Завдання за темами в мультитестах

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком.

Той схвально оцінив сюжет роману, але зробив деякі зауваження: «Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів. Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На малюнку зображено першу зустріч Наталки та возного.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Із щирим захопленням автор розповідає про полонину та роботу на ній.

Незабутня картина добування «живого вогню». Це якийсь таємничий танок, унаслідок якого людина отримує від природи бажаний вогонь.

Виявляється, що сир не роблять, а він народжується, як дитина. Коли настає час, а молоко гусне, ватаг починає своє чаклування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х (період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму) і хрущовської «відлиги», і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – визначний український поет, прозаїк і журналіст. Один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Саме йому належить поезія «Лебеді материнства», рядки з якої подано у варіанті Д: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Сюжет новели є значною мірою автобіографічним: в образі Михайла автор показав  свого репресованого батька, оповідач нагадує самого автора в юності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом й українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє вміння визначати мотив літературного твору.

Рядки з вірша «Журба» Леоніда Глібова «А молодість не вернеться, Не вернеться вона!..» перегукуються з провідним мотивом твору Олександра Олеся «Чари ночі».

Це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут усе складає «хвалу життю».

О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина – природа»: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди: / «Цілуй, цілуй, цілуй її – / Знов молодість не буде!».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє вміння визначати присвяти й художні особливості літературних творів.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту кононівським полям.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Саме про їхню долю розповідає старий Сірко: «Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-довго руками та шапками з моря Чорного махали, у краї чужі, далекі, за тридесять земель-морів, на край світу мандрували, щастя-долі шукали».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Б: «Я спав в одязі. В джинсах і розтягнутій футболці. Прокинувшись, ходив кімнатою, перевертав порожні пляшки з-під лимонаду, склянки, банки й попільниці, залиті соусом тарілки, взуття, злісно давив босими ногами яблука, фісташки й жирні фініки, схожі на тарганів…».Уривок узято з твору відомого роману сучасного українського письменника Сергія Жадана «Ворошиловград».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо.

Розгляньмо запропонований для аналізу твір: з назви зрозуміло, що це пісня. Народною піснею літературного походження є також «Два кольори» Дмитра Павличка.

Інші твори належать до різних жанрів: «У теплі дні збирання винограду…» є сонетом, вільний вірш, верлібр – це «Наша мова», «Балада про соняшник» є модерною баладою, а «Задивляюсь у твої зіниці…» – ліричним віршем.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Рядки цього твору подано у варіанті відповіді В: «У долоні у Марії місяць – золотий горіх».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.

Ідею твору найточніше передано в прислів’ї «Славу свою здобувай у бою», адже йдеться про подвиг юнаків, які віддали життя в боротьбі за незалежність України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом третьої строфи є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їхню суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: червоний ворог; вічне бойовище; майбутній, світліший день.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

Згадаймо, що героїв Крут також возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», у якому є образи Дніпра, Каїна, Аскольдової могили.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Епос – це рід художньої літератури, для якого характерне зображення подій зовнішніх відносно автора або оповідь про події, які нібито відбувалися в минулому (наприклад, їх згадує оповідач).

Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють три групи епічних жанрів:

• до великих жанрів влежать епопея (іноді роман-епопея) і роман;
• до середніх – повість;
• малі жанри репрезентують новела, оповідання, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Остап Вишня. Саме він увів в українську літературу усмішку – різновид фейлетону й гуморески.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

В усмішці «Бенгальський тигр» Остап Вишня вдало використав ситуаційні й словесні засоби гумору.

Це гіперболізація подій, творення ситуацій-нісенітниць, зображення брехні, яку видають за правду, а відомих складних процесів як простих.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет усмішки Остапа Вишні «Сом». Цей твір є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

А починається усмішка словами: «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!..».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Остап Вишня – це псевдонім, а справжнє прізвище автора твору «Бенгальський тигр» – Павло Губенко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів і ключових слів творів Тараса Шевченка.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга (на багнищі гóрод). Він оглядає місто, а потім, зробившись невидимим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить блюдолизів і царицю-небогу.

У поемі «Катерина» Тарас Шевченко зображує долю жінки-покритки; Московщина; чужі люде – це ключові слова цього твору.

Поема «Кавказ» починається романтичним зображенням величі Кавказьких гір і розповіддю давньогрецького міфу про Прометея. Присвячений твір Якову де Бальмену. Символічними є образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата).

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – це показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних і морально-етичних поглядів. Своя правда, і сила, і воля; добра слава України – ключові слова цього твору.

Відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника. Уривок із цього твору подано у варіанті відповіді Д.

«Зачарована Десна» –  твір, який дає змогу дізнатися про дитинство Олександра Довженка: «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…».

Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового розкриває внутрішній світ Я-героя між фанатизмом і людяністю. У творі постає образ матері головного героя – Марії, яка є втіленням християнського людинолюбства й доброти, – інша, світла частина свідомості героя, який намагається марно протистояти злу. 

Уривок з роману Юрія Яновського «Майстер корабля» наведено у варіанті відповіді Б. Темою твору є спогади літнього чоловіка своєї молодості, початку роботи в кіномистецтві, першого знакового кохання і дружби.

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».

Відповідь: В.