Національний мультитест з історії України – Варіант 13

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було збирання з підлеглого населення данини у формі натурального оброку (хутро, мед, зерно тощо).

Збирання данини князем із дружиною (військом) називали полюддям (ходінням по людях).

Спроба повторного стягнення данини київським князем Ігорем 945 року стала свідченням відсутності в Київській державі впорядкованої податкової системи. Такі дії князя викликали невдоволення деревлян і призвели до його загибелі.

Після деревлянського повстання княгиня Ольга регламентувала обсяг данини (уроки) і визначила пункти для її збирання (погости), відмовившись від полюддя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Спільною рисою правління батька й сина було те, що вони розширювали кордони Русі. На картосхемі штрихуванням позначено території, які ввійшли до Київської держави за часів їхнього правління.

Червенську Русь із містами Перемишлем, Червенем, Белзом і Волинню приєднав Володимир Великий 981 р., відвоювавши її в поляків; згодом Ярослав Мудрий повернув ці тимчасово втрачені землі під владу київського князя.

Володимир Великий підкорив землі ятвягів на балтійському напрямку; згодом Ярослав Мудрий здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, балтійсько-фінських племен (ями, чуді) та заснував місто Юр’їв над Чудським озером.

Також на картосхемі стрілками  позначено напрямки походів князів: Володимира  – на Корсунь 988 р., Ярослава – на Візантію 1043 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький – видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами Античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів. Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р.

У цій битві зійшлися московське військо та об’єднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського під проводом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького. Полководець виявив непересічну розсудливість: він використав суперечності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Тріумф під Оршею на тривалий час зупинив експансію Великого князівства Московського на захід.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

«Тренос, тобто Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви…» – найвідоміший антикатолицький і антиунійний трактат Мелетія Смотрицького, у якому висвітлено наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Приєднання православної церкви України та Білорусі до церкви католицької стало провідною проблемою українського суспільно-релігійного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. Навколо укладення унії точилися гострі дискусії (полеміка) і з боку православних, і з боку католиків, що було відображено в полемічній літературі, найвидатнішим представником якої був Мелетій Смотрицький.

Автор «Треносу» в оригінальній формі народних голосінь намагався висвітлити складні суспільно-релігійні й теологічні питання. Зокрема Смотрицький устами згорьованої Матері-Церкви перелічує її втрати – впливові знатні руські роди, представники яких зреклися православ’я.

Автор прагне  звернути увагу влади на нехтування правами православної церкви, викликати співчуття до неї, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На реверсі монети зображено памʼятку фортифікаційного мистецтва – Хотинську фортецю.

Саме під Хотином 1621 р. відбулася битва, яка стала тріумфом козацької звитяги. Тоді під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного козаки протистояли натиску турецької армії, значно більшої за чисельністю. Про це йдеться в уривку із джерела, позначеного буквою А.

Сагайдачний використав тактику раптовості, нічного бою й контрнаступу, випробувану в багатьох успішних морських походах.

Унаслідок отриманого під Хотином поранення гетьман незабаром помер.

Перемога під Хотином врятувала Річ Посполиту та інші держави Європи від турецького завоювання, розвіяла міф про непереможність османської армії та прославила українське козацтво.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Після того як Петро Дорошенко зрікся булави, турки знайшли йому заміну – Юрія Хмельницького. Використовуючи його, вони намагалися встановити контроль над Правобережною Україною і захопити Чигирин.

Юрій спільно з кримськими татарами та османськими підрозділами взяв участь у Чигиринських походах 1677 й 1678 рр. проти Московського царства та козацьких військ Лівобережної Гетьманщини.

Лівобережний гетьман Іван Самойлович 1678 р., щоб ускладнити забезпечення військ противника матеріальними та людськими ресурсами, розпочав акцію, відому як Великий згін – масштабне насильницьке переселення мешканців Правобережної України на Лівобережжя, що призвело до глибокої демографічної та економічної кризи в спустошеному війною регіоні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. українські селяни брали активну участь у колонізації Півдня України.

Це був процес активного заселення та господарського освоєння земель, які перейшли під контроль Російської імперії після ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р. та низки російсько-турецьких війн.

В освоєнні Півдня інтереси українського суспільства збіглися з інтересами російського імперського експансіонізму. Запровадження податкових і соціальних пільг, наявність вільних земель спонукали українських селян до участі в колонізації регіону.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На портреті зображено Григорія Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета та педагога, який більшу частину життя провів у мандрах.

Світогляд Сковороди сформувався в тогочасній європейській традиції вільного вибору особистості. Його філософія ґрунтувалася на визнанні важливості внутрішнього світу людини, а не її місці в суспільстві. Він міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю.

Найвідоміша поетична збірка Григорія Сковороди – «Сад божественних пісень».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Після підступного руйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 р. частина козаків перейшла на землі під владою турецького султана. У гирлі Дунаю вони заснували Задунайську Січ.

Задунайці були зобов’язані нести прикордонну службу та брати участь у військових кампаніях Османської імперії, зокрема у війнах проти Російської імперії та в каральних походах проти народів, що виборювали незалежність.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр. частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, забравши військову канцелярію та скарбницю, перейшла на бік російської армії. У відповідь турецький уряд жорстоко розправився з тими, хто залишився, а Задунайську Січ було остаточно зруйновано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото зображено Володимирський собор (м. Київ). 

Зведення храму приурочили до дев’ятисотої річниці хрещення Русі. 

У день святого рівноапостольного князя Володимира 15 (27) липня 1862 р., у присутності великої кількості духовенства і вірян, митрополит Київський і Галицький Арсеній заклав перший камінь майбутнього храму, який було побудовано в неовізантійському стилі. 

Урочисто освятили храм 1896 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Перша російська окупація (вересень 1914 – червень 1915 р.) була наслідком успішної для російської армії Галицької битви.

Задля швидкого включення регіону до складу Росії було створено тимчасову окупаційну адміністрацію – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським.

Російська окупаційна влада намагалася викорінити «мазепинські» настрої серед місцевого населення: депортувала «неблагонадійних»; закрила всі українські часописи; заборонила діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп; проводила жорстку русифікацію і репресії проти греко-католицької церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.), яка охоплювала більшість етнічних українських земель у кордонах, визначених Берестейським договором: дев'ять губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Гетьманат Павла Скоропадського було встановлено за прямої підтримки окупаційних військ держав Четверного союзу, які контролювали територію УНР після Берестейського миру.

Залежність від німецької влади зробила Скоропадського заручником  поразки Центральних держав у Першій світовій війні та призвела до падіння його режиму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Частиною колажу є фото діяча, яке вказує на те, що в матеріалах Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України йдеться про Нестора Махна – ідейного анархіста, ватажка селянського повстанського руху в 1918–1921 рр., командувача Революційної повстанської армії України.

Селянство Півдня України повірило в його здатність розв’язати нарешті аграрну проблему справедливо, бо Махно рішуче обстоював право селян вільно господарювати на своїй землі.

У різні часи Нестор Махно воював проти австро-німецьких окупантів, військ гетьмана Скоропадського, армії Денікіна та Врангеля, більшовиків (хоча кілька разів укладав із ними тимчасові союзи).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В уривку описано події 15 березня 1939 р., коли Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами.

Вже після офіційного проголошення незалежності рішенням уряду президент Августин Волошин надіслав у Берлін ноту з проханням про протекторат. Однак офіційний Берлін мовчав, оскільки долю краю вже було вирішено: нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців на Карпатську Україну.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено Битві за Дніпро – наступальним операціям Червоної армії серпня – грудня 1943 р. з метою звільнення Донбасу, Лівобережної України та виходу на Правобережну Україну.

На реверсі монети розміщено стилізовану динамічну композицію із зображенням форсування Дніпра, унаслідок чого радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили від нацистів столицю України – місто Київ.

Стратегічно Битва за Дніпро забезпечила звільнення Правобережжя та створила умови для подальшого наступу. Її масштабність зумовила величезну кількість жертв серед військовослужбовців з обох боків і мирного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Цей опис стосується Йосипа Сліпого, який очолював Українську Греко-Католицьку Церкву в часи радянської окупації.

Наведені тези відображають радянські пропагандистські наративи, спрямовані на дискредитацію уніатської церкви, яку звинувачували в націоналізмі, поширенні антирадянських настроїв та обстоюванні української окремішності.

Митрополита 1945 р. заарештували радянські спецслужби. Він майже 20 років провів у радянських таборах. Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоана XXIII та Президента США Джона Кеннеді, Йосипа Сліпого звільнили та вислали за межі СРСР. Він оселився у Ватикані, де його визнали главою УГКЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У фільмі «Білий плах з чорною ознакою» одну з головних ролей зіграв Іван Миколайчук. Він був також співавтором сценарію стрічки разом із Юрієм Іллєнком.

Спочатку Миколайчук виписав для себе роль одного з братів Дзвонарів – вояка УПА Ореста. Однак йому заборонили зніматися в цій ролі. Тож Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук – іншого брата, червоноармійця Петра.

Через непевну ідеологічну тематику – показано вояка УПА з конкретним національним посиланням: він воює на боці свого народу – радянська цензура в Україні довгий час обмежувала показ фільму.

 «Білий птах…» отримав схвальні відгуки міжнародних критиків, відзнаки на міжнародних кінофестивалях і став зразком українського поетичного кіно.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Карикатура висвітлює складну економічну ситуацію в Україні на початку 90-х років XX ст.

Автор зобразив покупців перед порожніми полицями в крамниці. Відсутність товарів символізує товарний дефіцит, який виник через розрив економічних зв’язків після розпаду СРСР і неспроможність  пострадянської економічної системи забезпечити потреби населення.

На прилавках крамниці немає жодного товару, оскільки населення скуповувало усе, щоб врятувати свої заощадження під час гіперінфляції (знецінення грошей). На початку 90-х років XX ст. ціни в Україні зростали катастрофічними темпами, що супроводжувалося критичним зниженням рівня життя населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. та оприлюднення результатів референдуму 1 грудня 1991 р., на якому громадяни підтримали проголошення незалежності,.стали правовим фундаментом для широкого міжнародного визнання суверенітету нашої держави.

Вже 2 рудня 1991 р. незалежність України першими визнали Польща та Канада, що запустило хвилю дипломатичного визнання в усьому світі. Україна утвердилася як повноправний суб’єкт міжнародного права.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

1. Шляхта – панівний привілейований суспільний стан у Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а згодом – Речі Посполитій, наділений широкими політичними, майновими правами та свободами. Шляхту було звільнено від більшості податків. Представники шляхти засідали в сеймі, на якому визначали основні вектори державної політики, обирали того, хто правитиме, і мали засоби впливу на монарха (Б).
2. Козацтво – соціальний феномен, що поєднав в собі риси військового стану, вільної громади та державотвірної сили. Головним військово-політичним центром козацтва була Запорозька Січ, яку зазвичай поділяли на 38 куренів – військово-адміністративних одиниць. Курінь був як окремим загоном із кількох сотень козаків, так і великою житловою будівлею (В).
3. Магдебурзьке право – форма міського самоврядування в Європі, яке поширилося на деякі українські міста із середини XIV ст. і звільняло їх від влади феодалів. Самоврядування здійснював спеціальний орган влади – магістрат. Економічну діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя та судочинство в містах, наділених магдебурзьким правом, регулювала власна система правових норм (Д).
4. Цех – міська корпорація (об'єднання) ремісників одного або споріднених фахів, створена для захисту їхніх інтересів, регулювання виробництва, контролювання якості товарів. Повноправними членами цеху були лише майстри, які мали власні майстерні, інструменти та учнів. Плата за членство була обов’язковим вступним внеском для підмайстрів, які прагнули стати майстрами. Окрім грошової суми, претенденти мали підтвердити свою майстерність (А).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Г).
2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (В).
3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині. Австрійська монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» було модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців (Д).

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилося на їхньому житті (А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Перший Всеукраїнський церковний собор 1921 р. проголосив автокефалію Української Православної Церкви. Майже одноголосно Василя Липківського було обрано митрополитом Київським і всієї України. Перехід Київської церкви під зверхність Московського патріархату 1686 р. було визнано неканонічним, а богослужіння мало вестися української мовою (Г).
2. Гетьман Павло Скоропадський 14 листопада 1918р. затвердив законопроєкт про заснування Української академії наук– критично важливої установи для розбудови Української держави та розвитку національної культури. Президентом УАН було обрано Володимира Вернадського, секретарем – Агатангела Кримського (В).
3. На Всеукраїнському національному конгресі, скликаному у квітні 1917 р., Головою Української Центральної Ради (УЦР) було обрано Михайла Грушевського. Конгрес визначив курс на національно-територіальну автономію України, а УЦР стала вищим представницьким органом українського народу (А).
4. Симон Петлюра, уклавши Варшавську угоду 1920 р., сподівався за допомогою союзників-поляків звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки. За умовами українсько-польського військово-політичного союзу Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці та поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

1. «Друга хвиля» масових арештів дисидентів повʼязана зі зміною політичного керівництва в УРСР 1972 року. Петра Шелеста було усунено з посади першого секретаря КПУ та призначено Володимира Щербицького, за якого репресії набули системного характеру. КДБ УРСР провів спецоперацію «Блок», спрямовану на нейтралізацію українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху (В. Стус, І. Світличний, Є. Сверстюк, І. Калинець, В. Чорновіл та інші), і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва (Б).
2. Ліквідація рад народного господарства (раднаргоспів), в рамках масштабної економічної реформи Косигіна 1965 року, означала відмову від територіального принципу управління промисловістю і будівництвом та повернення до галузевої системи (міністерств). Цей крок було спрямовано на відновлення вертикальної системи керування економікою (Г).
3. Стаття 6 ухваленої 1978 року Конституції УРСР проголошувала Комуністичну партію Радянського Союзу провідною та спрямовуючою силою радянського суспільства, що юридично закріплювало її монополію на владу, тобто однопартійну політичну систему (Д).
4. Після підписання СРСР Гельсінського Заключного акта Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі 1975 р., правозахисники почали відкрито вимагати від влади дотримання міжнародних зобов'язань, апелювали до міжнародних норм, фіксуючи порушення прав людини в СРСР. Створена 1976 р. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) ознаменувала організаційне оформлення дисидентського правозахисного руху (В).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Б Цитата стосується подій 1238 р., коли Данило Галицький в битві під Дорогичином здобув перемогу над рицарями-хрестоносцями й повернув порубіжні землі Русі. Ця блискавична перемога зупинила експансію тевтонських лицарів на південно-західні руські землі та зміцнила позиції Галицько-Волинської держави.

А В уривку розповідається як Данило Галицький напередодні монгольської навали заволодів Києвом і поставив своїм тисяцьким Дмитра, який згодом очолив героїчну оборону міста 1240 р. від військ хана Батия.

В В уривку описано події 1245 р., коли князь Данило змушений був вирушити до Золотої Орди. Він визнав зверхність хана Батия, отримав ярлик на княжіння, що дало змогу зберегти владу, відвернути руйнівні походи та виграти час для укріплення держави.

Г В уривку йдеться про події 1253 р., коли Данило Романович, задля зміцнення зв'язків із європейськими правителями та сподіваючись на допомогу папи Римського в організації антимонгольської коаліції, прийняв корону від папського легата і став королем Русі.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Г проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР) відбулося 22 січня 1918 р. Четвертим універсалом Центральної Ради

А Директорія УНР прийшла до влади внаслідок антигетьманського повстання в листопаді-грудні 1918 р. 

В укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею, відомої як «пакт Пілсудського – Петлюри», відбулося у квітні 1920 р.

Б Другий Зимовий похід Армії УНР («Листопадовий Рейд») 1921 р. було організовано з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

В Левко Лук’яненко 1959 р. зініціював створення Української робітничо-селянської спілки (УРСС) – першої дисидентської організації ненасильницького спротиву, що ставила за мету вихід України зі складу СРСР.

А Левко Лук’яненко брав участь у створенні 1976 р. правозахисної організації – Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ), діяльність якої ґрунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини та на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо поваги до прав людини.

Б Левко Лук’яненко написав чернетку тексту Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 р.

Г Левко Лук'яненко брав участь як кандидат від Української республіканської партії (УРП) у перших виборах Президента України, які відбулися 1 грудня 1991 р.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У «Повісті минулих літ» описано картину складного вибору віри київським князем Володимиром. Він вислухав  представників різних віросповідань: мусульман із Волзької Болгарії, хозарських юдеїв, німців-християн від Папи Римського тагрецького філософа з Візантії, який сповідував східну форму християнства.

Після цього князь послав довірених людей дізнатися, як чужинці вірять і служать.

Володимир остаточно визначився з вірою, обравши християнство візантійського обряду.

За літописом, князь сам прийняв хрещення 988 р. в Корсуні (Херсонесі), після чого в Києві відбулося масове хрещення містян у річці Почайні, притоці Дніпра.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Київська громада (Стара громада) – це організація української інтелігенції другої половини ХІХ ст., члени якої здійснювали культурно-просвітницьку діяльність і стали провідниками національного відродження.

До її складу входило загалом приблизно 200 осіб, з-поміж яких були: історик, археолог, етнограф Володимир Антонович; історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч Михайло Драгоманов; науковець-етнограф, поет і журналіст, юрист Павло Чубинський.

Діячі, причетні до Громади, видавали книги українською мовою, організовували народні школи, здійснювали наукові дослідження, які доводили українську окремішність.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Після Другої світової війни, окупації та депортацій 1944 р. населення Криму критично зменшилося, що призвело до складної економічної ситуації на півострові, який тривалий час не міг подолати повоєнну розруху.

Відсутність належного транспортного сполучення з ᠎Росією, достатнього забезпечення прісною водою та електроенергією підштовхнули керівництво СРСР, з міркувань економічної доцільності, до передання Кримської області до складу Української РСР, де планували звести Каховське водосховище на Дніпрі та побудувати Північнокримський водоканал.

цю подію було приурочено до 300-річчя Переяславської ради, що мало символізувати «вічну дружбу українського та російського народів».

Кримську область було виключено з конституційного переліку адміністративних одиниць РРФСР і включено до переліку адміністративно-територіальних одиниць Української РСР.

Правильна відповідь: 1, 5, 7.