Завдання за темами в мультитестах

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав і племен. Крім того, на карті вказані напрямки походів київського князя за р. Дунай на Балкани.

Серед відомих великих київських князів лише князь Святослав здійснював подібні походи. За часів князя Святослава до Русі були приєднані племена в’ятичів, уличів і тиверців. Заштрихована на карті територія відповідає розселенню племен уличів (басейн річки Південний Буг) і тиверців (басейн річки Дністер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я князя.

Наведені висловлювання літопис приписує галицько-волинському князю Данилу Галицькому. Перше висловлювання виголошене князем напередодні битви з хрестоносцями у 1238 р. під Дорогичином. Друге – напередодні поїздки у ставку до хана Батия в 1245–1246 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія – Люблінська унія.

Серед запропонованих історичних джерел лише в одному містяться ключові словосполучення-маркери – «Сигізмунд Август», «цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським», які вказують на Люблінську унію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку вмінь визначати наслідки подій з історії України.

Два Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Проте значні втрати завадили османам продовжити наступ на Лівобережжя. Усвідомлюючи, що він утрачає Правобережжя, гетьман Іван Самойлович зігнав населення з Правобережжя на Лівобережжя. У результаті Османській імперії після запеклої боротьби дісталося розорене й знелюднене Правобережжя. Поділ земель Козацької держави між Москвою і Портою був закріплений Бахчисарайським договором 1681 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р. Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – історико-географічний регіон.

Маркер розбійник Кармелюк дає змогу визначити, що йдеться про Поділля, де 1813–1835 рр. діяв повстанський рух під проводом Устима Кармалюка. Саме цим подіям і присвячено історичний роман  М. Старицького.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). А також розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ідентифікація за портретними рисами дає змогу визначити Григорія Сковороду.

Ключові словосполучення-маркери – «останнім представником поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму і Просвітництва» – допомагають визначити, що саме в цьому уривку джерела йдеться про Г. Сковороду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Протягом 1873–1876 років працював «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства», який був легальним прикриттям для діяльності громадівського руху в Україні. Проте ця діяльність була викрита поліцією і відділ за царським розпорядженням (Емський указ) закрито.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання суспільно-політичних течій українського руху другої половини ХІХ ст. та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – суспільно-політична течія.

Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію москвофілів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати діаграми.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – це адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії для управління землями Австро-Угорщини, окупованими російською армією під час Першої світової війни (Галицька битва 1914 року).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння аналізувати історичні документи, за портретними рисами визначати історичну постать.

За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).

Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні історичні джерела.

В умові завдання вказано часовий проміжок (1970-ті – 1980-ті), тобто йдеться про період «застою», кризу радянської системи, зокрема в економіці. Карикатура – зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини.

На поданій у завданні карикатурі зображено чоловіків, які малюють гладких угодованих поросят, хоча насправді охлялі тварини ледь тримаються на ногах. Ці чоловіки не художники, а чиновники (чолов’яга праворуч – у картузі, із портфелем під пахвою – записує масу тварини). Маса поросяти, зазначена на малюнку, дуже відмінна від справжньої.

Тобто посадові особи зумисно спотворюють (підробляють) звітні дані.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати з карти й застосовувати інформацію.

У завданні треба визначити статус, який мали до 2022 р. позначені на мапі території.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію з погляду поставленого до неї запитання;
• зіставляємо здобуту з карти інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено території, окуповані російськими військами у 2014–2015 рр. після початку російської агресії проти України в лютому 2014 р. Станом на початок 2022 рік під тимчасовою російською окупацією перебувало 7 % української території.

Верховна Рада України (ВРУ) 15 квітня 2014 року визначила статус території АР Крим і Севастополя як тимчасово окупованої.

ВРУ 17 березня 2015 року визнала окремі райони, міста, селища й села Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією.

Правовий режим тимчасово окупованої території визначено в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з уточненнями Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». 

В Указі Президента України 7 лютого 2019 року було точно визначено географічні координати лінії розмежування і перелік тимчасово окупованих територій на Донбасі.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).

Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишатися на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття та в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

Домінувальний стиль в європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., для якого характерні пишність і динаміка форм, грандіозність і патетична піднесеність, метафоричність і барвистість оздоблення – це бароко.

Ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., в основі якого духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури й фольклору, ідеалізація минулого – це романтизм.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого було характерне послідовне дотримання принципу найбповнішого, життєво правдивого відображення світу – це реалізм.

Сукупність мистецьких явищ, сформованих на початку ХХ ст., яким притаманна нова, суб’єктивно-ідеалістична концепція людини й пов’язане з нею заперечення класичних форм мистецтва ХІХ ст. – це модернізм.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Серед навичок, що перевіряються тестовими завданнями, у програмі ЗНО з історії України зазначено вміння учасника на картосхемі розпізнавати українські землі, що входили до складу Польщі, Чехословаччини та Румунії в міжвоєнний період.

Після Першої світової війни, згідно із системою міжнародних договорів, а також по закінченні воєнних дій українсько-польської війни українські землі опинились у складі нових та вже існуючих держав.

В умові завдання чітко зазначено рік (кінець 1937 року). Ця обставина мала б нагадати учасникам, що регіон Закарпаття, що входив до складу Чехословаччини, після Мюнхенської конференції та вимог союзника нацистської Німеччини – Угорщини, переходить до останньої. При чому Угорщина військовим шляхом завоювала новостворену державу – Карпатську Україну (1938 року). Отже, на кінець 1937 року Закарпаття належало Чехословаччині.

Східна Україна (Наддніпрянщина та Слобожанщина) була частиною Української РСР, Східна Галичина та Західна Волинь – Польщі, а Північна Буковина та Південна Бессарабія – Румунії.

Варіант: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)

1945 р. – уключення Закарпатської України до складу УРСР

1951 р. – завершення встановлення західного кордону УРСР

1954 р. – входження Криму до складу УРСР

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Знання дат зазначених подій передбачено програмою ЗНО.

Ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Битва на річці Сині Води – 1362 р.

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р.

Укладення Кревської унії – 1385 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання перевіряє знання основних подій Другої світової війни на території України, сформованість вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. А також уміння встановлювати послідовність подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану у ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події Другої світової війни.

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду становлення України як незалежної держави й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Обрання першого Президента України – 1991 рік.

Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 рік.

Ухвалення Конституції України – 1996 рік.

Утвердження державної символіки України – 1992 рік.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Завдання передбачає перевірку знань заходів, які здійснювала Друга Малоросійська колегія в 1764–1782 рр. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна;
• запровадження намісництва, загальноросійських судових установ;
• заміна натуральних повинностей грошовим податком.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики в сільському господарстві й уміння виокремлювати їх із запропонованих.

У завданні зазначено хронологічні рамки: 1921–1928 роки.

Серед запропоноаних варіантів відповіді правильними є:

• дозвіл на використання найманої робочої сили;
• розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу візуального історичного джерела, у цьому випадку плакату соціального змісту.

Правильні відповіді випливають з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – змістове навантаження плакату.

Зображення, гасло («Поділися теплом із захисником») дає змогу визначити такі правильні відповіді:

- Плакат агітує брати участь у волонтерському русі.

- Плакат створений для стимулювання патріотичного піднесення.

- Поява плаката зумовлена агресією Росії на сході України.

Відповідь: 2, 5, 6.