Мультитести – Українська мова

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в усіх словах у рядку Б.

Зверніть увагу, що у слові просьба відбувається уподібнення за дзвінкістю (глухий звук перед  дзвінким вимовляємо дзвінко), тому виділена буква с позначає звук [з'].

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А у словах край, закріплення виділені букви позначають звук [к], а у слові вокзал – [ґ], бо глухий звук перед  дзвінким вимовляємо дзвінко.
• у рядку В у словах усмішці, смієшся виділені букви позначають звуки [с'] і [с':] відповідно, оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»), а у слові посмішка – звук [ш].
• у рядку Г у словах тюльпан, тьмяно виділені букви позначають звук [т'], а у слові несеться  – [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами. 

М’який знак треба писати в усіх словах, ОКРІМ ниточці (м'який знак не пишемо після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ). 

Згадаймо, що м’який знак пишемо:

• у дієсловах перед часткою -ся (-сь): переконується;
• у суфіксах -еньк-, -оньк-; -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: маленький;
• після д, т, з, с, ц, л, н і дз при м’якій вимові: повільно.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах монотонний, бездоганний (винятки); ешелонний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією -н-: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: довгожданий, скляний, журавлиний. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): верф’ю.
• після р (в кінці складу): подвір’я.
• після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): з’явитися, пан’європейський, возз’єднання. 

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякати. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: відв’язати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, кон’юнктура, ін’єкція. 

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Мюнхен, бюро.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

З дефісом треба писати всі слова в рядку Б: мідно-червоний (складний прикметник, утворений з двох основ, які означають відтінок кольору), навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, оптово-роздрібний (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо: гострокритичний, сільськогосподарський (складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: гостра критика, сільське господарство); суспільно небезпечний (небезпечний для суспільства). 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку В.

Зверніть увагу, що з великої літери пишемо початкові слова офіційної назви внутрішніх та міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Олімпійські ігри.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. 

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Вибір продуктів, технологія приготування страв та особливості споживання їх мають бути підпорядковані правилам здорового способу життя».

У реченні, позначеному А, слово збалансований потрібно писати з однією -н-, слово раціон – з і. 

У слові корисні (варіант В) відбулося спрощення на письмі, слово харчування пишемо з двома -нн-.

У варіанті Г окремо треба писати сполуку слів не кожен, а займенники з часткою будь пишемо через дефіс: будь-яких.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Закінчення – це змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення заведено називати нульовим закінченням.

Закінчення додаються до основи слова при відмінюванні для позначення граматичного значення слова у реченні.

Незмінювані слова не мають закінчень.

Отже, НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова в рядку В: читаючи (дієприслівник, невідмінювана форма дієслова), кашне (незмінюваний іншомовний іменник).

У варіантах А і Г слова гордість, блакить мають нульове закінчення; у варіанті Б слово джунглі має закінчення -і.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти (варто замінити скальковане з російської мови дієслово співставити на стилістично кращий варіант: зіставити).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: дієприслівниковий зворот вимагаючи дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою вказує на дію підмета українська, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А.

У цьому реченні відокремлюється комами вставна конструкція, яка вказує на джерело інформації: Як стверджують філософи й соціологи … .

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння розрізняти пароніми (слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням) й доречно їх уживати в тексті.

Лексична помилка є в реченні «Беріть участь у різноманітних тренінгах з професіональної орієнтації». Варто зауважити, що професіональний – той, що стосується професіонала; кваліфікований; професійний – той, що стосується професії, пов’язаний з нею; фаховий.

Отже, у варіанті Г потрібно вжити слово професійної замість професіональної.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова модерний є сучасний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Зверніть увагу, рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Зауважмо, що в запропонованому реченні потрібно вжити прийменник завдяки (чому), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово подовжити у ІІ особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ей: галузей; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою.

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні «Ось так роздумуючи, він раптом пригадав слова свого приятеля про те, що добре було б завжди мати напохваті мішок для сміття».

Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним. Між частинами складного речення треба ставити кому.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?.

Підметом є слово мерія в реченні «Мерія канадського міста Вінніпега звернулася до Гаррі Василюка, інженера українського походження, з проханням вирішити проблему випадання сміття під час завантаження контейнерів».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати відокремлені члени речення.

Зауважмо, що відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні: «Ось так роздумуючи, він раптом пригадав слова свого приятеля про те, що добре було б завжди мати напохваті мішок для сміття».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, належать до того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.

Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Однорідними присудками ускладнено такі речення:

«Тоді Василюк просто загорівся ідеєю про одноразові торбинки, запропонував виготовляти їх з поліетилену, а за кілька місяців без цих побутових реалій не уявляли свого життя вже десятки тисяч людей».

«Спочатку наш земляк розмірковував над приладом, що працював би за принципом пилотяга й засмоктував би непотріб до машини».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів», від головної частини якого до залежної ставимо запитання який?

У реченні «Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети «Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл», від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?

У реченні «Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у достовірності повідомлення» до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відслідковує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію», від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення «Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення».

Складнопідрядним з’ясувальним є речення «Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення «Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення «Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому», частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них синоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• ні пари з вуст – нічого не говорити, затято мовчати; синонім до цього фразеологізму рота не розкрити.
• теревені правити – вести пусті, безпредметні розмови; синонім до цього фразеологізму плескати язиком.
• грати очима – грайливо поглядати на когось, прагнучи звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес; синонім до цього фразеологізму пускати бісики.
• починати здалека – не розкривати одразу своїх думок, намірів, суті розмови; синонім до цього фразеологізму заходити збоку.

Фразеологізм за версту почути має значення відразу розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником при позначенні незначної відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії».

Тире ставимо в неповному реченні «Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий» на місці пропущеного присудка.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління».

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення «Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.