Мультитести – Історія України

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, поданої на фото, з огляду на поставлене в завданні запитання;
• зіставлення здобутої інформації з кожним поданим варіантом відповіді.

На фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), Збруцького ідола (Б), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Тобто дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань процесів розвитку Південно-Західної Русі в першій половині ХІІІ ст.

Центром об’єднання стало Волинське князівство, яке очолював Роман Мстиславич. Року 1199 він об’єднав Волинь і Галичину, 1203 р. – приєднав до своїх володінь Київ і Переяслав.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Завдання перевіряє знання поняття фільварок.

Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – на що вказує автор документа.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… зазнає насильства», «захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено вільно виконувати обряд» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з картиінформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Усі ці події пов’язані з гетьмануванням І. Виговського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «помститися Мазепі», «наказав Меншикову негайно зруйнувати його столицю», «Меншиков напав на неї та здобув» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Батурин, який був резиденцією гетьмана Мазепи. Після захоплення міста російські війська повністю знищили його мешканців (понад 5 тис. осіб).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань наслідків ліквідації Запорозької Січі в 1775 р.

Частина козаків, не бажаючи служити Російській імперії, за дозволом турецького султана заснувала Задунайську Січ (1776–1828 рр.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

• Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
• Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукції офортів Т. Шевченка на історичну тематику «Дари в Чигрині», «Смерть Богдана Хмельницького».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь здійснювати порівняльний аналіз подій, явищ, процесів.

Головна відмінність «молодих громад» (існували в 1880-х – 1890-х рр.) від «старої громади» (діяла в 1870-х – 1890-х рр.), що існували в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст., полягала в тому, що вони виступали за політизацію національно-визвольної боротьби. Їх ідейним лідером був Михайло Драгоманов. Саме в середовищі молодих громад зародилася перша в Наддніпрянській Україні українська політична партія – Революційна українська партія (1900 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських керівних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено події Першої світової війни 1914 р., які розгорталися на українських землях. Стрілка позначає наступ російської армії проти австро-угорської, що ввійшов в історію під назвою «Галицька битва». У результаті цих подій на захоплених Росією західноукраїнських землях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).

Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.

Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).

Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.

Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання поглядів визначних постатей з історії України і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – погляди історичної постаті.

Маркери – «Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії», «Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством» – указують на погляди економіста Михайла Волобуєва.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – нацистський план.

Ключові в джерелі слова-маркери – «забезпечити собі базу продовольства в Україні», «Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про нацистський план «Ост».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуального джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркерами у джерелі є образи (радянський солдат, карта УРСР) і гасло «Україна вільна!», які вказують на події 1944 року, коли в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст. У цьому завданні потрібно проаналізувати всі джерела й визначити, яке з них відповідає змісту.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – прояв «ждановщини».

Маркерами у джерелі А є речення «Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини», яке вказує на події 1920-х років – упроваджували заходи лікнепу (ліквідації неписьменності). Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркерами у джерелі Б  є речення «Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму», які вказують на прояви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством, нав’язати йому завуальовані гасла антисемітизму. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркерами в джерелі В є речення – «Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації». Вони вказують на події кінця 1920-х – початку 1930-х років, коли розгортався опір суцільній колективізації. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркерами у джерелі Г є речення «Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої "Української автокефальної православної церкви" як осередку відвертої петлюрівщини». Вони вказують на на події кінця 1920-х років, коли розгорнулася пропагандистська кампанія з ліквідації УАПЦ. Була ліквідована в 1930 року. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на запитання, наведені нижче.

1. Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
2. Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
3. Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
6. Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
7. Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру, наведену в завданні, присвячено швидким змінам, які відбувалися в суспільстві. На це вказує діалог її персонажок – представниць двох поколінь  який засвідчує швидкі темпи житлового будівництва. Швидке індустріальне будівництво започатковано за часів перебування на вищих владних посадах в СРСР Микити Хрущова. Саме з його прізвищем пов’язана назва зведених пришвидшеним методом будинків – «хрущовок».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку знання подій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період в історії.

Маркери – «Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в керуванні підприємством» – чітко вказують на період «перебудови». Найприкметнішим маркером є слово «гласність».

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 – «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй» – чітко вказують на події, які призвели до поразки руських князів у битві на річці Калці 1223 року.

Маркери в джерелі 2 – «У це літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їхніми: Котлубаха, Казчея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську» – чітко вказують на битву на Синіх Водах (бл. 1362 рік), унаслідок якої відбулося входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

Маркери в джерелі 3 – «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, множеством сили своєї, і оточив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло міста, а вої його облягали город» – чітко вказують на монгольську навалу й захоплення і зруйнування Києва (1240 рік). Після монгольського погрому встановлено залежності руських князівств від Золотої Орди (1242 рік).

Маркери в джерелі 4 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва» – чітко вказують на похід князя Святослава і розгромлення ним Хозарського каганату. Але ця перемога призвела до виникнення на південних кордонах Русі печенізької загрози.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Петро Дорошенко в 1665–1676 роках був гетьманом Війська Запорозького.

Семен Палій був полковником Фастівського полку й керівником антипольського повстання на Правобережжі в 1702–1704 роках.

Кость Гордієнко на початку ХVІІІ століття був кошовим отаманом Війська Запорозького Низового, підтримав антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи.

Феофан Прокопович – церковний діяч, науковець, філософ, у 1711–1716 роках був ректором Києво-Могилянської академії.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Д, 4 Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Прихід до влади гетьмана П. Скоропадського у квітні 1918 р. призвів до відновлення права приватної власності на землю, створення державного бюджету.

Другий зимовий похід Армії УНР 1921 р. став фактично завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу дав змогу відновити владу Українській Центральній Раді в умовах німецької і австро-угорської окупації.

Розгром військ П. Врангеля в Криму забезпечив припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1–Б 2–Д 3–В 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Завдання спрямоване на перевірку знань творчості видатних діячів культури 1960–1990-х рр.

А. Горська – художниця, графік, авторка полотен «Прип’ять. Пором», «Біля річки», співавторка вітражу «Тарас Шевченко».

В. Симоненко – поет, прозаїк, автор збірок «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства».

Л. Костенко – поетеса, авторка збірок «Проміння землі», «Мандрівки серця», романів у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко».

І. Драч – поет, автор збірок «Протуберанці серця», «Корінь і крона», сценаріїв фільмів «Криниця для спраглих», «Камінний хрест».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, уміння встановлювати їхню послідовність.

Утворення у Львові першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи відбулося 1585 року.

Укладення Берестейської церковної унії – 1596 рік.

Видання Іваном Федоровичем «Апостола» й «Букваря» – 1574 рік.

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 В, 3 А, 4 Б.

ТЕМА:Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка).

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Відкриття Новоросійського університету.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність суспільних подій ХІХ ст.

Відкриття у Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства – це подія 1873 р.

Відкриття в Одесі Новоросійського університету – 1865 р.

Заснування у Львові товариства «Просвіта» – 1868 р.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в Наукове товариство – 1892 р.

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, які відображені у візуальних історичних джерелах.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у візуальному джерела виділяємо ключові образи-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим образам (словам).

Предмет ідентифікації в завданні – події останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст. на українських землях, які відображені на фото.

Ключові в джерелах образи чи словосполучення-маркери вказують на рік, коли відбувалися відображені події.

Фото А. Ключові в джерелі маркери – напис на будівлі «Чорнобильська АЕС ім. В. І. Леніна» та респіратори, одягнені на військовослужбовцях, дозиметр для визначення радіаційного забруднення – вказують на події 1986 р., пов’язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото Б. Ключовий у джерелі маркер – напис на транспаранті «Україна без Кучми» – вказує на акцію протесту 2001 р.

Фото В. Ключовий у джерелі маркер – напис «Голодую проти уряду» на тлі молодих людей, що протестують на площі під «пильним оком» міліції – вказує на події «Революції на граніті» (жовтень 1990 р.).

Фото Г. Ключовий у джерелі маркер – зображення великої скупченості людей з українською та європейською символікою – вказує на події, що отримали назву Євромайдан і стали складовою «Революції Гідності» (2013–2014 рр.).

Відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Столипінської аграрної реформи та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, в ході проведення Столипінської аграрної реформи вирішувалося завдання

розв’язати проблему аграрного перенаселення – так, оскільки в ході реалізації реформи уряд підтримував і заохочував селянський переселенських рух за Урал у віддалені малозаселені регіони імперії. З 1906 по 1913 р. і дев’яти українських губерній виїхало 1,2 млн селян (найбільше 1909 р. – 290 тис.), однак чверть згодом повернулася.

зміцнити традиційну селянську общину (громаду) – ні, оскільки відповідно до Указу від 1906 р. «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» й ухваленого на його підставі Державною Думою Закону від 1910 р. скасувалися обов’язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність;

скасувати панщину та кріпосну залежність селян – ні, оскільки ліквідація кріпосного права регулювалася законодавчими актами від 19 лютого 1861 р., за якими селянам і дворовим людям надавалися права «вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові». Селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщиків. Вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей у навчальні заклади;

сприяти зростанню товарності сільського господарства – так, оскільки селянин отримав право вимагати виділення землі в одному масиві – «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи «хутір». При цьому селяни могли скористатися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні та відрубні господарства;

подолати кризу сільськогосподарського перевиробництва – ні, оскільки економічна криза 1900–1903 рр. в Російській імперії на момент упровадження реформи вже була подолана;

ліквідувати церковне та монастирське землеволодіння – ні, оскільки остаточну секуляризацію в Росії провели більшовики. Відповідно до Декрету про землю (1917 р.) були конфісковані всі землі, які перебували у власності духовенства (близько 3 млн десятин);

зміцнити соціальну опору самодержавства на селі – так, оскільки Столипінська реформа була спрямована, перш за все, на допомогу заможному селянству, яке замість занепалого дворянства перетворювалося на нову соціальну опору режиму на селі.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання подій часів Української революції та вміння аналізувати картографічне джерело.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

Це тестове завдання, де учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Платтячко, зроблене з талончиків, є сатирою (варіант 1). Звісно, подібні зображення не стимулюють почуття патріотизму і гордості за країну.

Розглядаючи далі запропоновані варіанти відповіді, варто пригадати час, коли були введені «талони», а це період розпаду СРСР (варіант 4). Відтак, якщо є талони, значить чогось бракує, тобто є дефіцит (варіант 5)

Відповідь: 145.