Національний мультитест з української літератури – Тренувальні мультитести НМТ 2026

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі головний герой драми «Мартин Боруля». Автор цього твору Іван Карпенко-Карий був актором театру корифеїв.

Нагадуємо, що перший професійний український театр (театр корифеїв) було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький). Його діяльність була пов’язана з іменами братів Тобілевичів – Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та їхньою сестрою – Марією Садовською-Барілотті, Марком Кропивницьким і Михайлом Старицьким, Марією Заньковецькою та іншими видатними акторами. Вони були справжніми подвижниками національного драматичного мистецтва.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжету й образів героїв програмових творів.

Пригадайте соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

У першому розділі, що має назву «Польова царівна», йдеться про знайомство Чіпки з Галею Ґудзь: «Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний, розтягши й без того довгообразе лице, широко розкривши здивовані очі...».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Лайкою та криком згоди не дійдеш» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

У байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» автор порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – це провідна ідея цього твору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадаймо поему Івана Франка «Мойсей», зокрема пролог до цього твору, у якому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. «Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості й гідності поневоленого, але не скореного великого європейського народу…» (рядок Б).

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. Саме в посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» поет «повертає вас лицем до вічних аксіом і нагадує нам вічні біблійні кари за переступ і зраду їх».

Темою повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я» є змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Саме про цей твір йдеться в рядку Д.

«Крізь товщу століть задивляється в ту глибінь поет, що був дитям запорозького сміху, здатного попри всі нещастя на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя..» – сказано про Івана Котляревського (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Д 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі...» і «У долоні у Марії місяць – золотий горіх...» узяті з поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». 

Гордо й від­верто заявляє Василь Симоненко, що Батьківщина для нього – найважли­віша: «Ради тебе перли в душі сію / Ради тебе мислю і творю…»; «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…».  

Уривки «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» і «Може, квіти зійдуть – і настане / Ще й для мене весела весна…» узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

У романсі Олександра Олеся є такі рядки: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди...» і «Відбились зорі у воді, / Летять до хмар тумани…»

Відповідь: 1В 2Б 3Д 4Г

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

«Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського в носі закрутило, щоб йому свербіло!.. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить...» – вигукує Мартин Боруля.

Саме він забороняє своїй доньці Марисі виконувати хатню роботу, бо намагається завести у своєму домі «дворянські порядки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Мiлiони радо йдуть,/ Бо се голос духа чуть» і «Не ридать, а добувати,/ Хоч синам, як не собi,/ Кращу долю в боротьбi» узяті з поезії Івана Франка «Гімн».

«Борітеся – поборете! /Вам бог помагає!/ За вас правда, за вас слава/ І воля святая!» – цей заклик Тарас Шевченка до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога звучить у поемі «Кавказ». У цьому ж творі є рядки «І вам слава, сині гори, Кригою окуті! / І вам, лицарі великі, / Богом не забуті…».

Уривки «Но гірш за те їй не любився, / Що, бачиш, в Трої народився / І мамою Венеру звав…» і «Еол, оставшись на господі, / Зібрав всіх вітрів до двора, / Велів поганій буть погоді...» узяті з поеми Івана Котляревського «Енеїда».

У поезії Григорія Сковороди «De libertate» є такі рядки: «Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!» і «Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно – лиш болото…»

Відповідь: 1А 2Б 3Г 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.

Зверніть увагу, що в запропонованому уривку йдеться про товариство Чіпки Варениченка: Лушню, Матню й Пацюка. Усі вони є персонажами соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні".

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Микола Гурович Куліш – український письменник, режисер, драматург. Його ім’я пов’язане з театром Леся Курбаса «Березіль», тому саме про М. Куліша йдеться в рядку Д.

Серед улюблених занять Остапа Вишні були мисливство й рибальство, які давали можливість спостерігати красу природи. Любов письменника до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, які й лягли в основу багатьох його усмішок.

Про Олександра Довженка йдеться в рядку В. Саме він здобув усесвітню славу як режисер кіно.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, згадано імпресіоністичну новелу «Intermezzo», автором якої є Михайло Коцюбинський.

Відповідь: ДБВГ.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору. Згадайте зміст художніх творів і поєднайте їх епізоди.

У драмі І. Котляревського «Наталка Полтавка» виборний Макогоненко виконує пісню «Ой під вишнею, під черешнею…», у цьому ж творі заможний пан (возний Тетерваковський) залицяється до бідної селянської дівчини Наталки.

У поемі І. Франка «Мойсей» є такі епізоди: темний демон пустелі Азазель спонукає головного героя до сумнівів; Мойсей виводить свій народ з єгипетського рабства.

Згадаймо поему Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано народно-визвольне повстання на Правобережній Україні 1768 р., відоме під назвою Коліївщина. Розділ «Свято в Чигирині» починається із звертання автора до гетьманів, для яких місто Чигирин, починаючи з Богдана Хмельницького, було столицею. Автор каже, що зараз місто вже не те, не пізнати в ньому козацької слави. Далі автор описує розмову трьох старшин, час якої трапляються такі прізвища, як Гонта та Залізняк. У цьому ж творі є й епізод про те, що Ярема Галайда дізнається про вбивство конфедератами титаря й викрадення ними його коханої дівчини. Ярема вирушає на пошуки Оксани.

Головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка наймитує в багатія Бородая. Згадаймо ще одного героя цього твору – Максима Ґудзя. Він розбишакує в селі, за що його з радістю віддають у москалі. У Московщині Максим стає унтер-офіцером. Пізніше він повертається в Піски, оселяється на хуторі, як у фортеці.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У рядку А запропоновано для аналізу уривок з поезії братів Капранових. Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей —

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» в рядку Б.

Націєвський – персонаж драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», він приїжджає з міста як наречений Марисі. Лушня – герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Макогоненко – персонаж драми «Наталка Полтавка», Юнона – героїня поеми «Енеїда», Черевань – персонаж роману «Чорна рада».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання композиції художнього твору.

Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

Експозиція – пейзаж села Семигори, опис хати і подвір’я Кайдашів.

Зав’язка – розмова братів про дівчат.

Розвиток дії складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім’ї, перебування Мелашки в Києві, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини, сварки.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, унаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє вміння визначати провідний мотив художнього твору. Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..» – це зворушлива сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Саме його вчинки «відчайдушні й непередбачувані, неймовірні, суперечливі: то він, шибайголова й паливода, викрадає наречену Сомка, то йде на смерть заради визволення гетьмана з темниці…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, кому з митців воно належить.

Валер’яну Підмогильному належить висловлювання рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Микола Хвильовий є автором висловлювання, поданому в рядку Д. В уривку йдеться про героя його новели «Я (Романтика)».

Михайло Коцюбинський «дуже був зайнятий своїм оповіданням» (рядок А). Стосунки природи і людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…», – каже про свою «Лісову пісню» Леся Українка (рядок Г)..

Відповідь: 1В 2Д 3А 4Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання справжніх прізвищ письменників.

Лозов’ягін – це справжнє прізвище Івана Багряного – автора пригодницького роману "Тигролови".

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі дядько Тарас і Баронова-Козино діють у комедії «Мина Мазайло», Фійона і Медвин – у романі «Тигролови», поштар Левко й Карпо Ярковий – у новелі «Три зозулі з поклоном», прабаба Марусина і Самійло-косар – у кіноповісті «Зачарована Десна».

Відповідь: АДБВ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання історії написання того чи того літературного твору.

Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Нацистська окупація вплинула на написання твору «Любіть Україну». У радісну годину визволення Володимир Сосюра створив ліричний образ «вишневої України». Звернімось до тексту поезії: «В грому канонад, що розвіяла в прах / Чужинців в зелених мундирах, / В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях / До весен і світлих, і щирих». Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (зверніть увагу, що поезія написана у 1944 році).

Поезія «Contra spem spero!» Леся Українка написала, коли їй виповнилося 19 років. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною недугою чи перемогти. У поєдинку з підступною хворобою поетеса відчула жагучу потребу жити повноцінним життям.

Спогади Олександра Довженка про своє дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

У поемі «Мойсей» наявний міфологічний образ Азазеля, у повісті «Тіні забутих предків» – Нявки, у поемі «Кавказ» – Прометея, у драмі-феєрії "Лісова пісня" – Русалки.

Відповідь: ГАВД.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого» написав Валер’ян Підмогильний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання жанрів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття.

Її серце належало Грицеві Бобренку. Він був вродливим парубком і справним козаком, але слабовільним і безхарактерним: «Він народився під такою зіркою, / Що щось в душі двоїлося йому. / Від того кидавсь берега до того. / Любив достаток і любив пісні».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. 

Чотири сонця у «Слові про Ігорів похід» символізують князів – учасників походу. Згадаймо, що проти половців у похід вирушає Ігор разом із братом Всеволодом (князем курським), племінником Святославом Ольговичем (князем рильським) та сином (князем Володимиром з Путивля). 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Для посилення емоційного впливу твору автор використовує алітерацію – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, / сталить твій дух – тож і терпи, терпи. / Ніхто тебе з недолі не врятує, / ніхто не зіб’є з власної тропи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

Поезія спрямована на філософське осмислення світу, людини, є виявом філософських поглядів ліричного. Отже, вірш належить до філософської лірики.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. Микола Куліш. Остап Вишня. Валер’ян Підмогильний.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, йдеться про поета.  Серед перелічених митців поетом був лише Павло Тичина. Він збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Валер’яна Підмогильного. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Виконати правильно це завдання допоможе звернення до матеріалів з історії.

Згадаймо, що Северин Наливайко – це  український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594–1596 років у Речі Посполитій. Після важких тортур Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману, вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який і розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.

Запропоновані рядки взяті з русальної пісні, яка є календарно-обрядовою.

Русальні пісні – жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов’язане з духами води, то в русальних піснях широко використовують образи русалок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує антитезу – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково має складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. 

Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань. Отже, вірш належить до інтимної лірики.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання змісту творів та основних теоретико-літературних понять.

Запропонований уривок узято з прологу до поеми Івана Франка «Мойсей».

У цих рядках – риторичне звернення до українського народу: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздорожжу, / Людським презирством, ніби струпом, вкритий!» та інверсія: «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода

Завдання перевіряє знання літературних творів.

Згадаймо байку Григорія Сковороди «Бджола і Шершень».

Вона складається з двох частин: у першій частині у формі діалогу між персонажами автор розкриває одвічну тему суперечності між працею й паразитичним існуванням, а в другій – подано мораль, яку Г. Сковорода називає «силою».

Інколи друга частина байок митця – «сила» – у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Пригадайте головних героїв творів, які увійшли до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

У цьому завданні йдеться про драматичну долю галицького селянства – вимушену еміграцію за океан у пошуках кращої долі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Саме таку проблему порушує новела Василя Стефаника «Камінний хрест», де образ головного героя Івана Дідуха є втіленням згаданого соціального явища. Інші запропоновані образи представниками галицького селянства взагалі не є.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Кожен літературний твір має певний жанр, який визначаємо, ураховуючи певні його особливості.

Деякі жанри своїх творів пропонують самі автори. Так, «Мина Мазайло» М. Куліша – комедія, «Маруся Чурай» Л. Костенко – роман у віршах, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – повість, а жанр «Лісової пісні» Леся Українка визначила як драма-феєрія.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Поновити втрачене дворянство прагне лише один із перерахованих героїв – Мартин Боруля з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Після безглуздих тривалих клопотань герой зізнається: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Відповідь – В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»

Марусю Чурай уважають автором твору «Засвіт встали козаченьки». Цій легендарній піснетворці приписують авторство ще деяких пісень, зокрема «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…».

Щодо інших запропонованих у завданні творів, то всі вони є фольклорними. Так, «Ой Морозе, Морозенку» та «Чи не той то Хміль» – це історичні пісні, «Ой летіла стріла» – балада, «Дума про Марусю Богуславку» – дума.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Варто зауважити, що й сам роман у першій редакції мав назву «Пропаща сила».

Відповідь – А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень».

Завдання перевіряє вміння визначати провідну ідею художнього твору.

Байка «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між працелюбним способом життя й паразитичним існуванням.

Бджола почуває себе щасливою лише в «сродній праці», тобто праці за по­кликанням. У «силі» (моралі байки) ав­тор бачить щастя людини в «природженому ділі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

Подивімось уважно на малюнок. На ньому зображено Ярославну, дружину новгород-сіверського князя Ігоря, яка посідає особливе місце серед жіночих образів «Слова про похід Ігорів». Вона постає перед нами як звичайна руська жінка, яка гаряче любить свого чоловіка-воїна і звертається до вітру, Дніпра й сонця з проханням повернути їй коханого.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» взяті з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє вміння впізнавати символічні образи. У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність.

Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Саме Прометея зображеного на малюнку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для нас незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними умовами. Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе носить відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття.

У листі до В. Гнатюка від 12 січня 1911 року М. Коцюбинський згадував: «Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичний, казковий народ. Але книжка книжкою, треба мати живі враження, щоб щось зробити, – хочеться швидше дочекатися літа». Варто згадати, що М. Коцюбинський приїхав на запрошення галицьких друзів до Криворівні, де збирав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, яка цікавила автора як одне з «найкращих диких місць».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання творчості письменників, а також уміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «празька школа поетів».

Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції – «празька школа». До неї вхо­дили: Ю. Дараган, Є. Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба), Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Ігор – руський князь, який любить свою батьківщину, готовий віддати життя заради неї. Ігор Святославич чесний, гордий, він поважає свою дружину й зазначає, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

До весняного циклу українських календарно-обрядових пісень належать веснянки.

Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай: «Благослови, мати, / Весну закликати! / Весну закликати, / Зиму проводжати!..».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У творі «Бджола та Шершень» Григорій Сковорода розповів про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці).

Байка переростає в цілий трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, біблійними висловами, посиланнями на Епікура, Цицеро­на: «Саме про таку близькість до природи сказав дав­ньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їх мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку картину історичного буття народу. 

У запропонованому уривку згадано про важку долю чумаків. Чумацький промисел в Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII – поч. XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Одним із тематичних різновидів соціально-побутової лірики є чумацькі пісні – народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби й смерть на чужині – основні мотиви цих творів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Шевченко стверджує: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.

Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».

Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їхні мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.

Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому згадано рекрутів. Наприкінці XVIII ст. в Україні, коли царський уряд ліквідував козацькі війська, було запроваджено рекрутство. Тоді служба у війську була фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою. У XIX ст. у війську служили 25 років. Душевних мук додавали тривога за долю рідних, туга за своїм селом чи містом, працею коло землі, відсутність надії на звільнення – усе це відображувала тематика рекрутських і солдатських пісень, які належать до суспільно-побутової лірики.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів, їх символічних образів і деталей.

«Я ж вам гармати слів повиставляв! / Я ж ніс за вас камінного хреста. / Аж захлиналась у сльозах земля!» – писав Іван Драч про Василя Стефаника. Зверніть увагу, що в цьому висловлюванні згадано камінний хрест, який є провідним символом новели Стефаника «Камінний хрест»

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.

Проаналізуйте запропонований уривок із пісні «Сонце низенько».

У ньому йдеться про кохання парубка й дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей – вірність, чесність та ніжність. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок. 

Згадаймо поему Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)». Твір починається філософським зачином, у якому наявна гірка іронія:

У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда» – перший твір українського письменства, написаний розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Згадаймо початок поеми: автор роздумує над манерою описування подій співцем Бояном:

Коли Боян, цей віщий соловейко,
Співав комусь осанну величальну,
То білкою носився по деревах,
Землею — сірим вовком, а в підхмар’ї
Орлом могутнім з клекотом ширяв.
Згадавши про усобиці колишні,
Пускав він десять соколів на зграю
Прекрасних лебедів, що линули вгорі…»

Цей вислів означає гру на гуслях.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Вершники»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

На тлі Громадянської війни 1917-1921 років розгортаються події в романі Юрія Яновського «Вершники».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Цей твір закінчується закликом:

Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!

Відповідь: Г.