Національний мультитест з української мови – Національний мультитест з української мови

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання. 

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.

У цьому реченні тире стоїть між підметом і присудком.

Відповідь: Г. 

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми 

Це завдання перевіряє вміння добирати синоніми. 

Слово буремний означає «неспокійний, розбурханий». Отже, синонімом до цього слова є бурхливий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні
Тибетський цілитель сказав хворому: «Я не лікуватиму тебе, а лише допоможу одужати, якщо сам цього прагнеш»
правильно передано непрямою мовою в рядку Д: Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки, – запевняв Ернест Гемінґвей і додавав: – Людину можна знищити, але неможливо перемогти».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері, – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставлять кому (або знак оклику / питання), а після слів автора – крапку й тире: «Ми – не безліч стандартних “я", – переконував Василь Симоненко. – А безліч всесвітів різних».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставиться кома і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Багато величного є на Землі, але немає нічого величнішого, як людина», – уважав славетний драматург Софокл.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку: Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.

Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1 особа множини: -ім(о), -мо

2 особа множини: -іть, -те

Отже, правильна форма дієслова є в рядку Д: почнімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, ідемте – ідімо, дасиш – даси, поміте – помітить.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні йдеться про заміну рекламних білбордів у Великобританії творами мистецтва.

Речення із символом-трапецією буде другим у тексті, адже тут зазначено, як називався цей проєкт і що він перетворив вулиці міста на художні виставки.

Наступним є речення, позначене колом: воно розповідає, де саме красувалися твори мистецтва британських художників.

Далі йде розповідь про те, що люди не просто дивилися на роботи, а й готові були за них заплатити. Отже, це речення із символом-ромбом.

І останнім має бути речення, позначене  квадратом, адже воно пояснює, хто саме вносив вклад у цей масштабний проєкт, аби підтримати творче начало кожного художника.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Це завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Зауважмо, не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

У реченні
Художники, куратори, власники ЗМІ, підприємці та, навіть, великі кінокомпанії вносили вклад у цей масштабний проєкт, аби підтримати та показати розмаїття барв і творче начало кожного художника 
присудок підтримати вимагає додатка в родовому відмінку (кого?), а присудок показати – додатка в знахідному відмінку (що?).

Речення можна перебудувати так:
Художники, куратори, власники ЗМІ, підприємці та навіть великі кінокомпанії вносили вклад у цей масштабний проєкт, аби підтримати кожного художника та показати його розмаїття барв і творче начало.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання. 

Зверніть увагу, що пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному квадратом: комою не потрібно виділяти слово навіть, адже воно ніколи не буває вставним.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень 

Завдання перевіряє вміння визначати види речень. 

Згадаймо, що просте речення – речення, яке має одну граматичну основу, тобто складається з одного підмета і одного присудка (або тільки з одного головного члена). На відміну від складного речення, яке має дві або більше граматичних основ, просте виражає одну думку. 

Речення «У 2013 році у Великобританії замість рекламних білбордів місто наповнилося творами мистецтва» і «На автобусах, рекламних щитах, зупинках – усюди красувалися твори мистецтва британських художників» є простими.

Відповідь: А.

Узагальнювальне слово при однорідних членах є в реченні, позначеному

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення. 

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Узагальнювальні слова при однорідних членах є словами, що об’єднують групу однорідних членів речення і стоять перед ними або після них, виконуючи ту саму синтаксичну роль.

Узагальнювальне слово, виражене займенником усюди, є в реченні, позначеному колом.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

В – прийменник, службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.

Яку – указує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Легко – відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Або – службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати відповідні за значенням фразеологізми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• Як з місяця впасти – не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх.
• Як сніг на голову – раптово. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 3.
• Як кіт наплакав – дуже мало. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 4. 
• Як горіхи лущити – легко. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2. 
• Як мокре горить – дуже повільно. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 1.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення Пам’ятайте: голос має сприяти вашій кар’єрі, а не нівечити її є складним безсполучниковим, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Чому ми довіряємо телекоментаторам і чому деякі з них стають улюбленими на багато років? є складносурядним, воно має дві рівноправні частини, з’єднані єднальним сполучником сурядності і.

Речення Ведучі, які мають привабливу зовнішність, але не володіють голосом, досить швидко зникають з екрана є складнопідрядним означальним реченням, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання які?. Зверніть увагу, що сполучник але тут поєднує однорідні присудки.

Речення Зрозуміло, що можна бути видатним журналістом, але подати репортаж мляво й невиразно – значить не вижити в професійній конкурентній боротьбі є складним із підрядним і сурядним зв’язком.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

До виділеного фрагмента Починаючи з травня… ставимо запитання коли? Йому відповідає складнопідрядне речення часу Відколи існує туризм на Говерлі… .

До виділеного фрагмента здійснити сходження... ставимо запитання яку?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення ... пройти маршрут, що вперше проклали ще в 1880 році.

До виділеного фрагмента завдяки супроводу гіда... ставимо запитання чому? Йому відповідає складнопідрядне речення причини ... бо після обіду посилюється хмарність.

До виділеного фрагмента два двохтисячники ставимо запитання що? Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення ... пам'ятайте, що босоніжки, черевики...

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення 

Завдання перевіряє вміння визначати головні й другорядні члени речення. 

Зверніть увагу, що підметом є слово дівчата (хто?); присудком – попросили (що зробили?).

Слово зупинити є додатком (відповідає на питання що?, позначає дію іншого діяча, а не підмета).

Обставиною є слово звідти, бо відповідає на питання звідки?

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А у словах кворум, кафедри виділені букви позначають звук [к], а у слові екзамен – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).
• У рядку Б у словах Чайковський, заспокоїтися виділені букви позначають звук [с'], а у слові просьбу – [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']).
• У рядку В у словах смієшся, усмішці виділені букви позначають звуки [с':] і [с'] відповідно, оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»), а у слові знаєш – звук [ш].

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях тесту завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Готуючись до НМТ, опрацюйте перелік слів з нормативним наголосом. 

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, позначених цифрами в рядку В.

Правильно ці слова потрібно наголошувати так: роздрібний, привезти, цемент, щипці, граблі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И

Щоб з’ясувати, який голосний (Е чи И) треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; щебетати бо щЕбіт; шелестіти, бо шЕлест; упевнений, бо пЕвність, держати, бо одЕржати.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: стрічечка.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): набирати; у суфіксі -ив(о), який використовується для позначення збірних понять: мереживо. У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати: тремтіти, бентежний, кремезний.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: лимонний, священний, неодмінний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією -н-: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: адресований, жаданий, скляний. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): охолонеш, відріжеш, насиплеш, любитимеш, боротимешся, покличеш, станеш, шитимеш, переможеш.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): перехоп..ш, закінч..ш, познач..ш.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б: сиваський, карпатський, матроський.

У варіантах А, В, Г є слова з іншими суфіксами: узбецький, бузький, празький.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в словах преважкий, предовгий, прездоровий необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно писати в словах придбати, прибережний, привілля, прибуття, приморозити тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частин мови з часткою НЕ 

Нездужати в значенні хворіти пишемо разом.

Також разом у переважній більшості пишемо НЕ з дієприкметниками: непідлитий, недоплетений, але якщо при дієприкметнику є слово, яке його пояснює, то пишемо окремо: не посаджений вчора.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Б.

Зверніть увагу, що в назві Товариство геодезистів України пишемо з великої літери перше слово і власну назву України.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє правильне слововживання.

Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку А.

В інших варіантах потрібно виправити помилки:

• відмовлятися від ідеалів;
• здобути користь із ситуації;
• підбивати підсумки.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис 

У реченні «Зважте, чи доцільно частіше використовувати хоча й прості, та все ж магічні слова «прошу» й «дякую» через необхідність їх для налагодження взаємин» замість дієприслівникового звороту, який підтверджував необхідність використання слів «прошу» й «дякую», є складнопідрядне з’ясувальне речення: зважте (на що?), чи доцільно…

Тобто маємо тут висловлення сумніву щодо використання цих слів. А це НЕ відповідає змісту запропонованого вислову-рекомендації.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

НЕМАЄ лексичних помилок у реченні «Одним з найдавніших зразків ландшафтного мистецтва є старовинний парк у селі Сокиринці Чернігівської області».

В інших реченнях допущено лексичні помилки. Правильно має бути так:

• перегорнути сторінку, а не перевернути;
• перлиною України, а не жемчужиною;
• просто неба, а не під відкритим небом;
• оглядових майданчиків, а не смотрових площадок.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Пригадайте: дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б.

Не вживаємо дієприслівниковий зворот у безособових реченнях, коли діяч – додаток, виражений формою давального відмінка.

Можна відредагувати це речення таким чином:

Хоча багато дослідників не мали технічних можливостей побачити атом, це не завадило їм усе глибше занурюватися в таємниці «атомного» мікросвіту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (5) у завданні обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднано безсполучниковим зв’язком. Насправді це кома перед підрядною частиною складного речення (підрядне обставинне допустове, питання – незважаючи на що?)

Решту знаків пояснено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання з якої причини?. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від головної частини до частин, запропонованих у рядках В та Д, можна поставити питання незважаючи на що?, усупереч чого?. Отже, тут утворяться складнопідрядні речення з підрядними обставинними допустовими.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою?. Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А от частина, запропонована в рядку Г, відповідає на питання як довго?.

Отже, це складнопідрядне речення з обставинним часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч, Кузьмич. 

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку Б.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Валерійович, Ігорівна, Іллівна, Якович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, маршовий, гайовий, тіньовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, вишневий, замшевий, плюшевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, палацовий.

Після подвоєних приголосних та Й вживаємо суфікс -єв-. Отже, магнієвий, алюмінієвий, а не алюмінійовий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.

Пригадаймо основні правила правопису займенників.

Разом пишемо:

• Неозначені займенники з частками де-, аби-, -сь: дехто, абиякий, щось.
• Заперечні займенники з часткою нi: ніхто, ніякий.

Окремо пишемо:

• Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник: нi з ким, будь у що.

Через дефіс пишемо:

• Неозначені займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь: хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: пливти по Дніпру, різьба по дереву, чинити по правді. Також неправильно вжиті й інші прийменники.

Потрібно використати такі прийменники: зі спортивної гімнастики, хвилююся за брата, конспект з математики, з вашою допомогою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою. 

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Речення, позначене символом-кружечком, є найбільш загальним за змістом, знайомить нас із Мартіном Купером. Слова «здійснив дзвінок» повʼязують це речення з реченням, позначеним трикутником («здійснив дзвінок» тобто «набрав»).

Наступним буде речення з символом-трпецією. Тут словам «мобільний телефон» відповідає синонімічн сполука «маленький пристрій».

У реченні, позначеному ромбом, бачимо констатацію важливості винаходу, про який ідеться в попередніх реченнях і згадку, що саме батьки спонукали Купера до занять інженерією. 

А речення, де йдеться про те, що Мартін «не протестував» і навчався згідно з порадами батьків, є останнім у тексті.

Отже, зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах 

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом у реченні: «Він набрав знайомого з компанії-конкурента, одразу повідомивши, що розмовляє по мобільному телефону».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слова «зазначає видання "Експрес"» є вставними в реченні, позначеному у варіанті Д (речення з ромбом), оскільки вони не відповідають на питання й не є членами речення, але вказують на джерело повідомлення.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є речення, позначене у варіанті Г: 

50 років тому, 3 квітня 1973 року, інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок мобільною мережею.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати відокремлені члени речення. 

Зауважмо, що відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні: «Він набрав знайомого з компанії-конкурента, одразу повідомивши, що розмовляє по мобільному телефону».

У реченні «50 років тому, 3 квітня 1973 року, інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок мобільною мережею» відокремлюється уточнювальна обставина часу.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Із багатьох джерел зараз можна дізнатися про доцільність переходу на здорове харчування» до виділеного фрагмента ставимо запитання про що? Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Різноманітні опитування свідчать, що споживання шкідливої їжі останнім часом зросло щонайменше втричі», від опорного слова свідчать у головній частині до підрядної частини ставимо запитання що?

У реченні «У Вашому щоденному меню завжди мають бути горіхи, фрукти чи сухарі з цільного зерна» до виділеного фрагмента ставимо запитання які? Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Один такий «перекус» може становити половину норми спожитих калорій, які ми отримуємо з повноцінного обіду», від опорного слова калорій у головній частині до підрядної частини ставимо запитання яких?

У реченні «Для збагачення раціону здоровими стравами готуйте фруктові желе, пастилу, вівсяне печиво з насінням, сирні запіканки» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?  Йому відповідає складнопідрядне речення мети «В умовах карантину виникає бажання піти до крамниці, аби поповнити домашні запаси сухариків, печива чи інших смаколиків», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Завдяки приготованим удома солодощам однозначно збережете здоров’я та не витрачатимете зайвих коштів на смаколики з магазину» до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Не можна їсти й одночасно дивитися телевізор чи сидіти за комп’ютером, адже тоді ми втрачаємо смак їжі й пропускаємо момент насичення», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д. 

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Будьте дуже уважними, виконуючи це завдання, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Найкраще – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яке? Отже, це прикметник.

У – прийменник, службова, незмінна частина мови, яка слугує для зв'язку слів у словосполученнях і реченнях, виражаючи відношення між ними.

Якщо – сполучник, який приєднує підрядне речення умови до головного.

Комусь – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–Д. 

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення «Жовтогарячі смуги були такі ясні, неначе вони горіли тихим полум'ям» є складнопідрядним порівняльним, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання подібно до чого?

Речення «Сонце сховалося за обрієм, небо затягнулося сірими хмарами, місто занурилося в тишу» є безсполучниковим, три частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «То вітерець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить» є складносурядним, воно має дві рівноправні частини, з’єднані розділовим сполучником сурядності то ... то.

Речення «Така там була температура, і так мене парою проймало, і стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим» є складним із підрядним і сурядним зв’язком.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• лізти в голову – з’являтися у свідомості; 
• лізти на стінку – бути надто збудженим;
• лізти зі шкіри – докладати надмірних зусиль;
• лізти на рожен – наражатися на небезпеку. 

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Б – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками, тому тире між ними обов’язкове.

У реченні В тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення в рядку Г ускладнене відокремленою прикладкою почесна варта весни, яка стоїть у кінці речення і виділена тире.

Речення в рядку Д – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Відповідь: ГДАБ.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У словах боротьба, дзвеніти, подія виділена літера передає різні звуки. У слові дзвеніти це звук [дз] (африката), у слові подія – звук [д′], у слові боротьба це теж [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.  

Розглянемо рядок зі словами анекдот, ґречний, екзотика. Виділена літера в цих словах передає однакові звуки: у словах анекдот і екзотика теж маємо звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку в словах сміється, утіха  виділена літера знову передає різні звуки: у слові  сміється ться – це  [ц′:я], у слові утіха це [т′], а от у шістсот виділена літера не позначає жодного звука (відбувається спрощення приголосного). 

У рядку кігтик, легко, подруга  виділена буква теж передає різні звуки: у словах кігтик, легко це звук [х], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко, а в слові подруга – звук [г].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.

Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові обруч.

Правильний наголос –  обруч.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Букву Е пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [е] буде стояти під наголосом  (недешевий – дешево, шепотіти – шепіт, клекотіти – клекіт, верховний – верхи, верболіз – верби).

Букву Е також пишемо, якщо під час зміни слова ненаголошений голосний чергується з -і-: укоренити, бо корінь.

У зменшувально-пестливому суфіксі -ечк- теж потрібно писати -е- (дощечка, стрічечка).

Правопис деяких слів потрібно просто запам’ятати (хребет).

Букву И пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [и] буде стояти під наголосом скрипіти – скрипнути),

Букву И пишемо також у буквосполученнях -ри-, -ли- (скрипіти).

У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати (тут -и-, тому що далі склад з наголошеним -а-). 

И пишемо в суфіксі -ив в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (мереживо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не потрібно писати в слові дивишся, тому що після шиплячих м’який знак не вживають.

Також м’який знак не треба писати в слові Уманщина, адже перед шиплячими його теж не використовують, крім винятків.

М’якого знака не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім після л. Саме тому в слові посольський  його потрібно писати, а в слові кінський – ні.

Не пишемо м’якого знака в слові колодязний, хоча колодязь. Це потрібно запам’ятати.

Пишемо м’який знак також у слові чотирьох після м’якого р перед о.

Пишемо м’який знак у всіх словах рядка Г: посунься (бо наказовий спосіб), катається (у дієсловах на -ть(ся), Гуцульщина (перед шиплячим після л).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Літери а, о в коренях слів.

Деякі сумнівні голосні можна просто перевірити наголосом (плавець, бо плавати).

У коренях українських слів перед складом з постійно наголошеним -а(я) пишемо -а- (багаття, качан, хазяїн, чабан, гарячка).

Це стосується й дієслів (змагатися, відламати, допомагати, але ломити).

Правопис деяких слів потрібно пам’ятати (крохмаль, борсук).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Це відбувається не лише в мовленні, а й на письмі. Отже, спрощення є в словах швидкісний, заздрісний, буревісник, перехресний, безчесний, щасливий, тижневий, радісний, пристрасний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентський) та в словах-винятках (пестливий, хворостняк).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова довідково-інформаційний, складально-пакувальний, пшенично-вівсяний, аграрно-промисловий (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), бізнес-проєкт, компакт-диск (перше слово дає основну характеристику поняттю), кіловат-година (складні одиниці виміру), інженер-механік (складні слова, що позначаютьт професії та спеціальності), гіркувато-солоний (смак з відтінком).

Разом потрібно писати прикметник кримськотатарський, тому що він утворений від підрядного словосполучення (кримські татари).

Також разом пишемо слова з частинами екс-, міні- (ексчемпіон, мінікомп’ютер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф. Правопис власних назв. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

У варіанті Б помилки в словах пов’язані та подорожжю.

Слово пов’язані потрібно писати з апострофом, адже апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня. У слові подорожжю апостроф не потрібний, тому що після шиплячих його не пишемо, після них він може бути лише в іншомовних словах.

У варіанті В помилки в словах прибуток та релігійне.

У слові прибуток потрібно вжити префікс при-, а не пре-, адже в цьому слові немає перебільшення. У слові релігійне маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати.

У варіанті Г помилки в словах Стародавня Греція та численні.

Слово Стародавня потрібно написати з великої літери, тому що це частина власної назви країни – Стародавня Греція. У прикметнику численні – подвоєння, адже суфікс -енн- тут наголошений, а слово означає певне перебільшення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Назви осіб жіночої статі (фемінітиви) в українській мові утворюють за допомогою багатьох суфіксів (-к-, -иц-, -ес-,-ин- тощо).

Утворимо фемінітиви від запропонованих слів:

• кравець – кравчиня;
• творець – творчиня;
• друкар – друкарка;
• майстер – майстриня.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови, правильне слововживання. У кожному слосполученні вжито прийменник до, але не всюди він доречний.

Граматичну помилку допущено в словосполученні спричинити до наслідків. Це порушення літературної норми.

Дієслово спричинити вживаємо без прийменника. Правильними є варіанти спричинити наслідки або призвести до наслідків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів. Тому ці варіанти неправильні.

А от у варіанті В дієприслівниковий зворот Даючи обіцянку...  та присудок маємо дотримати вказують на одного діяча (ми даємо обіцянку і ми маємо дотримати її).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Ю. Макарова, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

У реченні А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними неправильно вжиті займенники я, моїх та особові форми дієслів можу та ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися вами неправильно вжито займенник вами, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися вами неправильно вжито займенники ми та вами, а також особові форми дієслів ідеалізуємо та можемо, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую наших співвітчизників, але не може не пишатися нами неправильно вжито займенники я та нами, а також особову форму дієслова ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (2) обґрунтовано як розділовий знак при узагальнювальному слові.

Правильне обґрунтування – тире при відокремленій прикладці, адже тут є друга назва (сестри Лідделл – доньки віцеканцлера).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма. 

У запропонованих реченнях є такі лексичні помилки:

• речення А – це здобувають (має бути набувають) та розповсюдження (правильно поширення);
• речення Б – це бажаючі (ті, хто бажає, охочі) та нажавши (натиснувши);
• речення В – це уносить (додає) та ігру (гру);
• речення Д – прийняти до уваги (взяти до уваги, зауважити) та у жодному випадку (у жодному разі).

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика. 

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Тактильний (латинське слово tactilis) – той, що сприймається дотиком, дотиковий.

Щоб виконати це завдання, не обовʼязково знати латинські слова. Треба лише пригадати, у якому випадку це слово вживається (тактильний контакт, тактильні відчуття – тобто контакт і відчуття, повʼязані з дотиком, дотикові).

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.