ЗНО онлайн 2019 року з історії України – додаткова сесія

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Нагадаємо, що тестові завдання в сертифікаційному зошиті ЗНО розташовані в хронологічній послідовності.

У нашому випадку в завданні № 2  ми визначили, що Львів належав Австро-Угорщині, і це нам підказує картосхема.

Прочитавши поданий у нашому завданні уривок з історичного джерела, ми розуміємо, що слова-маркери «вступ до Львова російських військ» свідчать про бойові дії між двома імперіями (Російською та Австро-Угорською). Зрозумівши, що йдеться про війну, пригадуємо рік.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Головним (найважливішим, основним) у підготовці до тестування з історії України є знання дат.

Знання хронології подій дає практично 80–90 % можливостей виконати тестове завдання успішно.

У нашому випадку в умові завдання зазначено роки 1917–1918. Якщо перейти до варіантів відповідей і пригадати роки, з'ясуємо таке: «похідні групи» та «Поліська Січ» – це Друга світова війна (1939–1945 рр.); «Січові стрільці» – події Першої світової війни (1914 р.). Нас запитують про створення мілітарного формування. Залишається лише один варіант.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Це й наступні два завдання є так званими «кластерними», тобто пов’язаними з однією умовою.

У нашому випадку подано уривок з джерела та завдання до уривку.

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, іншими слова, треба визначити, хто відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, визначити хто  відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

А далі хронологія: треба відповісти на запитання: коли ж була «Київська катастрофа»?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

«Матір’ю міст руських» називали Київ, відповідно пригадавши це зможемо розв’язати завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Наявність мапи в тестовому завданні дає можливість виявити, чи вміють учасники застосувати свої знання з історії.

Такі завдання насправді чи не найлегші в тестовому зошиті, тому що учасникам треба прочитати мапу. Просто прочитати, що є. У нашому випадку є заштрихована територія з містами Київ, Харків, Вінниця тощо. По сусідству читаємо: Польща, Румунія, РСФРР, і Кримська АСРР. На останньому утворенні треба наголосити: воно виниколо наприкінці 1921 р..

Таким чином, з перелічених діячів будуть зайвими – М. Грушевський (зійшов з політичної «сцени» у 1918 р.,), Є. Петрушевич (який на момент 1921 р. перебував в еміграції), С. Петлюра (що втратив контроль над українськими землями після Ризького договору).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Програма ЗНО з історії України містить перелік прізвищ історичних діячів, котрих учасники мали б розпізнавати «за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Дату першої п’ятирічки містить програма ЗНО, тобто, пригадавши роки 1928/1929–1932, зрозуміємо, що йдеться про період модернізації промисловості, будівництво нових фабрик та заводів, іншими словами, про намагання СРСР подолати технічну відсталість країни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Зання дат дасть можливість виконати подане тестове завдання.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Подане завдання частково продовжує тематику попереднього завдання (№ 11). Тобто треба пригадати, до складу яких держав належали західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А це Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Учасники мали б розпізнавати портрети, світлини історичних діячів.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

Тестове завдання перевіряє знання дат історичних подій.

В уривку йдеться про бажання уряду УРСР узяти участь у «Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско». Ці слова-маркери підказують, що йдеться про дату квітень 1945 – Україна – співзасновниця ООН (ця дата є в програмі ЗНО з історії України).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

Тестове завдання має на меті перевірити здатність учасників зовнішнього незалежного оцінювання визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку маємо уривок з історичного джерела про голод 1946-1947 рр., де йдеться про посуху й способи обробітку землі. Саме спосіб обробітку дає підказку правильної відповіді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Тестове завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття «раднаргоспи» – ради народного господарства.

Раднаргоспи – це державні органи, які здійснювали управління дорученою їм галуззю промисловості. Були створені в 1957 р., ліквідовані в 1965 р. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоб ліквідувати протиріччя між галуззями й територіальними інтересами.

Раднаргоспи – це управління економікою регіонів, тобто управління на місцях, на певній території тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Завдання на візуальні джерела, особливо карикатури, дають можливість учасникам застосувати свої знання з історії, аналізуючи запропоноване джерело.

Розглянувши подану карикатуру, зазначаємо: два персонажі – один представляє США (про це свідчить прапор на «циліндрі» і напис), другий у вишитій сорочці з добрячим шматком м’яса. Написи, що містить карикатура, дають можливість пригадати протистояння між СРСР та США, зокрема в економічних питаннях.

Варіанти Б, В, та Г стосуються внутрішніх завдань економічного розвитку країни. Натомість лише «надпрограма» була складовою пропаганди Микити Сергійовича Хрущова щодо протистояння зі США.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

В умові завдання зазначено роки «застою», тобто період історії України в час загострення кризи радянської системи.

Пригадаймо характерні риси періоду «застою»: однопартійна система (закріплена в Конституції СРСР), придушення будь-яких проявів інакодумства тощо. Інколи цей період історики називають «неосталінізмом».

Представники інтелігенції гостріше від інших верств суспільства відчувала наступ тоталітаризму. Саме вони виявляли свій протест у проведенні окремих заходів, випуску «самвидаву», підтримці руху кримських татар тощо.

Пригадавши характерні риси, притаманні цьому періоду, варіанти Б та В відкидаємо. Зайвим буде і варіант Г – притаманний для періоду післявоєнної відбудови (збройна боротьба з тоталітаризмом притаманна здебільшого Західній Україні).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Це «кластерне» завдання. Воно містить уривок з історичного джерела.

Уважно прочитавши уривок, визначаємо слова-маркери: «багатомандатні округи» (виборчі округи, у яких обирають кількох депутатів, і за кожного з них виборець голосує персонально), «індивідуальна трудова діяльність». Це й підказує, що йдеться про період «перебудови».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Це «кластерне» завдання.

Із цим завдання може виникнути деяка складність щодо варіанту В, однак в уривку нічого не йдеться про «економічне процвітання». Наголос у завданні зроблено на слові «незвичним», тобто таким, чого не було раніше.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Подане «кластерне» завдання містить уривок з історичного джерела.

Нагадаємо, що завдання мають бути пов’язані між собою з джерелом. Визначивши, що уривок стосується періоду «перебудови», можемо виконати і це завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Період початку 1990-х – найважчий в економічному розвитку молодої держави. Саме тому в 1991 р., як бачимо з умови завдання, максимальний номінал становив 100 купоно-карбованців, а вже через чотири роки практично всі працюючі громадяни України стали «мільйонерами».

Розуміючи економічні засади, можна легко виконати подане тестове завдання. Зростання курсу національної валюти НЕ веде до зростання нулів на національних купюрах. Якщо країна продає, тобто товари експортуються, значить добре працює економіка, і немає потреби збільшувати номінали. А те, що громадяни отримували заробітну плату в кілька мільйонів не означало збільшення реальних доходів населення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Тестове завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття і терміни.

«Кіборг» – поняття, яке містить програма ЗНО з історії України, воно стосується практично нашого сьогодення.

Уперше це термін застосовують у 1960-х роках і пов’язують з розширеними можливостями людини. Ці розширені можливості, практично надлюдини, давали можливість українським військовим протистояти російській агресії в Донецькому аеропорту. Військових, які захищали Донецький аеропорт, у сучасному українському суспільстві назвали кіборгами.

Відповідь – Г.

Це завдання на відповідність.

Ви маєте поставити у відповідність виконавчий орган влади та державне утворення. Тестове завдання перевіряє, чи добре ви пам’ятаєте органи виконавчої влади.

«Комісари» – мала б бути асоціація з політикою більшовиків, відповідно – УСРР;

Секретаріати запам’ятовуються за містами: Київ (УНР Центральної ради) – Генеральний (секретаріат), Львів (ЗУНР) – Державний, Харків – Народний.

Залишається Українська Держава п. Скоропадського, виконавчий орган котрої – Рада Міністрів.

Відповіді: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

У пропонованому завданні на відповідність перевіряють, чи пам’ятаємо ми дати історичних подій.

Усі дати правої колонки передбачені програмою ЗНО з історії України. Пригадайте, які події відбувалися в ці роки – це допоможе виконати завдання.

Спочатку перечитаємо всі варіанти лівої колонки.

Варіант 2 видається найлегшим. Слова маркери «Однині воєдино зливаються…. » мали б підказати про Акт Злуки.

Варіанти 1 і 3 говорять про міжнародні угоди. У першому слова «визнають незалежність України і Білорусії…» мали б підказати про Ризький договір. У третьому йдеться про те, що «польські та українські війська діють як війська союзні…» – підказка про Варшавську конвенцію.

Залишається варіант 4: пригадайте, про що йшлося в завданні № 1 цього тестового зошита, і зрозуміємо, що йдеться про проголошення Першого Універсалу.

Відповіді: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

У цьому завданні перевіряють, чи розуміють учасники поняття і терміни відповідно з періодами історії, чи зможуть застосувати свої знання для характеристики певного періоду.

Завдання на відповідність цікаві тим, що окремі відповіді можемо знайти, повернувшись до завдань, які були вже розглянуті.

Скажімо варіант відповіді А, де є термін «раднаргоспи», ми можемо побачити в завданні № 16, і поставити у відповідність.

Варіант Б поняття «застій» траплявся нам у завданні № 18. Якщо ми його розв’язали правильно, то й зараз поставимо у відповідність.

Варіант Г містить терміни «сепаратизм», «волонтерський рух» – поняття, що на слуху сьогодні.

У варіанті Д можна зачепитися за поняття «відбудова»: тобто щось було, згодом зруйнували, а далі відбудували. У лівій колонці лише період «Україна в перші повоєнні роки» підходить до нашого поняття. Інколи цей період називають «Повоєнної відбудови».

Відповіді: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–Г.

У пропонованому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

Видається, що це тестове завдання мало б бути легшим для хлопців, ніж для дівчат. Чому?

Розгляньте уважно світлини. На всіх зображені військові в різний відтинок часу. Власне, військова форма змогла б допомогти хлопцям легше зорієнтуватися, в який час зроблена та чи інша світлина.

Однак на світлинах є й окремі написи. У варіанті А зображений напис «Даеш Киев», а переправа через річку (очевидно, Дніпро) дає підстави зробити висновок, що це події Другої світової війни.

Варіант Б: зображений плакат «Долой монархію – здраствует республика» свідчить про повалення монархії (а це події 1917 р.).

У варіанті В цивільні несуть лозунг, де можна прочитати «Карпатська Україна». У завданні № 11 уже розглянуто питання Карпатської України.

І останній варіант Г: написи відсутні, однак факт світлини промовистий. Військові виносять з храму предмети релігійного призначення – це час середини 30-х років, коли релігія вважалась «Опіумом для народу».

Відповіді: БГВА.

Дати подій поданого тестового завдання містить програма ЗНО з історії України.

Більше того, варіант Б мав би бути останнім (виходячи з розуміння завдання № 22).

Залишаються три варіанти. Якщо ви пам’ятаєте, що референдум про незалежність був одночасно і виборами першого Президента, то й першу позицію виберете правильно.

Серед варіантів А та В треба визначити, що є головним у формуванні держави. Про що зрештою наголошував М. Міхновський в далекому 1917 р., коли українські землі отримали шанс здобути незалежність. Ішлося в той час про формування армії, і М. Міхновський почав формування зі створення клубу ім. Полуботка, а згодом і українізованого полку Б. Хмельницького. Тому варіант В буде другим, варіант А, який залишився, стане у «свою комірку».

Відповіді: ГВАБ.

Це тестові завдання, де учасники мають вибрати три правильні відповіді із семи запропонованих.

Треба уважно прочитати та зрозуміти умову завдання.

Учасники мали б визначити, що «українські землі колишньої австро-угорської монархії» – це Західноукраїнська Народна Республіка. Потрібно вказати положення Конституції (Тимчасовий основний закон) тобто внутрішньополітичні положення. Отже, зрозумівши, про яке державне формування йдеться, можемо вибрати варіант 1.

Переглянувши ще раз завдання № 24, визначимо і виконавчий орган – варіант 5.

Якщо пригадати, що столицею ЗУНР було м. Львів (Лев), тоді і останній варіант не буде проблемою.

Відповіді: 145.

Завдання перевіряє ваші знання періоду кризи радянської системи, тобто періоду «застою».

Українська Гельсінська група була утворена в 1976 р. (після Гельсінської наради 1975 р.) і ставила за завдання ознайомлення громадськості з правами людини.

До правильних думок підштовхне завдання № 18 (якщо його розв’язано правильно).

Олесь Гончар, радянський письменник, був підданий критиці за роман «Собор», але дисидентом його назвати важко. Алла Горська, яскравий представник плеяди шістдесятників, трагічно загинула у 1970 р.. Суспільна діяльність Івана Драча припадає на кінець 1980-х років, натомість у 1970-х намагався уникати зв’язків з дисидентами (зокрема у 1976 р. – лауреат премії ім. Т. Шевченка).

Відповіді: 147.

ТЕМА: Стародавня історія України

Видається, що подане завдання може бути складним для учасників ЗНО. Однак, ті, котрі готувалися до тесту з історії (друга частина – це завдання для учасників, які вибрали предмет "Історія України" для вступу до закладу вищої освіти), мали б пригадати розселення племен трипільської культури (саме це зображено на картосхемі). Пригадавши характерний орнамент представників трипільської культури (є серед пам’яток, обов’язкових для розпізнавання), учасники мали б вибрати правильний варіант.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання містить уривок з історичного джерела. У таких уривках ви маєте насамперед відшукати слова-маркери. У нашому випадку: «Ігор» (київський князь), «деревляни», «данина».

Подія, описана в уривку, знайома учасникам не лише з історії України, але й з української літератури.

Практично завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття і терміни: лише одне поняття відповідає періоду діяльності князя Ігоря. Намомість варіанти А, Б та В – це час правління княгині Ольги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

У програмі ЗНО з історії України в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкового для розпізнавання, зазначено Пам’ятник князю Володимиру в Києві (1850–1853 рр.). Зрештою, оглянувши листівку, можна побачити хрест у руках Володимира. Пригадавши діяльність князя, учасники виберуть правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Для того щоб зрозуміти про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела, слід виокремити слова-маркери.

У першому реченні, напевне, «Мстислав Удатний» буде знайомий учасникам (принаймні тим що планували вступати на історичний факультет). Однак важливою зачіпкою є останнє речення «Татари перемогли руських князів за гріхи християн…». Це речення мало б допомогти відкинути варіант Б: битва під Доростолом це час походу князя Святослава на Балкани, а Святослава не назвеш прихильником християнства.

Битви на р. Ворсклі та під Оршею – це буде значно пізніше, і в цих битвах братимуть участь не лише русичі, але й представники інших народів.

І лише в битві на річці Калка руські князі вперше зустрілися з монголами і зазнали поразки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання перевіряє знання дат історичних подій.

У цьому випадку слід уважно прочитати і зрозуміти умову завдання. В умові читаємо: «відновили цілісність Галицько-Волинського князівства…», іншими слова йдеться про те, що після смерті Романа Мстиславича (засновника князівства), Данило Романович і його брат Василько розпочали правління в князівстві. Програма ЗНО з історії України вказує лише на одну дату.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

«Литва з Руссю», «Сині Води» – це, власне, і є слова-маркери в історичному джерелі, котрі мали б підказати учасникам ім’я князя.

Серед варіантів відповіді є лише одне ім’я литовського походження.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Це завдання є практично продовженням попереднього тестового завдання (№ 36 у тесті додаткової сесії ЗНО 2019 року).

Після перемоги над монголами у битві на р. Сині Води значна частина українських земель переходить під правління литовських князів. Ба більше: до 1385 р., тобто до підписання Кревської унії, окремі історики говорять про існування Великого князівства Руського. Підставою є те, що культурно-історична спадщина русичів стала фундаментом розвитку Великого князівства Литовського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Програма ЗНО з історії України в темі «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» містить п’ять дат, котрі учасники мали б знати (і це мінімум, як говорить Програма).

Чотири з цих п’яти є варіантами відповідей. Завдання перевіряє, чи знає учасник дату створення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Напевно, це завдання буде дуже легким для учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

Серед візуального ряду достатньо знайти булаву, яка твердо асоціюється з козаками. Доказом правильності будуть великі барабани – литаври. Ну а бунчук (останнє зображення) остаточно поставить крапку в роздумах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Помітно, що тестові завдання розташовані в тестовому зошиті в хронологічній послідовності (якщо не помітили, зверніть увагу на пройдені завдання).

Пропоноване завдання вимагає від учасника розпізнати історичного діяча за портретними рисами. Серед запропонованих варіантів випадає варіант В. Варіанти А – П. Сагайдачний, Б – Б. Хмельницький, Г – П. Дорошенко є серед «Списку персоналій для візуального розпізнавання» котрі учасник мав би знати.

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий своїми переможними «морськими походами», чи то походами в спілці з поляками на Москву, чи то битвою під Хотином. Тому цей варіант також відпадає.

Натомість в уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Стосовно діяльності Петра Дорошенка, то вдумливі учасники мали б пригадати його тісні зв’язки з Османською імперією і майже протекторат.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Чергове «кластерне» завдання та чергова пам’ятка образотворчого мистецтва.

Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.

Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.

У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Як ми знаємо, опрацювавши під час підготовки до тесту «Перелік пам’яток», перед нами фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Розгляньмо варіанти відповіді. «Добрі справи» більше суголосні з варіантом Г, ніж до будь-якого іншого з-посеред запропонованих.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Це тестове завдання вам допоможуть виконати знання з трьох предметів: історії, географії та української літератури.

В умові завдання зазначено XVIII століття, а це 1700-ті роки. Маємо дату 1768 р. –Коліївщина як складова гайдамацького руху.

Пригадайте з української літератури поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», де згадано очільників Коліївщини та місто Умань.

Географія ж підкаже, у якому регіоні України розташована Умань.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Подане завдання перевіряє, чи розуміють учасники тестування поняття і терміни для характеристики соціально-економічного життя Наддніпрянської України.

В умові завдання є часові межі (наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.). Звернімо увагу на те, що кожен варіант має по два поняття. Це означає, що обидва поняття мають відповідати часовим межам.

Варіант В відпадає, тому що «Коліївщина» – поняття що підходить для XVIII ст., але не наприкінці століття. «Займанщина» – це час другої половини XVII ст.

Варіант Г – це початок ХХ ст.

Варіант А – це друга половина ХІХ ст.

Залишається варіант Б: «кріпосництво» – 1783 р. у Російській імперії, «промисловий переворот» розпочався в першій половині ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

В уривку з історичного джерела йдеться про дворян, які вивчали історію України, збирали літописи «й різні документи з історії краю».

Цей процес був до певної міри започаткований указом Катерини ІІ «жалувана грамота дворянству». Щоб долучитись до дворянського стану, у Російській імперії слід було довести своє походження. Отож значна частина української шляхти розпочала пошук архівних документів і в такий спосіб зацікавилася своїм минулим, а також минулим свого краю. Це дало поштовх появі таких літературних творів, як «Історія русів», і зрештою «Енеїди» Івана Котляревського. Пригадайте: саме з цього твору розпочинається нова українська література, що була складовою національного відродження кінця XVIII ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Пропоноване завдання перевіряє знання історичних подій.

Після придушення польського визвольного повстання, котре частково поширилось і на Правобережну Україну, царський уряд зрозумів необхідність вирішити українське питання на Правобережжі. Саме тому всіляко підтримувалась українська ідентичність на противагу польській. У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Тестове завдання перевіряє знання понять і термінів.

«Нова ера» – це спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилася в «джентльменську угоду» про взаємні поступки, що діяли впродовж 1890–1894 рр. «Джентльменська угода» не притаманна соціал-демократам, а тим паче радикальному рухові; москвофіли ж убачали розвиток українських земель у російській співпраці. Залишається лише одна відповідь – народовці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

Це завдання на встановлення відповідності.

У ньому слід поставити у відповідність наслідок подій, що відбувалися на українських землях у княжі часи (ІХ – ХІІІ ст.).

У трьох варіантах лівої колонки бачимо імена князів. Аскольда учасники мали б пам’ятати як одного з перших князів, про якого  згадує літопис. Раз перший то доречно увідповіднити варіант Г (початок…).

Похід Святослава на хозар розколов думки істориків. Частина вважає, що це похід призвів до відкриття шляху кочовиків на Русь, інші вважають, що молодий князь мусив знищити державне формування на Сході.

У третьому варіанті йдеться про Романа Мстиславовича, який об’єднанням Галицького та Волинського князівств сформував новий центр суспільно-політичного життя Русі. Інколи говорять що Галицько-Волинська держава є продовжувачем справи Київської Русі.

Похід монгольських орд Батия мав наслідком зруйнування Києва.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

Це завдання на встановлення відповідності.

Завдання вимагає від вас знати дати національно-визвольної війни Б. Хмельницького і його наступника.

Усі дати, що містить завдання, є в Програмі ЗНО з історії України.

Варіанти 1, 3, 4 стосуються національно-визвольної війни Богдана Хмельницького.

Лише варіант 2 – це час гетьманування І. Виговського.

Зайвим у правій колонці буде дата 1652 р. – Батозька битва, на якій козаки помстилися за поразку під Берестечком. У 1648 р. відбулися три битви – Жовті Води, Корсунь і Пилявці. Залишається варіант 1, який відповідає 1653 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

Це завдання на встановлення відповідності.

У завданні учасників просять поставити у відповідність прізвища історичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. і факти їхньої діяльності.

Діяльність історичних осіб, прізвища яких маємо в лівій колонці, відповідає періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.. Таким чином, у правій колонці варіант В мав би бути відкинутий (ідеться про ініціатора відкриття Харківського університету В. Каразіна).

Далі застосовуємо свої знання. Видавець щоденних україномовних газет – Є. Чикаленко. Його слова «Україну слід любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені» звучать і досі актуально.

М. Драгоманов пов’язаний з журналом «Громада», що видавався у Женеві.

Б. Грінченко ніколи не був промисловцем, натомість разом із М. Міхновським був одним з фундаторів «Братства тарасівців».

І навіть якщо ви не пам’ятаєте Б. Ханенка, то це прізвище автоматично стає в правильну відповідність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

У цьому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

За словами-маркерами учасники зможуть визначити, про кого / про що йдеться в уривках з історичних джерел.

Варіант А «Ярослав ... печеніги», вказує, що це час правління Ярослава Мудрого.

Варіант Г «отчина» –  традиційно вказує на Любецький з’їзд князів.

Варіанти Б та В між собою пов’язані, в обох ідеться про синів Ярослава Мудрого. Однак у варіанті В йдеться про «заповідаю свій стіл…» – заповіт київського князя, а у варіанті Б «троє Ярославичів» – діяльність тріумвірату (правління трьох).

Відповіді: А, В, Б, Г.

У цьому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

Для учасників зовнішнього незалежного оцінювання стилі в мистецтві завжди становили труднощі. Десь про бароко та модерн чули, а от з романтизмом та реалізмом гірше.

Однак нагадаємо, що це друга частина тесту, тобто його розв’язують і до нього готуються ті, хто вступає до закладів вищої освіти, де предметом для вступу є історія України. Більше того, це ті учасники, котрі мали б розв’язувати завдання і з української літератури (цей предмет є обов’язковим для всіх охочих вступити до вишів).

«Кластерне» завдання 41–43, підкаже про час бароко.

Реалізм – це в українській літературі «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного та Івана Білика.

Романтизм – це твір Тараса Шевченка «Гайдамаки» (пригадайте, хто з цих письменників писав/творив раніше за інших).

І останнім буде модернізм.

Відповіді: Б, А, В, Г.

Ім’я Болеслав мало б підказати одну правильну відповідь – Королівство Польща.

Пригадавши час правління Юрія ІІ Болеслава Тройденовича (ХІV ст.), учасники мали б згадати м. Луцьк (Волинь) та правління Любарта (замок Любарта в Луцьку), а це – Велике князівство Литовське.

Кримське ханство буде утворене у ХVст.

Золота Орда після битви на Синіх Водах втрачає свій вплив на більшості українських земель.

Московія та Османська імперія занадто далеко.

Залишається Королівство Угорщина. До речі, цей короткий час, коли Галичина належала Угорщині (1372– 387 рр.), згодом дасть підстави, щоб цей регіон перейшов до Австрії після першого поділу Речі Посполитої.

Відповідь: 1, 2, 6.

В умові завдання учасників просять визначити імена кошових отаманів Запорозької Січі.

Серед переліку – Іван Мазепа та Петро Дорошенко, це гетьмани. Допоможе пригадати цей факт завдання № 42. Якщо учасники правильно розв’язали завдання № 55, то визначать, що гетьманом є і Іван Виговський.

У Списку персоналій для візуального розпізнавання маємо Василя-Костянтина Острозького, кошовим отаманом Запорозької Січі цей наймогутніший магнат точно не був.

Отже, ті, хто залишились, і будуть кошовими отаманами Запорозької Січі в різний історичний час.

Відповідь: 3, 4, 7.