ЗНО онлайн 2019 року з історії України – основна сесія

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

По суті нас питають, які плани мала Російська імперія напередодні подій Першої світової війни.

Для Російської імперії надважливим було захоплення територій Східної Галичини, яку вважали «гніздом мазепинства». Адже саме зі Східної Галичини, особливо після Емського указу, на українські землі Російської імперії поширювалась українська книжка.

Саме до українців Східної Галичини приїжджали громадські діячі Наддніпрянщини і вели тут свою діяльність, за можливості поширюючи її на решту українських земель. Отже, саме тому початок воєнних дій російської армії був спрямований на Східну Галичину. У 1914 р. відбувається Галицька битва, після якої були окуповані Східна Галичина й Північна Буковина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

При підготовці до тесту з історії України, учні [мали б] «знати визначення понять і термінів, оперувати ними, співвідносити з діяльністю певних історичних діячів, політичних сил, епохою тощо» (цитата з Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України).

Власне, «самостійники» це, простіше кажучи, ті хто виступав за самостійність України.

Лідером самостійників у час Української революції був Микола Міхновський, який зі своїми однодумцями погоджувався на створення єдиного органу – Української Центральної Ради. Згода була продиктована тією обставиною, щоб не допустити розколу українського руху. Однак головною метою «самостійників», було проголошення своєї держави, а для майбутньої держави важливими є Збройні сили. Саме тому створюється український військовий клуб імені Павла Полуботка. Подальші події української революції, зокрема проголошення Українською Центральною радою ІІ Універсалу, де йшлося про компроміс із Тимчасовим урядом і відмову від автономії, спровокували виступ «самостійників» (інколи в історії говорять про виступ «полуботківців»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання 5–7 виділені в тестовому зошиті в таблиці, це так звані «кластерні» завдання. Тестові завдання «прив’язані» в даному випадку до уривку з історичного джерела. Учаснику слід уважно прочитати уривок і на основі своїх знань зрозуміти, про які події йдеться.

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. Упродовж воєнних дій УГА була змушена залишити територію Східної Галичини й перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, або як казали в Галичині, на терени «Великої України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Тестові завдання 5–7 «прив’язані» до уривку з історичного джерела. Учаснику слід уважно прочитати уривок і на основі своїх знань зрозуміти, про які події йдеться.

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. 

Упродовж воєнних дій 1919 року УГА була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, на терени «Великої України».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

Завдання 5-7 – це так звані «кластерні» завдання, вони «прив’язані» до уривку з історичного джерела.

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Напевно, значна частина учасників вибрала варіант Г … і помилилась. Найчастіше учасники впродовж підготовки до тестування з історії України статус автономії пов’язують з Кримом (варіант Г) і забувають, що в 1924 р. на теренах Української СРР була створена Молдавська автономна соціалістична республіка.

Підказкою в цьому завданні є насамперед назва радянської республіки – Українська СРР, ця назва проіснувала з 1919 по 1937 р. Приєднання Криму відбувалося в 1954 р. коли назва республіки була – Українська Радянська Соціалістична республіка (УРСР).

Другою підказкою може бути те, що тестові завдання в зошиті розташовані хронологічно. Тобто НЕ можна перескочити від 1919 р. до 1954 р., адже тоді пропускаються події, скажімо, Другої світової війни. Зверніть увагу: завдання про події 1950-х років ідуть у зошиті з № 14.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)

Картина «Життя» (триптих «Любов», «Сім’я», «Повернення») Федора Кричевського є серед переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Цей перелік містить програма ЗНО з історії України.

Подане тестове завдання запитує: трагізм яких подій відображає автор художніми засобами. Як бачимо, це завдання відмінне від більшості подібних у тестових зошитах попередніх років. У нашому випадку треба розуміти символізм художнього твору, а це дещо ускладнює його виконання. Тож варто розглянути картину «Життя» та звернути увагу на назви частин триптиха. Отже, третя частина називається «Повернення», на ній зображено військового, що стоїть на одній нозі, обпершись на костур. Саме зображення вояка, який постраждав у боях Першої світової війни, підказує нам правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929 – 1939 рр.

Як відомо, учасники зовнішнього незалежного оцінювання мали б знати визначення понять і термінів і співвідносити їх з певною епохою.

В умові завдання зазначено роки, а також закцентовано увагу на «модернізації промисловості». Із запропонованих варіантів відповідей з промисловістю пов’язується лише «індустріалізація».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921 – 1939 рр.

Знання історії базуються на хронологічних подіях. Тобто знання дат є вкрай важливим упродовж підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання й виконання тестових завдань. 

У Програмі ЗНО виписані дати, котрі учасники мали б знати. Серед таких дат є 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі (Карпатської України) у складі Чехословаччини. Таким чином, знаючи цю дату, ви легко зможете обрати назву держави, до складу якої входили українські землі, названі в офіційних документах «Підкарпатська Русь».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

Уважно прочитайте уривок і зверніть увагу на третє речення. «У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано вироки щодо 108 в’язнів».

Вторгнення німців – це початок радянсько-німецької війни. Назва держави СРСР частково підказує нам, що в’язниці, про які йдеться в уривку, були розташовані саме на території Радянського Союзу. Отже, ідеться про дії радянської влади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

Завдання, котре мали б правильно розв’язати ті учасники, які виконували пробний тест 2019 року. Порівняймо наведене завдання з цим:

Завершення визволення Лівобережної України та Донбасу, створення сприятливих умов для визволення Правобережної та Південної України стало наслідком проведення

А битви за Дніпро.

Б Яссько-Кишинівської операції.

В Корсунь-Шевченківської операції.

Г Карпатсько-Ужгородської операції.

Як бачимо, умова аналізовано нами завдання в тесті основного ЗНО сформульована навіть простіше, аніж у пробному тесті.

«Оточення та розгром угрупування» чітко вказують на правильну відповідь. Щоправда, лише за однієї умови: якщо Ви знаєте перебіг події Другої світової війни на теренах українських земель.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Тестові завдання, що містять візуальні джерела, завжди цікаві тим, чи вміють учасники застосувати свої знання та навички. 

У цьому випадку треба використати навичку як, а також знання хронології подій.

Отже, у джерелі йдеться про заохочення переселятись у Кримську область, до того ж під час переселення надаються певні пільги. Виникає питання, чому з’явилися подібні агітки. Звернімо увагу на зазначений ріке – 1951 р., період післявоєнної відбудови. Варіант А відразу ж відпадає. В умові завдання нас запитують, що було приводом поширення подібних плакатів. Варто встановити, куди поділося населення, що проживало в Криму. А це населення було депортоване у 1944 р. Ідеться про кримських татар, автохтонних жителів Кримського півострова, котрі здавен знали, як працювати і що вирощувати на кримській землі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Друга половина 1950-х і початок 1960-х років – це період активного протистояння двох супердержав: США та СРСР – у так званій «холодній війні». Вершиною протистояння буде згодом Карибська криза.

Кожна з держав самостійно визначає кроки на випадок можливої («гарячої») війни.

У цьому випадку в учасників запитують, який регіон українських земель більш підготовлений у боротьбі проти радянської влади. Звернімо увагу на рік – 1957 р. Іще в першій половині 1950-х були відомі акти спротиву окремих загонів Української повстанської армії на теренах Західної України. Зрештою навіть утворення через два роки Української робітничої селянської спілки в Західній Україні свідчить про те, що Західна Україна готова була активно боротися проти радянського режиму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Із приходом до влади Микити Хрущова (вересень 1953 р.) почали здійснюватися важливі політичні й господарські заходи, спрямовані на ліквідацію негативних явищ, пов’язаних з тоталітарним режимом. Ліквідувалися концтабори, була розформована значна частина внутрішніх військ.

У 1953-1955 роках були переглянуті всі основні політичні справи післявоєнного часу, пов’язані з репресіями сталінського режиму. Однак ці кроки НЕ стосувалися тих, на кого радянська влада навісила тавро «українського буржуазного націоналіста». Насамперед це ті, хто в часи Другої світової війни перебував у загонах Української повстанської армії або був членом Організації українських націоналістів. Саме ці люди, коли потрапляли горнила ГУТАБу, піднімали повстання (зокрема відоме Норильське повстання), тому влада не розглядала можливостей їх реабілітації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Завдання перевіряє знання дат.

Нас запитують, якою подією започатковано долучення технологій, розроблених людиною, до космосу.

СРСР 1957 року в часи гонки зі США у сфері освоєння космосу першим запустив штучний супутник Землі. А вже 1961 року відбувся політ першої людини в космос (Юрія Гагаріна). Висадка першої людини на Місяць за програмою «Аполлон» відбулася 1969 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

В умові завдання визначено час «початок 1980-х років». В історії України цей період називають періодом «застою». Тут доречно вживати саме цей термін, оскільки він найкраще характеризує соціально-економічний розвиток УРСР.

Достатньо пригадати поняття і терміни зазначеного періоду, і ми виходимо на правильну відповідь. Термін «дефіцит» набуває свого поширення саме за час керуванням Радянським Союзом Леоніда Брєжнєва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

Учасникові, який ретельно готувався до тестування з історії України, достатньо прочитати назви палітурок і пригадати, що «Інтернаціоналізм чи русифікація» – це праця Івана Дзюби, натомість «Український вісник» – це самвидавський журнал за редакцією В'ячеслава Чорновола. А тепер поміркуймо, що об’єднує в діяльності І. Дзюбу та В. Чорновола? Дисидентство. Це і буде правильна відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.).

Завдання 20–22 належать до «кластерних». У нашому випадку наведено уривок з історичного джерела і подано три тестові завдання до нього. Тож тестові завдання прив’язані до цього джерела й пов’язані між собою.

У завданні 20 потрібно визначити рік описаної події, а в завданні 21 – визначити результат цієї події. Однак варіанти відповідей завдання 21 можуть підказати відповідь на 20-те завдання за умови, що ви пам’ятаєте хронологію подій.

Отже, Українська робітнича селянська спілка – це 1959–1961 рр., до того ж ніякої легалізації цієї організації не було.

Клуб творчої молоді «Супутник» – це початок 1960-х років.

Залишаються варіанти А та В в завданні 21. Тепер повернімося до уривку, де йдеться про «з’їзд», й пригадаймо, що такі заходи проводить партія (в умовах Радянського Союзу – комуністична партія (КПРС).

Нам лишається визначити, яке з названих політичних утворень згодом стане партією: Українська Гельсінська група чи Народний рух України за перебудову.

Саме з Народним рухом буде пов’язане національне відродження України. Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову відбудеться 1989 року. Тобто, виконавши правильно завдання 21, ми виконаємо також і завдання 20 та 22.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Це одне з «кластерних» завдань. У ньому наведено уривок з історичного джерела й потрібно визначити рік результат описаної події.

Отже, Українська робітнича селянська спілка – це 1959–1961 роки.

Клуб творчої молоді «Супутник» – це початок 1960-х років.

Українська Гельсінська група – 1976 рік.

Народний рух України за перебудову – 1989 рік.

Саме з Народним рухом України за перебудову пов’язане національне відродження України. Установчий з’їзд цього громадсько-політичного руху відбувся 1989 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Це «кластерне» завдання. Виконуючи його, обов'язково звертайтеся до наведеного тексту історичного джерела.

У попередніх завданнях цього «кластеру» ми з'ясували, що йдеться про з’їзд Народного руху України за перебудову.

Саме з Народним рухом буде пов’язане національне відродження України. Ця подія була складовою процесу формування багатопартійності.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Кілька років поспіль у тестовому зошиті з історії України останнє завдання з вибором однієї правильної відповіді першої частини (завдання 23) – це тема недавнього минулого, а саме події від 2014 року до сьогодення.

У пропонованому завданні Тарас Шевченко та Леся Українка зображені з банданою. Цей головний убір використовували протестувальники 2014 року, захищаючи себе від диму палених шин. Зрештою головний убір І. Франка також наголошує на події Революції Гідності.

Відповідь – Б.

Це завдання на відповідність. У завданні 24 треба поставити у відповідність прізвища діячів та подію, до котрої вони причетні.

Перечитаємо прізвища діячів. Їхня діяльність проходила на українських землях, що входили до Російської імперії, або, як казали в Галичині, «Великої України». Тому варіант Д мав би відпасти, оскільки легіон Українських січових стрільців був сформований у Східній Галичині в час, коли цей регіон належав Австро-Угорщині.

Ілля Шраг згаданий у програмі як політичний діяч І Державної Думи, практично більше в жодних історичних подіях ми його не згадуємо.

Так само і Володимир Винниченко пов'язаний з діяльністю Української Народної Республіки (виходимо із запропонованого в правій колонці).

Оскільки Микола Міхновський очолював «самостійників» (про них уже йшлося в завданні 4) і стояв біля витоків Української революційної партії, то залишиться лише Євген Чикаленко. А в нашому випадку також залишається лише один варіант – Товариство українських поступовців.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

У цьому завданні нас перевіряють, як добре ми знаємо визначення термінів і понять. 

Подібні завдання цікаві тим, що охоплюють значні періоди історії. У попередніх завданнях цього варіанта ми можемо знайти окремі елементи, що наштовхнуть на правильну відповідь.

Так, з терміном «депортація», ми стикалися в завданні 14. Якщо ми правильно його розв’язали, не буде складно дати визначення поняття.

З поняттям «евакуація» ми стикалися в завданні 12. Якщо ще раз уважно перечитаємо пропонований уривок, зможемо дати визначення поняття «евакуація».

На поняття «еміграція» натрапляємо в завданні 51.

Залишається «мобілізація», поняття, яке є на слуху в останні роки життя нашої держави, пов’язане з військовими. В історії, коли ми говоримо про період «воєнного комунізму», також оперуємо цим поняттям.

Відповіді: 1 – Б, 2 – Д, 3 – А, 4 – В.

У цьому завданні треба визначити дати перерахованих подій.

Усі наведені дати входять до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (теми «Україна в час Другої світової війни» та «Україна в перші повоєнні роки»). 

Визначмо дати, коли відбулася та чи інша подія.

Депортація кримських татар та інших народів Криму – 1944 рік.

Уключення Закарпаття до складу УРСР – 1945 рік.

Ліквідація Української греко-католицької церкви – 1946 рік.

Операція «Вісла» – 1947 рік.

Відповіді: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

У завданні 27 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

У завданні 28 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

Завдання, що містять світлини історичних подій, цікаві тим, чи учасники зможуть застосувати свої знання з історії в незнайомому контексті.

Зокрема у варіанті А – на світлині бачимо зображення плакату з написом «Ющенко» й велелюдного мітингу, ідеться про події Помаранчевої революції.

На світлині варіанта Б – плакат з написом «Донбас за самостійну Україні», а також плакат з написом «КПУ, СПУ – ворогів терміналу – до криміналу». Ці плакати свідчать, що близько 25 років тому Донбас підтримував самостійність України, і дають зрозуміти, що йдеться про КПУ (Комуністичну партію України) – такі події були на початку 1990-х років.

Світлина варіанта В – це близьке сьогодення, стела Незалежності в Києві, дим шин нагадує про події Революції Гідності.

Світлина Г – учасники маніфестації несуть плакат з написом «Алкоголь і соціалізм не сумісні», який мав би нагадати учасникам про реформи Михайла Горбачова в період «перебудови».

Відповіді: ГБАВ.

У цьому тестовому завданні учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене  в СРСР, не знайшло відгук серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 2).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 246.

Це тестове завдання, де учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Платтячко, зроблене з талончиків, є сатирою (варіант 1). Звісно, подібні зображення не стимулюють почуття патріотизму і гордості за країну.

Розглядаючи далі запропоновані варіанти відповіді, варто пригадати час, коли були введені «талони», а це період розпаду СРСР (варіант 4). Відтак, якщо є талони, значить чогось бракує, тобто є дефіцит (варіант 5)

Відповідь: 145.

ТЕМА: Стародавня історія України

Програма ЗНО з історії України передбачає перевірку знань та історичних умінь, зокрема «розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки».

Перелік цих Пам’яток розпочинається з браслета з менандровим орнаментом Мізинської стоянки. Це єдина пам’ятка з доби палеоліту, представлена в переліку.

Розпізнавши браслет, далі вже треба пригадати географію, тобто той факт, що Мізин розташований у сучасній Чернігівській області.

На картосхемі цифра 1 позначає Закарпаття, цифра 4 – Крим. Залишаються цифри 2 і 3. Чернігівська область – це північ сучасної України (кордони держави позначено білою лінією). Отже, вибираємо цифру 3.

Натомість цифрою 2 позначено Кирилівську стоянку (варіант назви – Києво-Кирилівська).

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Це тестове завдання перевіряє знання дат історичних подій.

Програма ЗНО з історії України визначає чотири дати походів київських князів на Константинополь (Царгород).

Двічі на Константинополь ходили князь Олег та князь Ігор, натомість князь Святослав і князь Ярослав Мудрий у походах на Царгород участі не брали.

Отже, нам треба вибрати, хто першим з перелічених князів «ходив» на столицю Візантії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Перше десятиліття XII ст. збігло в протистоянні з половцями. Найактивнішим учасником цієї боротьби був переяславський князь Володимир Мономах, якого кияни 1113 року запрошують на київський престол (цей історичний факт мав би підказати учасникам правильну відповідь на завдання).

Переяславське князівство, на відміну від інших, запропонованих у завданні, було розташоване до Києва найближче. Переміщення когось із князів з далеких земель до Переяслава означало, що з’явився новий впливовий претендент на Київ. Ця обставина пояснює, чому Переяславське князівство взагалі не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Подане тестове завдання містить уривок з історичного джерела.

Пам’ятаємо з розгляду попередніх завдань, що треба уважно прочитати уривок, зрозуміти суть, а також знайти слова-маркери, що підкажуть правильну відповідь.

У запропонованому уривку йдеться про час міжусобиць руських князів. Слова-маркери «річка Калка» підказують, що перед нами опис битви руських князів з монголами. Перша зустріч русичів з монгольським військом завершилося поразкою русичів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Це завдання викликало певні труднощі в учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

Частина випускників відповіла, що утворення Галицької православної митрополії відбулося за князя Данила Романовича. Очевидно, вибір такого варіанта відповіді зумовлений тим, що постать князя найбільш упізнавана серед учасників тестування або ж інформацію про утворення було взято з Вікіпедії.

Однак, варто пам'ятати, що князь Данило мав зносини з Римською курією і зокрема був коронований папським нунцієм 1253 року. Цей крок князя був зумовлений сподіванням на мілітарну допомогу Заходу в боротьбі проти монголів.

Щодо Галицької православної митрополії, то більшість дослідників церковної історії доходять висновку, що ця православна митрополія була утворена на початку XIV століття, іншими словами, після смерті Данила Романовича.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Для учасників, які готувалися до тесту з історії України, це завдання мало б бути легким.

Словами-маркерами в запропонованому уривку з історичного джерела є «юна королева», «інтереси Польщі», «литовський князь Ягайло». Цих ключових слів достатньо, щоб вибрати Кревську унію 1385 року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Пропоноване завдання вимагає розпізнавати портрети історичних діячів. У цьому випадку треба пригадати часи діяльності діячів, зображених на портретах.

Варіант А – Григорій Сковорода, це XVIII століття.

Варіант Б – Василь-Костянтин Острозький – XVI століття.

Варіант В – Петро Могила, активна діяльність як митрополита (саме так він зображений на портреті) припадає на XVII століття.

Варіант Г – Петро Конашевич-Сагайдачний, козацький гетьман, який очолював морські походи козаків у XVII столітті.

Залишається варіант Б. Рік видання Острозької Біблії – 1581 – підтверджує правильність нашого вибору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVIІ ст.)

Тестове завдання можна виконати, пам’ятаючи дати історичних подій.

У запропонованому уривку з історичного джерела йдеться про приїзд до Києва патріарха Феофана 1620 року. Ініціатором приїзду патріарха був гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, який розумів важливість відновлення православної ієрархії в Києві. Саме 1620 року патріарх Феофан висвятив митрополитом православної церкви колегу гетьмана по студентський лаві Йова Борецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Поняття «старшина» міститься в Програмі ЗНО з історії України.

Від часу утворення Запорозької Січі та впродовж подальшого формування устрою Війська Запорозького старшина була прототипом тогочасної еліти нового суспільного прошарку українського населення – козацтва.

Членів магістрату, що засідали в ратуші, здебільшого називали «райці», адже магістрат поділявся на лаву та раду.

Духовенство мало свою ієрархію, яка докладно не вивчається в шкільному курсі історії України.

Натомість «шляхта» стереотипно пов’язується з католицизмом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Наприкінці уривку з пропонованого історичного документа ми бачимо підпис – «Богдан Хмельницький, гетьман...». Звертається гетьман до «молдавського господаря» й зазначає, що «наш син загинув». Ідеться про Тимоша (Тимофія) Хмельницького, який на момент написання цитованого листа був у шлюбі з дочкою молдавського господаря. Смерть Тимоша припадає на 1653 рік, коли молодший Хмельницький ішов з козацьким військом на допомогу своєму тестю й загинув під Сучавою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки XVII ст.

Уважно прочитавши уривок з історичного документа, виявимо в першому реченніслова-маркери: «гетьман військ Руських».

Очевидно, ідеться про Гадяцьку угоду (договір) щодо формування федеративної Речі Посполитої з Польщею, Литвою та Великим князівством Руським. Доказом правильності нашої відповіді є наступні слова-маркери «Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства». Залишилося пригадати, хто з гетьманів наполягав на підписанні Гадяцької угоди, яка, до речі, ніколи не була виконана. Це Іван Виговський.

Відповідь – А.

Предметна фахова комісія з історії України встановила, що це завдання не має правильної відповіді, оскільки замість фото Георгіївської церкви Видубицького монастиря (м. Київ) наведено фото собору Святої Великомучениці Катерини (Катерининська церква) в м. Чернігові, та рекомендувала Українському центру оцінювання якості освіти зарахувати за це завдання всім учасникам тестування по одному тестовому балу.

Звертаємо вашу увагу на те, що в Переліку пам’яток архітектури є саме Георгіївська церква Видубицького монастиря.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Дата, яка наведена в основі завдання, стосується не лише поширення кріпосного права в Російській імперії, але й зміни адміністративного устрою, а також ліквідації Кримського ханства. Отже, три події стосуються одного року.

Обираючи варіант відповіді, зверніть увагу на те, що варіанти Б, В, Г  – це регіони, що входили на момент 1783 року до Австрійської імперії та Речі Посполитої. Тому залишається регіон, що на той час входив до Російської імперії. Цей регіон – Лівобережжя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

У другій частині тестового зошита теж маємо справу з «кластерними» завданнями. Такий тип завдань ми вже розглядали в першій частині.

Отже, завдання 44–46 пов’язані з уривком з історичного джерела. Прочитавши пропований уривок, проаналізуйте, про що в ньому йдеться.

У цьому джерелі читаємо про відносини турецької влади і Запорозької Січі, до того ж слова «турецький уряд видає жалування…» дають підстави дійти висновку, що запорожці перебувають на території Туреччини.

У завданні треба вказати, яка саме Січ була розташована в межах володінь Османської імперії. Це Задунайська Січ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Зверніть увагу, що, виконуючи це завдання, треба звертатися до запропонованого уривку з історичного джерела. 

У джерелі йдеться про відносини турецької влади і Запорозької Січі, до того ж слова «турецький уряд видає жалування…» дають підстави дійти висновку, що запорожці перебувають на території Туреччини.

Це Задунайська Січ. Залишити українські землі й перейти у володіння турків козаків, вочевидь, змусила заборона російської влади перебувати в межах російських володінь. Запорозьку Січ на той час було остаточно зліквідовано.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Завдання 44–46 пов’язані з уривком з історичного джерела. Прочитавши пропований уривок, проаналізуйте, про що в ньому йдеться.

У джерелі читаємо про відносини турецької влади і Запорозької Січі.

У цьому завданні треба вказати, хто ж очолював Січ у межах Османської імперії, а згодом перейде у володіння Російської імперії, повернувшись на Батьківщину. Це Йосип (Осип) Гладкий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Це завдання потребує застосування ваших знань про регіони України та особливості їхнього історичного розвитку.

Учасникові треба володіти інформацією про регіони українських земель і знати, де розташовані регіони, про які йдеться в основі завдання.

Після розпаду Речі Посполитої Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в різний час переходять до Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Історичні діячі Василь Каразін та Михайло Максимович діяли, працювали, творили на українських землях Російської імперії.

Отже, варіанти відповідей А та Б не є коректними.

Залишаються ще два варіанти. Тут достатньо пригадати діяльність хоча б одного. Василь Каразін – ініціатор заснування Харківського університету, Михайло Максимович – науковець, котрий був першим ректором Київського університету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Перед нами – завдання на розуміння понять і термінів.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Лихварство (надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при його погашенні) – це поняття, пов'язане з економічною складовою суспільного життя. Тому, проаналізувавши варіанти відповідей, відкидаємо варіант А: політика «нової ери» до економіки «не в’яжеться».

Залишаються три варіанти. Ще раз перечитаймо умову завдання: нас запитують, що допомогло «подолати лихварство». Звісно, коли селяни почнуть емігрувати, тобто залишати свою домівку, вони не подолають лихварство (вдома). Із розвитком промисловості в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст., було геть зле, а з монополізацією й поготів. Тому в нас залишається єдиний варіант – розгортання кредитної кооперації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Варто сподіватися, що подане тестове завдання, де треба розпізнати за фото історичного діяча, не становить для вас особливих труднощів.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Пригадаймо: про університети вже йшлося в завданні 48 цього варіанта сертифікаційної роботи. Якщо ви правильно його виконали, то в пропонованому завданні варіанти Б та В сміливо відкинете як некоректні, адже Київський і Харківський університети було створено в першій половині ХІХ ст.

Залишається варіанти А та Г. У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є дата – 1865 рік – відкриття Новоросійського університету, що був розміщений в Одесі. Зрештою, у Програмі також є дата відкриття університету в Чернівцях (1875 рік).

Відповідь – Г.

Перед нами – завдання на відповідність. У ньому треба проаналізувати поняття й увідповіднити ці поняття з уривками з історичних джерел.

Завдання на відповідність у другій частини сертифікаційної роботи є трішки складнішими, ніж подібний тип завдань першої частини. Це можна пояснити тим, що першу частину виконують учасники, які вибрали історію України як предмет державної підсумкової атестації (ДПА). Значна частина цих випускників не планує вступати до закладів вищої освіти. Натомість друга частина тесту – це матеріал, що не входить до ДПА: ця частина тестового зошита важлива для учасників, які планують здобувати вищу освіту.

Завдання перевіряє, чи знають та розуміють учасники історичні поняття. Уважно працюйте з тестовим зошитом: інші тестові завдання можуть вам допомогти.

Погляньмо на завдання 59, де запитують про «союзи слов’янських племен» і серед запропонованого переліку знайдемо «полян» і «древлян». Тож у завданні 54 одну відповідність можемо вже поставити правильно, бо у варіанті А є також поляни та древляни, а «племінний союз» це той самий «союз слов’янських племен».

У варіанті Б читаємо: «видав Ярослав сестру свою… за Казимира», очевидно, що йдеться про шлюб, отже «шлюбна дипломатія».

Варіант В має слова-маркери «І приносили їм люди жертви» – це наштовхує на «язичництво», якщо ще пам’ятаємо, хто такі Перун чи Даждьбог.

Залишається поняття «полюддя» – ходити по людях, тобто це форма данини.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

У цьому завданні на встановлення відповідності треба зіставити прізвища історичних діячів з посадами, які вони посідали.

З прізвищем Мазепи ускладнень не повинно виникнути, бо це найбільш знана постать в українській історії. Та ще й у завданні 58 ідеться про гетьмана Івана Мазепу. Підказкою також може слугувати й завдання 46, де є прізвища кошових отаманів, а серед них і Кость Гордієнко.

Залишаються варіанти 2 та 4. І знову частково допоможе завдання, 58 де є інформація про ухвалу польського сейму ліквідувати козацькі полки на Правобережжі. Фастів – це Правобережна Україна, тож саме ця ухвала спровокувала повстання утворених козацьких полків. Серед них і козацький полк Семена Палія.

Феофан Прокопович – науковець, віцепрезидент Синоду, автор трагікомедії «Володимир».

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

Це завдання на встановлення послідовності.

В умові цього тестового завдання вимагають поставити послідовність військово-політичних заходів Данила Романовича, князя Галицько-Волинської держави.

Перечитавши варіанти, розуміємо, що три з них стосуються часу монгольської навали і лише варіант Б випадає з зазначеного часу. Слова-маркери «рицарі-хрестоносці», «магістр», «Дорогочин» вказують на битву військ Данила Романовича під Дорогочином (1238 рік), що зупинила просування хрестоносців на схід. Тобто спочатку Данило Романович мав справу з хрестоносцями, а вже згодом – з монголами. Монголів досить часто в літописах називають татарами. У Програмі ЗНО з історії України є дата 1240 рік – захоплення Києва монголами. Обороною Києва в той час керував тисяцький галицько-волинського князя – Дмитро. Сам Данило Романович у той час був відсутній: «Данило тим часом поїхав».

Повернувшись до рідної землі, Данило Романович вирішує поїхати до хана Золотої Орди, де власне і отримав «ярлик» – грамоту-дозвіл на управління землями.

Розуміючи, що самому протистояти монголам йому не вдається, Данило Романович погоджується отримати корону з рук папського нунція Огізо, сподіваючись, що Папа оголосить хрестовий похід проти монголів. І, хоча питання хрестового походу обговорювалось, європейські монархи не були готові втягуватись у війну далеко на сході.

Знаючи основні факти і вміючи характеризувати розвиток політичного життя Галицько-Волинської держави (про це йдеться в програмі), учасники зможуть правильно виконати подане завдання.

Відповіді: БАВГ.

Український центр оцінювання якості освіти докладно прокоментував це завдання.

Воно скероване не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння (засвоєння) загальної картини та логіки історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. У цьому конкретному випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.
Усі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:

• подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання;
• події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.
Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба в козацькому війську відпала, і тому польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію правобережних козацьких полків. Спроба силою реалізувати цей план призвела до повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.). Ситуацією скористався гетьман І. Мазепа. У 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом гетьмана. Відбулось об’єднання під владою І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України. Титул «гетьман обох берегів Дніпра» наповнився реальним змістом.

Проте політика московського царя Петра І щодо України змусила І. Мазепу замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Гетьман, завдячуючи посередництву польського короля С. Лещинського, розпочинає переговори зі шведським королем, укладає таємний союз із Карлом ХІІ та 24 жовтня 1708 р., залишивши Батурин, вирушає на з’єднання зі шведським королем. Звістка про перехід І. Мазепи на бік шведів викликала лють царя Петра І. За його наказом московські війська на чолі з князем О. Меншиковим здійснили 2 листопада 1708 р. каральну акцію проти гетьманської столиці, що ввійшла в історію як «Батуринська різанина».

Подія «ліквідація козацтва на Правобережній Україні (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання № 58 оскільки пов’язана із системою міжнародних договорів 1711–1714 рр.

Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов’язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України.

Виконуючи умови цього договору, Петро І видав указ про ліквідацію козацьких полків, зобов’язавши всіх полковників Правобережжя зі своїми полками перейти на Лівобережжя. Упродовж 1711–1712 рр. відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.

У 1713 р. було укладено Адріанопольський договір, який повторив в основному умови Прутського трактату та забороняв Петру I втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.

У 1714 р. до договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України (з якої вже було виведене населення ліквідованих царем Петром І правобережних козацьких полків).

Таким чином, ліквідація козацтва на Правобережній Україні, як подія 1713 року, не стосується нормативно-правового акта польського сейму, а є наслідком реалізації правового акта московського царя.

Відповіді: БАВГ.

Це завдання на вибір трьох тверджень із семи запропонованих.

Ми вже зверталися до нього, аналізувавши завдання 54, і маємо можливість визначити, виходячи з джерела завдання 54, два слов’янські союзи – поляни та древляни.

Радимичі і в’ятичі, виходячи з того самого джерела, походять від ляхів.

Залишаються три варіанти: 2, 5 та 6. Коли пригадаємо назву одного з удільних князівств Русі, а саме Чернігово-Сіверське князівство, вийдемо на третю правильну позицію – сіверяни.

Відповідь: 2, 4, 7.

Це завдання на вибір трьох тверджень із семи пропонованих.

Аналіз картосхем не є складним форматом роботи під час тестування: майже всі потрібні відомості можна отримати, розглянувши мапу. Тож те, чого на мапі немає, буде неправильним варантом відповіді.

Варіант 1: шлях наступу козацького війська 1648 року почався з Микитинської Січі, але, як бачимо, жодної стрілочки (що пояснює напрямок походу війська) немає.

Варіант 2: напрям походу козаків 1651 р. – у цьому році козаки дійшли до Берестечка, де зазнали поразки. Стрілочки до Берестечка на мапі є, також можемо побачити відступ. Цей варіант відразу ж тягне і наступний правильний варіант – № 5: на мапі зазначено місце битви.

Варіант 3 вимагає пригадати, які воєводства були в управлінні Богдана Хмельницького. А це три воєводства, натомість на мапі бачимо кордони лише Київського воєводства. Приналежність цього воєводства до Війська Запорозького було затверджено Білоцерківським договором 1651 року. Знайшовши на мапі містечко Біла Церква, ми розв’язали завдання (варіант 6). а от указати місце підписання перемир'я між Московською державою та Річчю Посполитою 1656 року (місто Вільно) тобто виконати варант 7 ми не можемо, бо цього міста на мапі немає.

Отже, розглянувши мапу, бачимо, що коректними є твердження 2, 5 і 6.

Відповідь: 2, 5, 6.