Завдання за темами в мультитестах

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркерами в джерелі є такі словосполучення: Конашевич… об’єднався з Владиславом під самою Москвою, Проніс переможні корогви.., обернувши в руїни… міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга… Вони чітко вказують на похід 1618 року Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити підсумки зазначених подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність отриманої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття в період 1650–1651 рр.

На це вказують:

• зміст легенди карти (згадування гетьмана Б. Хмельницького і його союзників кримських татар);
• умовні позначки на карті – битва під Берестечком (1651 р.), наступ польських і литовських військ на Поділлі й на Київ, кордони Української козацької держави, які охоплюють терени колишнього Київського воєводства Речі Посполитої.

Зіставивши цю інформацію з варіантами відповіді можна дійти висновку, що підсумком подій, відображених на картосхемі, стало укладення Білоцерківського мирного договору. Умови цього договору передбачали обмеження території Війська Запорозького територією Київського воєводства.

Додатковою підказкою є позначення Микитинської Січі, яка існувала до 1652 року.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (тут – персонаж);
• у запитанні виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дає змогу визначити предмет ідентифікації;
• розпізнаємо за портретними рисами історичні постаті;
• усе аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, з якою зображені історичні постаті укладали союз.

Маркерами є слова і словосполучення гетьман, об’єднує укладення воєнних договорів, а також розпізнані постаті – Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Вони чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння зіставляти історичні події з історико-географічними назвами українських земель.

Коліївщина, як одне з гайдамацьких повстань, охоплювало територію Правобережної України, що входила на той час до складу Речі Посполитої.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери в джерелі – слова і словосполучення “Гайдамаки”, Пустив я їх у люди… – чітко вказують на поему, яку написав Тарас Шевченко.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку знань назв політичних організацій, партій.

Головна руська рада – це перша політична організація українців Галичини, яка виникла у Львові під час Весни народів (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.) і діяла в період 1848–1851 рр. Першим її головою був єпископ Григорій Яхимович.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання і розуміння економічних процесів.

У 60–90-х рр. ХІХ ст. економіка Наддніпрянської України переживала бурхливий розвиток, зумовлений  індустріалізацією.

Індустріалізація – історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислового способу суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поштовхом до швидкого економічного розвитку стали Великі реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і значний приплив іноземного капіталу для освоєння значних природних багатств.

Особливістю індустріалізації в Наддніпрянщині було те, що вона охопила лише окремі її регіони, особливо Донбас.

Галузі виробництва були розвинуті нерівномірно. Значну роль відігравав іноземний капітал (бельгійський, французький, англійський, німецький тощо).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за  їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо, зважаючи на умову завдання, інформацію, подану на фото;
• зіставляємо здобуту інформацію із  запропонованими варіантами відповіді.

Отже, на фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – це адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії для управління землями Австро-Угорщини, окупованими російською армією під час Першої світової війни (Галицька битва 1914 року).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямоване на перевірку рівня сформованості базових знань з історії України.

28 червня 1917 року було сформовано Генеральний секретаріат – виконавчий орган Української Центральної Ради, вищий революційний орган українського народу.

Формування Генерального секретаріату стало можливим завдяки попередній діяльності Центральної Ради й проведенню низки представницьких зібрань українців. Саме ці зібрання своєю позицією й ухваленими документами легітимізували Центральну Раду як вищий національний законодавчий орган, уповноважений діяти від імені й задля реалізації інтересів усієї української політичної нації. Провідну роль у цьому процесі відіграли українські військові, які рішуче підтримали Центральну Раду під час II Всеукраїнського військового з’їзду.

Законодавчий орган, яким остаточно стала Центральна Рада після ухвалення І Універсалу, гостро потребував виконавчої структури, якою і став Генеральний секретаріат. Його було сформовано в складі восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Очолив уряд Володимир Винниченко, який став одночасно головою секретаріату й генеральним секретарем внутрішніх справ.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – час видання плаката.

Маркер Трудова Червона армія в джерелі чітко вказує на період воєнного комунізму, коли існували трудова повинність, мілітаризація праці тощо.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела й встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – характеристика Голодомору як явища.

Маркери Урожай у нас був хороший, радянська влада, “заготовляючи” наш хліб, до тих пір…, допоки не залишились [ми] без фунта хліба… в джерелі чітко вказують на передумови Голодомору й засвідчують його штучний характер.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела й розуміння понять і термінів з історії України.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Асиміляція (англ. cultural assimilation; від лат. assimilatio – уподібнення») у цьому контексті – процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) і самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти в народі або спільноті, що реалізує асиміляційну політику (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо).

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади з асиміляції українців.

Маркери Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах із румунською мовою викладання…  в джерелі А чітко вказують на заходи асиміляції українців владою Румунії в 1920–1930-х рр.

У джерелах Б, В, Г відповідних маркерів немає.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція, організація, яка видала зазначений документ.

Маркери Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину, Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу..., Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм, Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу... чітко вказують на позицію Проводу ОУН (Бандери).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між основними подіями в історії України.

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння і Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція підірвала соціальну базу діяльності підпілля ОУН і загонів УПА й призвела до припинення їхньої діяльності на цих територіях (Закерзоння).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямовано на перевірку вміння опрацьовувати карикатуру як специфічне історичне джерело.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах стисло подано або узагальнено суть проблеми. Однак правильне тлумачення карикатури потребує повної поінформованості про події, явища, персони, відображені на карикатурі. Тому опрацювання карикатури часто потребує додаткових історичних знань. Карикатурист відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює суб’єктивну думку – свою чи замовника. Спеціальними художніми засобами він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури, які передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо зі словосполучень-маркерів? З якими подіями вони пов’язані? 
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

У завданні наведено карикатуру, присвячену зовнішньополітичному курсу СРСР. На це вказують персонажі карикатури: український селянин, тримаючи в руці шматок м’яса (свиняче стегно), викликає на двобій дядю Сема – персоніфікований  образ США. Про це також свідчать гасла-маркери: Мирний виклик дяді Сему; Нумо, виходь, позмагаємося; У найближчі роки наздоженемо США з виробництва м’яса, молока та масла на душу населення.

 Для реалізації цього курсу Генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов започаткував одну з так званих надпрограм.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні та культурні пам’ятки.

У завданні наведено зображення таких пам’ятників: 

А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Б  гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)

Г  князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія, відображена в уривку джерела.

Наведені в завданні маркери  (Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату, Тривалий час Україна була республікою “застою” і, нарешті, вона сказала своє вагоме слово, Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду без катаклізмів..., З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій…)  чітко вказують на процес скликання і проведення з’їзду на якому було створено Народний рух України за перебудову.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати з карти й застосовувати інформацію.

У завданні треба визначити статус, який мали до 2022 р. позначені на мапі території.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію з погляду поставленого до неї запитання;
• зіставляємо здобуту з карти інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено території, окуповані російськими військами у 2014–2015 рр. після початку російської агресії проти України в лютому 2014 р. Станом на початок 2022 рік під тимчасовою російською окупацією перебувало 7 % української території.

Верховна Рада України (ВРУ) 15 квітня 2014 року визначила статус території АР Крим і Севастополя як тимчасово окупованої.

ВРУ 17 березня 2015 року визнала окремі райони, міста, селища й села Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією.

Правовий режим тимчасово окупованої території визначено в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з уточненнями Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». 

В Указі Президента України 7 лютого 2019 року було точно визначено географічні координати лінії розмежування і перелік тимчасово окупованих територій на Донбасі.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Займанщина – це елемент звичаєвого права, що давав змогу на підставі першості володіти землею.

Паланка – військова, адміністративно-територіальна й господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

Зимівник – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

Панщина – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д,  4-Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у  ХІХ столітті. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку знань про учасників, провідників організацій, які відігравали важливу роль в українському національному відродженні.

Братство тарасівців – одним з учасників був Микола Міхновський.

Кирило-Мефодіївське братство – одним із керівником був Микола Гулак.

«Південно-Західний відділ Російського географічного товариства» – секретарем товариства був Павло Чубинський.

Наукове товариство ім. Т. Шевченка – головою товариств був Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Січень 1918 р.  –  бій під Крутами.

Квітень 1918 р. – державний переворот Павла Скоропадського.

Січень 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки, умовах десталінізації, у період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні, письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – класифікація постатей за заданими параметрами.

Маркери Марія Приймаченко, її картина, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське наївне мистецтво».

Маркери й зображення Павло Тичина, поки з книгами чітко вказують, що зображена монета не належить до жодної із запропонованих колекцій.

Маркери й зображення Тетяна Яблонська, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму».

Маркери й зображення Василь Симоненко, строфа з його вірша чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Поети-шістдесятники України».

Маркери й зображення Іван Миколайчук, його кінографічні образи чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське поетичне кіно».

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знань основних подій XVII–XVIII ст. і вмінь установлювати їхню послідовність.

Руїна – друга половина XVII ст., 1659–1686 рр.

Паліївщина – початок XVIII ст., 1702–1704 рр.

Коліївщина – друга половина XVIII ст., 1768 р.

Хмельниччина – середина XVII ст., 1648–1657 рр.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Б,  4-В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знання основних подій, уміння встановлювати їхню послідовність.

Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка в Петербурзі – 1840 р.

Видання «Енеїди» І. Котляревського – 1798 р.

Повстання Чернігівського полку, керованого декабристами, – зима 1825/1826 рр.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове – 1892 р.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні джерела й установлювати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, зображення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах XX–XXI століття події.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання історичних постатей.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. Як наслідок – занепад, розкол Гетьманщини, підпорядкування козацької держави Московії, розорення і фактична ліквідація козацького устрою на Правобережжі. 

У цей період із зазначених гетьманську булаву тримали:

• Іван Брюховецький, 1663–1668 рр.
• Юрій Хмельницький, 1659–1662 рр.
• Дем’ян Многогрішний, 1669–1672 рр.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки між історичними подіями, риси певної епохи.

Ідеться про період 1965–1985 рр., коли почали все рельєфніше проявлятися політико-ідеологічна криза радянської моделі розвитку. Узагальнено кризу характеризують поняттям застій. Так, для приховування неможливості побудови комуністичного суспільства, як було обіцяно в Програмі КПРС 1961 р., ідеологами Компартії було сформульовано концепцію розвинутого соціалізму. Її було закріплено в преамбулі Конституції СРСР 1977 р.

Ще одним ідеологічним конструктом стало твердження про існування в СРСР нової історичної спільності – радянського народу. Цим, фактично, прикривали цілеспрямовану політику русифікації (росіянізації). В УРСР це призвело до того, що в Донецькій області й Криму повністю зникали українські школи, а в інших областях вони функціонували переважно в селах. Вищу освіту було майже повністю зрусифіковано.

Також від 1965 р., коли прокотилася перша велика хвиля арештів дисидентів, посилили репресії проти інакодумців. Тобто влада, не маючи аргументованих відповідей на питання, які ставили дисиденти (порушення прав людини, законності, національних прав тощо), стала знову застосовувати репресії. Наступні хвилі арештів відбулися 1972 та на початку 1980-х рр. Фактично майже всі активні діячі дисидентського руху опинилися у в’язницях, психіатричних лікарнях або були позбавлені радянського громадянства.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку знання понять, термінів й уміння застосовувати їх.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.