Національний мультитест з історії України – Варіант 16

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

На картосхемі позначено напрямки походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 р.

Військо рухалося з території Чернігівського князівства (Новгород-Сіверське князівство було удільним князівством у його складі) на південний схід, де зустрілося з половцями та зазнало поразки на річці Каяла.

Невдалий похід ліг в основу перлини давньоруського письменства – «Слова о полку Ігоревім», уривок із якого позначено буквою В.

В уривку розповідається, як полонений князь Ігор безсило спостерігає за смертельною сутичкою свого брата Всеволода з половцями.

Автор «Слова...» закликає до єдності князів та припинення між ними жорстоких міжусобиць. Він намагається донести ідею, що Руська земля потерпає від ворогів не тому, що перевелися герої, а тому, що через незгоду між собою князі ослаблюють державу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький ‒ видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів.

Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р. Тут у бою зійшлися московське військо й обʼєднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського на чолі з гетьманом (вища військова посада) Костянтином Острозьким.

Князь проявив себе як розсудливий полководець, що використав розбіжності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Перемога під Оршею на певний час зупинила експансію Московського князівства на захід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

А П’ятницька церква в м. Чернігові – унікальний витвір майстрів давньоруської архітектури.

Б Вірменський собор у м. Львові – зразок вірменського монументального будівництва.

В Ханський палац у Бахчисараї – зразок ісламської архітектури.

Г Костел святого Варфоломія в м. Дрогобич – римсько-католицький храм з елементами готичного стилю, характерного для західноєвропейської архітектури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку А зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за своєю будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію розносилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. 

Козацьких нападів зазнали в різний час найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців з неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У «Літописі» Самійло Величко приділяє значну увагу Андрусівському перемир’ю 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою, оцінюючи його як трагічну подію, що закріпила поділ України між двома монархіями.

В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від «Вічного миру» 1686 р. – Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

Для Зборівського й Гадяцького договорів  спільним є те, що в обох випадках сторонами переговорів були Гетьманщина та Річ Посполита.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Після двадцятичотирирічного перебування в підданстві Кримського ханства (після знищення Чортомлицької Січі 1709 р. царем Петром I) 1734 р. козаки повернулися на Запорожжя й заснували Нову Січ на річці Підпільній.

На прохання гетьмана Данила Апостола імператриця Анна Іоанівна повернула запорожцям землі й підтвердила їхню автономію, зважаючи на наближення війни з Туреччиною. Царський уряд намагався використати запорожців у майбутніх війнах проти Кримського ханства й Османської імперії. Під час російсько-турецьких воєн 1735–1739 pp. та 1768–1774 pp. козаки воювали разом із російським військом.

За часів свого існування Січ стала важливим адміністративним й економічним центром регіону.

Катерина I 1775 р. видала маніфест, яким сповіщала про ліквідацію останньої Запорозької Січі. Землі Вольностей Війська Запорозького було роздано російським дворянам, іноземним колоністам, а частина запорожців перейшла на територію Османської імперії та створила в гирлі Дунаю Задунайську Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Аграрні реформи Марії Терезії (1740–1780 рр.) та Йосифа II (1780–1790 рр.) у володіннях Габсбургів, відомі як політика «освіченого абсолютизму», передбачали обмеження панщини трьома днями на тиждень, заборону панам самим судити своїх селян – для цього призначали спеціальних державних чиновників. Окрім того, селяни отримували ряд особистих прав: вільного одруження, торгівлі, навчання дітей, права особисто звертатися до суду тощо. Указами Йосифа II 1780–1782 рр. селяни отримали особисту свободу, а 1789 р. – було скасовано панщину (тимчасово).

Ці заходи покращили становище селян, зокрема на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Про колоніальний статус українських земель у складі Російської імперії у ХІХ ст. свідчить відсутність політичного та економічного суверенітету. Ці землі було повністю інтегровано в політичну та економічну систему Росії, і вони втратили будь-які ознаки самостійності.

Управління тут здійснювали за загальноімперськими зразками, було зуніфіковано адміністративно-територіальний поділ українських земель (генерал-губернаторства, губернії).

Наддніпрянщина стала аграрно-сировинною базою імперії: основна частина сільськогосподарської продукції та сировини вивозили, а промислові товари завозили з Росії.

Україна слугувала транзитним коридором, не отримуючи прибутків від зовнішньої торгівлі.

Попри індустріалізацію окремих районів, де переважала видобувна й металургійна промисловість, загалом українські землі залишалися аграрно відсталими регіонами, де українці становили меншість у містах.

Заборона використання української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ), відсутність українських шкіл, українськомовних кафедр в університетах – ці заходи було спрямовано на нищення національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основними причинами аграрного перенаселення в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX ст. були: високий рівень природного приросту населення («демографічний вибух») та збереження великого поміщицького землеволодіння за малоземелля селян.

Селянські наділи після реформи 1861 р. зазвичай були невеликими й не відзначалися високою родючістю. Також землю наділяли не у власність, а в користування, селяни за неї сплачували викуп.

Через традицію ділити землю між синами, селянські наділи з кожним поколінням зменшувалися.

Низький рівень агрокультури не сприяв високій врожайності на малих ділянках.

Промисловість не потребувала такої кількості надлишкової робочої сили із села. 

Ці чинники призвели до масової бідності та вимушеної трудової міграції українців, найчастіше на Далекий Схід і до Сибіру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

У Києві 1913 р. перед судом постав єврей М. Бейліс, звинувачений у ритуальному вбивстві дванадцятирічного Андрія Ющинського.

Та в ході судового процесу, попри тиск із боку найвищих владних кіл Петербургу та місцевих чорносотенців, Бейліса було виправдано через брак доказів.

Справа викликала великий громадський резонанс.

Фабрикація «справи Бейліса» давала змогу владі, яка підтримала ініціативу монархістів-антисемітів, переконати суспільство в необхідності й надалі залишати євреїв обмеженими у правах і перешкодити скасуванню межі єврейської осілості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Активну пропагандистсько-просвітницьку діяльність під час Першої світової війни українські січові стрільці (УСС) провадили в Галичині. Її було спрямовано на пробудження національної свідомості населення, яке тривалий час перебувало під владою Габсбургів, та підготовку ґрунту для відновлення української державності.

Культурницьким осередком стрілецтва – Пресовою Кватирою – було налагоджено видавничу справу (часопис «Вістник Пресової Кватири», сатиричні журнали, фотоальбоми, інформаційні бюлетені тощо).

Стрільці засновували та відновлювали українські школи, осередки товариства «Просвіта», читальні та бібліотеки; організовували патріотичні концерти, театральні вистави; допомагали селянам у польових роботах. Члени «Артистичної горстки» створювала листівки й плакати, які популяризували ідею боротьби за Українську державу.

Пропагандистсько-просвітницька діяльність УСС у Галичині в 1914–1918 рр. стала фундаментом для національного відродження регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Початок Української революції.

Плакат-банер соціальної рекламної кампанії Українського інституту національної пам’яті під назвою «100 років боротьби Української революції» присвячено Миколі Міхновському, адвокату, ідеологу самостійницької течії в українському русі початку XX ст., автору «Самостійної України» – програми Революційної української партії, засновнику Української народної партії, для якої написав мініфест «10 заповідей УНП».

Міхновський під час Української революції одним із перших почав обстоювати ідею формування власних збройних сил: заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Вислів «Він нас графічно "українізував"…» стосується Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки та герба.

Ілюстрація Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» (1919 р.) – шедевр українського графічного мистецтва (позначено буквою А).

У своїй роботі він зобразив Енея та троянців як козацьке військо, поєднавши античний сюжет із національним колоритом.

Б картина Марії Примаченко «Гороховий звір» – 1971 р.

В картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» – 1931 р.

Г картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» – 1955 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація стала засобом утвердження радянської влади й залучення місцевих кадрів до управління, унаслідок чого було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Хайтарма» («Повернення») – це історична драма режисера Ахтема Сеітаблаєва про депортацію кримськотатарського народу 1944 р.

Стрічка ґрунтується на реальних подіях і розповідає про трагедію крізь призму життя національного героя, льотчика Амет-Хана Султана, роль якого виконав сам Сеітаблаєв.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і вислали його у віддалені райони Радянського Союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На картосхемі зілюстровано динаміку чисельності населення за регіонами України в період між 1939 та 1959 роками.

Зниження чисельності населення в Центральній і Північній Україні (-7,2 %) зумовлено величезними людськими втратами під час Другої світової війни та повоєнного голоду.

Зростання чисельності населення у Східній та Південній Україні (+22,8 %) відбувалося насамперед унаслідок швидкої відбудови важкої промисловості в повоєнні роки та завдяки припливу робочої сили з інших республік СРСР.

В процесі відбудови радянське керівництво використало довоєнну модель розвитку народного господарства, в основі якої був пріоритетний розвиток базових галузей важкої промисловості внаслідок нещадної експлуатації сільського господарства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

На фото зображено Василя Симоненка й Василя Стуса – представників руху «шістдесятників».

«Шістдесятництво» – це культурний феномен, що об’єднував молоду українську інтелігенцію, яка своєю творчістю сприяла піднесенню національної свідомості, відродженню української мови, культури тощо.

Симоненко і Стус сповідували нові, відмінні від офіційної комуністичної ідеології погляди, а їхня творчість стала символом спротиву тоталітаризму.

Через цензуру лише самвидав, непідконтрольний державі спосіб поширення забороненої літератури, був для них способом донести правду до читацької спільноти.

За життя Симоненка вийшли лише збірка «Тиша і грім» і казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Інші його твори розповсюджували через самвидав.

Стус таким способом поширював не лише поезію, а й відкриті листи, петиції та правозахисні документи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Одночасно зі Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р., на якому 90,32 % громадян підтримали Акт проголошення незалежності України, було обрано Президента України на альтернативній основі. Ним став Леонід Кравчук, який у першому турі отримав 61,59 % голосів.

Другий результат на виборах Президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27 %), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49 %). Загалом балотувалися шість кандидатів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

Автор політичної карикатури художніми засобами висвітлює роль України як «щита Європи» у протистоянні агресії Російської Федерації після повномасштабного вторгнення її військ на територію нашої держави 24 лютого 2022 р.

Дамба з написом «UKRAINE» уособлює Україну, яка стримує ворожий натиск. Тріщини на дамбі вказують на надзвичайне навантаження та виклики, з якими стикається країна, захищаючи свою територію.

Літеру Z, новий тоталітарний символ, автор наклав на червоний прапор. Це відображає суть рашизму – поєднання імперських амбіцій сучасної Росії з ностальгією за радянським тоталітарним минулим.

Прапор Європейського Союзу, установлений біля міста по інший бік дамби, підкреслює, що мирним життям країни ЄС завдячують українському спротиву агресії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

1. В уривку окреслено територію Війська Запорозького (Гетьманщини), яка обмежувалася землями Київського воєводства (натомість у Брацлавське та Чернігівське знову могла повернутися польська шляхта), а також вказано чисельність козацького реєстру (двадцять тисяч) відповідно до умов Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Попри такі обмеження, укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій та ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави. (Б)

2. В уривку визначено територію Війська Запорозького – козацької автономії у межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, а також вказано чисельність козацького реєстру (сорок тисяч) відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р. Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким. (А)

3. Ця цитата описує основну умову Гадяцького договору – створення Великого Князівства Руського у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств як рівноправного субʼєкта Речі Посполитої (разом із Короною Польською і Великим князівством Литовським). (В) 

4. «Вічний мир» 1686 р. між Московським царством і Річчю Посполитою закріпив поділ України між двома монархіями. В уривку наведено ключову відмінність цієї угоди від Андрусівського перемирʼя 1677 р. – Запорозька Січ мала перебувати під владою Московії. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1. Скориставшись хитким становищем Речі Посполитої, 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили її Перший поділ, унаслідок якого Галичину було приєднано до володінь австрійських Габсбургів. (А)

2. Емський указ імператора Олександра II 1876 р., був інструментом для нищення українського культурного та наукового життя. Його наслідком стало закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який влада вважала осередком «українофільства» та сприймала як загрозу для цілісності імперії через українськознавчі дослідження його членів. (Д)

3. Під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів, враховуючи настрої селян, змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: в Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп. (Б) 

4. Революція 1905–1907 рр. у Російській імперії стала першим масштабним досвідом легальної політичної боротьби для українців Наддніпрянщини. Маніфест 17 жовтня 1905 р., підписаний Миколою II під тиском загального страйку, змусив самодержавство піти на демократичні поступки, що дозволило вперше видавати українську пресу (газети «Хлібороб», «Рада»), легалізувати партії та мати парламентське представництво в Державній Думі. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. «Чортківська офензива» червня 1919 р. – найуспішніша наступальна операція Української Галицької армії на завершальному етапі польсько-української війни. (В)

УГА звільнила Чортків – важливий вузол комунікацій, утворивши пролом в обороні противника. Поляки відступили на 120 км і готувалися боронити Львів, однак брак зброї та боєприпасів завадив українцям розвинути успіх.

2. Загибель біля села Базар українських вояків і поразка Другого «Зимового походу» Армії УНР 1921 р. вважають завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр. Листопадовий рейд було організовано на територію України, окуповану більшовиками, з метою підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання. В результаті нерівного бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків загинули, 537 потрапили в полон. А 361 із них після допиту більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром. (Д)

3. Бій під Крутами відбувся під час Першої більшовицько-української війни в січні 1918 р. біля залізничної станції, за 130 км на північний схід від Києва. Затримавши ворога на чотири дні, герої Крут дали змогу укласти Берестейський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності. (Б)

4. За умовами Варшавської угоди 1920 р. Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; УНР відмовлялася від частини Полісся, Західної Волині й Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії. (Г)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Становлення України як незалежної держави.

1. В уривку наведено слова Володимира Івасюка, композитора та співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ. Йому часто радянські функціонери дорікали, що він  пише тільки українське. Влада сподівалася, що популярний композитор вірно служитиме системі. Але Івасюк був безкомпромісним – відмовлявся писати російською мовою та прославляти режим. Автор «Червоної рути» та інших хітів загинув за невстановлених обставин, а його похорон став своєрідним актом непокори свідомих українців. (В) 

2. Вислів Любомира Гузара, Патріарха Української Греко-Католицької Церкви, відображає принцип відокремлення церкви від політичної влади, наголошуючи на духовному характері її покликання. (Г)

3. Ця цитата належить першому космонавтові незалежної України Леоніду Каденюку. Вона описує епізод під час його космічного польоту на американському шатлі «Колумбія» у листопаді-грудні 1997 р., коли Гімн України двічі звучав у космосі. (А) 

4. Слова належать Мустафі Джемілєву, дисиденту, політичному в’язню часів радянського режиму. Його називають «голосом кримських татар», оскільки саме Джемілєв в СРСР почав публічно говорити про утиски кримських татар: депортації, репресії, та заборону повертатися на батьківщину. (Б)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

А Військо Богдана Хмельницького у травні 1648 р., за підтримки татарської кінноти, під Жовтими Водами здобуло свою першу перемогу над армією Речі Посполитої.

Б Зборівська битва між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким з одного боку й польською армією під командуванням короля Яна II Казимира – з другого відбулася у серпні 1649 р. Козаки здобули блискучу перемогу. Однак кримський хан, союзник Хмельницького, вступив у сепаратні переговори з королем і змусив гетьмана до мирної угоди.

Г Битва під Берестечком у червні 1651 р., яка закінчилась поразкою війська Хмельницького, стала однією з найзапекліших і наймасштабніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Зазнавши великих втрат, гетьман був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував його повноваження й автономію підконтрольних йому територій.

В У битві неподалік гори Батіг у червні 1652 р. зійшлися українсько-татарське і польське війська. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент. Ця перемога дозволила Богдану Хмельницькому відновити дипломатичні позиції, відмовитися від Білоцерківського договору та продовжити розбудову Української держави.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

А Фрагмент Першого універсалу Української Центральної Ради, ухваленого у червні 1917 р. Цим документом було проголошено автономію України у складі Росії.

Б В уривку йдеться про бій під Крутами, який відбувся під час Першої більшовицько-української війни у січні 1918 р. Основну частину українських воїнів, які протистояли наступу більшовицької армії під командуванням Муравйова, становили курсанти Київської юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького та Допоміжного студентського куреня Січових стрільців, який складався зі студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія.

Г Фрагмент «Грамоти до всього українського народу», проголошеної Павлом Скоропадським 29 квітня 1918 р. Цей документ ознаменував державний переворот, ліквідацію Української Народної Республіки (УНР) та проголошення Української Держави (Гетьманату).

В Цитата з Акта Злуки, яким 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві було офіційно проголошено об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та Української Народної Республіки (УНР) в єдину незалежну державу. 

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено Олександра Довженка, видатного українського кінорежисера.

Г Молодий Довженко активно підтримав Українську революцію (1917–1921 рр.). Він добровольцем пішов служити в Армію УНР. Брав участь у придушенні більшовицького повстання на заводі «Арсенал».

Б У період свого творчого становлення, у 1920-х рр., був активним учасником культурного процесу в Харкові та належав до літературної організації «Гарт» – спілки пролетарських письменників України.

В Славу світового кінематографіста Довженку принесли фільми  «Звенигора», «Арсенал» та «Земля». Премʼєра стрічки «Земля» відбулася 1930 р. Знімаючи цей фільм, Довженко виконував партійне замовлення й мав показати успіхи колективізації. Однак, картину було заборонено за «прославляння куркулів» й оголошено «антирадянською». «Земля» згодом увійшла до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.

А Фатальною для Довженка стала кіноповість «Україна в огні», написана 1943 р. Твір зазнав гострої критики з боку радянського керівництва (зокрема Сталіна) за «націоналізм» та відхід від канонів соцреалізму.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1 Перші монети на Русі, срібники та златники, були карбовані київським князем Володимиром Святославичем близько 990 р. – за часів запровадження ним християнства на Русі та його одруження з візантійською принцесою Анною. За основу було взято візантійські зразки, але руські монети мали власну символіку, зокрема княжий знак (тризуб).

2 Перші школи на Русі заснував князь Володимир Великий у Києві одразу після хрещення Русі, згідно з «Повістю временних літ». Це були школи для дітей знаті при церквах, зокрема при Десятинній церкві.

4 Релігійні реформи Володимира Великого було проведено для зміцнення центральної влади, об'єднання племен, досягнення рівноправності держави серед європейських країн. Спочатку князь 980 р. створив єдиний пантеон язичницьких богів із Перуном на чолі, а 988 р. прийняв християнство візантійського обряду й зробив цю релігію державною.

Правильна відповідь: 1, 2. 4.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

2. Перемога російських військ у Галицькій битві 1914 р. призвела до окупації Східної Галичини та Північної Буковини. Захоплені землі влада вирішила включити до складу Російської імперії як Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Окупаційна політика щодо українства тут мала репресивний характер: закрито українську пресу, заборонено видавати книги українською мовою, припинено діяльність українських партій, «Просвіт» та інших організацій.

4. Переслідувань зазнала й греко-католицька церква. Священників заарештовували й висилали вглиб Росії. Не уникнув арешту та заслання й митрополит Андрей Шептицький. Замість греко-католицьких до краю завозили православних священників і створювали православні парафії зі школами при них.

5. Окупаційна влада вважала місцевих українців «споконвічно російським населенням». Як наслідок, чоловіків призовного віку примусово мобілізовували до російської армії.

Правильна відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Автор карикатура змальовує політичну ситуацію в Україні за часів президентства Віктора Януковича, повʼязану з його відмовою від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Художніми засобами карикатурист підкреслює, що поки Захід запевняв у готовності до співпраці, Янукович під впливом і контролем Кремля, який намагався повернути Україну до сфери свого впливу, фактично відгороджував Україну від Європи стіною.

Відмова від підписання Угоди про асоціацію стала поштовхом до початку Євромайдану – масових протестів громадян.

Правильна відповідь: 2, 3, 7.