Мультитести – Історія України

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Русі за часів правління великого київського князя Святослава. На схід від Русі позначено дві держави – Волзьку Булгарію і Хозарський каганат. Стрілками показано похід князя проти Хозарського каганату, що відбувся 964–966 рр., унаслідок чого каганат припинив існування.

Окрім того, під час цього походу Святослав приєднав до Русі територію племен в’ятичів і заснував Тмутараканське князівство.

Наслідком зображених на картосхемі подій стало відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам, до того стримуваних Хозарським каганатом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Маркери в джерелі – «посадили князя Свидригайла на велике княжіння Руське», – чітко вказують на події початку громадянської війни у Великому князівстві Литовському, що тривала від 1432 до1438 року.

Конфлікт розгорівся через розкол суспільства князівства на прихильників противників унії з Польщею. Частина литовської знаті (переважно православної, що походила з руських земель) підтримала Свидригайла в боротьбі за владу. Проте цей виступ завершився поразкою. Проголошене Велике князівство Руське було ліквідовано, натомість відновлено удільні Київське й Волинське князівства. Ці події лише відтермінували ліквідацію удільного устрою Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

У програмі ЗНО з історії України зазначено, що персоналії, прізвища яких підкреслено, можуть пропонуватись для візуального розпізнавання.

У поданому тестовому завданні наведені портрети історичних діячів, котрих учасники мають візуально розпізнати.

Визначивши історичних діячів і пригадавши їхню діяльність в історії українських земель, треба зосередитися на умові завдання. В умові йдеться про першу … школу. Знання хронології подій мали б підказати 1576 рік – заснування Острозької академії.

Саме Василь-Костянтин Острозький був фундатором цього навчального закладу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, про яку йдеться в уривку джерела.

Маркери – У Московщині панує найогидніше рабство, все є власністю царя, Увесь народ московський є рабом,  Приєднатися до такого народу – це гірше, як скочити живим у вогонь… – дають змогу визначити, що в джерелі йдеться про критику «Березневих статей».

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов основних міждержавних договорів в історії України.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю. А в реальності проводила самостійну зовнішню політику, яка доволі часто йшли в розріз із політикою гетьманів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.

У поданому тестовому завданні варіантами відповідей є твори образотворчого мистецтва.

Усі ці твори є в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, призначених для візуального впізнання. Отже, учасник тестування має знати представлені мистецькі твори та їх авторів.
Прочитавши умову завдання, насамперед треба пригадати твір, з якого починається нова українська література.

Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. Пригадавши цей факт, а також ім’я
головного героя поеми, можна з легкістю вибрати правильну відповідь. Адже робота Г. Нарбута так і називається: «Еней та його військо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії українських діячів.

У характеристиці йдеться про Михайла Максимовича – історика, першого ректора Київського університету Св. Володимира, основоположника української фольклористики, автора збірок українських народних пісень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів розвитку українського національного руху в Галичині у другій половині ХІХ ст.

Створення у Львові товариства «Просвіта» (1868 р.) і Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності народовців.

Народовці – діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. На кінець ХІХ ст. рух народовців став домінівним у Галичині.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь.

Завдання вимагає визначити, яку спеціалізацію мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Отже, у цьому регіоні найвищі темпи розвитку мали добувна та металургійна промисловість.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національного руху під час Першої світової війни й уміння аналізувати візуальне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва організації.

Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).

СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики державних утворень, що існували в 1918–1921 роках.

Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві й Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складниками національно-культурної політики Української Держави Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував. Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела й встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – характеристика Голодомору як явища.

Маркери Урожай у нас був хороший, радянська влада, “заготовляючи” наш хліб, до тих пір…, допоки не залишились [ми] без фунта хліба… в джерелі чітко вказують на передумови Голодомору й засвідчують його штучний характер.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це тестове завдання перевіряє вміння учасника працювати з візуальним джерелом та інтерпретувати історичні факти.

Наголошуємо, що насамперед треба уважно прочитати і зрозуміти умову завдання.

У цьому випадку потрібно знайти плакат, що стосуватиметься Другої світової війни.

На зображених плакатах підказкою будуть підписи до кожного з них.

Варіант А «Жінки в колгоспах – велика сила» може бути застосований до різного часу існування СРСР. Це можуть бути події як 1930-х років, так і часів війни або повоєнних років.

Підпис до плаката у варіанті В підказує про період «відлиги», адже «вирощування кукурудзи» було актуальним для цього періоду історії.

Підпис у варіанті Г «Відбудуємо на славу» мав би підказати про потребу відбудови чогось зруйнованого. Цей плакат характеризує час післявоєнної відбудови.

Залишається варіант з правильною відповіддю. Підпис «Трактор в полі, що танк в бою» наголошує на ролі жінки, котра замінює чоловіка, керуючи трактором. Додатковою підказкою є зображення ешелону військових, який рухається мостом. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні та культурні пам’ятки.

У завданні наведено зображення таких пам’ятників: 

А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Б  гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)

Г  князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркери 10 років відродження грошової одиниці України, гривня, зображення київської гривни й купюр, монет, запроваджених 1996 р., дають змогу визначити дату випуску ювілейної монети – 2006 р.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання творів часів Русі-України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати логічні пари.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – писемний твір часів Русі-України.

Маркери у джерелі 1  – «Костянтин із матір’ю своєю, Єленою, хрест із Єрусалима приніс… Ти ж із своєю бабусею, Ольгою, принесли хрест від нового Єрусалима – Костянтинограда, по всій землі своїй розставивши, утвердили віру християнську» – чітко вказують на зміст твору Іларіона «Слово про Закон і Благодать».

Маркери у джерелі 2  – «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити три гривні з продажі, а потерпілому – гривню за рану як лікувальне. Коли ж уб’є на смерть, то платити віру» – чітко вказують на положення збірника законів «Руська правда»,  запровадженого Ярославом Мудрим.

Маркери у джерелі 3  – «Й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру й назвалися полянами, а інші – деревлянами, бо осіли в лісах… Другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі й називалися сіверянами» – чітко вказують на слова літописця Нестора з «Повісті минулих літ».

Маркери у джерелі 4  – «А найголовніше – убогих не забувайте, а скільки можете, по змозі годуйте й подайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, не давайте сильним погубити людину» – чітко вказують на твір Володимира Мономаха «Повчання дітям…».

Правильна відповідь: 1В, 2А, 3Г, 4Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання українського національного руху у ХІХ ст., його організаційних структур й історичних постатей, а також уміння встановлювати логічні пари.

Членами «Руської трійці» були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Членами «Київської громади» були Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський та інші.

Членом «Братства тарасівців» був Борис Грінченко, а також Микола Міхновський, Іван Липа та інші діячі.

Членаом Русько-української радикальної партії був Іван Франко, а також Михайло Павлик, Євген Левицький та інші.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В .

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки, умовах десталінізації, у період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні, письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – класифікація постатей за заданими параметрами.

Маркери Марія Приймаченко, її картина, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське наївне мистецтво».

Маркери й зображення Павло Тичина, поки з книгами чітко вказують, що зображена монета не належить до жодної із запропонованих колекцій.

Маркери й зображення Тетяна Яблонська, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму».

Маркери й зображення Василь Симоненко, строфа з його вірша чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Поети-шістдесятники України».

Маркери й зображення Іван Миколайчук, його кінографічні образи чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське поетичне кіно».

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних суспільно-політичних подій ХVIII століття, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Селян Лівобережної і Слобідської України було закріпачено за указом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року.

Другий поділ Речі Посполитої відбувся 1793 року.

Другу Малоросійську колегю засновано 1764 року.

Запорозьку Січ остаточно ліквідовано за указом російської імператриці Катерини ІІ 1775 року.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій, відображених на візуальних джерелах

Тому завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, аналіз плакатів дає змогу визначити, що вони відображають такі події.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги написи на плакатах, зображених на фото.

«Україна без Кучми» – кампанія протестів в Україні у 2000–2001 роках, організована політичною опозицією і спрямована переважно на відставку президента Леоніда Кучми.

У 1993 році відбувся найбільший в Україні страйк шахтарів. Мітингувальники висунули керівництву країни не лише економічні вимоги щодо перегляду цін і заробітної плати, а й політичні – із приводу референдуму про довіру президенту  України Леоніду Кравчуку.

Віктор Ющенко став першим президент України, який прийшов до влади внаслідок масових протестів під час Помаранчевої революції – протесту проти масової фальсифікації на виборах 2004 року на користь його головного суперника Віктора Януковича.

У 1989 році на багатотисячних демонстраціях у Києві вперше з’явилися гасла «Щербицького геть!»

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій національно-культурного життя України, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст.:

• укладення 1596 року Берестейської церковної унії;
• відновлення 1620 року в Речі Посполитій вищої православної ієрархії на чолі з митрополитом Йосипом Борецьким;
• створення 1576 року в Острозі першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів з історії України часів Другої світової війни.

Під час нападу на СРСР на території України крім військових з’єднань Німеччини діяли й підрозділи її союзників: Італії, Угорщини й Румунії.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку вміння виокремлювати характерні риси соціально-економічного життя України в першій половині 1990-х років.

Серед запропонованих варіантів правильні відповіді такі:

• різке соціальне розшарування в суспільстві (різке зубожіння населення, поява заможного прошарку суспільства);
• стрімке зростання тіньової економіки (становила понад 50 %);
• лібералізація цін (упроваджена 1992 року).

Правильна відповідь: 3, 5, 7.