ЗНО онлайн 2017 року з історії України – основна сесія

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань результатів боротьби українського національного руху на західноукраїнських землях на початку XX ст.

У 1907 р. під впливом народних виступів і застерігаючи революційні події, подібні до тих, що мали місце на теренах Російської імперії в 1905–1907 рр., влада Австро-Угорщини запровадила загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Бойові дії на території Україні розпочалися з перших днів початку Першої світової війни, що тривала з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). А також встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – «Тимчасова інструкція», яку Тимчасовий уряд Росії надав Генеральному Секретаріату.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради», «Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську…» – чітко ввказуєть на те, що подано уривок «Тимчасових інструкцій».

Ідентифікація документа дає змогу визначити його вплив на події. Видання цього документа йшло у розріз з попередніми домовленостями між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, які були оформлені в положеннях ІІ Універсалу. Відповідно «Тимчасові інструкції» призвели до загострення відносин між УЦР та Тимчасовим урядом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Завдання передбачає визначити, яку специфіку мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

До виконання кластерних завдань № 6–8 слід підходити комплексно.

Першочергово треба визначити, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку джерелом є уривок з Варшовської угоди між Польщею (Другою Річчю Посполитою) і Українською Народною Республікою (УНР), яка була укладена у квітні 1920 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Ця угода викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві: одні її засуджували, інші – бачили в ній єдиний шанс продовжити боротьбу за незалежність України.

Особливо негативно в середовищі української громадськості західноукраїнських земель викликало те, що ці землі фактично були віддані Польщі. Це було закріплено у пункті №2.

Віддавши Польщі Східну Галичину лідери УНР сподівалися на дієву допомогу в боротьбі з більшовиками. Проте спільний наступ українських і польських військ на Київ, який спочатку розвивався успішно, зрештою потерпів поразку, і вже полякам довелось боронити свою столицю і країну від наступу більшовиків.

Лише «чудо на Віслі» врятувало Польщу від розгрому. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Зрештою між Польщею і радянськими республіками (більшовиками) був укладений Ризький мир (березень 1921 р.), який закріплював новий розподіл українських земель. Укладення цього договору стало порушенням Польщею № 4 Варшавської угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, які відбувалися в Україні у 1920-ті – на початку 1930-х років.

Розвиток ринкових відносин був притаманний періоду, коли здійснювалася нова економічна політика 19121–1929 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери чи словосполучення-маркери, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – одна з характеристик Голодомору.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань політики держав, у складі яких опинилися українські землі в міжвоєнний період.

Український таємний університет у 1920-ті рр. існував у Львові. На той час Східна Галичина була окупована Польщею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – початок Другої світової війни (вересень 1939 р.).

Ключові словосполучення-маркери – «радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку» - чітко вказують, що німецькі листівки з’явилися у Львові у вересні 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено межі території УРСР на 1951 р., як зазначено в легенді.

Жирна пунктирна лінія окреслює терени, які лежать і за межами території УРСР. Ці два елементи допомагають визначити, що карта присвячена діяльності Української повстанської армії, яка вела бойові дії у період з 1942 р. по 1960 р., а регіон її діяльності охоплював як терени Західної України (крім Закарпаття) у межах УРСР, так і Закерзоння в межах Польської Народної Республіки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – роки повстання у ГУЛАГу. Знання цієї дати передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – В.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено картину Т. Яблонської «Хліб» (створена у 1949 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета заходів партійно-радянського керівництва, які наведені в уривку джерела.

Ключові словосполучення-маркери – «державні закупівельні ціни збільшилися», «дозволило видавати колгоспникам аванс» – чітко вказують на посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку вміння характеризувати діяльність історичних постатей, які визначені Програмою ЗНО.

Ліна Костенко і Василь Симоненко належать до плеяди шістдесятників в українській культурі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку розуміння процесів суспільно-політичного життя в СРСР наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Це період «застою». Для виправдання й приховування від громадян неможливості побудови комуністичного суспільства була конституційно закріплена концепція «розвиненого соціалізму».

«Розвинений соціалізм» – концепція, висунута у 1967 р. для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої у 1961 р., яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвиненим».

Основні складові «розвиненого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ». Стверджувалося, що при розвинутому соціалізмі суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи і розпаду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

«Самвидав» – це один з методів боротьби дисидентів проти радянської системи, який полягав у неофіційному виготовлені та розповсюджені літературних і публіцистичних творів в обхід державної цензури.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – спроба державного перевороту в СРСР.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «19 серпня», «генерал В. Варенников… в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку», «влада перейшла до ДКНС» – чітко вказують на одну з подій спроби державного перевороту в СРСР 19–21 серпня 1991 р. з метою усунути від влади М. Горбачова і згорнути перебудові процеси.

Цей невдалий переворот став каталізатором проголошення незалежності України й розпаду СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

До виконання кластерного завдань № 21–23 слід підходити комплексно.

Першочергово слід визначити, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку джерелом є Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні» 1991 р.

Постанова була видана ВРУ, бо на час після проголошення незалежності України була єдиним легітимним вищим органом влади в республіці, який мав право приймати подібні рішення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

На час після проголошення незалежності України була єдиним легітимним вищим органом влади в республіці, який мав право приймати подібні рішення.

Отже, ухвалення цього документа зумовлене проголошенням незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Створення збройних сил є одним з важливих складових процесу державотворення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 1920-х рр. ХХ ст.

О. Довженко – кінорежисер.

Г. Юра – театральний режисер.

А. Кримський – сходознавець.

М. Бойчук – художник-монументаліст.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Початок насильницької колективізації – 1929 р.

Судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ) – 1930 р.

Початок політики «коренізації» – 1923 р.

Судовий процес у «Шахтинській справі» – 1928 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки подій періоду «застою».

Зміна політичного керівництва УРСР призвела до «другої хвилі» масових арештів дисидентів.

Після ліквідації рад народного господарства (раднаргоспів) відбулося відновлення вертикальної системи управління економікою.

Конституція УРСР 1978 р. , яка була створена на основі Конституції СРСР 1977 р., юридично закріпила однопартійну політичну систему.

Дисидентський рух був організаційно оформлений після підписання СРСР Гельсінського Заключного акту Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр. Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій.

Симон Петлюра був головним отаманом Армії УНР у 1919–1921 рр.

Дмитро Донцов був головою Союзу визволення України у 1914–1918 рр.

Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917–1918 рр.

Андрей Шептицький був митрополитом Української греко-католицької церкви у 1901–1944 рр.

Відповідь: Г, Б, В, А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.). 

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій.

Воно передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура А, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Відлиги в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні, крім процесів десталінізації, здійснювалися масштабні надпрограми: освоєння цілини, кукурудзяна компанія тощо. Ключове слово-маркер у карикатурі «кукурудза».

Карикатура Б присвячена явищу періоду Відбудови в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні існувало таке явище, як «лисенківщина». Ідентифікувати його допомагають слова-маркери: «Генетика формальна. Схоластика звичайна», «Мічурінський сад».

Карикатура В присвячена явищу періоду незалежності України, коли в країні в умовах реформування відбулося зрощування бізнесу і влади, формування фінансово-промислових (олігархічних) груп.

Карикатура Г присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР (1985–1991 рр.), коли спроби реформ призвели в країні до погіршення життєвого рівня населення і загострення проблеми дефіциту. На це вказує існування «талону на цукор».

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, які характеризують процес форсованої індустріалізації радянської України.

Серед запропонованих понять три відповідають умові завдання: «п’ятирічка», «Дніпрогес», «стаханівський рух».

Відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелами є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану в письмовому джерелі та на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст радянського пропагандистського плаката, що мав би сприяти поверненню радянських громадян, які через різні обставини в роки Другої світової війни опинилися за межами СРСР.

Зображення, написи («…повертаються з німецької неволі…») і гасла плаката дають змогу ідентифікувати період його створення, стиль і кому він присвячений.

Плакат створений після завершення бойових дій в Європі в роки Другої світової війни у стилі «соціалістичного реалізму» і присвячений жертвам нацистського «нового порядку» (остарбайтерам).

Відповідь: 1, 4, 5

ТЕМА: Стародавня історія України

Для виконання завдання в першу чергу треба визначити історичну пам’ятку, зображену на фото. Таким чином, на першому етапі завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено руїни Херсонеса Таврійського – грецького полісу, що був заснований на території Криму в результаті Великої грецької колонізації.

Другий етап передбачає перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено місця розташування грецьких міст-держав (полісів) у Північному Причорномор’ї. Серед запропонованих місць розташування полісів Херсонес позначено цифрою 4.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 907 та 911 рр. князь Олег, а в 941, 944 рр. князь Ігор здійснили походи на Константинополь, результатом яких було укладення угод Русі з Візантією.

Відповідь – А.

ТЕМА:. Київська держава

Завдання передбачає перевірку знань про основні події історії Русі-України в період її становлення.

Княгиня Ольга жорстоко придушила повстання древлян, які вбили її чоловіка князя Ігоря.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку вміння аналізувати історичні процеси.

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Ярлик – це грамота, надана монгольським ханам руським князям, яка давала їм право на княжіння і збір податків для монгольського хана.

Баскак – представник монгольського хана на підкореній території.

Таким чином, зазначені поняття треба використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь монголів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО і сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Для визначення дати треба проаналізувати уривок джерела. Ключові словосполучення джерела  – «королю… буде честь і слава, що переміг недруга… великого князя Василія московського», «гетьману…князю Костянтину Івановичу Острозькому» – чітко вказують на перемогу в битві під Оршею, що відбулася 1514 р.

Відповідь – В.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображена церква Зішестя Святого Духа в Потеличах.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних наслідків Люблінської унії.

У результаті унії більшість українських земель увійшла до складу Польського королівства, яке разом з Великим князівством Литовським утворювало Річ Посполиту. Це відкрило шлях єзуїтам для місіонерської діяльності на українських землях і заснування 23 колегіумів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних понять і термінів, визначених Програмою ЗНО.

«Золотим спокоєм» у Речі Посполитій називали період 1638–1648 рр. , від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Остряниці, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким.

Це період, коли полякам здавалося, що їм удалося приборкати козацтво.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Укладення династичного союзу з молдавським володарем мало забезпечити Б. Хмельницькому легалізацію його влади в очах європейських правителів, а також вивести Козацьку державу з міжнародної ізоляції.

Битва під г. Батіг у 1652 р., у якій козацьке військо вщент розгромило поляків, відкрила шлях до одруження Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і знань основних подій періоду Руїни.

Ключові словосполучення джерела  – «мир на тринадцять років під корисними умовами для обох монархів (польського короля і московського царя)», «покривджено тільки козаків», «низові запорозькі козаки лишались у послушенстві обох монархів» – чітко вказують на умови Андрусівського перемир’я 1667 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьманів К. Розумовського, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Дорошенка та І. Мазепу.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Повстання козаків під проводом С. Палія (1702–1704 рр.) було спричинено спробою польського сейму ліквідувати козацький устрій на Правобережній Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань подій, пов’язаних з існуванням Задунайської Січі.

Вона була утворена частиною запорозького козацтва, яке змушене було переселитися у володіння Османської імперії після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає знання основних понять, визначених Програмою ЗНО.

«Весна народів» – це назва подій європейської революції 1848–1849 рр. Подіями цієї революції були охоплені українські землі, що входили до складу Австрійської імперії. Серед запропонованих варіантів відповіді правильним є Східна Галичина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань поширення основних релігійних конфесій на території України.

Більшість українського населення Галичини в ХІХ ст. дотримувалася греко-католицького віросповідання.

У цей час саме греко-католицька церква відігравала провідну роль у становленні і розвитку українського руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Наведене визначення відповідає поняттю романтизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь визначати зміст подій і знання основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Інтенсивне використання Російською імперією матеріальних і людських ресурсів України впродовж 1853–1856 рр. зумовлено перш за все потребою ведення бойових дій під час Кримської війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку основних подій економічного життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Перша залізниця в Наддніпрянщині була збудована в 1865 р. між містами Балта і Одеса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – М. Драгоманов. На це вказують ключові словосполучення джерела: «мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису», «троїсте ярмо… не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Аграрне перенаселення (земельні наділи селян не забезпечували прожитковий мінімум) західноукраїнських земель призвело до масової трудової еміграції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела), а також знання основних пам’яток культури, передбачених Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпіна.

Ключові словосполучення джерела  – «веселий народ», «Недарма про них Гоголь писав», «Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободу, Рівність й Братерство», «Усе Запорожжя лишалося вільним, нікому не підкорилося» – чітко вказують на те, що художник І. Рєпін описує працю над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – уривки джерел з творів часів княжої Русі-України.

Джерело № 1 є уривком з твору «Слово про Закон і Благодать» Іларіона, на це вказує зміст наведеного уривку, де діяльність князя Володимира із запровадження християнства порівнюється з діяльністю імператора Костянтина, який відкрив шлях для утвердження християнства як державної релігії в Римській імперії.

Джерело № 2 є уривком з «Руської правди», яка була збірником законів Русі.

Джерело № 3 є уривком з «Повісті минулих літ», у якій оповідається про розселення слов'янських союзів племен (полян, деревлян, сіверян) на українських землях.

Джерело № 4 є уривком «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Утворення Речі Посполитої і перехід українських земель під владу польської корони призвело до поширення фільваркових господарств на українські землі.

Укладення Берестейської унії призвело до розколу православної церкви і утворення греко-католицької церкви.

Виникнення перших православних братств у Львові призвело до започаткування книгодрукування.

Після обрання П. Могили Київським митрополитом він здійснив ґрунтовні реформи православної церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

1833 р. – заснування гуртка «Руська трійця».

1848 р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта».

1892 р. – створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій.

Послідовно розташовуємо запропоновані події.

Розселення племен трипільської культури на території України (ІV–ІІІ тис. до н. е.)

Початок грецької колонізації Північного Причорномор’я, яке тривало у VІІІ–VІ ст. до н. е.

Панування сарматів у Причорноморських степах (ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст.)

Велике розселення слов'ян (V–VІІ ст.)

Відповідь: ГВАБ.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати послідовність подій, які визначені в результаті аналізу уривків джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
• установлюється послідовність.

Предмет ідентифікації в завданні – події другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Джерело А оповідає про діяльність гетьмана П. Орлика, який діяв у вигнанні з 1710 по 1742 рр.

Джерело Б дає уявлення про обрання гетьманом І. Мазепи у 1687 р.

Джерело В відображає події Чорної ради 1663 р., коли гетьманом було обрано І. Брюховецького.

Джерело Г оповідає про перемогу І. Виговського над московським військом у битві під Конотопом у 1659 р.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних подій правління великого київського князя Володимира Великого.

Так, він запровадив християнство як державну релігію; заклав Десятинну церкву; увів у грошовий обіг карбовані золоті і срібні монети зі своїм зображенням і родовим знаком – тризубом.

Відповідь: 3, 5, 6

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання має на меті перевірку знань основних положень «Ординації Війська Запорозького…».

«Ординація…», ухвалена після придушення козацького повстання 1637–1638 рр. , була покликана приборкати козацтво. Відповідно вона містила такі положення: скасування виборності козацької старшини; обмеження реєстру козаків до 6 тис. осіб; ліквідацію козацького судочинства.

Відповідь: 1, 4, 7