активний пепсин необхідні кисле середовище та дія хлоридної кислоти.
Отже, речовиною, позначеною літерою Х, є хлоридна кислота (
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А жовч виробляється печінкою, надходить у дванадцятипалу кишку та забезпечує емульгування жирів, активацію кишкових і панкреатичних ферментів, але не активує пепсин у шлунку
В білок – це субстрат, його розщеплює пепсин, а не речовина, що активує цей фермент
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.
Для параметра 1 (місце синтезу паратгормону): паратгормон виробляють паращитоподібні (прищитоподібні) залози, які розташовані на задній поверхні щитоподібної залози; він регулює обмін Кальцію і Фосфору в організмі, підвищуючи концентрацію Кальцію в плазмі крові. Отже, позиції 1 відповідає прищитоподібна залоза.
Для параметра 2 (назва гормону, що синтезується в гіпофізі та стимулює ріст організму): соматотропін (гормон росту) синтезує передня частка гіпофіза; він відповідає за стимуляцію росту організму, ріст кісток, м'язів і загальний розвиток.
Для параметра 3 (ефект дії глюкагону): глюкагон – це гормон підшлункової залози (альфа-клітин острівців Ланнгерганса), який є антагоністом інсуліну; він стимулює розпад глікогену до глюкози в печінці й мобілізує енергетичні ресурси, що спричиняє підвищення концентрації глюкози в плазмі крові.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.
Речовина
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.
У завданні йдеться про відмінності в середній довжині хвоста в популяціях одного виду гризунів, які мешкають у різних кліматичних умовах: у популяціях із холодніших районів хвіст коротший, ніж у популяціях із тепліших районів.
Цю закономірність пояснює правило Аллена, згідно з яким у теплокровних тварин спостерігають зменшення виступних частин тіла (вух, хвостів, кінцівок) у холодніших областях ареалу. Це – пристосування організмів до збереження тепла, бо менша поверхня виступних частин зменшує тепловіддачу в умовах низьких температур.
Інші варіанти відповіді неправильні. Адже
А правило Бергмана описує закономірність, за якої у тварин одного виду або близьких видів розміри тіла збільшуються внаслідок просування від екватора до полюсів або від низин до гір (теплокровні тварини холодних регіонів мають більші розміри тіла для зменшення відношення площі поверхні до об'єму)
В закон гомологічних рядів спадкової мінливості виявляєє схожість у спадковій мінливості споріднених видів і родів організмів
Г правило екологічної піраміди відображає закономірності передання маси або енергії між різними трофічними рівнями в екосистемі
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Органічні й неорганічні сполуки та їхня роль в організмі. Білки.
Розгляньмо біохімічні особливості й локалізацію певних білків в організмі людини.
Фібриноген (1) – розчинний білок, який синтезується в печінці й постійно міститься в плазмі крові. Він відіграє ключову роль у процесі зсідання крові (гемостазі), перетворюючись під дією тромбіну на нерозчинні нитки фібрину. Отже, позиції 1 відповідає варіант Б.
Пролактин (2) – гормон білкової природи, який виробляють клітини передньої частки гіпофіза (аденогіпофіза); він є складником секрету передньої частки гіпофіза, регулюючи лактацію і репродуктивні функції. Отже, позиції 2 відповідає варіант А.
Кератин (3) – високоміцний фібрилярний білок, який належить до протеїнів захисної і структурної функцій; утворює основу рогових утворень епідермісу шкіри, зокрема волосся й нігтів. Отже, позиції 3 відповідає варіант В.
Колаген (4) – основний фібрилярний білок сполучної тканини, що забезпечує її міцність і пружність; його багато в дермі, кістках, хрящах, а також у сухожилках і зв'язках (зокрема у хрестоподібній зв'язці коліна). Отже, позиції 4 відповідає варіант Г.
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.
ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.
Вусики (1) – у багатьох представників родини Бобові, зокрема у вики (В), чини й гороху верхні листочки або частина складного листка перетворюються на вусики, які слугують для чіпляння за опору.
Колючки (2) – у деяких рослин листки повністю або частково видозмінюються на колючки для зменшення випаровування води й захисту від поїдання тваринами; зокрема, тридільні колючки характерні для барбарису (Д), кактуса, хвойних рослин.
Соковиті листки (3) – м'ясисті, потовщені листки, пристосовані для запасання води, наявні в сукулентів, зокрема представників роду очиток (Г), молодило, алое.
Ловильні листки (4) – у комахоїдних рослин листки перетворюються на спеціальні пристосування для приваблення, захоплення й травлення комах; зокрема, у непентеса (Б) листки видозмінені на глечики-пастки; такі структури притаманні росичці, венериній мухоловці тощо.
Глід (А) має пагонові колючки (видозміни пагона), а не листкові.
Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.
ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Хордові. Ссавці.
1 – представник родини Оленеві (благородний олень або європейська лань), який має розгалужені роги й парну кількість пальців на кінцівках, що є характерною ознакою ряду Парнокопитні (В)
2 – лисиця звичайна, яка належить до хижих ссавців із добре розвиненими іклами й пристосуваннями до полювання, тобто до ряду Хижі (Д)
3 – хом'як, для якого характерні сильно розвинені різці по парі в кожній щелепі, пристосовані до сточування твердої рослинної їжі, тобто належить до ряду Гризуни (Б).
4 – їжак, тіло якого вкрито голками (видозміненим волоссям); живиться переважно комахами й іншими безхребетними, що відповідає ряду Комахоїдні (Г).
Ряд Непарнокопитні (А) об'єднує тварин із непарною кількістю пальців (наприклад, коней, носорогів). Серед наведених тварин таких немає.
Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини.
1 нейрон (Б): це основний структурно-функціональний компонент нервової системи. Клітина має численні відростки – дендрити та аксон, причому аксон зазвичай значно довший. Основні функції нейрона – сприймання, оброблення та передавання нервових імпульсів.
2 еритроцит (В) – формений елемент крові, який у людини має двоввігнуту форму й не містить ядра. У його цитоплазмі міститься гемоглобін, завдяки якому еритроцит бере участь у транспорті кисню й вуглекислого газу.
3 адипоцит (А) – клітина жирової тканини, основна функція якої – накопичення жирів і створення енергетичного запасу. Зрілий адипоцит має велике жирове включення, яке займає більшу частину об'єму клітини, тому цитоплазма та ядро зміщені до периферії.
4 лейкоцит (Д) – формений елемент крові, який бере участь у захисті організму. Лейкоцити мають ядро, а деякі види здатні активно змінювати форму, виходити за межі кровоносних судин і здійснювати фагоцитоз чужорідних частинок і мікроорганізмів.
Гепатоцит (Г) – основна клітина печінки, яка має багатогранну форму, одне або два ядра, забезпечує метаболічні процеси, але її опис не відповідає жодному з наведених вище пунктів.
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.
ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна й лімфатична системи людини.
Під час скорочення серця найбільший тиск створюється в лівому шлуночку. Це зумовлено тим, що лівий шлуночок забезпечує рух крові по всьому великому колу кровообігу, долаючи значний опір судин і переганяючи кров на велику відстань, тому стінка цієї камери найнатужніша й найтовстіша.
Легеневі вени впадають у ліве передсердя. Ці судини несуть артеріальну кров, багату на кисень, з легень безпосередньо до лівого передсердя, звідки кров надходить у лівий шлуночок.
Кровопостачання міокарда здійснюють вінцеві артерії (коронарні судини). Вони відходять від аорти одразу біля її виходу з лівого шлуночка і забезпечують серцевий м'яз киснем і поживними речовинами.
Правильна відповідь: 1, 2, 3.
ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.
Клітинна стінка грибів містить специфічний азотовмісний полісахарид – хітин (3), який також є складником зовнішнього скелета членистоногих.
Сапротрофні гриби розкладають рештки організмів до мінеральних сполук (2).
Лисички (як і більшість шапинкових грибів) утворюють із корінням вищих рослин симбіотичну асоціацію – грибокорінь, або мікоризу (3).
Бульбокорені – це потовщені бічні або додаткові корені, у яких накопичуються запасні поживні речовини; приклад – жоржина, батат.
Коренеплід – це потовщений головний корінь із залученням нижньої частини стебла, у якому накопичуються запасні поживні речовини; приклад – морква, буряк, редька.
Правильна відповідь: 3, 2, 3.