Національний мультитест з української мови – Варіант 26

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у слові фартух (тут наголос на другому складі: фартУх).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И.

Завдання перевіряє правопис суфіксів і коренів із чергуванням / ненаголошеними голосними.

Щоб з’ясувати, який голосний (е чи и) треба писати, маємо змінити слово або дібрати спільнокореневе, де ненаголошений звук стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; щебетати бо щЕбіт; шелестіти, бо шЕлест; упевнений – бо пЕвність.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: стрічечка.

Пишемо е, якщо внаслідок змінювання слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): набирати; у суфіксах -ив(о), який використовують для позначення збірних понять: мереживо. И пишемо в слові невмирущий, бо воно утворене від слова вмирати.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и перевірити не можна, такі слова треба запам’ятати: держати, тремтіти, бентежний, кремезний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання й написання апострофа після губних і твердих зубних приголосних.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»).

Отже, префікс с- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: скачати, сформувати, споконвіків.

З префіксом з- пишемо слова зжатися, зцідження, зчеплений.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Через дефіс пишемо слова:

• Кам'янець-Подільський (складна географічна назва, утворена поєднанням двох окремих слів – іменника і прикметника);
• (дівчина-красуня, художник-пейзажист – складні іменники, які означають два поняття); 
• м’ясо-молочний, народно-визвольний (складні прикметники, утворені від рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і);
• гидко-бридко, зроду-віку, більш-менш (складні прислівники, утворені з двох синонімічних чи антонімічних слів).

Пишемо разом слова:

• червоногарячий (треба запам’ятати);
• віцепрем’єр (за чинним правописом як слово з іншомовною частиною віце; аналогічно – екс, веб, контр, міні, анти тощо);
• топменеджер (за чинним правописом іншомовний компонент топ- у значенні головний чи найвищий разом із наступним словом утворює одне ціле);
• іванофранківка (назва жительки у формі іменника, який утворено від назви населеного пункту, частини якої поєднані дефісом: Івано-Франківськ – івано-франківський, але іванофранківка, аналогічно – Нью-Йорк – нью-йоркський, але ньюйорківці).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з апострофом.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

•  після губних приголосних б, п, в, м, ф: Слов’янськ;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: роз’юшити, Мін’юст, роз’єднання, з’єднати, під’яремний, з’юрмитись.

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий.

Апостроф у словах іншомовного походження й похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, ін’єкція.

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Гюґо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати імена по батькові за морфологічними нормами української мови. 

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюють за допомогою додавання до основи імені суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) – для жінок.

Творення деяких імен по батькові треба запам'ятати: Григорій – Григорович, Григорівна; Яків – Якович, Яківна; Ілля – Ілліч, Іллівна.

Від імен Хома, Лука, Сава, Кузьма й Микола утворюють паралельні форми: Хомич і Хомович; Лукич і Лукович; Савич і Савович; Кузьмич і Кузьмович; Миколович і Миколайович.

Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку А: Едуардович, Ігорьович, Кузьмівна.

В інших варіантах треба виправити помилки, має бути так: Олексійович, Андріївна, Пилипівна.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки в різних групах слів: у написанні префіксів, часток, суфіксів, м’якого знака, складних займенників і форм дієслів. 

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Пам’ятайте, що голос – це унікальний інструмент, який потрібно берегти та розвивати, оскільки саме він додає мовленню емоційного розмаїття і мелодійності.

У реченні, позначеному Б, слово безпомилково пишемо з буквою з (префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з); слово будь-який треба писати через дефіс (займенники із частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- пишемо через дефіс).

У варіанті В слово змінюватися пишемо з -и (інфінітив, який утворюється за допомогою суфікса -ти- й постфікса -ся, що вказує на зворотну дію); слово нижчим пишемо з буквою ж (приголосні г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-: низький – нижчий).

У варіанті Г слово поширюється пишемо з м’яким знаком (дієслово на -ться); слово дещо треба писати разом (займенники із частками де-, аби-, ні- пишемо разом).

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що за допомогою суфіксів не лише утворюють нові слова, а й надають словам додаткового значення.

Суфікс -ень- вказує на осіб за їхньою дією чи станом у словах: учень, велетень, красень.

У слові червень цей суфікс вказує на назву місяця в календарі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови й правильне слововживання.

НЕМАЄ лексичної помилки в рядку Г: надіслати на адресу.

В інших варіантах треба виправити помилки:

• чинне законодавство (використання словосполучень дійсне законодавство, діюче законодавство або існуюче законодавство є калькою з російської мови й порушенням норм);
• навколишнє середовище (уживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови);
• є захисником (уживання слова являється в ролі синоніма до є в українській мові – стилістична помилка, правильно використовувати дієслово бути у відповідній формі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Імпресія – враження, сприйняття, відчуття, що впливає на почуття. Отже, синонімом до іншомовного слова імпресія є враження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати граматичний рід іменників третьої і другої відміни, зокрема іменників-винятків чи іншомовних слів із хибним родом. 

Зверніть увагу, що слово тюль в українській мові – це іменник чоловічого роду. Отже, прозорий тюль.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесятьма, п’ятдесятьома; правильна форма числівника чотири в орудному відмінку – чотирма. Числівник сімсот в орудному відмінку має дві правильні паралельні форми: сьомастами або сімомастами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє знання правопису закінчень іменників чоловічого та середнього роду в орудному відмінку однини (написання букв е, є, о після шиплячих і ц). 

Згадаймо, іменники II відміни чоловічого роду з основою на м'який приголосний і [ж], [ш], [ч] в орудному відмінку (ким? чим?) мають закінчення -ем: сторожем, стрільцем, читачем. Іменники II відміни чоловічого роду твердої групи в орудному відмінку мають закінчення -ом: принцом, кварцом.

Іменники II відміни чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини можуть мати закінчення -ом (тверда група: закінчення -и в називному відмінку множини) або -ем (м’яка група: закінчення -і в називному відмінку множини; мішана група: назви людей за родом діяльності на -яр, у яких під час відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення): лікарем (бо лікарі), кухарем (бо кухарі), господарем (бо господарі), касиром (бо касири), календарем (бо календарі), але снігуром (хоча снігурі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що в родовому відмінку множини всі іменники III відміни, крім іменника мати, мають закінчення -ей: магістралей, паралелей, гастролей, каруселей.

У родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення та -ей. Закінчення -ів (-їв) характерне для більшості іменників чоловічого роду: готелів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми наказового способу дієслів, знання відмінності форми 2-ї особи однини майбутнього часу від наказового способу. 

Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

• друга особа однини – и або нульове;
• перша особа множини – -ім(о), -мо;
• друга особа множини – -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини і множини утворюємо описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, неправильно утворено форму наказового способу в рядку А. Правильна форма наказового способу дієслова продати в другій особі однини – продай.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти стилістично й граматично правильні та неправильні конструкції.

Редагування потребує сполука слів у варіанті Б. Правильний варіант конструкції – спілкуватися вайбером. Зверніть увагу, що прийменник по в українській мові вказує на місце дії, мету, час, міру чи сферу діяльності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні має стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Неправильно побудовано речення в рядку В: дієприслівниковий зворот Повернувшись з екскурсії вказує на дію підмета краєвиди, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно побудувати це речення потрібно так: Повернувшись з екскурсії, ми побачили незабутні краєвиди міста.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в рядку Б. Зверніть увагу, що це речення є складним безсполучниковим, друга частина якого розкриває зміст першої частини (можна вставити слова а саме), тому між частинами треба поставити двокрапку: Я знаю: літо має обов'язково повернутися.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділові знаки в реченні й пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні кому 3 ставимо між частинами складносурядного речення, поєднаними протиставним сполучником але.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність речень у деформованому тексті, опрацьовувати й досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати засоби  міжфразового зв’язку (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо), які використано в тексті.

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-колом є початковим у деформованому тексті. Тут зазначено, коли й де з'явилися перші згадки про вишитий одяг скіфів.

Наступним має бути речення із символом-трапецією. У реченні згадано, яке зображення було знайдено під час розкопок курганів.

Речення, позначене квадратом, продовжує розповідь про те, яка вишивка була на одязі чоловіків, яких зображено на срібних бляшках. 

Далі йде речення із символом трикутником. Тут зазначено, що вишивання споконвіку було одним із найулюбленіших видів декоративно-прикладного мистецтва українців.

І останнім має бути речення, позначене ромбом, воно розповідає про те, які вишиті символи використовують і сьогодні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати випадки обов’язкового й необов’язкового відокремлення обставин у простому реченні, зокрема – обставин часу, виражених прийменниково-іменниковими сполуками.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Під час розкопок курганів, було знайдено срібні бляшки VI ст., на яких зображено чоловіків у вишиванках. Зверніть увагу, що в цьому реченні не потрібно відокремлювати комою обставину часу Під час розкопок курганів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень.

Завдання перевіряє вміння визначати вид складного речення, зокрема – розпізнавати складносурядні речення й правильно визначати типи зв’язку між їхніми частинами.

Згадаймо, складносурядне речення – це складне речення, частини якого рівноправні за змістом (від однієї до іншої не можна поставити питання) і з'єднані сурядними сполучниками.

Складносурядним є речення Протягом століть зміст вишитих символів поступово втрачався, однак найпоширеніші зразки геометричного та рослинного орнаменту використовують і сьогодні», воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності однак.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати та правильно відокремлювати означення, зокрема дієприкметникові звороти, залежно від їхнього місця щодо означуваного слова.

Згадаймо, відокремлене означення – це другорядний член речення, що виділяється за змістом та інтонацією, а на письмі – комами (рідше тире), описуючи ознаку іменника чи займенника.

У реченні Перші згадки про вишитий одяг скіфів, які жили на землях нинішньої України, трапляються ще у свідченнях Геродота, датованих до VIII ст. до н. е. відокремлено означення, виражене дієприкметниковим зворотом датованих до VIII ст. до н. е., що стоїть після означуваного слова.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні і другорядні члени речення.

Пригадаймо, додаток – це другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або щодо якого ця дія відбувається. Додаток відповідає на запитання непрямих відмінків. 

Щоб відрізнити підмет від додатка, треба визначити головну дійову особу в реченні: підмет завжди виконує дію або є тим, про кого йдеться, і відповідає на питання називного відмінка, тоді як додаток зазнає дії і відповідає на запитання всіх відмінків, окрім називного й кличного.

Роль підмета виконує виділене в тексті слово бляшки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія.

Грати з вогнем – поводитися вкрай необережно, займатися чимось ризикованим, не замислюючись про можливі негативні наслідки. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 1.

Грати в мовчанку – свідомо ухилятися від розмови, відмовлятися відповідати або свідомо приховувати щось від співрозмовника. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2.

Грати першу скрипку – бути головним, відігравати провідну, керівну роль у якійсь справі. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 3.

Грати на нервах – навмисно дратувати, злити кого-небудь або викликати сильне емоційне напруження. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 4.

Фразеологізм грати очима означає грайливо поглядати на когось, кокетувати, залицятися або прагнути привернути до себе увагу.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Слово успішною вказує на ознаку або властивість предмета й відповідає на питання якою?. Отже, це прикметник.

Впродовж – службова частина мови, яка виражає залежність іменника від інших слів у словосполученні чи реченні. Отже, це прийменник.

Слово усього є означальним займенником.

Опановуючи – особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводжує головну дію, виражену присудком, і відповідає на питання що роблячи?. Отже, це дієприслівник.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Д, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Складносурядним є речення Нагодуєш чужу дитину – і твоя завжди буде сита. Воно складається з двох частин, з’єднаних єднальним сурядним сполучником і.

Складнопідрядним із двома підрядними з’ясувальним і часу є речення Сперечаючись, не кажи друзям того, за що буде соромно, коли помиритесь.

Складним безсполучниковим є речення Знайдеш – дуже не радій, загубиш – не впадай у відчай, частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Вовк запросить у гості – піди, але й собаку із собою варто взяти складне із безсполучниковим і сурядним зв’язком.

Речення Не вірячи в першу перемогу, не лякайся першої поразки є простим, ускладненим відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні Звичай виготовляти писанки побутує в Україні з давніх-давен до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення На писанках найбільше бачимо знаків, що означають сонце, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яких?.

У реченні За допомогою магічних візерунків людина закликає до себе добробут і любов» до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Наші предки вважали, що кожна писанка – це окремий світ, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання що?.

У реченні Завдяки символічним знакам писанка стає немовби мальованою молитвою до виділеного фрагмента ставимо запитання завдяки чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Писанки, на відміну від крашанок, не їдять, адже це обереги, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні Подаровані писанки тримають в оселі до наступного Великодня до виділеного фрагмента ставимо запитання як довго, до якого часу?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу У світі доти існуватиме любов, доки люди створюватимуть писанки, від головної частини якого до залежної ставимо запитання як довго, до якого часу?.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Гаяти – нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось. Синонімом до цього слова є баритися – зволікати, затримуватися, гаятися або бути десь занадто довго.

Плекати – дбайливо, з любов’ю вирощувати, виховувати або підтримувати що-небудь. Синонімом до цього слова є викохувати – плекати, з любов'ю вирощувати кого-небудь або що-небудь, дбайливо доглядаючи й досягаючи найкращого стану.

Потерпати – відчувати сильний страх, тривогу або побоювання за когось чи щось. Синонімом до цього слова є страждати – зазнавати сильного фізичного болю, емоційних мук, переживати стрес або довготривалий дискомфорт.

Шанувати – це відчувати або виявляти глибоку повагу до когось чи чогось, цінувати когось, а також берегти, дбати або піклуватися про щось. Синонімом до цього слова є поважати – ставитися до когось із визнанням їхньої цінності, зважати на їхні кордони, думки та почуття.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.