Національний мультитест з української літератури – Національний мультитест з української літератури

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє ваше знання композиції й сюжету літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Темою твору є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Зав’язка повісті –  одруження Карпа Кайдаша з Мотрею.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Ідея роману – утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький; вигаданими персонажами є Петро та його кохана Леся Черевань.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Автор визначив жанр твору як малоросійська опера. Особливістю композиції драми є обрамлення кожної дії піснями. Саме цей твір став класичним зразком українського оперного репертуару.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання композиції художнього твору.

Крім сюжету, у композиції твору існують ще й позасюжетні елементи.

Основними різновидами позасюжетних елементів є опис; авторські відступи; вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Позасюжетні елементи у творі – пейзажі, портрети, сценічні моменти, історичні екскурси, що їх вкладено в уста різних персонажів.

У рядку А подано портретну характеристику Григорія Многогрішного: «Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються полетіти…». Саме цей уривок і є позасюжетним елементом.

Відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Уривок з поеми» Євген Маланюк зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.

Автор згадує героїв цієї доби – утілення національного духу. Серед них: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Максим Залізняк, Іван Гонта. Саме у творі Євгена Маланюка «Уривок з поеми» є рядки:

Херсонські прерії – мов Січ,
А кобзарем – херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
– Вставайте! Кайдани порвіте!

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха.

Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «Івана кликали в селі Переломаним».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ.

Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. А починається цей твір з епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

У романі у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко є ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер авторка розкрила правдиво і повно.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, але й зразок героїчного епосу народу

У поемі йдеться про невдалий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.

Терен – символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання.

Любов – це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні є рядки «хто з любов’ю не знається, той горя не знає», усе ж без любові людина не пізнає справжнього щастя.

Відповідь: А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

«Між полиць плацкарту / ти гербарій між сторінок / купюра замість закладки / паперова секунда у гаманці» – уривок із поезії Олександра Ірванця. Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – ці  слова є життєвим кредо головного героя  роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Хлопець – справжній патріот України, готовий пожертвувати заради батьківщини власним життям. Григорій є правнуком гетьмана Дем’яна Многогрішного: у такий спосіб автор підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів.

Наталка – головна героїня драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Дівчина давно кохає наймита Петра, вона не хоче одружуватися з возним попри його багатство. Наталку найкраще можна схарактеризувати висловом «Ліпше за милим тужити, як з нелюбом жити».

Захар Беркут з однойменної повісті Івана Франка – ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, служить інтересам народу. Він справженій велетень у громаді, до думки Захара Беркута дослухаються всі тухольці – «Велетень у громаді, як правда в пораді».

«Як душа чорна, так і милом не змиєш», – так можна схарактеризувати персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Івана Брюховецького. Адже риси характеру Івана – це самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.

Грицька Чупруненка, персонажа роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стосується вислів «Давніх друзів забувають, а при горі споминають». Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків із грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Пісня «Летіла зозуля через мою хату…», яку виконував сліпий бандурист, надихнула Григора Тютюнника написати новелу «Три зозулі з поклоном». В її основу письменник поклав реальний автобіографічний факт.

Образ Михайла асоціюється з батьком Григора Тютюнника, свого часу також репресованого. У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й бережне ставлення людей один до одного.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Василь Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?» наполягає на тому, щоб кожна людина поспішала жити й кохати. Твір починається з риторичних запитань: «Ти знаєш, що ти – людина? / Ти знаєш про це чи ні?», після яких автор пояснює сенс існування людини на землі та її призначення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

У вірші «Задивляюсь у твої зіниці…» Василь Симоненко звіряється у любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

У поемі «Мойсей» Іван Франко зображує останні дні 40-річних мандрів єврейського народу пустелею під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське.

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» автор визначає назви дійових осіб, серед яких є Моя утома та Людське горе.

На початку драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» описано старезний, предковічний ліс на Волині. Авторка оспівує красу людських взаємин, незбагненну силу кохання.

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

«Майстер корабля» – дебютний роман українського письменника Юрія Яновського, який порушує низку питань, особливо актуальних для модерністського покоління митців, та відображає творчу атмосферу 20-х років XX століття. Попри ознаки містифікації текст уважаються автобіографічним.

«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади українського письменника та режисера Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

У творі «Моя автобіографія» Остап Вишня в гумористичній манері розповідає про своє народження, дитинство, становлення як письменника.

«Тигролови» – пригодницький роман з елементами автобіографії Івана Багряного.

Відповідь: 1Д, 2В, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів та їхніх прототипів.

В основі роману Юрія Яновського «Майстер корабля» – власний досвід роботи письменника на Одеській кіностудії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та І. Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) – сам Юрій Яновський, Сев – режисер Олександр Довженко, Професор – художник, знавець старовини професор Василь Кричевський, Директор – Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах – відома балерина Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан – актор Григорій Гричер.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Роман Юрія Яновського «Майстер корабля» побудований як спогад оповідача й головного персонажа: «Зараз мені – за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі набігає сльоза. Тоді я наказую розтопити кану, кладу на підставку ноги і стежу вогники над деревом». Розповідь у романі ведеться від імені 70-річного То-Ма-Кі (Юрій Яновський). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями з життя героїв.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

Палагна – це дружина Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Рита – героїня роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Датан діє в поемі Івана Франка «Мойсей».

У новелі Ольги Кобилянської «Valse melancolique» йдеться про трьох жінок, які своїм світовідчуттям не вписувалися в тогочасний формат пересічних жіночих образів. Марта – одна із цих дівчат.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання скеровано на перевірку знання авторів програмових творів.

Миксим Рильський написав свій вірш «У теплі дні збирання винограду…» в жанрі сонету. Тут він, як і середньовічні поети, уславлює красу життя і головне його джерело – кохання.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів, а саме:

• Лаврін і Карпо – герої повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». На початку твору брати обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо свататиме;
• епізодом із повісті є також розповідь про Івана Палійчука, який вирушає на літо на заробітки – випасати овець на полонині (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»);
• Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», дізнається, що батьки посватали Галю за нелюбом Сидором. Коли Варениченко випадково зустрівся з москалем біля шинку, то умовляє солдата не губити дівочої душі, пропонує гроші, виставляє могорич. Сидір погоджується;
• у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є епізод, коли гетьман дає Кирилу Туру перстень, із яким козака мають пропустити до темниці. За допомогою цього персня запорожець намагається врятувати Сомка;
• виснажливо працює на кам’янистому горбі, що дістався йому в спадок, Іван Дідух – головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест»;
• епізодом із новели також є розповідь про Софію Дорошенко, героїню твору Ольги Кобилянської «Valse melancolique», якій дядько відмовляє в утриманні;
• у поемі Тараса Шевченка «Катерина» батьки виганяють дочку з дому через те, що вона завагітніла від москаля;
• злий дух Азазель з’являється перед пророком Мойсеєм у пустелі, отруюючи його душу сумнівами, у поемі Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати літературні напрями та стилі.

Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» написана в стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це втілено в коханні Мавки до Лукаша.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів, а саме:

• Палагна і мольфар Юра – це персонажі повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;
• Ниви у червні, Залізна рука города – образи новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo»;
• Марта й Ганна – це героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique»;
• Тугар Вовк і Бурунда діють у повісті Івана Франка «Захар Беркут»;
• Іван Дідух – персонаж новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

Відповідь: 1А, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів, а саме:

• «Тіні забутих предків» – повість Михайла Коцюбинського;
• «Кайдашева сім’я» – повість Івана Нечуя-Левицького;
• «Мартин Боруля» – драма Івана Карпенка-Карого;
• «Захар Беркут» – повість Івана Франка.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та вміння визначати їхні жанри, а саме:

• «Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського – повісті;
• «Мойсей» Івана Франка й «Енеїда» Івана Котляревського – поеми;
• «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – романи;
• «Чого являєшся мені у сні?..» Івана Франка й «Заповіт» Тараса Шевченка – вірші.
• «Ой летіла стріла» – балада.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «В житті ти мною згордувала, / Моє ти серце надірвала, / Із нього визвала одні / Оті ридання голосні – / Пісні» та  «І того дива золотого / Зазнає, щастя молодого, / Бажаного, страшного того / Гріха!» узято з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».

Уривки з поеми Івана Франка «Мойсей» – «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу» та «О, якби хвилю вдать, що слова слуха, / І слово вдать, що в хвилю ту блаженну / Вздоровлює й огнем живущим буха!».

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі рядки: «Нема на світі України / Немає другого Дніпра; / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра…»; «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя. / А то залізете на небо: / – І ми – не ми, і я – не я!».

Уривки  «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п’яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини» та «У всякого своя доля / І свій шлях широкий, / Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком / За край світа зазирає…» є в поемі «Сон (У всякого своя доля…)» Тараса Шевченка.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Захар Беркут» є повістю, «Мойсей» – поемою, «Чорна рада» – романом, «Чого являєшся мені у сні?..» – віршем.

Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання скеровано на перевірку знання теоретико-літературних понять, уміння розрізняти різновиди лірики.

Виокремлюють лірику пейзажну, філософську, громадянську, патріотичну, інтимну тощо. Щоб визначити, до якого виду лірики належить твір, потрібно проаналізувати його тему та ідею.

Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» належить до інтимної лірики, адже в ньому відображено внутрішній світ закоханої людини, її думки та страждання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів програмових творів.

Марися Боруля – працьовита, розумна дівчина, яка висміює батька за його прагнення стати дворянином.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання скеровано на перевірку знання хронології творчості письменників.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний 1875 року братами Панасом Мирним  та Іваном Біликом (Панас Якович Рудченко та Іван Якович Рудченко). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!». Значна частина образів у посланні є символічно-асоціативними, серед них і такі: слов’янофіли, братопродавці.

Решту символічних образів узято з інших Шевченкових творів:

• образи москаля й чорнобрових дівчат є в поемі «Катерина»;
• Прометей, колонізатор – це образи поеми «Кавказ»;
• кайдани, кров ворожа – символи вірша «Заповіт»;
• цар волі, землячки – символічні образи поеми «Сон (У всякого своя доля…)».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту терміна «кульмінація»і знання композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кульмінація в літературному творі – найнапруженіший момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкрито гостроту конфлікту, описаного в сюжеті твору.

Кульмінацією поеми Івана Котляревського «Енеїда» є двобій Енея з Турном, після якої боги також розділилися на два загони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний із подіями твору «Слово про похід Ігорів». У поемі описано невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадка про воєнні часи й дівчину Терезу у висловлюванні рядка Г вказує на події новели Олеся Гончара «Модри Камень». 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку В стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано героїв цього твору – Софію, Марфу й Михайла, про взаємини й почуття яких юнак-студент дізнається від своєї матері. 

У висловлюванні рядка Д описано гумореску Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Про пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови»  йдеться в рядку Б, адже описано життя Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.  

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Вислів «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернеш» характеризує Івана Брюховецького, персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», адже це лукава, підступна, хитра й підла людина.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових обставинах. Згадаймо образ Омелька Кайдаша. Він був працьовитою людиною, але схильним до пияцтва. Вислів «Збувся тато клопоту: жито змолотив, а гроші пропив» найбільш влучно характеризує цього персонажа.

Згадаймо головного героя драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». У недалекому минулому Мартин Боруля жив здоровим трудовим життям, але внаслідок конфлікту з дворянином Красовським пройнявся фантастичним бажанням довести, що він також «уродзоний шляхтич». Вислів рядка В характеризує Мартина. 

«Сміливі завжди мають щастя» – цей вислів стосується Максима Беркута, персонажа повісті Івана Франка «Захар Беркут». Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко поранений, юнак потрапив у полон до монголів, але навіть там думав про те, як врятувати односельців. Саме йому належить ідея загнати монголів у котловину й потопити їх там.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів. 

Висловлювання Наталки Сірко є в рядку Б, її кохання до Григорія Многогрішного виявилося настільки сильним, що дівчина наважилася покинути батьків і ризикнути власним життя заради коханого: «Як уб'ють мене – то я не вернусь. А як судилося мені щастя... то нехай же я буду, мамо, щаслива! І ви, тату!.. Благословіть!..».

Марися Боруля, героїня драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», не прагнула стати дворянкою, у неї тече селянська кров. Марися вправна хазяйка, не може сидіти без роботи: «Я проста дівчина, мужичка, нічого не вмію; я умію жать у полі, громадить, мазать, корів доїть, свиней годувать...».

Новела Ольги Кобилянської «Valse melancolique» зображує долі талановитих жінок-інтелігенток, які присвятили своє життя служінню мистецтву. Софія Дорошенко – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні: «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармонії в відносинах, передусім – гармонії…».

Рина Мазайло, героїня твору Миколи Куліша «Мина Мазайло», так характеризує свого брата Мокія: «Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка запевняє: якщо вірити в добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. «Хмари осінні; весна золота; молодії літа; гора крута крем’яная» – це образи із твору «Contra spem spero!».

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «волі державної; запорозької крові; свяченого ножа; херсонських прерій».

Ліричний герой поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» в монолозі передає лю­бов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами». Художні епітети «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «люта битва», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» написаний у формі монологу сина, у якому він вислов­лює свою любов до матері й подяку за її любов і турботу. Художні образи «незнані шляхи; мамине шиття; сумні і радісні дороги; згорточок старого полотна» є в цій колисковій.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання проблематики, тематики й настрою художнього твору.

Життєву позицію ліричного героя найкраще передано висловом, наведеним у рядку В.

Вірш присвячений Василю Стусу, який свідомо обрав свій життєвий шлях, упевнено торував його без нарікань і гніву:

Господи, гніву пречистого
благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Ідею вірша виражено в рядках «Нестимеш гордо світло віри / В свою незраджену любов».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останній строфі твору використано метонімію, тобто заміну одного слова іншим на основі суміжності: «Крізь всі мордовії й сибіри…».

Згадаймо, тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Цим твором автор висловлює моральну підтримку в нерівному протистоянні з тоталітарною системою Василю Стусу, адже митець у всіх своїх життєвих перипетіях, у всіх випробуваннях долі ніколи не обирав зручність. На компроміс із «моральним законом» він не йшов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням і двох тривіршів тернарного римування.

Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

У цій епіграмі Олександр Ірванець використовує послідовну зміну чужого тексту – він обігрує загальновідомий вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви в літературному творі.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики».

Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі з XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Провідним мотивом твору виступає осмислення історичної долі України, утвердження ідеї державного суверенітету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового.

Трагедія автора в новелі «Я (Романтика)» надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі головного героя, у його свідомості: «Тут, в тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного "я", якому я даю волю…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Правильним є такий варіант заповнення пропусків у тексті: «Як Тичина «Сонячних кларнетів», як Хвильовий «Синіх етюдів» та «Арабесок» є в контексті загальноєвропейському (отже – світовому) явищами унікальними, так у дальшому ході нашого культурного процесу Відродження такого ж порядку явищами прийшли Курбас у театрі, Яновський – у романі, Куліш – у драматургії». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Саме народні перекази про потоплення монгольських загонів стали основою для написання цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Боруля намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду, Мартин радить Степану порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі здається, уже нерівня їхньому роду: «Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик – одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми інчого коліна…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Живуть як кішка з собакою» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, у якому змальовано багатогранний образ козацької України 1663 року.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів. Пригадайте сюжет і героїв твору «Енеїда».

Еней – це головний персонаж травестійно-бурлескної поеми Івана Котляревського. Увесь сюжет «Енеїди» побудований на мандрах Енея. У пеклі герой зустрічається з батьком, який пророкує синові:

Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень» 

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Слова «Якщо усвідомлюєш, для чого народжений, і працюєш із приємністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений…» суголосні з ідеєю твору «Бджола та Шершень».

У цій байці Григорій Сковорода порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – провідна ідея цього твору. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Уривок, позначений літерою Д, описує Михайла Коцюбинського і його новелу «Intermezzo», дійовими особами якої є ниви в червні, сонце, зозуля, жайворонки та інші.

Висловлювання у варіанті Г стосується поеми Івана Франка «Мойсей», а саме прологу до твору, який був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується видатного новеліста Василя Стефаника, адже саме він прищепив експресіонізм на український ґрунт і втілив його в українську народну тематику. 

Про поему Івана Котляревського «Енеїда» йдеться в рядку Б. Твір є першою пам’яткою українського письменства, укладеною розмов­ною українською мовою; перша поема нової української літератури. І. Кот­ляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Автором цього твору є Василь Голобородько, який написав також вірш «Наша мова».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Згадаймо, порівняння – це троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

Порівняння є в рядку Д: Життя було сіре як передзимові краєвиди.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що за допомогою кольорових олівців ліричний герой відволікався від сірого життя й бачив райдугу.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Запропонований для аналізу твір є верлібром, адже його рядки  мають різну довжину, не поділяються на стопи; в них різна кількість наголосів і розташування їх довільне. Верлібр не визнає рим, внаслідок чого зникає і поділ на строфи.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив, проблематику літературного твору.

Вислів «Хочеш дива – допоможи собі сам» найкраще передає порушену в поезії проблему.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що ці ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті В. 

У цих рядках згадано «бубабістів» – представників літературного угруповання, заснованого 1985 року у Львові (Бурлеск-Балаган-Буфонада). До його складу входили Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій). 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.

У запропонованому уривку згадано Катерину – головну героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.

Відповідь: Д.