Національний мультитест з біології – Варіант 9

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Білки. Вуглеводи. Ліпіди. Нуклеїнові кислоти.

Для визначення правильної відповіді треба зіставити назви речовин із їхніми біологічними класами, спираючись на опис функцій та будови.

Урацил (А) – це азотиста основа, залишок якої – складник нуклеотидів. Урацил є частиною структури нуклеїнових кислот, оскільки бере участь у кодуванні генетичної інформації в РНК.

Глікоген (Б) – це складний вуглевод (полісахарид). Він виконує запасальну функцію в організмах тварин і грибів.

Фібриноген (В) – це високомолекулярний білок, розчинений у плазмі крові. Він критично важливий для процесу зсідання крові (гемостазу).

Холестерол (Г) – представник ліпідів (стероїд). Він входить до складу мембран, є попередником вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів.

Правильна відповідь – В.

Натрій-калієвий насос – це спеціалізований молекулярний комплекс (транспортна АТФаза), що забезпечує виведення катіонів Натрію (Na+) із клітини та транспортування катіонів Калію (K+) усередину. Цей процес відбувається проти градієнта їхньої концентрації, тому потребує витрат енергії, яка вивільняється внаслідок гідролізу (розщеплення) молекул АТФ.

Висновок першого учня помилковий. Унаслідок активної роботи натрій-калієвого насоса концентрація йонів Натрію в цитоплазмі знижується, а концентрація йонів Калію – підвищується.

Висновок другого учня також помилковий. Під час роботи насоса енергія не накопичується, а витрачається. Молекули АТФ не синтезуються, а розщеплюються (зазнають гідролізу). Натрій-калієвий насос – класичний приклад активного транспорту, який неможливий без безпосереднього використання енергії АТФ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини. 

На малюнку зображено апарат (комплекс) Гольджі. На це вказують такі характерні ознаки:

• диктіосоми – система плоских одномембранних цистерн, що нагадують стос мішечків;
• транспортні везикули – пухирці, що відокремлюються від диктіосом для сортування та виведення речовин;
• одномембранна будова – органела побудована з однієї мембрани, що відрізняє її від двомембранних хлоропластів чи мітохондрій.

У цій органелі відбувається модифікація, сортування та пакування білків, ліпідів і вуглеводів.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• хлоропласт – двомембранна органела; її внутрішній простір заповнений стромою, де розташовані тилакоїди, зібрані у стоси – грани; зазвичай на схемах має зелений колір; містить власні рибосоми та кільцеву молекулу ДНК;
• мітохондрія – двомембранна органела; внутрішня мембрана утворює численні складки – кристи, що збільшують її робочу поверхню; містить власний матрикс, рибосоми та молекули ДНК;
• клітинний центр – немембранна органела; складається з двох центріолей, побудованих із мікротрубочок, які зазвичай розташовані перпендикулярно одна до одної.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

За таблицею генетичного коду визначмо триплети (кодони) іРНК, які кодують амінокислоту валін (Вал). Такими триплетами є: ГУУ, ГУЦ, ГУА, ГУГ.

Спираючись на принцип комплементарності, де навпроти нуклеотидів РНК стають відповідні нуклеотиди ДНК (А–Т, У–А, Г–Ц, Ц–Г), відтворімо послідовність триплетів у матричному ланцюзі ДНК:

• ГУУ (іРНК) – ЦАА (ДНК)
• ГУЦ (іРНК) – ЦАГ (ДНК)
• ГУА (іРНК) – ЦАТ (ДНК)
• ГУГ (іРНК) – ЦАЦ (ДНК)

З-поміж запропонованих варіантів лише варіант А містить нуклеотидну послідовність ДНК, яка відповідає генетичному коду амінокислоти валін. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. 

Колхіцин – це специфічний мутаген (алкалоїд), що  внаслідок руйнування мікротрубочок перешкоджає утворенню веретена поділу. На етапі поділу клітини хромосоми вже репліковані (подвоєні), проте через відсутність веретена вони не можуть розійтися до протилежних полюсів. Як наслідок, формується одна клітина з кратним збільшенням кількості хромосом – поліплоїд.

Рослини дуже стійкі до кратного збільшення кількості геномів. Поліплоїдним сортам зазвичай властивий гігантизм: вони мають більші квіти, плоди та листя, а також вищу врожайність і стійкість до несприятливих умов.

Тварини (зокрема ссавці та птахи): для більшості представників подвоєння геномупризводить до летальних наслідків. Складні механізми генної регуляції та процес визначення статі у тварин легко порушуються в разі поліплоїдії, тому в селекції тварин цей метод майже не використовують.

Бактерії – прокаріоти, що діляться простим поділом навпіл і не мають мітотичного веретена поділу, тому колхіцин на них не діє.

Віруси – неклітинні форми життя, які не здатні до самостійного поділу (мітозу), тому метод штучної поліплоїдії до них непридатний.

Тобто метод штучної поліплоїдії – один із найефективніших інструментів саме в селекції рослин, оскільки він дає змогу створювати продуктивні та життєздатні сорти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

Віруси потрапляють від інфікованих організмів до здорових різними способами, що залежать від стійкості віріона в довкіллі та його специфічності до клітин-хазяїв:

Повітряно-крапельний – збудник потрапляє в повітря з дрібними краплями слизу під час кашлю, чхання або розмови (наприклад, віруси грипу, кору, SARS-CoV-2).

Контактно-побутовий – передання через прямий фізичний контакт або через забруднені предмети (іграшки, ручки дверей, посуд).

Фекально-оральний – потрапляння вірусу через немиті руки, заражену воду чи їжу (характерно для ротавірусів, гепатиту А).

Парентеральний (гематогенний) – через кров або інші біологічні рідини під час медичних маніпуляцій, використання нестерильних інструментів, татуювання чи пірсингу.

Статевий – передача під час незахищених статевих контактів (ВІЛ, вірус герпесу, ВПЛ).

Трансмісивний – інфікування через укуси кровосисних комах-переносників – комарів, кліщів (наприклад, вірус кліщового енцефаліту, лихоманка Зіка).

Генетичний матеріал вірусів представлений лише одним типом нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК (які можуть бути і одно-, і дволанцюговими). Геном вірусу містить інформацію про структуру капсидних білків та ферменти, необхідні для перехоплення метаболізму клітини-хазяїна та подальшої реплікації вірусних частинок.

Аналіз характеристик показує, що обидва наведені твердження (щодо різноманітності шляхів передання та специфічності вірусного геному) правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Визначмо органи руху організмів, про які йдеться в завданні.

А Амеба протей: органели руху – псевдоподії (несправжні ніжки). Це тимчасові вирости цитоплазми, що формуються завдяки її перетіканню в певному напрямку (амебоїдний рух). 

Б Евглена зелена: органела руху – джгутик. Це довгий ниткоподібний виріст на передньому кінці тіла, забезпечує гвинтоподібний рух у товщі води. 

В Інфузорія-туфелька: органели руху – війки. Це численні короткі вирости цитоплазми, що вкривають усю поверхню клітини та забезпечують швидке плавання завдяки синхронним веслувальним ударам. 

Г Пінулярія (діатомова водорость) у вегетативному стані не має спеціалізованих органел руху – джгутиків чи війок. Рухається завдяки ковзанню панцира по субстрату за допомогою слизу, який виділяє через спеціальну щілину – шов. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Пеніцилін – це перший у світі антибіотик, отриманий із цвілевих грибів роду Penicillium. Його відкриття 1928 року Александром Флемінгом стало революцією в медицині.

Науковець помітив, що колонія плісняви, яка випадково потрапила в чашку Петрі на поживне середовище, спричинила лізис (руйнування) бактерій золотистого стафілокока навколо себе. Гриб синтезує пеніцилін як засіб конкурентної боротьби за ресурси. Пеніцилін пригнічує синтез пептидоглікану (основи клітинної стінки бактерій), що спричиняє їхню загибель.

Відкриття довело, що продукти життєдіяльності одних організмів (грибів) можна ефективно використовувати для пригнічення росту або повного знищення інших (патогенних бактерій).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

А Епідерма (шкірка) – первинна покривна тканина, що складається із живих клітин. Вона захищає органи рослини від висихання, механічних пошкоджень і проникнення мікроорганізмів, проте не забезпечує росту в товщину.

Б Ксилема (деревина) – провідна тканина, що складається із судин (трахеїд і трахей). Вона забезпечує висхідний потік води та розчинених у ній мінеральних речовин від кореневої системи до надземних частин рослини.

В Флоема (луб) – провідна тканина, яка містить ситоподібні трубки. Вона забезпечує низхідний потік розчинів органічних речовин (цукрів), синтезованих у процесі фотосинтезу, від листків до коренів та місць запасання.

Г Камбій – латеральна (бічна) твірна тканина (меристема). Завдяки постійному поділу її клітин забезпечується вторинний ріст стебла та кореня в товщину. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Поняття про рефлекс. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи та поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі та житті людини. Коралові поліпи та формування коралових рифів.

Для розв'язання завдання треба зважати на специфіку відтворення та розвитку коралових поліпів. Більшість цих організмів роздільностатеві. Запліднення відбувається в організмі жіночої особини, де формується личинка – планула, яка згодом залишає материнський поліп.

Планула має двошарову будову:

• зовнішній шар складають епітеліальні клітини з війками, завдяки координованому биттю яких личинка активно пересувається у товщі води;

• внутрішню частину представлено масою недиференційованих клітин.

Завдяки планктонному способу життя та здатності до активного плавання личинки забезпечують розселення виду. Це має вирішальне значення для розширення ареалу та виживання популяції, оскільки в життєвому циклі коралових поліпів планула є єдиною рухливою формою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення найточнішого співвідношення ознак трьох груп рослин у запропонованих діаграмах Венна, треба визначити покроково ознаки, що притаманні мохам, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, властиві:

• мохоподібним – 1, 5;
• голонасінним – 1, 3, 4, 5;
• покритонасінним – 1, 2, 3, 4, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак. 

Спільні ознаки для всіх трьох груп: 1 (наявність хлорофілу) і 5 (наявність диференційованих тканин та органів).

Спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних: 3 (формування насінних зачатків), 4 (розвиток гаметофіта на спорофіті).

Важливо: ознака 2 (утворення квіток і плодів) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для усіх трьох груп, між мохоподібними та покритонасінними немає.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Нервова регуляція. Внутрішнє середовище організму. Опорно-рухова система. Травна система людини.

Розгляньмо функції запропонованих систем організму людини.

А кровоносна система забезпечує циркуляцію крові, транспортує кисень, поживні речовини та гормони до тканин; виводить вуглекислий газ і продукти метаболізму, підтримуючи гомеостаз 

Б травна система забезпечує механічне та хімічне оброблення їжі, розщеплення складних сполук до поживних речовин, їх всмоктування в кров і лімфу та виведення неперетравлених залишків. 

В опорно-рухова система – формує каркас тіла, підтримує його вертикальне положення, захищає внутрішні органи та забезпечує пересування й активні рухи. 

Г нервова система координує всі процеси в організмі, сприймає подразнення із зовнішнього та внутрішнього середовища, обробляє інформацію та формує адекватні відповідні реакції. 

Хоча безпосередній рух виконують м'язи, саме нервова система виступає головною керівною ланкою. Вона генерує та надсилає нервові імпульси, координує послідовність скорочень окремих груп м'язів і контролює рівновагу тіла. Без сигналів, що надходять від центральної нервової системи, м'язова робота стає неможливою. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Значення хімічних елементів в життєдіяльності організму.

В організмі людини Ферум міститься в гемоглобіні – пігменті еритроцитів. Гемоглобін складається з молекули білка складної будови та гему – ферумовмісної сполуки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Видозміни пагона. Вегетативне розмноження.

Вуса – дуже тонкі повзучі стебла з видовженими міжвузлями, від яких відростають додаткові корені.

Отже, вегетативне розмноження цих суниць лісових забезпечено видозмінами надземних пагонів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Продуценти, консументи, редуценти. Трофічний рівень.

Перший трофічний рівень в екосистемах завжди займають популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні сполуки з неорганічних, зокрема рослини.

Вид суниці лісові належить до покритонасінних рослин. Тому перше твердження правильне.

Друге твердження неправильне, бо рослинні організми належать до продуцентів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Класифікація кісток в організмі людини базується на їхній формі, внутрішній будові та функціях, які вони виконують. Виділяють чотири основні групи:

• трубчасті: стегнова, плечова, гомілкові, променева кістки;
• плоскі: лопатка, груднина, тазові кістки, кістки черепа (тім’яна, потилична);
• губчасті: кістки зап'ястка, передплесна;
• змішані: хребці, нижня щелепа.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Розгляньмо функції відділів мозку:

А Проміжний – регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну та неспання. Через нього проходять усі сенсорні сигнали (крім нюху) до кори півкуль. Керує ендокринною системою (через гіпофіз).

Б середній – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла). Також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози.

В Довгастий – бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботу серця, судинний тонус). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання).

Г Мозочок – відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги та контроль за тонусом м'язів.

Кашель – це захисний рефлекс, який виникає у відповідь на подразнення рецепторів дихальних шляхів. Центри життєво важливих рефлексів (дихання, серцебиття, ковтання, кашель, чхання) розташовані саме в довгастому мозку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини. 

Складник А – шлунок. Це порожнистий м'язовий орган, розташований у верхній частині черевної порожнини та лівому підребер'ї, безпосередньо під діафрагмою.

Складник Б – печінка. Найбільша залоза організму, розташована у верхній частині черевної порожнини, переважно в правому підребер'ї безпосередньо під діафрагмою.

Складник В – підшлункова залоза. Залоза змішаної секреції, що розташована у верхній частині черевної порожнини позаду шлунка та прилягає до дванадцятипалої кишки.

Складник Г – жовчний міхур. Порожнистий орган, що слугує резервуаром для жовчі; розташований на нижній поверхні правої частки печінки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

На малюнку зображено будову нефрона нирки людини.

Складник 1 – виносна артеріола

Складник 2 – капсула нефрона

Складник 3 – капілярний клубочок

Складник 4 – звивистий каналець

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система. Кровоносна система. 

Кровотворна функція опорно-рухової системи пов’язана з тканиною всередині кісток – червоним кістковим мозком.

Червоний кістковий мозок заповнює комірки губчастої речовини кісток, він містить стовбурові клітини, які здатні давати початок іншим клітинам. Стовбурові клітини постійно діляться, пізніше диференціюються на різні типи клітин. Поміж дочірніх клітин є клітини – формені елементи крові: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Перше твердження правильне – ендокринна система за допомогою гормонів бере безпосередню участь у регуляції добових (циркадних) ритмів. Як свідчить малюнок, ключову роль у цьому процесі відіграють кортизол та мелатонін. Кортизол – гормон, який виробляють надниркові залози; він допомагає прокинутися, підвищуючи рівень енергії та готуючи організм до активності зранку. Мелатонін – гормон епіфіза, який відповідає за підготовку організму до сну.

Друге твердження неправильне – зниження рівня мелатоніну не викликає сонливості, а навпаки сприяє пробудженню. Оскільки мелатонін є «гормоном сну», саме його висока концентрація в крові зумовлює стан сонливості. Рівень мелатоніну природно зростає з настанням темряви, що є сигналом для мозку про необхідність відпочинку. Натомість зниження його концентрації відбувається на світанку, що допомагає організму перейти в режим неспання та бадьорості.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів. Селекція організмів. Біотехнологія.

Не потребує марковання «Без ГМО» варіант Г – кухонна кам’яна сіль. Кухонна сіль – це мінеральний харчовий продукт, що складається переважно з кристалів натрій хлориду (NaCl). Оскільки сіль має неорганічне походження і не містить генетичного матеріалу (ДНК чи РНК), вона не може бути генетично модифікованою за визначенням.

Марковання стосовно ГМО застосовують лише для продовольчих продуктів, технологія виробництва яких передбачала використання організмів або їхніх складників, створених за допомогою методів генної інженерії. До таких належать ГМ-культури – соя, кукурудза, ріпак, цукровий буряк – і продукти, що їх містять: кондитерські вироби, соуси, ковбаси, йогурти чи дитяче харчування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Для розв’язання цього завдання треба застосувати правило Аллена – одну з ключових екологічних закономірностей. Воно стверджує: у теплокровних тварин (ссавців і птахів), які мешкають у холодному кліматі, виступні частини тіла (вуха, хвости, кінцівки, носи) менші, ніж у споріднених видів із теплих країв. Це допомагає зменшити тепловіддачу в холоді та збільшити її у спеку.

Лисиця фенек має дуже великі вуха. Згідно з правилом Аллена, вона мешкатиме в дуже жаркому кліматі. На мапі цифра 2 позначає Північну Африку (пустеля Сахара) – це природне середовище проживання фенека.

Лисиця звичайна має вуха помірного розміру. На мапі цифра 1 позначає територію Європи, де панує помірний клімат. Порівняно з Африкою тут значно прохолодніше, тому розмір вух лисиці менший.

Позначка 3 (Арктика) – у цій місцевості мешкають тварини зі ще меншими виступними частинами тіла (наприклад, песець), що дає змогу максимально зберігати тепло.

Позначка 4 (Австралія) – лисиць завезла туди людина, цей континент не є первинним ареалом для ілюстрації еволюційного формування ознак цих двох видів згідно з правилом Аллена.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Вступ. Органічні речовини. Вуглеводи, ліпіди. Білки. 

Фруктоза – це природний вуглевод (моносахарид), найсолодший із цукрів, що міститься у фруктах, меду та овочах.

Глікоген – це складний вуглевод (полісахарид), який є основною формою запасання глюкози в організмі людини, тварин, грибів.

Тестостерон – стероїдний статевий гормон (андроген) у чоловіків, який виробляють яєчка та надниркові залози.

Інтерферон – білок (глікопротеїн), який виробляють клітини імунної системи хребетних у відповідь на вторгнення вірусів, бактерій або інших чужорідних агентів.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Мохоподібні (політрих, маршанція, сфагнум). Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія). Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник). Класифікація покритонасінних рослин.

Щитник чоловічий є представником папоротеподібних, тис ягідний – голонасінних, маршанція мінлива – мохоподібних, паслін чорний – покритонасінних.

У переліку представників зайвий баранець звичайний.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Плоскі черви. Молюски. Членистоногі, їх різноманітність. Ссавці, їх різноманітність. 

Бичачий ціпʼяк – гермафродит, який розмножується в кишківнику людини, виробляючи тисячі яєць щодня.

Слимак виноградний – гермафродит, який має складний шлюбний ритуал і спаровуються через статевий отвір на голові, для його успішного розмноження потрібні висока вологість і температура.

Бджола медоносна – роздільностатева тварина, здатна до двох типів розмноження: із заплідненого яйця та незаплідненого яйця (партеногенез).

Єхидна австралійська – роздільностатева тварина, здатна до відкладання яєць, проте вигодовує малят молоком.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система. Дихальна система людини. Травна система людини. Сечовидільна система людини.

Треба розпізнати запропоновані органи та визначити їхні функції.

Зображення 1: серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин та органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення.

Зображення 2: нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води; підтримують сталий водно-сольовий баланс організму.

Зображення 3: шлунок забезпечує механічне та хімічне оброблення їжі; ключова функція полягає в розщепленні білків під дією шлункового соку (ферменту пепсину та хлоридної кислоти) і перетворенні їжі на напіврідку кашку – хімус.

Зображення 4: легені здійснюють функцію газообміну між організмом і довкіллям: насичують кров киснем і виводять вуглекислий газ через розгалужену систему альвеол.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів. 

Метод, який було використано

На схемі показано схрещування батьківських особин (P) з різними ознаками та аналіз ознак їхніх нащадків у першому (F1) і другому (F2) поколіннях.

Це класичний гібридологічний метод (варіант 1)

Тип взаємодії генів

У зображених нащадків або червоні очі, або білі. Проміжного варіанту 

(наприклад, рожевих очей) немає, а червоний колір (W) повністю 

пригнічує білий (w) у гетерозигот XWXw.

Це повне домінування (варіант 1).

Тип спадкування

Ген кольору очей розташований у статевій хромосомі X, що чітко видно за позначеннями XW, Xw та Y. Результати розщеплення за ознакою залежать від статі мухи (наприклад, у F1 всі самки червоноокі, а всі самці білоокі).

Це спадкування, зчеплене зі статтю (варіант 2).

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Екологічні чинники. 

Описане явище

2 (рослинне угруповання) В уривку детально змальовано видовий склад рослин та їхнє просторове розташування (ярусність) у тайзі (уссурійських хащах). Це не може бути первинною сукцесією (бо ліс уже сформований), і це не листяний ліс у чистому вигляді, оскільки згадано кедри та ялини.

Роль організмів

1 (лише продуцентами) У наведеному тексті йдеться лише про рослини (кедр, осику, ліщину, виноград тощо). В екологічній системі рослини виконують роль автотрофів, тобто продуцентів, які створюють органічну речовину з неорганічної.

Тип взаємозв'язків

3 (топічні) Опис ярусності (хто під чим росте) і ліан, що обвивають дерева, вказує на топічні зв'язки. Вони виникають, коли один вид змінює умови проживання іншого (наприклад, створюючи затінок або слугуючи опорою для витких рослин), не обов'язково вступаючи в харчові (трофічні) відносини.

Правильна відповідь: 2, 1, 3.