Національний мультитест з української мови – Варіант 29

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] й [к] випадають: перехрестя – перехресний, злість – злісний, лестощі – улесливий.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові в деяких словах-винятках, іншомовних словах, у групах -стц- і -стч-: агентський, невістчин, протестний, зап’ястний, баластний, пестливий, волейболістці, шістдесят, хвастнути.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови й правильне слововживання.

Редагування не потребує словосполучення ходяча енциклопедія. Зверніть увагу, що в складі сталих виразів (фразеологізмів) або традиційних термінологічних сполучень дієприкметники активного стану з -уч-, -юч- є повністю нормованими.

В інших варіантах потрібно виправити помилки

• дозрілі абрикоси (в українській мові активні дієприкметники минулого часу утворюємо із суфіксом -л-);
• колишній менеджер (слово бувший – це калька з російської мови);
• поети-початківці (уживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

З дефісом треба писати всі складні слова в рядку А: цукор-рафінад, бізнес-план (складні іменники, які означають два поняття); фізико-математичний (складний прикметник, перша частина якого закінчується на -ико).

З дефісом також треба писати слова: піар-акція (складний іменник, який означає два поняття); спортивно-масовий, науково-дослідний, українсько-англійський (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і); північно-східний (складний прикметник, що утворений від поєднань слів, які позначають проміжні сторони світу); кисло-солодкий (складний прикметник, утворений з двох основ, які означають відтінок смаку).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом: легкоатлетичний, загальноосвітній, західноєвропейський (складні прикметники, утворені з іменника й узгодженого з ним прикметника: легка атлетика, загальна освіта, Західна Європа).

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Згадаймо, вставні слова виражають ставлення мовця до думки, оцінку або джерело повідомлення. Вони не є членами речення, до них не можна поставити питання від інших слів, а на письмі їх завжди виділяють комами. Щоб розрізнити вставні слова й однозвучні члени речення, треба перевірити, чи можна поставити до слова питання і чи є воно членом речення.

Виділене слово є вставним (виражає невпевненість) у реченні Здається, надворі вже справжня весна.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви треба писати у словах: беззубий (у разі збігу двох однакових приголосних на межі префікса й кореня); стаття (іменник жіночого роду на -я, у якому відбувається подовження м’якого приголосного [т′] між двома голосними); миттю, маззю (подовження приголосного звука між двома голосними в орудному відмінку однини іменників III відміни); ллєш (правопис цього слова треба запам’ятати).

Зверніть увагу на слова, які треба писати без подвоєння: любов’ю, осердя (не відбувається подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними); даний (дієприкметник).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правило написання частки не з дієсловами.

Зауважмо, що частку не з дієсловами пишемо окремо в більшості випадків, оскільки це заперечна частка. Коли дієслово не вживають без не, пишемо разом: неволити.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не лише утворюють нові слова, а й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ер- вказує на особу за професією чи родом занять в обох словах рядка Б: інженер, дизайнер. Таке ж значення має цей суфікс й у словах акціонер, байкер.

В інших словах суфікс -ер- має значення предмета, пристрою, інструмента або програми: міксер, блендер, тренажер, твітер.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови й правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку В: словосполучення майстерний віртуоз – це плеоназм (уживання слів, які дублюють значення одне одного), бо слово віртуоз уже означає людину, яка досконало володіє технікою свого мистецтва.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Опозиція – протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Отже, синонімом до іншомовного слова опозиція є протидія.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми наказового способу дієслів і добирати нормативні закінчення кличного відмінка іменників чоловічого роду II відміни залежно від типу їхньої основи.

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -ю, якщо основа закінчується на твердий приголосний, то закінчення -е: ювеліре-початківцю.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

2 ос. однини и (нульове закінчення);

1ос. множини -ім(о), -мо;

2ос. множини -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини й множини утворюють описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, правильна форма наказового способу від дієслова творити – творімо.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати нормативні форми іменників у місцевому відмінку множини, уживання присвійних прикметників і правильний вибір прийменникових конструкцій в українській мові.

Зверніть увагу, що в українській мові в місцевому відмінку множини правильно вживати закінчення -ах (-ях), натомість закінчення -ам (-ям) у цьому відмінку є помилкою: книгарнях. У цьому реченні прикметник Шевченкових є присвійним (чиїх?), тому суфікс -ов-. Правильно вживати словосполучення українською мовою, вираз на українській мові є калькою з російської мови.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники в місцевому й родовому відмінках, визначати рід і тип іменників, а також уживати нормативні прийменникові конструкції в українській мові.

Правильними є форми: за переказами, відповідно до переказів, згідно з переказами.

Згадаймо, що іменник біль чоловічого роду, тому болю.

Вир – це іменник II відміни, власна назва, чоловіче ім’я, такі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я): Вира.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Числівник двісті в місцевому відмінку має форму двохстах. У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: сімдесяти; правильні форми числівника шість в орудному відмінку – шістьма, шістьома.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати особові форми дієслів, добирати нормативні закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни залежно від їхнього лексичного значення, а також утворювати прості й складені форми ступенів порівняння прикметників.

Правильна форма радити в І особі однини – раджу (відбувається чергування приголосних д – дж).

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду ІІ відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення й деяких формальних особливостей.

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -у(-ю), коли вони означають назви будівель, споруд та їхніх частин: музею. Іменники чол. роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а(-я), коли вони є назвами осіб: Равича.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: талановитіших.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника / прислівника: більш талановитих.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найталановитіших.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника / прислівника: найбільш талановитих.

У творенні ступенів порівняння слово самий не вживаємо. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно узгоджувати кількісні числівники з іменниками залежно від їхнього роду, числа й відмінка, а також застосовувати спеціальні моделі узгодження для числівників.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: два пакетики.

Числівник дві вживаємо з іменниками жіночого роду: дві склянки.

Числівник п'ять та інші кількісні числівники від п'яти й більше в називному й знахідному відмінках вимагають від іменника форми родового відмінка множини: шість яєць.

Правила узгодження числівників півтора / півтори з іменниками:

півтора + іменник чоловічого / середнього роду (родовий відмінок однини): півтора кілограма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що в родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення й -ей. Закінчення -ів (-їв) характерне для більшості іменників чоловічого роду: гуцулів, лемків. Мають нульове закінчення іменники чоловічого роду, які втратили суфікс -ин- у множині: болгарин – болгари – болгар, вірменин – вірмени – вірмен і вірменів (але грузинів, бо грузини).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння добирати правильні закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни з нульовим закінченням у називному відмінку залежно від їхнього лексичного значення.

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду ІІ відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення й деяких формальних особливостей:

• рецепт козацького кулешу (позначає речовину, масу або страву);
• історія Стародавнього Риму (бо йдеться про територію);
• замок із тесаного каменю (бо означає будівельний матеріал);
• події двадцятого листопада (бо означає назву місяця);
• атмосфера віденського балу (бо йдеться про танцювальний вечір).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Завдання перевіряє вміння утворювати й розпізнавати форми наказового способу дієслів, визначати їхні граматичні ознаки й знаходити такі форми в реченні.

Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

2 ос. однини и (нульове закінчення);

1 ос. множини -ім(о), -мо;

2 ос. множини -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини й множини утворюються описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, форму наказового способу дієслова містить речення в рядку А: Прийоми їжі намагайтеся планувати завчасно.

Відповідь: А.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання й написання відмінкових форм. Кличний відмінок

Завдання перевіряє вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або II відміни, треба також зважити на групу.

Зверніть увагу, що Ігор – це іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому в кличному відмінку має закінчення -ю: Ігорю.

Іменники жіночого роду твердої групи матимуть закінчення -о: бібліотекарко. Зауважмо також: якщо кличний відмінок утворено двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка має і перше, і друге слово: пані бібліотекарко.

Люба – іменник першої відміни жіночого роду, належить до твердої групи, у кличному відмінку має закінчення -о: Любо.

Любов – іменник третьої відміни жіночого роду, у кличному відмінку має закінчення -е: Любове. Щодо імені по батькові, то у звертанні вживаємо форму Іванівно.

Читач – іменник II відміни з основою на шиплячий, у кличному відмінку має закінчення -у: читачу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє вміння працювати з деформованим текстом, виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Воно розповідає про Андерсона Тейлора, який потрапив до «Книги рекордів Гіннеса» як наймолодший музейний куратор у світі.

Наступним має бути речення із символом-колом. У реченні згадано, коли хлопчик відкрив Кембриджський музей природознавства.

Речення, позначене трапецією, продовжує розповідь про те, що він єдиний власник і куратор музею, у якому представлені скам'янілості, мінерали, артефакти, природничі експонати та освітні виставки. 

Далі йде речення із символом трикутником. Тут зазначено, що місцеві жителі передавали експонати після відкриття музею.

Останнім має бути речення, позначене квадратом, воно розповідає про те, на що збирає кошти Тейлор зараз і ким планує стати в майбутньому.

Відповідь: Г. 

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне вживання коми перед сполучником як залежно від його значення в реченні, а також уміння знаходити й виправляти пунктуаційні помилки у складнопідрядних конструкціях.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Американець Андерсон Тейлор, який народився в місті Кембридж, штат Іллінойс, потрапив до «Книги рекордів Гіннеса» як наймолодший музейний куратор у світі. Зверніть увагу, що в цьому реченні не потрібна кома перед словом як, оскільки воно має значення в ролі когось або чогось.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень.

Завдання перевіряє вміння визначати вид речення за будовою, визначати кількість граматичних основ і розпізнавати ускладнювальні елементи простого речення, зокрема дієприслівникові звороти.

Згадаймо, просте речення – це речення, яке має лише одну граматичну основу (підмет і присудок або лише один із них) і виражає відносно закінчену думку.

Простим є речення Після відкриття музею в будівлі колишньої пожежної станції та сільської ратуші місцеві жителі почали передавати експонати, допомагаючи також із фінансуванням. Тут одна граматична основа (підмет жителі, складений дієслівний присудок почали передавати). Зауважмо, що це речення ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати відокремлені обставини, визначати їхню форму (дієприслівниковий зворот) і правильно використовувати розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Відокремлена обставина – це другорядний член речення, який виділяють у мовленні інтонацією, а на письмі – комами, указує на додаткову дію, стан або причину.

У реченні Після відкриття музею в будівлі колишньої пожежної станції та сільської ратуші місцеві жителі почали передавати експонати, допомагаючи також із фінансуванням відокремлюють обставину, виражену дієприслівниковим зворотом допомагаючи також із фінансуванням.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово хлопчик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати значення фразеологізмів, добирати їх відповідно до контексту й розрізняти сталі сполуки на позначення різних емоційних і фізичних станів.

Рвали боки – дуже сильно сміятися, реготати, заливатися сміхом. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 1.

Аж руки свербіли – непереборне, сильне бажання чимось зайнятися, діяти, працювати або ж виявити агресію (вдарити, побити когось). Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2.

Аж вуха в’яли – комусь неприємно, гидко чи боляче чути або слухати щось (неправду, лайку, дурниці, наклепи). Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 3.

Аж дух перехопило – означає сильну затримку дихання або надзвичайне хвилювання. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні, позначеному 4.

Фразеологізм сміялись на кутні означає плакали, голосили, ридали або смутилися.

Відповідь: 1-А, 2-Г, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Зазвичай – указує на ознаку дії чи стану, що відбувається за звичаєм, як завжди; відповідає на запитання коли?. Отже, це прислівник.

Слово останнє в цьому реченні є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) і відповідає на запитання що?.

Вимикаючи – особлива форма дієслова, яка вказує на додаткову дію і пояснює основну дію, відповідає на питання що роблячи?. Отже, це дієприслівник.

Що – указує на предмет чи явище. Відповідає на питання що?. Отже, це займенник.

Відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-В, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні Інтернет дає нам змогу спілкуватися, розважатися, працювати до виділеного фрагмента ставимо запитання яку?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Публікуйте лише таку інформацію, про оприлюднення якої пізніше не пошкодуєте, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яку?.

У реченні Завдяки соціальним мережам і месенджерам географічні відстані втратили значення до виділеного фрагмента ставимо запитання завдяки чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Не завантажуйте файли із сумнівного сайту, адже вони можуть містити віруси, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні Попри безперечну користь надмірне захоплення мережею має певні ризики до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення В інтернеті можна знайти багато цікавого, хоча він також містить певні небезпеки, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання попри що?.

У реченні Багато користувачів послуговуються інтернетом тільки заради спілкування до виділеного фрагмента ставимо запитання для чого?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Щоб захистити себе від небезпек в інтернеті, треба дотримуватися певних правил, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

Відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Складносурядним є речення Інтерес до одного з найповніших літописів супроводжувався зростанням уваги до особи його автора, а ченці Києво-Печерської лаври берегли пам’ять про преподобного Нестора. Воно складається з двох частин, з’єднаних протиставним сурядним сполучником а.

Складнопідрядним з’ясувальним є речення Історик і письменник Нестор-літописець, мабуть, не до кінця усвідомлював, який неоціненний дар зробив він майбутнім поколінням.

Складним безсполучниковим є речення «Повість…» стала основою східнослов’янського літописання: упродовж століть книжники дбайливо переписували текст у нових редакціях, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «Повість минулих літ» стала першоосновою вивчення історії нашого народу, хоча було чимало інших літописів тієї пори, але жоден із них не може зрівнятися з працею Нестора є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Зверніть увагу, що речення Використовуючи джерела про ранні слов’янські племена, заснування Києва, утворення могутньої держави Русі-України, автор витлумачив їх із погляду історика є простим, ускладненим відокремленою обставиною.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо в безсполучниковому реченні Анна Ярославна привезла як посаг подароване батьком Євангеліє до далекої Франції 1050 року – книга довго нагадувала їй про рідну землю, бо друга частина виражає висновок чи наслідок того, про що йдеться в першій.

Тире на місці пропущеного присудка ставимо в реченні Пам'ятка складається з двох різночасових частин: перша частина написана кирилицею в Києві (у XI ст.), а друга – глаголицею (у XIV ст.).

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Реймське Євангеліє – маловідомий книжковий раритет, який створений в ХІ столітті і тоді ж назавжди вивезений з України.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення, перед нею можна поставити а саме: Це давньоукраїнське Євангеліє, як засвідчують дослідники, було написано в Києві спеціально для Анни – дочки Ярослава Мудрого.

Зверніть увагу, у реченні Сині, жовті, малинові – саме такі кольори, які були на прапорах київської держави, переважають у художньому оформленні Реймського Євангелія тире ставимо при однорідних членах.

Відповідь: 1-В, 2-Д, 3-А, 4-Б.