ЗНО онлайн 2010 року з історії України – пробний тест

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання становлення державності в давніх слов’ян.

Серед запропонованих варіантів відповіді до соціально-економічних причин належать такі:

• підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва. Результатом був додатковий продукт, який давав змогу втримувати державний апарат керування;
• розкладання родово-общинного ладу, початок класової диференціації породжували суперечності в суспільстві, для розв’язання яких був необхідний державний апарат керування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання подій періоду становлення Русі-України та сформованості картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Заштриховані території були ним приєднані до Русі в результаті війни з Хозарським каганатом (964–966 рр.) і Першого Балканського походу (968 р.).

Заштриховані на сході території – терени племен в’ятичів.

Територія з містом Тмутаракань – це Тмутараканське князівство.

Землі в басейні річок Дунай, Прут, Дністер – це території племен уличів і тиверців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Смердами» в Київській державі (Русі-Україні) називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство й виконували повинності на користь феодала.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання правових норм часів Русі-України та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в огляду на його зміст.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 (Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту – 12 гривень, а за князівського рядовича – 5 гривень) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Маркери в джерелі 2 (Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки) чітко вказують на правові норми «Литовського статуту».

Маркери в джерелі 3 (Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Тобто умові завдання відповідають джерела 1, 3.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава. Перелік пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими та мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• аналізування й узагальнення інформації на фото з погляду сформульованого завдання;
• установлення відповідності здобутої інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На фото А зображено печатку Війська Запорозького.

На фото Б зображено Скіфський золотий гребінь з кургану Солоха.

На фото В зображено Cкіфську золоту пектораль з кургану Товста могила.

На фото Г зображено «срібники» князя Володимира Великого.

Тобто пам’ятку, створену за часів Русі-Україні, зображено на фото Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Галицьку православну митрополію було створено 1302 р. за ініціативи князя Юрія І Львовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів науки та культури).

Серед запропонованих варіантів відповіді факти біографії Юрія Дрогобича відображено в джерелі В (...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481–1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Люблінської унії.

Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. – запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави – Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання подій, пов’язаних зі створенням реєстрового козацтва.

Затвердження в 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська стало політичним і правовим визнанням козацтва як нового соціального стану.

Реєстрові козаки були незалежними від місцевої адміністрації, звільнені від сплати податків, отримували привілеї, зокрема право на володіння містечком Трахтемирів (із монастирем і землями до Чигирина для зимових квартир, арсеналу, шпиталю). Реєстровим козакам також були надані клейноди.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння застосовувати їх.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Таким чином поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Фільварок – це багатогалузеве господарство на основі праці кріпосних селян, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції, передовсім збіжжя, на продаж.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України та вміння їх застосовувати.

Бра́тства – національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах для захисту православної церкви, подолання кризи в Православній церкві та взаємної допомоги вірян.

Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є такі напрями діяльності братств:

• обмеження впливу церковних ієрархів;
• розбудовування храмів;
• заснування друкарень і шкіл;
• організація взаємодопомоги, шпиталів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів науки та культури).

В уривку джерела наведено факти біографії митрополита Петра Могили.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу основних подій Національно-визвольної війни й уміння узагальнювати інформацію.

Упродовж червня 1652 р. – серпня 1657 р. погіршилося становище новоутвореної Української козацької держави, її уряд активно шукав союзників для розгрому Речі Посполитої і возз’єднання в межах єдиної держави всіх українських земель. Це було зумовлено втомою суспільства від тривалих і руйнівних бойових дій.

Наслідками були:

• наростання соціальної напруги;
• ненадійність союзників;
• провал планів установлення династичних зв’язків із Молдавським князівством.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання умов міжнародних договорів щодо українських земель і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – міжнародний договір.

Маркери в джерелі (На стороні його королівської величності – від Дніпра, що під Києвом, і... до Путивльського рубежу ніякого міста, ні волості... від нинішнього часу належати не буде..., А внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і тамтешні козаки... мають бути під високою рукою обох великих государів..., Місто Київ на сторону Речі Посполитої має бути віддане... через два роки, від нинішнього договору рахуючи) чітко вказують на умови Андрусівського договору 1667 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України та сформованості вміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата подій.

Маркери в джерелі (Ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке... постановили з ...гетьманом таке право..., І з тими генеральними особами мають радитися гетьман та його наступники... нічого без їхнього дозволу...) чітко вказують на положення Конституції Пилипа Орлика, яка була ухвалена 1710 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Унаслідок Першого поділу Речі Посполитої 1772 року до володінь Австрійської монархії приєднано Східну Галичину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Російсько-турецька війна, під час якої основні події розгорталися в Криму, зокрема оборона Севастополя російськими військами від військ Англії, Франції, П’ємонту та Туреччини, відбувалася в 1853–1856 роках. Ця війна, названа Кримською, завершилася поразкою Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання масових соціальних рухів, що мали місце на території України у ХVІІІ столітті, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, здійснювати порівняльний аналіз.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – соціальний рух.

Маркери в джерелі (гайдамацтво як форму активного протесту проти… суспільного ладу знали також і західноукраїнські землі Галичина й Буковина) чітко вказують на рух опришків, який охоплював територію Карпат і Прикарпаття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання процесів економічного розвитку України в першій половині ХІХ століття.

У зазначений період у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, які негативно впливали на розвиток сільського господарства.

Серед запропонованих варіантів відповіді ознаки кризи в сільському господарстві наведено в таких твердженнях:

• низька товарність господарства;
• посилення кріпосницького гніту;
• зростання кількості безземельних селян.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання та сформованості вміння здобувати інформацію з джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (Місцем його заснування… місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий… на честь великого просвітителя Русі) чітко вказують на Київський університет, який носив у ті часи ім’я Святого Володимира та був заснований 1834 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Володимир Антонович був організатором і головою Київської громади, головним редактором Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864–1880 рр.), професором Київського університету (з 1878 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Під час подій революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії Головна руська рада, що намагалася репрезентувати інтереси українського народу, домагалася поділу Галичини на дві частини: східну – українську й західну – польську.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних етапів розвитку український національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні.

Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860–1880-х рр. перебував на культурницькому етапі свого розвитку, відповідно він був спрямований на організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек. Проте заборони Валуєвського циркуляру та Емського указу робили неможливим реалізацію навіть цих мінімальних вимог для розвитку української нації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання суспільно-політичних течій українського руху другої половини ХІХ ст. та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – суспільно-політична течія.

Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію москвофілів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Газета «Хлібороб» – перша українськомовна газета на Наддніпрянській Україні, яку видавали в місті Лубни (теперішній райцентр на Полтавщині) у листопаді – грудні 1905 року. Газету видавали коштом української громади. Її наклад становив п’ять тисяч примірників. Редактором видання був Микола Шемет, також редагування здійснював Володимир Шемет. Загалом вийшло друком п’ять номерів газети. Поштовхом до появи видання стало підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р., у якому було задекларовано основні демократичні права в умовах революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Легіон Українських січових стрільців – це військова частина, створена за ініціативи Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії в 1914–1918 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – час, коли відбувалися описані події.

Маркери у джерелі 1 (Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки) чітко вказують на події листопада 1917 року.

Маркери у джерелі 2 (Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав) чітко вказують на події грудня 1917 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 – у лютому 1918 років.

Радянізація – це система заходів зі встановлення радянської влади, побудови соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Складники першої радянізації України (січень – березень (квітень) 1918 року) наведено в таблиці:

Відповідно із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• ліквідація приватної власності;
• введення на підприємствах відрядної оплати;
• створення сільськогосподарських комун.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання міжнародних договорів, які стосуються України, і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду) чітко вказують на події 1918 р. та реалізацію умов Брестського (Берестейського) договору між УНР та державами Четвертного союзу.

Німеччина й Австро-Угорщина надавали військову допомогу УНР та прагнули забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені Першою світовою війною економіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння причин упровадження більшовиками нової економічної політики.

Однією з причин упровадження 1921 р. в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося в збройні виступи проти влади. Розмах повстанського руху був настільки широким, що влада більшовиків опинилася під загрозою повалення. За наполяганням Володимира Леніна партія більшовиків була змушена тимчасово відступити від свого курсу на побудову комуністичного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття, термін, яким характеризують зазначену в джерелі політику.

Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.

В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературної дискусії 1920-х рр. і провідних діячів української культури тієї доби, уміння виокремлювати в уривку джерела ключові слова, які б вказували на правильну відповідь.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (…Вимоги про “негайну дерусифікацію пролетаріату” в Україні, його думка про те, що “від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше”, його заява про те, що “ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва”… звучать тепер… більш ніж дивно) чітко вказують на Миколу Хвильового.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – це об’єднання письменників і літераторів України в 1920-ті роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуальних джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета створення і розповсюдження наведених  агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркери в джерелі (Ударним темпом повним ходом п’ятирічку за чотири роки; Усі сили на пришвидшення темпів завершення п'ятирічки) чітко вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги під час реалізації п’ятирічних планів для здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння застосовувати їх.

Суспільне життя України 1930-х рр. можна схарактеризувати за допомогою термінів і понять «соціалістичний реалізм», «Великий терор», «стаханівський рух».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання заходів, що характерні для політики польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 роках.

У цей період у Польщі панував установлений у результаті державного перевороту 1926 р. режим «санації» Юзефа Пілсудського.

Характерними для цього періоду були такі заходи:

• пошук порозуміння з українством через створення двомовних шкіл на Волині;
• призначення українців на високі державні посади;
• запровадження політики «пацифікації» (1930 р.);
• створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1937 р.) із метою приборкання українського руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: 26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік…; уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі) чітко вказують на укладення між СРСР і Німеччиною Пакту про ненапад і таємного протоколу до нього (Пакту Молотова – Ріббентропа) 23 серпня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння застосовувати їх.

Рух Опору – організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір окупаційній владі нацистів, на підрив громадського порядку та стабільності, зумовлені дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

Усі течії Руху Опору в Україні (радянський і націоналістичний) у роки Другої світової війни прагнули вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1943 року на українських землях під час Другої світової війни.

Потрібно визначити наведені в завданні дати подій і виокремити правильні:

• остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників відбулася 22 липня 1942 року (не відповідає умові завдання);
• здійснення радянськими військами Кримської наступальної операції в травні 1944 р. (не відповідає умові завдання);
• визволення Києва 6 листопада 1943 р. (відповідає умові завдання);
• створення Українського штабу партизанського руху в травні 1942 р. (не відповідає умові завдання);
• битва за Дніпро у вересні – листопаді 1943 р. (відповідає умові завдання);
• публікація 1943 р. кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» (відповідає умові завдання).

Зверніть увагу! На тепер термін «Велика вітчизняна війна» не використовують щодо подій німецько-радянської війни1941–1945 рр., яка була складником Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання територіальних змін УРСР у 1945–1954 рр. і сформованості картографічних умінь.

На картосхемі зображено західні регіони України. Цифрою 1 позначено Закарпаття, яке ввійшло до складу УРСР 1945 р., 2 – Східну Галичину і Волинь, що ввійшли до складу УРСР 1939 р.; 3 – Північну Буковину та Хотинщину, що ввійшли до складу УРСР 1940 р.; 4 – Південну Бессарабію, яка ввійшла до складу УРСР 1940 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати особливості процесу відбудови господарства Української РСР після Другої світової війни.

Твердження про надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б» не відповідає дійсності, бо пріоритетними були галузі промисловості груп «А» (важка промисловість та енергетика).

Твердження щодо високої врожайності зернових культур за останні двадцять років не відповідає дійсності, бо війна спричинила занепад сільського господарства, країні довелося пережити черговий голод 1946–1947 років.

Твердження щодо відбудови народного господарства на основі чіткого виконання п’ятирічного плану відповідає дійсності, бо відбудову здійснювали за чітким планом Четвертої п’ятирічки (1946–1950 роки).

Твердження про отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла» не відповідає дійсності, бо 1947 р. СРСР відмовився від отримання допомоги й примусив до цього своїх союзників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей відбудови в УРСР після Другої світової війни й уміння аналізувати діаграму як історичне джерело.

Особливістю відбудови в УРСР був пріоритетний розвиток важкої промисловості. Структуру капіталовкладень у господарство, що відповідає періоду Відбудови, позначено на діаграмі буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 (цілина; Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи; ...Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи) чітко вказують на період масового освоєння цілинних земель, що розпочався 1954 року.

Маркери в джерелі 2 (Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб; Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один «кукурудзяний» семестр) –  чітко вказують на «кукурудзяну» надпрограму, яку започаткував 1957 р. генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов.

Тобто відображені в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства відповідають періоду десталінізації (1953–1964 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту поняття «шістдесятництво» й діячів культури цього періоду.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – шістдесятники.

Маркери у джерелі (Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі») чітко вказують на Ліну Костенко, Івана Драча, Василя Симоненка.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформоване в умовах лібералізації радянського режиму в другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій культурного життя України.

Особливістю розвитку освіти України в середині 1960-х – на початку 1980-х рр. стало завершення 1972 року переходу до обов’язкової загальної середньої освіти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацювати карикатуру як специфічний вид історичного джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні бачення, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. У загальному вигляді інтерпретування та аналіз карикатур передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура присвячена швидким змінам, які відбувалися в суспільстві в роки Перебудови. Підпис під карикатурою Анатолія Юна «План реєстрації нових партій у цьому місяці перевиконано! Зайдіть у наступному...» (Журнал «Перець». 1990 р.) чітко вказує на формування багатопартійної системи. Додатковою підказкою є розмаїття карикатурних образів (політичних, історичних, соціальних тощо), які представляють різні політичні партії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння аналізувати уривок історичного джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території; Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах...; Українська РСР має право на власні Збройні Сили) чітко вказують на Декларацію прав національностей України, ухвалену Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Конституція незалежної України була ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

У вересні 1996 р. було запроваджено національну валюту – гривню.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України та вміння встановлювати логічні пари.

Для характеристики періоду «Стародавня історія України» доречно використати поняття «привласнювальне господарство», «археологічна культура», «осілий спосіб життя», «Велике розселення слов’ян».

Для характеристики періоду «Київська Русь за перших князів» – «язичництво», «полюддя», «уроки», «погости».

Для характеристики періоду «Розквіт Київської Русі» доречно використати поняття «християнізація», «Змієві вали», «тесть Європи», «Руська правда».

Для характеристики періоду «Київська Русь за часів роздробленості» слід використовувати терміни «князівські усобиці», «удільні землі», «федеративна монархія», «Правда Ярославичів».

Зверніть увагу! На тепер термін «Київська Русь» не використовують, його замінено на термін «Русь-Україна» або «Київська держава».

Правильна відповідь: 1Б; 2Г; 3А; 4В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ столітті.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Григорій Сковорода (мандрівний філософ) навчався в Києво-Могилянській академії, служив у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети Петрівни, викладав у колегіумах Переяслава й Харкова, автор збірки «Сад божественних пісень».

Іван Григорович-Барський (архітектор) брав участь у побудові собору Різдва Богородиці в Козельці, забудові Кирилівського монастиря в Києві, підготував проєкт розбудови Покровської церкви в Києві.

Максим Березовський (композитор), співак італійської оперної трупи в Орієнбаумі, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Йоган Пінзель (скульптор) працював у Львові, Монастириську, Бучачі. Автор трьох кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові (кінна статуя св. Юрія, постаті Святих Анастасія та Лева).

Правильна відповідь: 1В; 2Г; 3А; 4Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання назв державних інституцій і результатів їхньої діяльності.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) – установлено контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини; збільшено стягнення податків до царської казни, провіанту для російської армії; розгляд апеляцій на судові рішення; роздача земельних володінь офіцерам і старшинам.

«Правління гетьманського уряду» (1734–1750 роки) – установлено контроль за Лівобережною та Слобідською Україною; посилено втручання з боку російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини; обмежено функції полкових канцелярій.

Генеральна канцелярія гетьмана К. Розумовського (1750–1764 роки) – повернуто під владу гетьмана Запорозьку Січ і Київ; проведено судову реформу – створено станові шляхетські суди (земський, підкоморський, гродський); реформовано козацьке військо.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – остаточно ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини; повністю підпорядковано управління українськими землями загальноросійським державним органам; збільшено податки до царської казни.

Правильна відповідь: 1Г; 2А; 3Д; 4Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1920-х років.

Проголошення курсу на «коренізацію» в УСРР сприяло зростанню питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

Утворення Союзу РСР привело до затвердження нового тексту Конституції УСРР, де було юридично закріплено повноваження республіки.

Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю забезпечило те, що половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

Проголошення курсу на нову економічну політику створило передумови для швидкої відбудови промисловості, зростання продуктивності праці й обсягу продукції.

Правильна відповідь: 1Б; 2Д; 3Г;4В.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання періодів історії України.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі А (Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами — засновниками пропонованої міжнародної організації) чітко вказують на подію 1945 р., яка відповідає періоду Другої світової війни.

Маркери в джерелі Б (Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів. Цукор став гостродефіцитним продуктом) чітко вказують на події другої половини 1980-х рр., що відповідає періоду Перебудови (1985–1991 роки).

Маркери в джерелі В (В оголошенні про утворення Української Гельсінської групи її засновники підписалися справжніми прізвищами і навіть вказали свої адреси. Вони мали намір діяти виключно на легальних засадах) чітко вказують на подію 1976 р., яка відповідає періоду Застою (середина 1960-х – початок 1980-х років).

Маркери в джерелі Г (Нарешті ми сіли за стіл переговорів. Єльцин представляв на зустрічі Росію, Фокін – Україну, Шушкевич – Білорусь… На зустрічі було сформульовано принципи майбутньої співдружності) чітко вказують на події грудня 1991 р., що відповідає періоду Незалежності України (1991 р. – початок XXI століття).

Маркери в джерелі Д (У рік святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією Президія Верховної Ради СРСР прийняла Постанову «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР») чітко вказують на подію 1954 р., що відповідає періоду Відлиги (1953–1964 роки).

Правильна відповідь: 1Д; 2В; 3Б; 4Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії, творчості українських діячів культури.

Олесь Гончар – автор роману «Собор».

Леонід Биков – режисер й актор кінофільму «У бій ідуть одні “старики”».

Іван Миколайчук – режисер кінофільму «Вавилон XX».

Ліна Костенко – авторка роману у віршах «Маруся Чурай».

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» відбулося 1710 року.

Початок діяльності Першої Малоросійської колегії припала на 1722 р. і тривала до 1927 року.

Зруйнування за наказом Петра I Чортомлицької Січі відбулося 1709 року.

Івана Скоропадського обрано гетьманом 1708 року.

Правильна відповідь: Г В А Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» відбулася 1837 року. Більшість примірників було конфісковано австрійською владою.

Збірку поезій «Кобзар» Тараса Шевченка видано 1840 року.

Три частини «Енеїди» Івана Котляревського видано 1798 року.

Брошуру Юліана Бачинського «Ukraina irredenta» опубліковано 1895 року.

Правильна відповідь: В А Б Г.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Варшавська угода між Директорією УНР та урядом Польської Республіки була укладена в квітні 1920 року.

Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа») був укладений 23 серпня 1939 року.

Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою було укладено в березні 1921 року.

Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками був укладений 1918 року.

Правильна відповідь: Г А В Б.

ТЕМИ: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата описаної події.

Маркери в джерелі А (вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідків... Верховна Рада України приймає цей Закон. Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу) чітко вказують на 2006 рік.

Маркери в джерелі Б (Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР... продовжуючи тисячолітню історію державотворення в Україні... Верховна Рада Української РСР урочисто проголошує незалежність України) чітко вказують на Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

Маркери в джерелі В (Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. ...Україна є унітарною державою. ...Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю) чітко вказують на Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.

Маркери в джерелі Г (Ми, Республіка Білорусь, Російська Федерація (РСФСР), Україна, як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 року... констатуємо, що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування) чітко вказують на укладення 8 грудня 1991 р. Біловіжської угоди.

Правильна відповідь: Б Г В А.