ЗНО онлайн 2018 року з історії України – додаткова сесія

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань особливостей українського кооперативно руху, який крім економічної складової, виконував і значну суспільно-політичну роль, згуртовуючи українське суспільство на західноукраїнських землях.

Гасло «Свій до свого по своє!» закликало українство в межах ворожого оточення згуртовуватися і творити зв’язки на основі етнічного принципу, тим самим створюючи інфраструктуру національного життя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено бойовий шлях Українських січових стрільців у роки Першої світової війни. На це вказують стрілки руху підрозділів УСС, географічні назви місць важливих битв за участи УСС (гора Маківка, гора Лисоня тощо), зазначення ліній фронтів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніших історичних осіб. 

Отже, на фото зображено Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

З їхніми іменами пов’язано створення Української Центральної Ради. М. Грушевський був її головою, В. Винниченко – одним із заступників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії, фактично ультиматум, який був виданий після розгрому військ П. Врангеля у Криму.

На це вказують слова-маркери: Наказ стосувався Повстанської армії, якій під загрозою силових дій пропонувалося переформуватися у регулярну частину Червоної армії. Повстанська армія – це загони, які перебували під загальним командуванням Нестора Махна, з яким представники Червоної Армії та партії більшовиків уклади союзницьку угоду для спільної боротьби проти військ П. Врангеля.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був вкрай небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

До виконання кластерного завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії.

Результатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення Криму.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був украй небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Нестором Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

До виконання кластерного завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Повстанці Нестора Махна зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Наслідком виконання цитованого наказу був розгром головних сил повстанців.

Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвались з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

«Коренізація» — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з'їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально реалізовувалася до 1938 р., фактично до початку 1930-х рр. В УСРР проводилася у форму українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважається завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ЦК пропонує правлінню “Українфільму”…», «цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]», «особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів» – дають змогу визначити, що згідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися методу соціалістичного реалізму.

Соціалістичний реалізм – творчий метод, який найбільшого поширення набув у СРСР, де він був частиною офіційної ідеології. Основні риси: присутність нового героя – революціонера-пролетаря, комуніста, оспівування комуністичних ідеалів, відображення й оцінка життєвих ситуацій з позиції марксизму-ленінізму, багатогранність художніх форм і проявів. Митці, які не вписувалися у визначені межі соцреалізму, підлягали гонінню або вигнанню. Попри офіційність та ідеологічну спрямованість, чимало творів соцреалізму мали і мають художню та історичну цінність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки і визначати зміст основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Стахановський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована в 1935 р. шахтарем Олексієм Стахановим, який з помічниками за одну зміну добув 102 т вугілля при нормі 7 т. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати зміст історичного джерела. Слова маркери – «осадження», «Східні креси», «1921,1922 р….» – указують на політику, яка здійснювалася у 1920-1930-ті рр. у Польщі.

Осадництво – процес заселення польськими поселенцями (переважно відставними військовими) етнічних українських і білоруських земель у ІІ Речі Посполитій (1918–1939 рр.) з метою їх колонізації та асиміляції місцевого населення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати портрети історичних осіб.

Отже, на фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерних завдань 13–15 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок постанови ДКО СРСР.

Слова-маркери, що містить уривок, – «передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями», «наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками» – дають змогу визначити, що документ створено у 1944 р. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерного завдань 13–15 треба підходити комплексно.

Подано уривок постанови Державного комісаріату оборони СРСР. 

Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення. Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в Криму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

До виконання кластерного завдань 13–15 треба підходити комплексно.

Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення.

Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в регіоні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, дат, персоналій, передбачених Програмою ЗНО.

Акт капітуляції Японії було підписано 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на американському лінкорі «Міссурі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела з метою визначення історичного явища.

Слова-маркери – «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище як «лисенківщина».

«Лисенківщина» – термін, який застосовується для позначення явища засилля проходимців у науці. Назва походить від прізвища академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ дав початок до переслідування вчених-генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напрямку науки в СРСР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

У цьому випадку наведені значки, які використовувалися для відзначення активістів з реалізації кукурудзяної кампанії, яка була ініційована першим секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим. Це була одна з «надпрограм» М. Хрущова, яка мала забезпечити вирішення продовольчої проблеми в СРСР і дати змогу «Догнати і перегнати США». На це вказують написи та зображення на значках.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми боремося за самостійну Україну...», «Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні», «Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону» – указують на програмовий документ Української рабітничо-селянської спілки, одним з засновником якої був Левко Лук'яненко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань змісту реформ другої половини 1960-х рр., які увійшли в історію під назвою «косигінські».

Ці реформи передбачали розширення господарської самостійності підприємств.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичних джерел.

Подані джерела доречно використовувати для створення презентації «Формування багатопартійної системи в Україні». На це вказують такі слова-маркери, що містяться у джерелах: «Делегат установчого з'їзду Народного руху України за Перебудову» (1989 р.), «Вітаємо установчий зїзд республіканців України!» (1988 р.).

Багатопартійність – політична система, при яких існує більше ніж дві політичні партії, які, відображаючи інтереси різних прошарків суспільства, ведуть боротьбу за владу. Одна з умов існування демократичного режиму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь визначати особливості процесів.

У цьому випадку – особливостей розвитку культури України в період незалежності.

З проголошенням незалежності Україні вдалося вирватися з періоду комуністичного тоталітаризму, коли в суспільстві домінувала єдина ідеологія і єдиний мистецький метод – соціалістичний реалізм. Було відкрито шлях зростанню різноманітних мистецьких течій і напрямів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби України проти російської агресії. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: ведмідь-Росія, який хоче проковтнути Україну, якій простягає руку допомоги об’єднана Європа. Укладення між Україною і ЄС у 2014 р. угоди про асоціацію стало цією рятівною рукою, яка допомогла Україні вирватися з «пащі» ведмедя-Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку знань основних біографічних цих постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Симон Петлюра підписав Варшавську угоду.

Павло Скоропадський здійснив гетьманський переворот і встановив свою одноосібну владу.

Християн Раковський був причетний до ухвалення Конституції УСРР

З Євгеном Петрушевичем повязано проголошення ЗУНР.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Індустріалізація призвела до перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація призвела до ліквідація індивідуального селянського господарства.

Масові репресії мали наслідком насадження в суспільстві атмосфери страху.

Культурна революція мала наслідком нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій і дат, передбачених Програмою ЗНО.

Декларація про державний суверенітет України була ухвалена у 1990 р.

Програма Народного Руху України за перебудову була ухвалена в 1989 р.

Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України» була прийнята у 1992 р.

Закон Української РСР «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки» був прийнятий у 1991 р.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події першої половини ХХ ст. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери – «Проголошення Української Держави на областях Австрії і Угорщини», «Українська Національна Рада» – указують на проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 р.).

Варіант відповіді «Б». Словосполучення-маркери – «Голод на Україні», «Голодові страхіття в СССР і зокрема на Україні», «Що обіцяє друга п’ятирічка в СРСР» – вказують на період Голодомору 1932–1933 рр.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери – «Влучення (входження, приєднання) Галичини до Генерального Губернаторства», «На приказ фірера (фюрера)…» – указують на 1941 р., коли після нападу Німеччини на СРСР і окупації українських земель Галичина ввійшла до складу Польського (Варшавського) генерал-губернаторства як дистрикт Галичина.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст. Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – указують на березень 1939 р.

Відповідь: АБГВ.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій.

Проведення ХХ з’їзду КПРС – 1956 р.

Перший політ людини в космос відбувся у 1961 р.

Утворення Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Повстання політичних в’язнів у сталінських концтаборах – 1953-1954 рр.

Відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати історичне (візуальне) джерело. У цьому випадку –радянський плакат.

Зображення і написи на плакаті – «За 4 роки ми перебудуємо СРСР із країни аграрної в країну індустріально-аграрну!» – дають змогу визначити, що він відображає процес індустріалізації. Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є: плакат створено для підвищення трудового ентузіазму робітників, плакат є засобом агітації до виконання завдань «форсованої індустріалізації», плакат створено в роки першої п’ятирічки.

Відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань, які характеризують дисидентський рух. Із запропонованих варіантів відповіді умові завдання відповідають поняття: «самвидав», «тамвидав», «правозахисник».

«Самвидав» – підпільна література, що створена дисидентами і таємно поширювалася в СРСР в обхід державної цензури. За створення, поширення і зберігання такої літератури передбачалися жорстокі покарання. Одна з форм боротьби дисидентів.

Правозахисник – 1) людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки, досвід і бачення світу у формі глобального усвідомлення важливості та беззаперечного дотримання прав людини як єдиної загальносвітової ідеології. 2) експерт у сфері законодавства внутрішньодержавного та загальносвітового рівнів, для якого правозахисна діяльність є професійною.

«Тамвидав» – публіцистична, художня література, яка видавалася за кордоном і попри заборон поширювалася на території СРСР. Одна з форм діяльності дисидентів.

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку з чотирьох запропонованих треба визначити археологічну пам’ятку трипільської культури. Керамічний посуд з характерною трипільською орнаментацією зображений під літерою Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес запровадження християнства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «закон грецький» (християнство), «прийняла його твоя бабця Ольга» (вказівка на хрещення княгині Ольги, яка була бабою для Володимира Великого) – указують, що великий київський князь Володимир Великий веде діалог з грецькими (візантійськими) послами під час вибору державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, наведене фото є мініатюрою з Остромирового Євангелія, на якій зображений євангеліст Лука.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки. У цьому випадку треба визначити наслідок загибелі князя Романа Мстиславича для Галицько-Волинського князівства.

Князь Роман Мстиславич загинув у 1205 р. у сутичці з польським князем Лешко Білим біля м. Завихост. Загибель призвела до розпаду створеного ним об’єднання князівств. Його малолітні сини Данило (4 роки) і Василько (2 роки) та їх мати не змогли утримати державну єдність земель, яку вдалося відновити лише в 1238–1239 рр. після тривалої боротьби.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено замок «Паланок» у Мукачевому, що на Закарпатті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки. Кревська унія 1385 р. – угода про династичний союз між Великим князівством Литовським і Польським королівством, за яким великий князь литовський Ягайло брав шлюб з польською королевою Ядвігою.

У спеціальній грамоті, яку видав Ягайло в м. Крево в присутності польських послів, литовський князь зобов'язувався прийняти католицтво і зробити цю релігію державною в Литві, використовувати свій скарб на потреби Польщі, сприяти поверненню відторгнутих від неї земель і, найголовніше, назавжди приєднати (інкорпорувати) до Польського королівства підвладні йому руські, литовські та жмудські землі.

Восени 1386 р. розпочалася реалізація унії. Ягайло приїхав у Литву, щоб охрестити її населення за римо-католицьким обрядом. Намагаючись привернути литовську знать до католицизму, він дав їй привілей (1387 р.) на «права і вольності» на зразок тих, якими користувалася польська шляхта. Згідно з цим привілеєм для литовських бояр-католиків розширялися права володіння спадковими маєтками, причому селяни цих маєтків звільнялися від більшості державних повинностей, крім будування і охорони укріплень. Литовські феодали здобули також право видавати заміж своїх дочок і родичок без дозволу державної влади.

Іншим привілеєм Ягайло примушував усіх литовців приймати католицтво, забороняв шлюби між новоохрещеними литовцями (обох статей) і православними, звільняв маєтки католицького духовенства від усіх державних повинностей та ін. Так католицизм набув значення державної релігії у Великому князівстві Литовському.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено Велике князівство Литовське та його сусіди. Заштрихована на картосхемі територія – Кримське ханство, що утворилося у 1440-х рр. після розпаду Золотої Орди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань адміністративно-територіального устрою українських земель у XV–XVIII ст. у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської.

У зазначений період основною адміністративно-територіальною одиницею було воєводство. На українських землях існували такі воєводства: Белзьке, Руське, Подільське, Брацлавське, Підляське, Київське, Чернігівське, Берестейське.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини Іван Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

На фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини І. Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти військ Речі Посполитої.

Відповідь – А

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Головний герой картини Іван Богун був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення дат передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра (Лівого берега)… містам і землям… як вони до цього часу договором про перемир’я (Андрусівське) на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають», «Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у володінні і в державі їхньої царської величності» – указують на умови «Вічного миру» між Річчю Посполитою і Московським царством 1686 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Українські землі наприкінці ХVІІ ст. – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено зображено під цифрою 1 – Поділля, 2 – Правобережна і Лівобережна Гетьманщина, 3 – Слобідська Україна, 4 – землі Запорозької Січі.

На це вказують географічні об’єкти у межі областей.

Серед вказаних українських земель лише Слобідська Україна ніколи не перебувала під владою Речі Посполитої. Вона була в підпорядкуванні Московського царства. Ці землі були переважно колонізовані українськими козаками і селянами у ХVІІ ст., і на них утвердилась козацька система врядування, соціальних і господарських відносин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес товаризації поміщицьких господарств.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Якщо в 1842 р. … було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208», «вартість виготовленої продукції зросла» – указують на процес товаризації поміщицького господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ратушу в місті Бучач.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини ХІХ ст. називали «будителями».

«Будителі» – узагальнювальна назва активістів національного відродження слов’янських народів кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Представники національної інтелігенції, що зароджувалася. У своїй діяльності виявляли глибокий інтерес до історії і народної мови. Щодо діячів українського національного відродження, то термін «будителі» застосовують стосовно діячів українського руху на Закарпатті та Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Головна руська рада, яка виникла під час «весни народів» (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.), діяла впродовж 1848–1851 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку ключових подій культурного життя українських земель у складі Російської імперії.

Перший університет було засновано у 1805 р. в Харкові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про вплив польського повстання 1863–1864 рр. на Україну.

Царська влада Росії, щоб зберегти лояльність українського селянства Правобережної України, де більшість поміщиків були поляки, скасувала тимчасовозобов’язувальний стан, який передбачався згідно з селянською реформою 1861 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про особливості, мету кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела і знань основних віх життя історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, пов’язаних з діяльність галицько-волинських князів.

Данило Романович зупинив просування на українські землі тевтонських рицарів-хрестоносців.

Лев Данилович приєднав до Галицько-Волинської держави Закарпаття й Люблінську землю.

Юрій I Львович домігся створення окремої Галицької митрополії православної церкви.

Юрій II Болеслав сприяв зміцненню позиції католицької церкви на українських землях.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних умов міжнародних договорів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення відповідного договору передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – міжнародні договори.

Ключові в джерелі 1 словосполучення-маркери – «ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності», «Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів» – указують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.).

Ключові в джерелі 2 словосполучення-маркери – «Великого князівства Руського», «Уся Річ Посполита… відновлюється цілком такою, як була перед війною» – указують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі 3 словосполучення-маркери – «кордону бути по річці Дніпро», «Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати», «козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром», «Київ має бути на стороні Його царської величності» – указують на умови Бахчисарайського договору (1681 р.).

Ключові в джерелі 4 словосполучення-маркери – «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським», «союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська» – указують на умови Корсунської угоди (1669 р.).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань творів та їх авторів, які мали вагомий вплив на розвиток українського національно-визвольного руху.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій. У цьому випадку треба визначити послідовність появи понять і термінів.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Ярлик (тюркською «указ») – грамота золотоор­дин­ських ханів, що давала право на правління кня­зівствами або окремими областями.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра і продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов'янських князів з підвладних племен і народів. 

Погост – центральне поселення територіальної громади в Київській Русі (згодом, очевидно, територіальна одиниця, яка включала й околичні землі та поселення). Після адміністративно-територіальної реформи княгині Ольги на погостах зупинялися князівські урядники, які збирали податки з навколишнього населення. 

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати послідовність подій суспільно-політичного життя ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено сучасний вигляд Софійського собору в Києві, який був зведений у першій половині ХІ ст.

Третій крок передбачає визначення правильних відповідей серед запропонованих варіантів. Згідно з літописом, спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого у 1037 р. на честь перемоги над печенігами у 1036 р. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено акваторію Чорного моря з прилеглими територіями.

Обриси кордонів і назви держав указують на першу половину ХVІІ ст. Відображені на картосхемі події (напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.) уточнюють і локалізують події першою третиною століття. Відтак, картосхема дає змогу визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря; визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом; указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння.

Відповідь: 1, 3, 6.