Розділ: Національний мультитест з української літератури
Тест: Тренувальні мультитести НМТ 2026
Блок: Варіант 5
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їхні мотиви, тематику.
У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.
Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому згадано рекрутів. Наприкінці XVIII ст. в Україні, коли царський уряд ліквідував козацькі війська, було запроваджено рекрутство. Тоді служба у війську була фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою. У XIX ст. у війську служили 25 років. Душевних мук додавали тривога за долю рідних, туга за своїм селом чи містом, працею коло землі, відсутність надії на звільнення – усе це відображувала тематика рекрутських і солдатських пісень, які належать до суспільно-побутової лірики.
Відповідь: А.
ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»
Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.
Подивімось уважно на малюнок. На ньому зображено Ярославну, дружину новгород-сіверського князя Ігоря, яка посідає особливе місце серед жіночих образів «Слова про похід Ігорів». Вона постає перед нами як звичайна руська жінка, яка гаряче любить свого чоловіка-воїна і звертається до вітру, Дніпра й сонця з проханням повернути їй коханого.
Відповідь: В.
ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода
Завдання перевіряє знання літературних творів.
Згадаймо байку Григорія Сковороди «Бджола і Шершень».
Вона складається з двох частин: у першій частині у формі діалогу між персонажами автор розкриває одвічну тему суперечності між працею й паразитичним існуванням, а в другій – подано мораль, яку Г. Сковорода називає «силою».
Інколи друга частина байок митця – «сила» – у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»
Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.
Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, проте заради матері йде на самопожертву й подає рушники возному. Дівчина переживає глибокі душевні муки. Драма Наталчиного серця розкривається в пісні «Чого вода каламутна»:
Мене ж мати та не била – самі сльози ллються;
Од милого людей нема, од нелюба шлються.
Прийди, милий, подивися, яку терплю муку!
Ти хоть в серці, но од тебе беруть мою руку.
Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті!
За нелюбом коли буду, то мушу пропасти.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський
Завдання перевіряє знання творчості письменників.
Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».
Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.
У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то од її очей молоко кисне».
Відповідь: Д.
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.
Виконуючи це завдання, згадайте основні відомості про автора одного з найпопулярніших пригодницьких романів «Тигролови» Івана Багряного.
Іван Багряний написав брошуру – програмний для нього памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу – батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.
Зверніть увагу, що в запропонованому уривку йдеться про товариство Чіпки Варениченка: Лушню, Матню й Пацюка. Усі вони є персонажами соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні".
Відповідь – Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.
Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою».
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.
В умові завдання подано уривок із поеми Івана Франка «Мойсей», яка має велике значення в історії української літератури й суспільно-політичної думки.
Пролог до цього твору митець написав після закінчення поеми, у ньому Іван Франко звертається до українського народу словами: «Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, / Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, / Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, / твойому генію мій скромний дар весільний».
У нашому подкасті ви можете почути стислий аналіз цього та інших творів Івана Франка,
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.
Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі.
Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Метафора «Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки» свідчить про бажання поетеси прислужитись народові.
Назва твору в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь». Ці слова є провідним мотивом поезії.
Цей та інші твори Лесі Українки стисло проаналізовано в нашому подкасті.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»
Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.
Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» розгортаються в такій послідовності: Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – утеча Націєвського – мартин Боруля спалює документи.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».
Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.
Пісня «Летіла зозуля через мою хату…», яку виконував сліпий бандурист, надихнула Григора Тютюнника написати новелу «Три зозулі з поклоном». В її основу письменник поклав реальний автобіографічний факт.
Образ Михайла асоціюється з батьком Григора Тютюнника, свого часу також репресованого. У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й бережне ставлення людей один до одного.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»
Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.
Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Виконати правильно це завдання допоможе звернення до матеріалів з історії.
Згадаймо, що Северин Наливайко – це український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594–1596 років у Речі Посполитій. Після важких тортур Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.
Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману, вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який і розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.
Відповідь – А.
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»
Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.
Рядки
Увесь народ – його сім’я велика. / Вітчизни небо – це його намет.
Хоч тілом він похилий очерет – / Душа небес торкнулась сонцелика
суголосні із життєвою позицією головного героя поеми Івана Франка «Мойсей».
У цьому творі автор використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства. Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення.
Відповідь: А.
ТЕМА: Лірика, її тематичні різновиди та жанри
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.
Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.
Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).
Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти
Відповідь: В.
ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
У запропонованому для аналізу творі йдеться про Григорія Сковороду, який обрав життя мандрівного філософа. Він був педагогом та поетом, мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».
Очевидно, що рядки «Це йде мислитель, вчитель і поет / Бо в далеч кличе звабниця мандрівка» стосуються особистості Григорія Сковороди, який є автором твору «Всякому місту – звичай і права», уривок з якого наведено у варіанті Б.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.
Аналізуючи поезію, зверніть увагу на узагальнено-символічне значення слів «мислитель, мандрівка, народ, мудрість», оскільки саме вони найповніше розкривають художній образ ліричного героя твору.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.
У кожній строфі твору є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: кличе звабниця мандрівка (І строфа), душа небес торкнулась сонцелика (ІІ строфа), скарби розсіяв золотим крилом (ІІІ строфа), б’є ключем з душі свого народу (ІV строфа).
Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.;
анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;
гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.
Малі жанри епосу репрезентують новела, оповідання, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.
Згадаймо, що новела — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Для аналізу запропоновано уривок із новели Ольги Кобилянської. Новелою також є твір Олеся Гончара «Модри Камень».
Відповідь: А.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати художні образи, проблематику літературного твору.
Чутливість людської душі, аристократизм духу, глибокий психологізм – провідні мотиви новел Ольги Кобилянської «Impromptu phantasie» і «Valse mélancolique».
У цих творах авторка зображує тонку пристрасну натуру жінки, її життєлюбність та глибокий духовний світ, сповнений почуттів.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє вміння визначати художні образи, проблематику літературного твору.
Зверніть увагу, що кульмінацією твору є епізод виконання стройником «Фантазії-експромт» Шопена: «Те, що грав, була пристрасть, як грав – зраджувало його як людину...». Саме ці рядки відображають здатність музики найкраще розкривати емоції людей.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Теорія літератури
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби у творах.
У першому абзаці такі художні засоби:
- метафора (крізь усей той блиск … в’ється щось; хвилює так розкішно крізь мою душу), у метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю;
- порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної звʼязки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін. (немов жалібний креповий флер);
- епітет – художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису (жалібний креповий флер).
Відповідь: Б.
ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Про Ольгу Кобилянську йдеться у висловлюванні: «Талановита буковинська письменниця внесла в наше письменство новий тон, новий спосіб писання, узятий з новішої німецької літератури та філософії…».
Згадаймо, що Ольга Кобилянська народилася в містечку Ґура Гумора (сучасна Румунія) на півдні Буковини. Дівчина вчилася в школі, де навчання здійснювалося виключно німецькою – офіційною мовою тогочасної Буковини, що входила до складу Австро-Угорської імперії. Тому перші твори письменниця писала німецькою мовою. Перший художній твір українською мовою – «Людина», був надрукований у 1885 році. Упродовж майже пів століття Ольга Кобилянська створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору. Згадайте зміст художніх творів і поєднайте їх епізоди.
У драмі І. Котляревського «Наталка Полтавка» виборний Макогоненко виконує пісню «Ой під вишнею, під черешнею…», у цьому ж творі заможний пан (возний Тетерваковський) залицяється до бідної селянської дівчини Наталки.
У поемі І. Франка «Мойсей» є такі епізоди: темний демон пустелі Азазель спонукає головного героя до сумнівів; Мойсей виводить свій народ з єгипетського рабства.
Згадаймо поему Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано народно-визвольне повстання на Правобережній Україні 1768 р., відоме під назвою Коліївщина. Розділ «Свято в Чигирині» починається із звертання автора до гетьманів, для яких місто Чигирин, починаючи з Богдана Хмельницького, було столицею. Автор каже, що зараз місто вже не те, не пізнати в ньому козацької слави. Далі автор описує розмову трьох старшин, час якої трапляються такі прізвища, як Гонта та Залізняк. У цьому ж творі є й епізод про те, що Ярема Галайда дізнається про вбивство конфедератами титаря й викрадення ними його коханої дівчини. Ярема вирушає на пошуки Оксани.
Головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка наймитує в багатія Бородая. Згадаймо ще одного героя цього твору – Максима Ґудзя. Він розбишакує в селі, за що його з радістю віддають у москалі. У Московщині Максим стає унтер-офіцером. Пізніше він повертається в Піски, оселяється на хуторі, як у фортеці.
Відповідь: АБВГ.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.
Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.
Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.
Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».
«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».
Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».
У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»
Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.
Персонажі дядько Тарас і Баронова-Козино діють у комедії «Мина Мазайло», Фійона і Медвин – у романі «Тигролови», поштар Левко й Карпо Ярковий – у новелі «Три зозулі з поклоном», прабаба Марусина і Самійло-косар – у кіноповісті «Зачарована Десна».
Відповідь: АДБВ.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.
Висловлювання у варіанті Г стосується роману Валер’яна Підмогильного «Місто», про це свідчить згадка про селянську молодь, яка, прагнучи «вийти в люди», намагається виїхати до міста.
«Придеснянські хлібороби, закохані у працю» (варіант Д) – це герої кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».
Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано присвяту «Любові всевишній», а також героїв цього твору – Марфу й Михайла.
Рядки «Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа…» (варіант Б) стосуються новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».
Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.