Завдання за темами в мультитестах

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені Лівобережна Гетьманщина, район національно-визвольного повстання на Правобережжі під керівництвом С. Палія та хід бойових дій на українських землях під час Північної війни (1700–1721 рр.). Зазначені події відбувалися в період гетьманства І. Мазепи (1687–1708 рр.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій національного відродження на західноукраїнських землях.

«Товариство галицьких греко-католицьких священників», яке було засноване в 1816 р. Іваном Могильницьким, гурток «Руська трійця», утворений у 1833 р. Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, сприяли розгортанню початкового етапу національного відродження на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Земська реформа 1864 р. не була поширена до 1911 р. на Правобережній Україні тому, що уряд Російської імперії остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, оскільки в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «створення фундаментальних біологічних концепцій», «працюючи в Одесі», «дослід самозараження» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Іллю Мечникова.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу візуальних, письмових джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання подій початку Української революції та сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, зображену подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення у джерелі ключових зображень, слів і словосполучень – маркерів (якщо такі є), які дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування ключових зображень і маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного.   

Предмет ідентифікування в завданні – історичний процес.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних діячів за портретними рисами.

Список персоналій для візуального розпізнавання міститься в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував. Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Картина Петра Бєлова «Біломорканал» була створена 1985 року. На картині зображено пачку папірос «Біломорканал», які виробляли в СРСР, до якої заходять тисячі в’язнів. Територія огороджена колючим дротом. Так художник відобразив трагедію будівельників каналу – в’язнів, життя яких стало порохом для сталінського режиму.

Біломорсько-Балтійський канал був першою будівлею, яку зводили в’язні ГУЛАГу(ГУТАБу) у 1931–1933 роках. Він з’єднав Біле море з Онезьким озером. Довжина каналу 227 км, глибина 5 метрів. Установлено 19 шлюзів.

На будівництві постійно працювало близько 100 тисяч в’язнів. Смертність робітників була високою, але кількість робітників не зменшувалося: на будівлю постійно прибувало поповнення. У той час відбувався процес розкуркулення і так званих «куркулів» відправляли на соціалістичні будівлі.

Головним засобом впливу на в’язнів й оплати їхньої праці було харчування. Чим гірше працював робітник, тим менше отримував. Пайкою в’язня-будівельника була буханка хліба й баланда з мороженої риби. Згодом такий метод став нормою для всіх таборів ГУЛАГу. За офіційними даними на будівництві померло понад 10 тисяч в’язнів; за підрахунками дослідників від 50 до 200 тисяч.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, які привели до створення Карпатської України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава…

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України» – чітко вказують на події 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України, яка утворилася в результаті розпаду Чехо-Словаччини.

Після приходу нацистів до влади в Німеччині вони стали на шлях розв’язування нової світової війни. Спочатку агресивні дії Німеччини прикривалися тезою про несправедливість, що була вчинена щодо німецького народу за підсумками Першої світової війни. У 1938 році Німеччина здійснила «аншлюс» Австрії і стала провокувати сепаратистські рухи в Судетській області Чехословаччини.

У вересні 1938 року в Мюнхені відбулася міжнародна конференція за участю Адольфа Гітлера, Едуарда Даладьє, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена. Відповідно до угоди Чехословаччина мала до 10 жовтня передати Німеччині Судети, але гарантії нових кордонів надавалися їй лише після задоволення територіальних претензій Польщі й Угорщини.

Восени 1938 року Німеччина окупувала прикордонні райони Чехословаччини, водночас польські війська зайняли Тешинську область, а Угорщина – південні й південно-західні райони Словаччини, а також південну частину Підкарпатської Русі. Чехословаччина втратила близько третини населення, понад 40 % промисловості й усі прикордонні укріплення.

Чехословаччина з унітарної держави була перетворена на федеративну. Восени 1938 року Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) отримала автономію.

14 березня 1939 року Німеччина окупувала Чехію, Словаччина й Карпатська Україна проголосили свою незалежність. Водночас Угорщина здійснила агресію проти Карпатської України й після запеклих боїв окупувала її.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей та сформованості уміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені програмою ЗНО.

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знань характерних рис соціально-економічного розвитку УРСР на початку 1980-х років.

У зазначений період економіка УРСР перебувала в періоді «застою», характерною рисою якого було зростання дефіциту товарів широкого вжитку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритм може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення ключових слов, словосполучень, образів у написах, зображених стереотипних образах – маркерів, що дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події російської агресії у 2014–2015 роках.

Маркерами, що вказують на правильну відповідь, є зображення напівзруйнованої башти керувння польотами Донецького аеропорту, напис «242 дні незалежності, героїзму, відданості», який відображає час оборони Донецького аеропорту українськими воїнами від російських найманців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького.

Пилявецька битва сприяла звільненню козацькими військами Поділля та Волині, створенню сприятливих умов для визволення західноукраїнських земель.

Зборівська битва стала завершальною в серії перемог козацького війська. Згідно з підписаним мирним договором польський король визнавав владу гетьмана над Київським, Чернігівським і Брацлавським воєводствами.

Берестецька битва призвела до підписання Білоцерківського договору, який обмежував території, підпорядковані владі гетьмана, Київським воєводством, скорочував козацький реєстру до 20 тис. осіб.

Перемога козаків у Батозькій битві сприяла відновленню українсько-молдавського союзу, укладенню шлюбу Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Правильна відповідь: 1–Г 2–В 3–А 4–Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку розуміння тестованими наслідків або причин історичних явищ і процесів.

Кирило-Мефодіївське товариство (братство), засноване в січні 1846 року в Києві, увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на перебіг і розвиток українського відродження.

Українські козацькі полки – козацькі військові підрозділи, створені в Україні із частини раніше ліквідованих полків і добровольців під час  французько-російської війни 1812–1814 років. Водночас із формуванням полків розпочато створення ополчення.

Декабристський рух в Україні – діяльність таємних організацій: Союзу благоденства, Південного товариства й Товариства об’єднаних слов’ян. Ці події, пов’язані з повстанням Чернігівського полку, що відбулося в грудні 1825 року – січні 1826 року (укр. грудень – рос. декабрь).

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років уряд Туреччини наказав козакам Задунайської Січі виступити проти Росії. 18 травня 1828 року 1500 козаків на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік російської армії. У відповідь на це турки зруйнували Задунайську Січ і перебили козаків, що залишилися там. По війні царський уряд поселив задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Завдання має на меті перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1940–1990-х років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.

Ухвалення програми Народного руху України за перебудову засвідчувало організаційне оформлення легальної опозиції комуністичному режиму в Україні.

Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–​Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій культурного життя другої половини XVI – першої половини ХVII ст.

Утворення Києво-Могилянського колегіуму відбулося в 1632 р.

Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи відбулося в 1578 р.

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1557 рр.

Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій – 1620 р.

Правильна відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Столицю УСРР перенесено з Харкова в Київ 24 червня 1934 року.

19 квітня 1930 року в приміщенні Харківського оперного театру винесено вироки членам так званої «Спілки визволення України», вигаданої підпільної антирадянської організації, яка нібито виношувала плани контрреволюційного перевороту.

30 січня 1937 року в Державному ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР у Києві урочисто затверджено нову, вже третю Конституцію республіки, яка засвідчувала: «в основному» соціалізм побудовано.

6 липня 1928 року в Москві закінчився один із перших політичних процесів, «Шахтинська справа», зі звинувачення інженерів Донбасу в саботажі, шкідництві, створенні підпільної організації, установленні конспіративного зв’язку з московськими шкідниками й із зарубіжними антирадянськими центрами.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги написи на плакатах, зображених на фото.

«Україна без Кучми» – кампанія протестів в Україні у 2000–2001 роках, організована політичною опозицією і спрямована переважно на відставку президента Леоніда Кучми.

У 1993 році відбувся найбільший в Україні страйк шахтарів. Мітингувальники висунули керівництву країни не лише економічні вимоги щодо перегляду цін і заробітної плати, а й політичні – із приводу референдуму про довіру президенту  України Леоніду Кравчуку.

Віктор Ющенко став першим президент України, який прийшов до влади внаслідок масових протестів під час Помаранчевої революції – протесту проти масової фальсифікації на виборах 2004 року на користь його головного суперника Віктора Януковича.

У 1989 році на багатотисячних демонстраціях у Києві вперше з’явилися гасла «Щербицького геть!»

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку знань, про українські землі, які на початку ХХ ст. перебували під владою Австро-Угорщини.

У зазначений період під владою двоєдиної монархії перебували Закарпаття, Буковина і Східна Галичина. В імперії вони не становили єдиної адміністративної одиниці, а були складовими окремих адміністративно-територіальних одиниць: Угорське королівство, Коронний край Буковина, Королівство Галіції та Лодомерії.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальне історичне джерело (агітаційно-пропагандистський плакат).

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень, візуальних образів – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – правильні судження.

Маркери – «Денікін і Петлюра в тісному союзі наступають на Київ», «Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату», «Прокляття юдам!», «На боротьбу зі зрадниками трудового народу», «Смерть катам!» – указують на такі правильні відповіді:

• плакат створює образ ворога (Денікін і Петлюра);
• плакат покликаний мобілізувати прихильників більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату);
• плакат дискредитує мету боротьби противників влади більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату. Прокляття юдам! На боротьбу зі зрадниками трудового народу. Смерть катам!).

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту «реформ Косигіна», реалізовуваних у 1965–1970 роки.

«Реформи Косигіна» – система заходів у промисловості й сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Передбачалося, що реформи забезпечать подолання недоліків у тодішній радянській економіці. Із наведних варіантів відповіді задовольняють умову завдання такі твердження:

• відновлення галузевої системи керування промисловістю через союзні й союзно-республіканські міністерства;
• розширення господарської самостійності підприємств унаслідок скорочення кількості планових показників;
• визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

Правильна відповідь – 3 5 7.