Національний мультитест з біології – Варіант 18

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії.

Під час безкисневого етапу (гліколізу) енергетичного обміну молекула глюкози розщеплюється з утворенням двох молекул АТФ.

Гліколіз має два етапи:

• підготовчий (енерговитратний) – витрачаються дві молекули АТФ на фосфорилювання й активацію глюкози, унаслідок чого утворюються дві молекули фосфотріоз;
• енергетичний (енергоутворювальний) – утворюються чотири молекули АТФ, дві – НАДН і дві – пірувату.

Загальне рівняння енергетичного етапу таке:

C₆H₁₂O₆ + 2НАД⁺ + 2АДФ + 2Фн → 2пірувати + 2НАДН + 2Н⁺ + 2АТФ + 2Н₂О.

Тобто під час гліколізу витрачаються дві молекули АТФ, а синтезуються чотири молекули АТФ, тому чистий енергетичний вихід становить дві молекули АТФ на молекулу глюкози.

Для визначення чистого виходу АТФ унаслідок розщеплення 10 молекул глюкози помножмо кількість молекул глюкози на чистий вихід АТФ від однієї молекули:

$$10 \cdot 2 = 20 \text{ молекул АТФ}.$$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Хімічний склад клітини. Білки.

З-поміж стандартних амінокислот Сульфур містять цистеїн і метіонін. Унаслідок цього вони здатні вбудовуватися в новосинтезовані поліпептидні ланцюги, тому їх використовують як маркери в радіоізотопних методах для відстеження процесів трансляції та внутрішньоклітинного транспорту білків.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Збереження й реалізація спадкової інформації.

У процесі реалізації спадкової інформації на матриці мРНК за допомогою рибосом синтезується поліпептидний ланцюг. Цей процес матричного біосинтезу називають трансляцією.

Поліпептидний ланцюг утворюється з амінокислот, які послідовно сполучаються пептидними зв’язками. Тому мічений атом, що входить до складу амінокислоти, включається разом із нею до новоутвореного поліпептидного ланцюга саме під час трансляції.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

• реплікація – це процес подвоєння молекул ДНК, під час якого утворюються нові молекули нуклеїнових кислот, а не білків;
• репарація – це процес виправлення пошкоджень у молекулах ДНК;
• транскрипція – це процес синтезу молекул РНК на матриці ДНК.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

У процесі трансляції вбудовування амінокислот у поліпептидний ланцюг відбувається за участю рибосом. Літерою А позначено зображення рибосоми – немембранної органели, що складається з великої та малої субодиниць і забезпечує матричний синтез білка, тобто формування пептидних зв’язків відповідно до послідовності кодонів мРНК.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б апарат Гольджі – одномембранна органела, що відповідає за модифікацію, сортування та пакування білків і ліпідів, але не бере безпосередньої участі у формуванні пептидних зв’язків

В центріоль – структура клітинного центру, яка забезпечує формування веретена поділу й організацію мікротрубочок, але не бере участі в трансляції

Г ядро – двомембранна органела, що зберігає спадкову інформацію та забезпечує транскрипцію, однак трансляція в еукаріотів відбувається в цитоплазмі, а не в ядрі

Відповідь: А.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Успадкування, зчеплене зі статтю.

Дальтонізм (нездатність розрізняти червоний і зелений кольори) є рецесивною ознакою, зчепленою з X-хромосомою. Умовою завдання визначено, що батьки розрізняють кольори нормально (тобто є здоровими фенотипово), проте їхній син хворіє на дальтонізм.

Чоловіки мають єдину X-хромосому й Y-хромосому (XY). Оскільки син хворий, його генотип обов'язково має вигляд X^dY. Цю рецесивну X-хромосому (X^d) він міг отримати тільки від своєї матері, оскільки від батька хлопчик успадковує лише Y-хромосому. Оскільки мати розрізняє кольори нормально (не має проявів захворювання), вона має нормальний домінантний алель X^D  і водночас є носієм рецесивного алеля дальтонізму X^d, отриманого від свого батька. Отже, генотип матері – X^DX^d.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А X^DX^D – генотип жінки з нормальним зором, яка не є носієм мутантного гена; за такого генотипу син не міг би успадкувати ознаку дальтонізму

В X^dX^d – генотип гомозиготної жінки, хворої на дальтонізм

Г X^dY – генотип, характерний для чоловіків, а не для матері

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

На схемі цифрами позначено етапи взаємодії вірусу з бактеріальною клітиною: 

1 прикріплення фага до поверхні клітини

2 проникнення (впорскування) вірусної ДНК всередину клітини

3 внутрішньоклітинне копіювання генетичного матеріалу й синтез білків капсиду

4 руйнування (лізис) клітини й вихід сформованих віріонів

Отже, етап, на якому відбувається реплікація генетичного матеріалу бактеріофага й утворення нових вірусних молекул, позначено цифрою 3.

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

У завданні йдеться про вплив речовини, що перешкоджає утворенню хітину, на організм гриба.

Хітин – це полісахарид, що є основним складником клітинної стінки грибів (а також утворює зовнішній скелет членистоногих). Унаслідок блокування синтезу або руйнування хітину насамперед порушиться цілісність і міцність клітинної стінки, що призведе до загибелі клітин гриба.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Покритонасінні рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Плід – це генеративний орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення і слугує для захисту й поширення насіння. За консистенцією оплодня й кількістю насінин плоди поділяють на сухі та соковиті. Лохина має соковитий багатонасінний плід із м'ясистим оплоднем, у якому насіння лежить у м'якоті безпосередньо (без твердого ендокарпа – внутрішнього шару оплодня, який мають кістянки). Такий тип плоду називають ягодою (аґрус, виноград, помідор).

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б сім'янка – сухий нерозкривний однонасінний плід, у якого шкірястий оплодень не зростається з насінною шкіркою (наприклад, у соняшника, кульбаби, ромашки)

В кістянка – соковитий однонасінний плід із твердим дерев'янистим внутрішнім шаром оплодня – кісточкою (наприклад, у вишні, сливи, персика)

Г багатокістянка – сукупність багатьох дрібних кістянок, які утворилися з однієї квітки з апокарпним гінецеєм (наприклад, в ожини, малини)

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Твердження учня правильне, бо показник pH ґрунтового розчину визначає розчинність і перехід мінеральних сполук у доступні для поглинання кореневою системою форми.

Учениця висловила помилкове твердження, адже мінеральні й розчинені у воді речовини (висхідний потік) транспортуються ксилемою (судинами), тоді як ситоподібні трубки в складі флоеми забезпечують низхідний потік органічних речовин від листків до інших органів.

Отже, рацію має лише учень.

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Розгляньмо графік «Температура повітря». На ньому для кожної з трьох ділянок (pH 4,5; 6,5 і 7,0) відображено динаміку місячних температур від березня до серпня. Проаналізувавши ходи кривих, бачимо, що максимальні значення температури для кожного варіанта досліду зафіксовані в липні (32 °C для pH 4,5; 26 °C для pH 6,5 і 19 °C для pH 7,0), тоді як у серпні температурні показники дещо знижуються.

Отже, на всіх трьох ділянках найвищу температуру повітря зафіксовано в липні.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А на ділянці з pH 4,5 найнижчу температуру зафіксовано в березні (3 °C), а не у квітні

Б температура влітку на ділянці з pH 7,0 була нижчою, а не вищою порівняно з ділянкою з pH 6,5

Г температура не зростала постійно від березня до серпня, бо в серпні на всіх ділянках спостерігали її спадання порівняно з липнем

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні еукаріотичні організми.

Проаналізуймо наведені ознаки.

Ознака 5 (за наявності світла здатний до фотосинтезу) є унікальною для евглени зеленої, яка здатна до міксотрофного живлення. Отже, трикутник (\(\triangle\)) відповідає евглені зеленій.

Ознака 3 (пересувається за допомогою війок) характерна лише для інфузорії-туфельки. Отже, квадрат (\(\square\)) відповідає інфузорії.

Ознаки 1 (має скоротливі вакуолі) і 2 (живиться готовими органічними речовинами) розташовані в перетині всіх трьох кіл, адже прісноводні одноклітинні еукаріоти мають скоротливі вакуолі для осморегуляції, а також здатні до гетеротрофного живлення (евглена в темряві переходить на гетеротрофний тип живлення).

Ознака 4 (клітина має пелікулу) є спільною для інфузорії та евглени (ущільнена оболонка з білкових фібрил), тоді як амеба її не має. Відповідно, коло (\(\bigcirc\)) позначає амебу протей.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Губки.

В організмі губок кілька різновидів спеціалізованих клітин. Клітини, які здатні змінювати форму тіла, утворювати псевдоподії (несправжні ніжки) і переміщуватися в драглистому міжклітинному просторі (мезоглеї), називають амебоцитами. Вони відіграють важливу роль у життєдіяльності організму, зокрема беруть участь у внутрішньоклітинному перетравленні їжі, транспортуванні й розподіленні поживних речовин по всьому тілу, а також у регенерації.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А хоаноцити – комірцеві клітини з довгими джгутиками, які створюють потік води через тіло губки й забезпечують захоплення їжі

Б пороцити – видовжені клітини з канальцями (порами), через які вода надходить із навколишнього середовища до губчастої порожнини

В пінакоцити – плоскі покривні клітини, які утворюють зовнішній захисний шар тіла губки

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі.

Жук-олень (клас Комахи), павук-хрестовик (клас Павукоподібні) і краб (клас Ракоподібні) належать до типу Членистоногі, тому їм притаманні спільні риси організації будови й процесів життєдіяльності.

Проаналізуймо твердження щодо ознак цих тварин.

Ознака 1 (двобічна симетрія тіла) характерна для всіх членистоногих.

Ознака 2 (п'ять пар ходильних кінцівок) притаманна переважно ракоподібним (наприклад, річковому раку чи крабу), тоді як комахи мають три пари ніг, а павукоподібні – чотири пари.

Ознака 3 (розвинуті павутинні залози) є лише в представників павукоподібних (павуків).

Ознака 4 (вузлова нервова система) загальна для всіх членистоногих і зазвичай побудована за типом черевного нервового ланцюжка.

Ознака 5 (змішана порожнина тіла або міксоцель) утворюється під час ембріогенезу внаслідок злиття первинної та вторинної порожнин тіла і є типовою для членистоногих.

Ознака 6 (органи виділення – зелені залози) властива лише ракоподібним, тоді як у комах і павукоподібних органами виділення є мальпігієві судини.

Отже, спільними ознаками для всіх зображених тварин є 1, 4 та 5.

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Птахи.

На марці зображено хатнього горобця – птаха, який постійно мешкає в населених пунктах і поблизу житла людини. За характером сезонних переміщень птахів поділяють на осілих, кочових і перелітних.

Хатній горобець веде осілий спосіб життя, бо не залишає місць свого гніздування протягом усього року, адаптуючись до споживання кормів, доступних у зимовий період. Тому він належить до осілих птахів.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б кочові птахи в пошуках корму після завершення гніздового періоду переміщуються на невеликі відстані в межах ареалу (наприклад, снігур, омелюх, шишкар, дрізд-рябинник)

В перелітні птахи з настанням холодів регулярно здійснюють далекі міграції на зимівлю в регіони з м'якшим кліматом (наприклад, ластівка міська, лелека білий, соловей, зозуля)

Г життєдіяльність синантропних видів пов'язана з людиною й антропогенним середовищем, проте це стосується екологічної приуроченості до антропогенних ландшафтів, а не характеру сезонних переміщень. Багато видів папуг (наприклад, папуга патагонський, папуга-монах або кільчастий папуга) у регіонах інтродукції або в умовах міських агломерацій демонструють виражені синантропні риси, оселяючись у парках, садах і поблизу людського житла, де знаходять їжу й прихисток

Відповідь: А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихання. Дихальна система людини.

Під час ковтання їжі гортань підіймається, а спеціальна хрящова пластинка – надгортанник (надгортанний хрящ) опускається й немов кришкою закриває вхід до гортані. Це захищає дихальні шляхи від потрапляння шматочків їжі чи рідини, спрямовуючи їх прямо в стравохід.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А м’яке піднебіння під час ковтання підіймається і закриває вхід до носової порожнини, запобігаючи потраплянню їжі в ніс, а не в гортань

В голосові зв'язки розташовані всередині гортані й беруть участь в утворенні голосу та звуків мови, але не закривають вхід до гортані під час ковтання

Г щитоподібний хрящ є найбільшим хрящем гортані, який слугує її каркасом і захищає голосовий апарат, але він не виконує рухової функції «кришки» під час ковтання

Відповідь: Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

На мікрофотографії зображено кишкові ворсинки (або мікроворсинки епітелію тонкої кишки), які утворюють численні дрібні вирости поверхні клітин слизової оболонки тонкої кишки. Велика кількість ворсинок і мікроворсинок багаторазово збільшує загальну внутрішню поверхню тонкої кишки, що є необхідною умовою ефективного пристінкового травлення й усмоктування розщеплених поживних речовин (амінокислот, моносахаридів, жирних кислот і гліцеролу) у кров і лімфу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.

Плазма крові містить різноманітні розчинені білки, серед яких найбільшу частку становлять альбуміни, глобуліни й фібриноген. Альбуміни синтезуються в печінці й відіграють ключову роль у підтриманні онкотичного тиску крові й транспортуванні різних сполук. Онкотичний тиск – частина осмотичного тиску крові, який зумовлено осмотичною активністю білків.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А міозин – скоротливий білок, який міститься в м'язовій тканині й забезпечує м'язове скорочення

Б кератин – фібрилярний білок, складник похідних шкіри (волосся, нігтів)

Г тубулін – білок, який утворює мікротрубочки цитоскелета клітин

Відповідь: В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини.

За координацію рухів, підтримання рівноваги тіла, м'язового тонусу й точність рухів відповідає мозочок. Етанол чинить виражену пригнічувальну дію на центральну нервову систему, а клітини мозочка особливо чутливі до його токсичного впливу, що й призводить до порушення координації рухів і рівноваги.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б проміжний мозок регулює процеси обміну речовин, терморегуляцію, відчуття голоду, спраги й діяльність вегетативної нервової системи

В довгастий мозок контролює життєво важливі рефлекси як-от дихання, серцебиття, ковтання, блювання й захисні рефлекси (кашель, чхання)

Г середній мозок відповідає за регуляцію м'язового тонусу, орієнтувальні рефлекси на зорові та слухові подразники

Відповідь: А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Учень зазначив, що найвищий рівень глюкози зафіксовано о 12 годині. З графіка «Рівень глюкози» видно, що в точці, яка відповідає дванадцятій годині, вміст глюкози сягає 5,7 ммоль/л. Це найвищий показник за всю добу порівняно з іншими годинами. Отже, учень має рацію.

Учениця додала, що зниженню рівня глюкози в крові сприяє гормон надниркової залози. Це твердження помилкове, бо зниження концентрації глюкози в крові забезпечує інсулін – гормон підшлункової залози. Гормони надниркових залоз (наприклад, адреналін) діють протилежно й підвищують рівень глюкози в крові для забезпечення енергетичних потреб організму.

Відповідь: А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Імунітет поділяють на вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний). Вроджений імунітет забезпечує швидкий захист від збудників, зокрема завдяки фагоцитозу. Набутий імунітет спрямований проти конкретних антигенів і формує імунологічну пам’ять. За механізмом захисту розрізняють клітинний і гуморальний імунітет: клітинний здійснюють безпосередньо імунні клітини, а гуморальний – розчинні речовини в рідинах організму, зокрема антитіла.

Гуморальний імунітет забезпечено функціонуванням В-лімфоцитів. Після розпізнавання специфічного антигену й активації В-лімфоцити зазнають бласттрансформації та проліферації, диференціюючись у клітини імунологічної пам'яті та плазматичні клітини (плазмоцити), які синтезують і секретують у кров і лімфу специфічні антитіла (імуноглобуліни).

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А Т-лімфоцити беруть участь у клітинному імунітеті (Т-кілери руйнують уражені клітини) або виконують регуляторні функції (Т-хелпери), проте самі вони вільних антитіл не виробляють

Б еритроцити – без'ядерні клітини крові, що спеціалізуються на транспорті кисню й вуглекислого газу за допомогою гемоглобіну

В нейтрофіли – форма лейкоцитів, що забезпечує клітинний неспецифічний імунітет переважно внаслідок фагоцитозу мікроорганізмів

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

На зображенні 1 бобер використовує гілки й деревину для спорудження житла – хатки. Це фабричний зв’язок: один організм використовує інший організм, його частини або продукти життєдіяльності як будівельний матеріал.

На зображенні 2 сова вполювала мишу. Це трофічний зв’язок, оскільки один організм є їжею для іншого. У цьому прикладі йдеться про хижацтво.

На зображенні 3 плоди рослини прикріпилися до шерсті тварини й переносяться нею. Це форичний зв’язок: один організм забезпечує переміщення іншого або його зачатків, зокрема насіння чи плодів.

Отже, твердження І правильне, а твердження ІІ хибне, бо форичний зв’язок показано лише на зображенні 3, тоді як на зображенні 2 – трофічний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

Згідно з правилом екологічної піраміди енергії (правилом Ліндемана), під час переходу з одного трофічного рівня на наступний більша частина енергії (приблизно 90 %) втрачається на забезпечення процесів життєдіяльності організмів і лише близько 10 % – передається далі. Через це екологічна піраміда енергії завжди має форму прямої піраміди з широкою основою (продуценти) і поступовим звуженням до вершини (консументи вищих порядків).

Відповідь: А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У завданні описано паралелізм – незалежне виникнення подібних еволюційних змін у споріднених групах організмів за схож умов середовища.

На це вказують ключові ознаки в умові:

• еволюційні зміни – зменшення кількості кісткових пластинок на тілі в популяціях упродовж поколінь, а не тимчасова зміна окремої особини;
• незалежне виникнення – подібні зміни відбувалися окремо в різних прісноводних популяціях;
• однаковий напрям змін – у кожній із цих популяцій кількість пластинок зменшувалася;
• спорідненість популяцій – усі вони належать до триголкової колючки й походять від морських предків.

Отже, споріднені популяції незалежно змінювалися в одному напрямі за подібних умов середовища, що є прикладом паралельної еволюції.

Зверніть увагу на те, чому інші варіанти відповіді неправильні, адже

А дивергенція – це розходження ознак у процесі еволюції у споконвічно споріднених організмів унаслідок пристосування до різних умов середовища

Б конвергенція – це незалежне виникнення подібних ознак у неспоріднених організмів (різних систематичних груп) унаслідок пристосування до однакових умов середовища

Г дегенерація (загальна дегенерація) – це спрощення будови та зникнення органів у процесі еволюції, що зазвичай пов'язане з переходом до паразитичного або прикріпленого способу життя

Відповідь: В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Обмін речовин і перетворення енергії.

Проаналізуймо взаємозв'язок між субстратами й ферментами:

1 лактоза – молочний цукор (дисахарид), який розщеплюється за допомогою ферменту лактази (Д)

2 жир (ліпіди) розщеплюється під дією ферменту ліпази (Г) до гліцеролу й жирних кислот

3 сечовина – кінцевий продукт азотистого обміну, який розщеплюється за участі специфічного ферменту уреази (А)

4 білок розщеплюється за допомогою протеолітичних ферментів, зокрема трипсину (В)

Каталаза (Б) є ферментом антиоксидантного захисту, що розщеплює гідроген пероксид на воду й кисень, а не входить до зазначених харчових субстратів.

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

1 – китиця: просте суцвіття з видовженою головною віссю, від якої на квітконіжках приблизно однакової довжини почергово відходять квітки. Таке суцвіття характерне для черемхи (Б), конвалії, смородини.

2 – простий зонтик: просте суцвіття з укороченою головною віссю, від верхівки якої на квітконіжках однакової довжини променеподібно відходять квітки. Воно характерне для цибулі (Г), вишні, первоцвіту.

3 – простий щиток: просте суцвіття, у якому нижні квітконіжки значно довші за верхні, завдяки чому всі квітки розташовані приблизно в одній горизонтальній площині. Таке суцвіття характерне для груші (Д), яблуні, айви.

4 – складний зонтик: складне суцвіття, від верхівки головної осі якого відходять бічні осі (промені), що несуть на собі прості зонтики. Таке суцвіття є типовим для кропу (В), моркви, петрушки.

Деревій (А) має суцвіття складний щиток, утворений дрібними кошиками.

Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Гідробіонти – організми, які живуть у водному середовищі. Залежно від місця існування та здатності до активного пересування їх об’єднують в екологічні групи.

Нейстон – організми, пов’язані з поверхневою плівкою води. До нього належить водомірка озерна (В), яка пересувається поверхнею води завдяки її поверхневому натягу. Інші приклади: личинки комарів, деякі види ногохвісток.

Нектон – організми, які активно плавають і здатні протистояти течії. Представником є афаліна звичайна (Б). Інші приклади: акули, тунці, кальмари.

Бентос – організми, які живуть на дні водойм або в донному ґрунті. До нього належить мідія їстівна (А), яка прикріплюється до твердого субстрату спеціальними нитками. Інші приклади: річкові раки, беззубки.

Планктон – організми, які мешкають у товщі води й переносяться течіями, оскільки не здатні ефективно їм протистояти. Представником є дафнія велика (Г). Дафнії можуть активно рухатися, проте їхніх можливостей недостатньо для протидії сильній течії. До планктону також належать циклопи та численні мікроскопічні водорості.

Перифітон – організми, які утворюють обростання на занурених у воду поверхнях: водних рослинах, палях, корпусах суден тощо. Приклади: прикріплені водорості та інфузорії-сувійки. У завданні це зайвий варіант.

Відповідь: 1-В, 2-Б, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Шкіра. Терморегуляція.

Проаналізуймо взаємозв'язок між функціями та структурами шкіри:

утворення й виділення поту (1) забезпечують потові залози (В), які відіграють важливу роль у процесах терморегуляції та виділення продуктів метаболізму;

сприйняття механічного подразнення (2) здійснюють рецептори або нервові закінчення (Г), розташовані в шкірі для відчуття дотику, тиску й вібрації;

живлення структур дерми (3) відбувається за допомогою мережі кровоносних судин (Д), які забезпечують постачання кисню й поживних речовин;

утворення захисного рогового шару (4) виконує епідерміс (Б), поверхневі клітини якого зроговівають і захищають організм від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів.

Волосяний фолікул (А) є похідним шкіри й забезпечує ріст волосся, проте не входить до переліку структур, що виконують задані функції.

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

Забезпечення фотосинтезу, перебіг залежних і незалежних від світла реакцій, наявність власної ДНК властиві хлоропласту.

За особливістю будови хлоропласти належать до двомембранних органел. Окрім власної ДНК, у їхній стромі містяться власні рибосоми, що забезпечує часткову автономність цих органел у клітині.

На електронній мікрофотографії хлоропласт позначено цифрою 2 (добре помітні двомембранна оболонка й внутрішні структури – тилакоїди та грани).

Відповідь: 3, 1, 2.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Рослина А (папороть) належить до вищих спорових рослин. На відміну від голонасінних (В) і покритонасінних (Б) насінних рослин, вона потребує води для запліднення (2), оскільки її рухливі сперматозоїди можуть дістатися до яйцеклітини лише у крапельно-рідкому середовищі.

Подвійне запліднення є унікальною еволюційною ознакою, яка притаманна лише покритонасінним (квітковим) рослинам (2). У голонасінних і папоротей цей процес не відбувається.

Утворення пилку (пилкових зерен) характерне для насінних рослин – голонасінних і покритонасінних (2). У спорових рослин (А) для розмноження утворюються спори.

Відповідь: 2, 2, 2.