Національний мультитест з української мови – Тренувальні мультитести НМТ 2026

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Потрібно поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання яке? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б (у світі якому?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання про що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Г (ви чули про що?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Д (у село приїждайте з якою метою?).

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (простота складна з якої причини?).

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних типах речень. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (надзвичайність – знаходити).

Речення Б – це складне речення з різними видами зв’язку, яке містить три граматичні основи (підказка – підмет; серце підкаже – підмет та присудок; розум – підмет), що пов’язані безсполучниковим з’ясувальним (двокрапка) та складносурядним протиставним (кома) зв’язками. 

Тире стоїть на місці пропущеного члена речення, оскільки замість нього можна поставити підкаже.

Речення В – це просте речення, ускладнене відокремленою поширеною прикладкою радикальної чесності. Перед нею потрібно ставити тире, бо прикладка стоїть у кінці речення.

Речення Г – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причинно-наслідковим зв’язком. У такому випадку ставимо тире.

Речення Д – це просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом, яке стоїть після них. Тому слід ставити тире.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, адже частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово наче не відповідає на питання, не поєднує члени речення, а лише надає слову певного (додаткового) відтінку. Отже, це частка.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово яка, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово упродовж не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово затуманених відповідає на питання яких? і вказує на ознаку, одержану від дії (затуманити). Отже, це дієприкметник.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологізми. Антоніми.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуймо значення кожного фразеологізму:

На ладан дихає – бути безнадійно хворим, близьким до смерті.

Трубити в кулак - плакати 

Гнути спину – тяжко працювати.

На цвіту прибитий – розумово обмежений.

Продавати зуби - сміятися 

Кров з молоком – здоровий.

Має лій у голові – розумний.

Давати горобцям дулі – нічого не робити.

Гріти чуба – тяжко, виснажливо працювати.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто? що?

Із запропонованих варіантів роль підмета виконує які в реченні “Фізичні тренування ‒ головний засіб для протидії негативним змінам в організмі, які виникають під час тривалого перебування на космічних просторах”. Зверніть увагу, що які – це сполучне слово, його замінює іменник “зміни”. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Однорідні члени речення — це рівноправні члени речення, що поєднуються сурядним зв’язком, відповідають на однакові питання, стосуються одного члена речення й відіграють однакову синтаксичну роль.

У реченнях, позначених квадратом та трикутником, є однорідні означення (серцево-судинної, імунної, опорно-рухової, нервової) та присудки (мрієте полетіти, мрієте узяти). 

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному трикутником. 

Розставмо розділові знаки правильно. 

Однак якщо ви мрієте полетіти в космос або ж узяти участь в колонізації Марсу, кружляти по кабіні буде весело тільки на початку.

У цьому реченні перед сполучником або не потрібно ставити кому, оскільки коли сполучники і (й), та (=і), або, чи між однорідними членами не повторюються, коми перед ними не ставимо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Граматична основа.

Просте речення – це речення, у якому є одна граматична основа чи її частина (якщо це односкладне речення).

Простим є речення, позначене квадратом (відсутність спричиняє).

Відповідь: А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з так званим деформованим текстом, що перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенник, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення із символом-паралелограмом повідомляє, що людина добре пристосована до життя на Землі. 

Далі речення із символом-трикутником розвиває думку про вихід за межі Землі та труднощі, що можуть на нас чекати.

Опис цих труднощів, наслідків для організму є в реченні із символом-квадратом. 

У реченні із символом-колом пояснюється, що навіть тимчасові зміни в роботі організму можуть зумовити проблеми зі здоров’ям. 

Тому в реченні із символом-ромбом пропонується рішення, що протидіятиме змінам в організмі людини, – фізичні навантаження.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок іменників. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Лексикологія. Лексичне значення слова.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу. 

Іменник Лазар – це іменник II відміни (мʼяка група), тому в кличному відмінку матиме закінчення -ю (Лазарю).

Суфікс -івн-(-а) [-ївн-(-а)] вживаємо для утворення жіночих імен по батькові від особових імен на приголосний: Валеріївна.

Дієслово доказати вжито в невластивому йому значенні, тому, замість нього, слід уживати довести теорему.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Звʼязок прийменника з непрямими відмінками іменника. Рід незмінюваних іменників.

Супермаркет – це іменник чоловічого роду II відміни, що в родовому відмінку однини має закінчення -у, оскільки є назвою будівлі (просторове поняття).

Прийменник по слід уживати для вираження мети дії, а прийменник за уживаємо на позначення просторових відношень.

Незмінюваний іменник авокадо середнього роду, бо це назва неістоти.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Відмінювання числівників.

У словосполученні піднімати питання слово піднімати не підходить за лексичним значенням, тому його слід замінити на порушувати.

Числівник шістсот сімдесят чотири в цьому реченні слід поставити в орудний відмінок (скількома?). 

У складених числівниках відмінюються обидві частини: шістьмастами (шістьомастами). Зверніть увагу, що при відмінюванні першої частини складених числівників в орудному відмінку зберігаються паралельні відмінкові форми.

У десятках відмінюємо лише другу частину (-десят), тому числівник сімдесят в орудному відмінку матиме форму сімдесятьма.

Числівник чотири в орудному відмінку має закінчення -ма – чотирма. Зверніть увагу, що після р у слові чотирма мʼякий знак не пишемо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Узгодження числівників з іменниками. Лексичне значення слова.

Якщо іменник жіночого роду, то разом із ним слід вживати числівник півтори. Якщо іменник чоловічого або середнього роду – півтора.

Числівник півтора узгоджується з іменником місяць у родовому відмінку (кого? чого?) однини – півтора місяця. 

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками у формі називного відмінка (хто? що?) множини – три архітектори.

Прийменник біля вживаємо для позначення місця, тому словосполучення біля двох років хибне. Для позначення приблизної кількості вживаємо прийменник близько або коло з іменником у родовому відмінку – близько двох років.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Прикладка як різновид означення. Відмінювання числівників.

Виконуючи це завдання, обовʼязково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Присудок встановили з додатком памʼятник вимагають іменника в давальному відмінку (кому?) – Іванові Франку. Зверніть увагу, що чоловічі прізвища на -о та приголосний відмінюються так, як іменники II відміни.

Назви сіл, міст та річок слід узгоджувати в усіх відмінках із загальною назвою, тому іменник Львів узгоджуємо із загальною назвою – «в місті Львові».

При відмінюванні складених порядкових числівників змінюється лише останнє слово – тисяча девʼтсот шістдесят четвертому.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Українським відповідником до іншомовного слова індиферентний є байдужий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Правильно побудовано речення в рядку А: дієприслівниковий зворот Збираючись у подорож вказує на дію пропущеного підмета ви.

У рядках Б, Г, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Кома (5) обґрунтована як кома між однорідними членами.

Наявність протиставного сполучника а та другої граматичної основи (воно тягнеться) вказує на те, що кома стоїть на межі сурядних частин складного речення. Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

У реченні «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: насправді вони є шляхом» розділові знаки вжито неправильно. 

Розставмо ці розділові знаки правильно: «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: – Насправді вони є шляхом». 

Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Коли перша частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка стоїть перед розривом, а друга – тієї, що після нього, то після слів автор ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П, – а: – П».).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Немає лексичної помилки в рядку Б: стати в пригоді.

В інших варіантах спостерігаємо лексичні помилки:

• надсилати за адресом – правильно вживати словосполучення надсилати на адресу, адже ставимо питання куди? і слово адреса жіночого роду. Адрес – це письмове вітання з нагоди відзначення ювілею чи іншої видатної події;
• заключати угоду – скальковане дієслово, яке треба замінити на укласти (угоду);
• хутровий – це той, що пов’язаний із розведенням звірів, обробкою й торгівлею хутром; хутряний – виготовлений, пошитий із хутра, тому правильно хутряне пальто;
• слово обʼєм уживається переважно у фізико-математичному значенні, тому правильно вживати словосполучення обсяг інформації.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення. Узгодження членів речення.

Речення «На конференцію приїхали лікарі й офтальмологи» побудовано неправильно, адже офтальмолог – це лікар.

Речення «Руслан відвідав Німеччину, Іспанію, а також Європу» також є хибним, оскільки Німеччина та Іспанія – це країни Європи. Однорідними членами речення не можуть бути ширші й вужчі поняття.

У реченні «Микола Хвильовий любив та захоплювався творчістю Коцюбинського» є граматична помилка, адже не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

Присудок любив вимагає додатка в знахідному відмінку (кого?що?), а присудок захоплювався – додатка в орудному відмінку (ким? чим?).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Словотвір. Катойконіми.

Катойконіми – назви жителів певної місцевості чи населеного пункту, утворені від топонімів.

Катойконіми, утворені від назв міст, що закінчуються на -ці, мають суфікси -анин, -янин, -чанин: Чернівці - чернівчанин, чернівчанка, чернівчани.

Інші назви міст, поданих у тесті, утворюються за допомогою суфікса -ець: Івано-Франківськ – іванофранківець; Черкаси – черкасець, Запоріжжя – запорожець.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.

Частку не з дієприкметниками, що виконують функцію присудка, пишемо окремо, тому правильно човен не привʼязаний.

Не засіяні ніким поля також слід писати окремо, адже дієприкметник має пояснювальне слово ніким.

Не знаючи, не лізь слід писати окремо, оскільки частку не з дієсловами пишемо саме так.

Нездужало вжито в значенні «хворіти», тому пишемо разом. Зверніть увагу, що не здужати в значенні «не змогти» слід писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах.

Проаналізуймо запропоновані слова. 

У рядку Б є помилка, оскільки присвійні прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфікса -івськ-, пишемо з малої літери – шевченківський стиль. 

Зверніть увагу, що присвійний прикметник відповідає на питання чий? чия? чиє? чиї? 

Якщо присвійні прикметники, що походять від власних особових назв, входять до словосполучення зі значенням «імені когось», «пам’яті когось», то пишемо їх із великої літери: Шевченківська премія (премія імені Шевченка).

У рядку В є помилка, адже в назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

У рядку Г дамоклів меч – це стійке фразеологічне сполучення, тому в подібних конструкціях пишемо обидва слова з малої літери (напр., ахіллесова п’ята, прокрустове ложе).

Отже, помилки немає в рядку А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед буквосполученнями льв, св, тв, хв і под.: загубився у Львові, світло у квартирі, яблуня у цвіту, постукали у двері;

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: сіли в автобус, відпочивали в Одесі;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): світло в кімнаті, зустрілися в Лондоні, закутався в ковдру, інформація в книжці;
• після приголосного перед голосним: запитав в Олесі, забув в офтальмолога.

Отже, правил чергування у-в дотримано в рядку В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні літери треба писати в слові волосся, бо це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Розкішшю, міццю, риссю – іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Подвоєння відбувається на межі морфем: віддячити (префікс + корінь), електронний (корінь + суфікс).

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: нездолáнний.

Подвоєння літер не відбувається в слові бадей (у називному відмінку - баддя), правопис цього слова треба запам’ятати.

У дієприкметниках подвоєння не відбувається: вивчений. 

У словах екстрений, довгожданий подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Разом пишемо складний субстантивований прикметник військовозобов’язаний.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кримськотатарський, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кримські татари). 

Разом пишемо слово золотогарячий, бо це один колір, а не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінку.

Разом пишемо назви жителів у формі іменників, що утворені від назв населених пунктів, частини яких поєднані дефісом: Івáно-Франкíвськ – іванофранкíвець.

Разом треба писати слово хитромудрий, бо це виняток.

З дефісом пишемо прикметники золото-валютний, машинно-тракторний, монголо-татарський, науково-фантастичний, оскільки всі частини цих слів рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і.

Окремо потрібно писати прикметники суспільно необхідний, діаметрально протилежний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах виїзний, вісник, швидкісний, чесний, капусняк, благовісний, перехресний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (форпостний, шістнадцять).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (протестний, комендантський).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (журналістці).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Неправильно наголошене слово зручний, оскільки треба вимовляти з наголосом на перший склад: зрУчний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Однаковий звук [с′] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. У слові радість цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові сміх літера с передає звук [с′], адже [с] та губний [в], що стоять поруч, взаємопом’якшуються, бо далі в слові голосний [і]. У слові осінь теж літера с передає [с′], бо далі – звук [і].

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

У рядку А в слові хочеться ться – це [ц′: я], у слові заквітчати – [ч:], а в слові твій – [т].

У рядку Б в словах відзвітував та зачинена виділені букви позначають звук [з], а в слові кузня – [з′], оскільки приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку Г в словах звуки та зелень виділені букви позначають звук [з], а в слові безшумні підкреслена буква – це звук [ж], свистячий приголосний перед шиплячим стає шиплячим.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Запам’ятайте! 

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев'ятсот першого.

Чоловічі прізвища на -о відмінюємо: за сприяння (кого?) Івана Франка.

Отже, правильний варіант послідовного заповнення пропусків такий:

Збірка Сидора Воробкевича «Над Прутом» вийшла тисяча дев'ятсот першого року за сприяння Івана Франка

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак реченнях. 

У реченні «Одна хвилинка темного горя – і вмить усміхнулось направо, усміхнулось наліво» тире ставимо між частинами складносурядного речення.

У реченні «Не козак вклонявся королеві – король схиляв голову перед козаком!» тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення.

У реченні «Люстра – електрична сестра орхідей» уживаємо тире між підметом і присудком.

Тире ставимо в неповному реченні «А на небосхилі – білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю» на місці пропущеного присудка.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Згадаймо, що антоніми – це слова, що мають протилежне значення. 

Антонімом до слова опасистий (товстий, огрядний, повнотілий) є худорлявий.  

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення 

Завдання перевіряє вміння визначати головні й другорядні члени речення. 

Зверніть увагу, що підметом є слово дівчата (хто?); присудком – попросили (що зробили?).

Слово зупинити є додатком (відповідає на питання що?, позначає дію іншого діяча, а не підмета).

Обставиною є слово звідти, бо відповідає на питання звідки?

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Усі складні слова потрібно писати з дефісом у рядку В: м'ясо-молочний, садово-парковий, медико-генетичний (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом: відеоігри (слова з першою частиною відео- (незмінна основа іншомовного походження) пишемо разом; жовтогарячий (виняток); перекотиполе (пишемо разом, бо це складний іменник, утворений від дієслова в наказовому способі перекоти та іменника поле). 

Відповідь: В. 

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє правильне слововживання.

Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку А.

В інших варіантах потрібно виправити помилки:

• відмовлятися від ідеалів;
• здобути користь із ситуації;
• підбивати підсумки.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

До виділеного фрагмента Починаючи з травня… ставимо запитання коли? Йому відповідає складнопідрядне речення часу Відколи існує туризм на Говерлі… .

До виділеного фрагмента здійснити сходження... ставимо запитання яку?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення ... пройти маршрут, що вперше проклали ще в 1880 році.

До виділеного фрагмента завдяки супроводу гіда... ставимо запитання чому? Йому відповідає складнопідрядне речення причини ... бо після обіду посилюється хмарність.

До виділеного фрагмента два двохтисячники ставимо запитання що? Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення ... пам'ятайте, що босоніжки, черевики...

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Згадаймо, що синоніми – це слова, які звучать і пишуться по-різному, але мають близьке або тотожне лексичне значення.

Синонімом до слова обійстя є садиба. Ці слова означають ділянку землі біля будинку з господарськими будівлями, садом і городом. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Пригадайте: дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б.

Не вживаємо дієприслівниковий зворот у безособових реченнях, коли діяч – додаток, виражений формою давального відмінка.

Можна відредагувати це речення таким чином:

Хоча багато дослідників не мали технічних можливостей побачити атом, це не завадило їм усе глибше занурюватися в таємниці «атомного» мікросвіту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення «До кожного лікарського засобу додано інструкцію; спочатку може здатися, що інформація в ній призначена лише для фахівців, але це не так» є складним із безсполучниковим, підрядним і сурядним зв’язком. 

Речення «Насамперед потрібно впевнитися, чи назва препарату на упакуванні збігається з назвою в інструкції, що містить надзвичайно важливі для пацієнта розділи» є складнопідрядним із з’ясувальною та означальною частинами.

Речення «У частині «Показання до застосування» має бути зазначено захворювання чи стан, проте в будь-якому разі треба з’ясувати в лікаря доцільність уживання цього засобу» є складносурядним, воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності проте.

Речення «Ліки, як і продукти харчування, мають властивість псуватися: за неправильного зберігання їх ефективність істотно знизиться, застосування ж може завдати більше шкоди, ніж користі у» є складним безсполучниковим, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• лізти в голову – з’являтися у свідомості; 
• лізти на стінку – бути надто збудженим;
• лізти зі шкіри – докладати надмірних зусиль;
• лізти на рожен – наражатися на небезпеку. 

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. Зверніть увагу, що у слові айсбергами відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с] і він вимовляється як [з]).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах корабель, крижаної виділені букви позначають звук [к], а у слові якби – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).
• у рядку Б в словах сенатської, відбулося виділені букви позначають звук [с'], а у слові обставини – [с].
• у рядку Г в словах проведено, лайнера виділені букви позначають звук [н], а у слові вшанування – [н:'].

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення Пам’ятайте: голос має сприяти вашій кар’єрі, а не нівечити її є складним безсполучниковим, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Чому ми довіряємо телекоментаторам і чому деякі з них стають улюбленими на багато років? є складносурядним, воно має дві рівноправні частини, з’єднані єднальним сполучником сурядності і.

Речення Ведучі, які мають привабливу зовнішність, але не володіють голосом, досить швидко зникають з екрана є складнопідрядним означальним реченням, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання які?. Зверніть увагу, що сполучник але тут поєднує однорідні присудки.

Речення Зрозуміло, що можна бути видатним журналістом, але подати репортаж мляво й невиразно – значить не вижити в професійній конкурентній боротьбі є складним із підрядним і сурядним зв’язком.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми 

Це завдання перевіряє вміння добирати синоніми. 

Слово буремний означає «неспокійний, розбурханий». Отже, синонімом до цього слова є бурхливий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Потрібно розрізняти:

• ожеледь – кристали льоду або снігу, якими обростають стовбури й гілки дерев, дроти тощо;
• ожеледиця – тонкий шар льоду на поверхні землі.

Отже, на дорозі може бути ожеледиця, а не ожеледь.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників 

Неправильно написано прислівник в рядку А: зверніть увагу, що прислівник кінець кінцем треба писати окремо, бо він утворюється повторенням одного слова в різних відмінках (називний + орудний).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Б.

Зверніть увагу, що в назві Товариство геодезистів України пишемо з великої літери перше слово і власну назву України.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Будьте дуже уважними, виконуючи це завдання, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Працюючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

З – прийменник, службова, незмінна частина мови, яка слугує для зв'язку слів у словосполученнях і реченнях, виражаючи відношення між ними.

Що – у цьому реченні слово що можемо замінити на яка, отже, це займенник.

Недосяжною – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання якою? Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• продавати зуби – сміятися, усміхатися;
• топтати ряст – ходити по землі, жити;
• мастити салом п'яти – швидко бігти звідкись, втікати;
• закрутити веремію – починати якусь неспокійну справу, здіймати колотнечу.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В. 

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення «Жовтогарячі смуги були такі ясні, неначе вони горіли тихим полум'ям» є складнопідрядним порівняльним, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання подібно до чого?

Речення «Сонце сховалося за обрієм, небо затягнулося сірими хмарами, місто занурилося в тишу» є безсполучниковим, три частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «То вітерець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить» є складносурядним, воно має дві рівноправні частини, з’єднані розділовим сполучником сурядності то ... то.

Речення «Така там була температура, і так мене парою проймало, і стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим» є складним із підрядним і сурядним зв’язком.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Слово шніцель пишемо з -і (зверніть увагу, що -и пишемо в словах іншомовного походження після букв р, т, с, д, ш, ч, з, ц, ж ).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Разом треба писати всі слова в рядку Г: нікотрим, абияким, дечого (займенники з частками ні-, аби-, де- пишемо разом).

Зверніть увагу, що займенники з частками хтозна-, казна-, будь-, небудь- пишемо з дефісом; окремо пишемо сполуки слів, якщо між часткою і займенником є прийменник: ні в чому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И

Букву е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: упевнений (суфікс -ен-), бентежний (треба запам’ятати), оселився (бо оселя).

В інших варіантах є слова, у яких на місці пропуску треба писати букву и: крихкий, диригент, завмирання, меридіан, палиця, височина, увічливо, власниця. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. Зверніть увагу, що в слові зап'ястя відбувається уподібнення приголосних за м’якістю  (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [с] і він вимовляється як [с']), а в слові ромашці відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»). 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А в словах розмазня, просьба виділені букви позначають звук [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю (у слові розмазня наступний м’який приголосний [н'] впливає на попередній твердий [з] і він вимовляється як [з']) та дзвінкістю (у слові просьба наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']); у слові з'явитися виділена буква позначає звук [з].
• У рядку Б у слові камінчик виділена буква позначає звук [н], а у слові зайнятий виділена буква позначає звук [н'], у слові гарантія виділена буква позначає теж звук [н'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю  (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [н] і він вимовляється як [н']).
• У рядку Г у слові шістсот відбувається спрощення у вимові – [ш'іс:от], у слові трясти виділена буква позначає звук [т], а у слові баскетбольний – [д], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т] і він вимовляється як [д]).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Лексичної помилки НЕ допущено в рядку Б (зауважте, що хрещені, бо пов'язані з обрядом хрещення, а не хресні).

В інших варіантах потрібно виправити помилки: науковий ступінь, службовий телефон, приймальні пункти.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір 

Завдання перевіряє ваше вміння визначати спільнокореневі слова.

Корінь – головна значуща частина слова, що містить спільне значення для спільнокореневих слів (пекти, пекар, спечений, випічка) і виражає їхнє лексичне значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах пекти і печеніг схожий корінь ПЕК/ПЕЧ, однак ці слова НЕ є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова 

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження. 

Українським відповідником до іншомовного слова ремарка є примітка (французьке remarque – позначка, примітка).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

М’який знак треба писати в усіх словах рядка А: вишенька, малесенький (у суфіксах -еньк-, -оньк-; -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-), учительство (після д, т, з, с, ц, л, н і дз при м’якій вимові).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо у словах кінський, промінчик (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-), серйозний (після р в словах іншомовного походження).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом. 

Правильнно підкреслено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, ОКРІМ рядка Б: тут помилка у слові чарівний, адже наголос падає на третій склад. 

Відповідь: Б

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним.

При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Звертайте увагу також на правильність використання займенників. У прямій мові – мені, у непрямій – йому, у прямій мові – для мене, у непрямій – для нього.

Пряму мову в реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав: «Мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене» правильно передано непрямою мовою в рядку Б: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір 

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не тільки утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ець надає всім словам, окрім синець, зменшено-пестливого значення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

НЕМАЄ лексичних помилок у реченні «Одним з найдавніших зразків ландшафтного мистецтва є старовинний парк у селі Сокиринці Чернігівської області».

В інших реченнях допущено лексичні помилки. Правильно має бути так:

• перегорнути сторінку, а не перевернути;
• перлиною України, а не жемчужиною;
• просто неба, а не під відкритим небом;
• оглядових майданчиків, а не смотрових площадок.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частин мови з часткою НЕ 

Нездужати в значенні хворіти пишемо разом.

Також разом у переважній більшості пишемо НЕ з дієприкметниками: непідлитий, недоплетений, але якщо при дієприкметнику є слово, яке його пояснює, то пишемо окремо: не посаджений вчора.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б: сиваський, карпатський, матроський.

У варіантах А, В, Г є слова з іншими суфіксами: узбецький, бузький, празький.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання. 

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.

У цьому реченні тире стоїть між підметом і присудком.

Відповідь: Г.