Національний мультитест з історії України – Варіант 30

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У цитаті з «Повісті минулих літ» описано історичний компроміс між князями-братами Ярославом Мудрим і Мстиславом Хоробрим, який поклав край затяжній міжусобній війні за владу після смерті їхнього батька – Володимира Великого.

Брати уклали мир і розділили сфери впливу: Правобережжя із центром у Києві залишилося під владою Ярослава Мудрого, Лівобережжя із центром у Чернігові відійшло до Мстислава Хороброго.

Брати правили спільно до смерті Мстислава 1036 р., після чого Ярослав Мудрий став одноосібним володарем усієї Київської держави.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Характерною рисою суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст. було дотримання політичного принципу «старини не рушимо, новини не вводимо». Литовські князі не ламали звичного устрою життя місцевого населення. Було збережено руські удільні князівства, офіційною мовою стала руська, литовська знать масово приймала православну віру, норми «Руської Правди» лягли в основу правової системи Великого князівства Литовського.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Державний устрій Речі Посполитої, створеної внаслідок Люблінської унії 1569 р., детально зілюстровано на схемі Г.

На схемі відображено, що Річ Посполита була державою з федеративним устроєм, де Королівство Польське й Велике князівство Литовське об'єдналися, але зберегли статус самоврядних частин (суб'єктів).

Спільним для обох суб'єктів федерації були: монарх, парламент (сейм і сенат), зовнішня політика та грошова система.

Королівство Польське й Велике князівство зберегли внутрішній суверенітет: власну виконавчу владу (уряд), власні збройні сили (військо), свій бюджет (казну) і своє правове поле (закони).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Наведено фрагмент промови гетьмана Богдана Хмельницького (зображення Б), яку він виголосив у лютому 1649 р. в Переяславі під час переговорів із королівськими послами Речі Посполитої.

Цю промову вважають офіційною програмою розбудови Української держави. У ній чітко сформульовано фундаментальні засади української державницької ідеї: відмову від визнання верховенства польського короля, легітимізацію влади гетьмана, соборність усіх українських земель, ліквідацію польського панування та кріпацтва, а також надання православ’ю статусу державної релігії. 

А портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

В портрет гетьмана Петра Дорошенка

Г портрет гетьмана Івана Мазепи

Відповідь: Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Бахчисарайський мирний договір було укладено 1681 р. між Османською імперією, Кримським ханством і Московським царством.

Договір залишив Гетьманщину розділеною між сусідніми державами й фактично закріпив спустошення та руйнацію Правобережної України, яких вона зазнала за часів Руїни. Зокрема, сторони домовилися, що землі між Дніпром і Південним Бугом протягом 20 років мають залишатися незаселеними. Там було заборонено будувати нові фортеці, міста чи відновлювати старі, зокрема, зруйнований Чигирин (на картосхемі позначено цифрою 3).

Відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

«Енеїда» Івана Котляревського, «Історія Русів» і «Кобзар» Тараса Шевченка є ключовими складниками й символами українського національного відродження кінця XVIII – середини XIX ст. Цей процес пробудження національної самосвідомості охоплював актуалізацію культури, мови та історичної пам’яті українського народу, що стало підґрунтям для боротьби за відновлення державності.

«Енеїда» – перший твір, написаний живою, розмовною народною українською мовою, яким автор довів, що вона придатна для високої літератури.

Анонімний автор «Історії Русів» обґрунтовує ідею, що Україна є прямою та законною спадкоємицею Київської держави (Русі), а українці – самобутнім народом.

Тарас Шевченко у збірці «Кобзар» об’єднав тему трагічної долі кріпаків, героїки козаччини та пророцтва національного пробудження.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Революційні події в Європі 1848–1849 рр., відомі під назвою «Весна народів», активізували національно-визвольні рухи підданих імперії Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство для захисту прав українського населення 1848 р. створили у Львові першу легальну політичну організацію українців – Головну руську раду (ГРР).

У маніфесті ГРР йшлося про єдність українського народу, підтримку демократичних реформ і захист національних прав усіх поневолених народів імперії.

Головна руська рада вимагала від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини й Закарпаття в одну провінцію, викладання в школах українською мовою.

Завдяки діяльності ГРР український національно-визвольний рух досяг найбільших успіхів у культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

З посиленням абсолютизму в Австрійській імперії Головну руську раду було розпущено 1851 р.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Відомий історик мистецтва Олександр Бенуа в статті про сенсаційну виставку авангардистів «0,10», що відкрилася в грудні 1915 р. в Петрограді, влучно схарактеризував картину Казимира Малевича «Чорний квадрат».

Малевич повісив свій твір у кутку кімнати під самою стелею – там, де в традиційних домівках зазвичай розміщували православні ікони, адже сприймав його як нову святиню.

Критик спрогнозував, що ця робота – не просто епатаж чи жарт художника, а фундаментальний злам у сприйнятті мистецтва. Він побачив у картині маніфест нового напряму – супрематизму, який заперечував усе класичне мистецтво заради чистої безпредметності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

У спогадах описано величезний вплив, який справив на покоління громадівців видатний історик Микола Костомаров. Також у тексті згадано «Основу» – перший український суспільно-політичний і науково-літературний журнал, що виходив у Петербурзі в 1861–1862 рр. з ініціативи першої Громади й відіграв величезну роль у формуванні українського національного руху.

Петербурзька громада стала взірцем для створення подібних організацій в Україні – насамперед Київської громади («Старої громади»), а також громад у Харкові, Одесі, Полтаві й Чернігові. Діяльність громадівців мала суто культурно-просвітницький характер.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Гасло «Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну й Кубані, від Карпат по Кавказ…» сформулював Микола Міхновський 1900 р. у своїй брошурі «Самостійна Україна», яка стала програмовим документом Революційної української партії (РУП).

Міхновський рішуче відкинув ідею автономії України в складі Росії, яку тоді підтримувала більшість тогочасних українських діячів. Він проголосив курс на створення суверенної соборної держави.

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

«Укрпошта» відзначила столітній ювілей бою за гору Лисоня, випустивши 2016 р. художній конверт з оригінальною маркою.

Сам бій відбувся наприкінці літа – восени 1916 р. під час Першої світової війни. Тоді Українські січові стрільці (УСС) ціною значних утрат зупинили наступ російської армії на Бережани в ході масштабного Брусиловського прориву, продемонструвавши зразок героїзму й військової доблесті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Постер присвячено Листопадовому чину (Листопадовому зриву) – повстанню українців, яке відбулося 1 листопада 1918 р. у Львові. 

Українські військові випередили поляків і зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище, підняли над містом синьо-жовті прапори. 

Наслідком цієї події стало утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

На колажі зображено дві ключові постаті цієї історичної події: Костя Левицького (ліворуч) – видатного українського державного діяча, голову Української Національної Ради й першого голову Державного секретаріату (уряду) ЗУНР, а також Дмитра Вітовського (праворуч) – сотника легіону УСС, полковника, військового керівника Листопадового чину, який безпосередньо командував захопленням влади у Львові, а згодом став першим комендантом Державного секретаріату військових справ ЗУНР.

Відповідь: В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок ілюструє сприйняття частиною західноукраїнської інтелігенції радянської політики коренізації (в УСРР – українізації), започаткованої 1923 р.

У середовищі діячів Західної України, яка тоді перебувала під владою Польщі, виникли ілюзії щодо «справжньої державності»: вони щиро повірили у створення національної держави в Радянській Україні.

Насправді більшовицьке керівництво в Москві розглядало українізацію лише як тимчасовий тактичний хід для зміцнення радянської влади на місцях.

Ілюзії західноукраїнських радянофілів було жорстоко зруйновано наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років, коли сталінський режим згорнув українізацію і перейшов до терору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Микола Хвильовий, про якого йдеться в уривку, був блискучим прозаїком, поетом, публіцистом й ідейним лідером покоління, яке ввійшло в історію як «Розстріляне відродження».

Про нищення радянським тоталітарним режимом представників українського культурного відродження 1920-х років розповідає стрічка «Будинок “Слово”» (постер позначено буквою А). 

Ідея зібрати всю творчу інтелігенцію в одному місці виникла, щоб за нею було легше стежити через систему прослуховувань й агентурну мережу.

Хвиля сталінського терору призвела до того, що мешканців будинку – українських письменників, поетів, художників, режисерів та акторів – масово заарештовували, ув'язнювали в таборах ГУТАБу й розстрілювали (зокрема в урочищі Сандармох).

Відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У цьому уривку проаналізовано передісторію ліквідації Карпатської України, проголошеної Соймом у Хусті 15 березня 1939 року, а також геополітичні маневри європейських держав напередодні Другої світової війни. Зокрема, висвітлено наслідки Першого Віденського арбітражу (листопад 1938 р.), за яким на користь Угорщини було відчужено міста Ужгород, Мукачево й Берегове з прилеглими територіями. 

Описаним у джерелі подіям відповідає плакат Б, який є політичною алегорією боротьби Карпатської України за свою незалежність. На зображенні Карпатську Україну безпосередньо ідентифікує офіційний державний герб краю на щиті воїна Карпатської Січі (сім горизонтальних смуг на лівій стороні щита, а також великий ведмідь, що стоїть на задніх лапах на правій стороні).

Біля ніг захисника зображено вовка й гієну, що символізують ворожих сусідів-загарбників: Угорщину, яка за підтримки Гітлера вела відкриту агресію проти Карпатської України, і Польщу.

Відповідь: Б. 

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Трагічним явищем періоду Другої світової війни в Україні було використання радянським командуванням так званих чорносвитників («чорної піхоти», «чорних піджаків»).

Після відступу нацистів радянські польові військкомати масово примусово забирали до армії всіх чоловіків, які залишалися на окупованій території.

Мобілізованих, яких уважали потенційними зрадниками, кидали в бій без військового вишколу, належного умундирування (часто у власному цивільному одязі – звідси «чорносвитники») і без зброї, змушуючи «змивати провину кров'ю».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Сталінський тоталітарний режим у період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х pp.) розгорнув потужну ідеологічну кампанію боротьби з «безрідним космополітизмом», яка мала виразний антисемітський характер.

Влада прагнула ізолювати суспільство від західних впливів в умовах початку «холодної війни», ліквідувати будь-які прояви вільнодумства й утвердити шовіністичну тезу про абсолютну першість російської культури й науки.

Радянська пропаганда звинувачувала інтелігенцію в «плазуванні та низьковклінності перед іноземщиною та буржуазною культурою Заходу».

Жертвами кампанії стали сотні українських і єврейських діячів науки й культури. Їх публічно цькували в пресі, звільняли з роботи, виключали з партії та позбавляли можливості публікуватися.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Особливість дисидентського руху в Україні в 1970–1980-х рр. полягала в тому, що рух не набув широкої підтримки населення.

Сприймаючи український дисидентський рух як загрозу цілісності імперії, режим вдавався в Україні до особливо жорстоких репресій. Тим, хто критикував радянський лад, відмовляли у працевлаштуванні, позбавляли їхніх дітей можливості здобути освіту й навіть позбавляли даху над головою. Найнепоступливіших засуджували до тривалих термінів ув'язнення, відправляли на заслання або запроторювали до психіатричних лікарень. Знищуючи одиниці, системі вдавалося залякувати мільйони. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Творення нової України.

Марки присвячено подіям Революції Гідності (листопад 2013 – лютий 2014 рр.).

Відмова тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила мирні протести в Києві й регіонах. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву «Революція Гідності».

Мініатюри на марках містять ключові образи-символи євромайданівського протесту: каску – символ самооборони й захисту мітингувальників від кийків і куль спецпризначенців; «йолку» – каркас новорічної ялинки на майдані Незалежності, який активісти перетворили на головну барикаду й артоб'єкт, завішаний прапорами, плакатами й гаслами; бочку – у залізних бочках палили багаття для обігріву протестувальників холодними зимовими ночами.

Відповідь: В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала

1 – В 1097 р. було скликано Любецький з'їзд князів, який юридично закріпив поділ Русі на окремі удільні князівства (принцип кожен хай держить отчину свою), і на якому прозвучав заклик припинити міжусобиці (Пощо ми губимо Руську землю...) та об'єднатися для боротьби проти половецької загрози.

2 – Б 1223 р. відбулася трагічна битва на річці Калка – перша зустріч руських князів із монголами, про загрозу нападу яких попереджали половці, намагаючись отримати допомогу в боротьбі з ними.

3 – А 1240 р. Данило Романович перебував в Угорщині (Уграх), де намагався укласти військовий союз із королем Белою IV проти монголів, тому захистом Києва від монгольського війська хана Батия керував призначений ним воєвода Дмитро.

4 – Г 1253 р. в місті Дорогичин посланцем Папи Римського було короновано Данила Романовича, що засвідчило: Галицько-Волинське князівство – повноправна частина європейського політичного й культурного простору.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

1 – А портрет Богдана Хмельницького – лідера Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. проти Речі Посполитої, засновника української козацької держави – Гетьманщини (Війська Запорозького)

2 – Б портрет Петра Конашевича-Сагайдачного – козацького гетьмана, блискучого полководця, з ім'ям якого пов'язана доба героїчних походів козацтва першої чверті XVII ст. проти Османської імперії та Кримського ханства

3 – Г портрет Івана Мазепи – гетьмана, правління якого стало золотим віком для української культури, а сам мистецький стиль цієї доби отримав назву мазепинське або українське бароко

4 – Д портрет Петра Дорошенка – гетьмана, якого за прагнення й спроби об'єднати українські землі під своєю булавою назвали Сонцем Руїни

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

1 – Б на фото зображено Миколу Міхновського – українського політичного й громадського діяча, адвоката, публіциста, ідеолога українського самостійництва, автор брошури «Самостійна Україна», у якій прямо й безкомпромісно проголошено мету боротьби – створення єдиної, нероздільної, самостійної Української держави «від Сяну по Кавказ»

2 – В на фото зображено Володимира Винниченка – українського політичного діяча часів Української революції, першого голову Генерального секретаріату – уряду, створеного Українською Центральною Радою, автора глибокої художньої прози, за яку його називали «лікарем людських душ»

3 – Г на фото зображено Симона Петлюру – публіциста, військового діяча часів Української революції, головного отамана армії Української Народної Республіки (УНР) та Голову Директорії УНР

4 – А на фото зображено Євгена Коновальця – військового діяча часів Української революції, який сформував й очолив Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, засновника й першого голову Організації українських націоналістів (ОУН)

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Б Зона 1 позначає окуповані нацистами землі Галичини, які увійшли до складу Генерального губернаторства як адміністративна одиниця під назвою дистрикт «Галичина». Плакат Б ілюструє спроби німецької окупаційної влади використати антибільшовицькі настрої українців цього регіону й закликає місцеве українське населення добровільно вступати до лав дивізії військ СС «Галичина» («Галицька дивізія») для спільної боротьби проти радянських військ.

2 – А Зона 2 позначає губернаторство Трансністрія, створене румунською окупаційною владою на території Одеської області, південних районів Вінницької та західних районів Миколаївської областей. Пропагандистський плакат А демонструє ідеологічний маркер «розквіту» та «відбудови» регіону за роки румунської окупації.

3 – В Зона 3 позначає територію райхскомісаріату «Україна» із центром у місті Рівне, створеного на землях Правобережжя з Києвом, більшої частини Лівобережжя й південних районів, що прилягали до Криму. Нацистський пропагандистський плакат В закликає цивільне населення Києва добровільно їхати на роботу до Третього Райху.

4 – Д Зона 4 позначає райони Донбасу, Чернігівської, Сумської та Харківської областей, які перебували під владою німецького військового командування. Зображення на плакаті Д з написом українською Душогуб та підпалювач Сталін програвся! символізувало невідворотний крах радянського режиму в Україні; а тактику випаленої землі, яку під час виступу застосовувала червона армія, нацистська пропаганда використовувала, щоб налаштувати місцеве населення проти більшовиків через загрозу голоду й руйнувань.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Г У цитаті описано початковий етап Конотопської битви 1659 р. під час українсько-московської війни. Саме об'єднання під командуванням Івана Виговського козацьких полків і кримськотатарської кінноти, високий рівень координації та військового мистецтва дали змогу заманити московську кавалерію в пастку біля села Соснівка, підірвати греблю, затопити низину й ущент розгромити ворога.

В В уривку з першого українського історичного роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша змальовано кульмінацію виборів 1663 р., під час яких на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко (представник заможної козацької старшини) і кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. Завдяки популістським обіцянкам останній залучив на свій бік бідних запорожців, міщан і селян, тому переміг.

Б В уривку описано перебіг Коломацької ради 1687 р., на якій, маючи значну підтримку серед козацької старшини й з боку царського фаворита – князя Василя Голіцина, гетьманську булаву отримав Іван Мазепа.

А В уривку йдеться про Пилипа Орлика, який після поразки під Полтавою 1709 р. опинився разом із Мазепою в еміграції в місті Бендери, а після смерті гетьмана став його наступником. З переїздом до Швеції король Карл XII офіційно підтвердив статус Орлика як законного гетьмана України й підтримав його фінансово.

Відповідь: Г, В, Б, А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії відбулося внаслідок підписання Бессарабського протоколу 1920 р.

В Рада послів Антанти 1923 р. офіційно та остаточно визнала суверенітет Польщі над Східною Галичиною, яка перебувала під польською окупацією

Б після Мюнхенської угоди 1938 р., коли Гітлер змусив Чехословаччину віддати Судети, ослаблена республіка погодилася задовольнити вимоги словаків та закарпатських українців, аби врятувати державу від повного розпаду, унаслідок чого було проголошено автономію Підкарпатській Русі

Г проголошення незалежності Карпатської України відбулося 15 березня 1939 р.

Відповідь: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

В витяг з Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. про передання Кримської області зі складу Російської РФСР до складу Української РСР

Б уривок Проєкту програми Української робітничо-селянської спілки (УРСС) – першої дисидентської організації, утвореної 1959 р.

А уривок із розгромної статті в журналі «Комуніст України», спрямованої проти книги Петра Шелеста «Україно наша Радянська», за яку його звинуватили в «націоналістичному ухилі» та зняли з посади Першого секретаря ЦК Компартії України 1972 р.

Г словосполучення розвинений соціалізм – це офіційне ідеологічне гасло, закріплене в Конституції УРСР 1978 р.

Відповідь: В, Б, А, Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Про розвиток українськознавчих досліджень у XIX ст. свідчать:

3 відкриття 1894 р. кафедри історії України у Львівському університеті, яке означало піднесення українських історичних досліджень до статусу офіційної академічної дисципліни, що дало змогу обґрунтувати історичну самобутність української нації та сформувати модерну національну історичну школу, яку очолив видатний український науковець Михайло Грушевський;

4 діяльність Південно-Західного відділення російського географічного товариства, яке стало легальним науковим центром, що об’єднав провідних українських науковців для дослідження історії, культури, етнографії та економіки України;

6 реорганізація Літературного товариства імені Т. Шевченка в Наукове, унаслідок чого суто культурне об'єднання стало повноцінною науковою установою з власними музеями, архівами й бібліотекою.

Відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено Михайла Грушевського – видатного українського історика, громадсько-політичного діяча й лідера національно-визвольного руху.

Після поразки Української революції він перебував за кордоном, але 1924 р. повернувся з еміграції в Україну задля продовження масштабних наукових досліджень, повіривши в заявлену більшовиками політику українізації. 

Авторитет Михайла Грушевського у європейському науковому світі був беззаперечним. Тому обрання історика членом Академії наук СРСР мало продемонструвати Заходу, що в СРСР нібито забезпечено свободу наукової діяльності. Він був єдиним на той час представником Всеукраїнської академії наук (ВУАН), відзначеним цим званням.

Однак це не захистило науковця: на початку 1930-х рр. він проходив у сфабрикованій справі «Український національний центр» як керівник підпільної антирадянської організації, отримав заборону повертатися в Україну й перебував під постійним наглядом у Москві.

Відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На світлинах зафіксовано миттєвості Битви за Дніпро (серпень – грудень 1943 р.) – наступальної операції, під час якої радянські війська форсували річку, подолали стратегічно важливий рубіж німецької оборони – «Східний вал», звільнили Київ й деякі райони Правобережної України від окупантів, створили умови для звільнення Правобережної і Південної України.

Такі фото радянська воєнна пропаганда використовувала для підняття бойового духу бійців і приховування реальної трагедії: сотні тисяч військових і беззбройних мобілізованих місцевих мешканців («чорну піхоту») гнали на штурм неприступного високого правого берега Дніпра без належної підготовки й засобів переправи, виконуючи наказ Сталіна здобути Київ за будь-яку ціну до річниці більшовицького перевороту (Жовтневої революції).

Відповідь: 1, 2, 4.