НМТ онлайн 2022 року з історії України – основна сесія

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Одним з основних правил виконання тестового завдання є зосередженість на його умові. Слід чітко зрозуміти, про що саме запитують у завданні.

У цьому нашому випадку треба пригадати, що ж відбувалося на теренах українських земель у часи УНР періоду Центральної Ради.

1918 рік (як це зазначено в умові) розпочався підписанням урядом Центральної Ради Брест-Литовського договору з країнами Четверного Союзу. У домовленостях ішлося й про допомогу, яку наддадуть Центральні держави у вигнанні більшовиків з Києва. А також про зобов’язання уряду Центральної Ради надавати відповідну кількість продовольства до Центральних держав, зокрема Німеччини. Однак власне економічне питання і «підкосило» авторитет Центральної Ради.

Тепер перейдемо до варіантів відповідей.

Варіант А відпадає, позаяк Українська Центральна Рада перебувала в стані війни з більшовицькою Росією.

Варіант Б (проголошення ЗУНР і початок польсько-української війни), стосується подій Заходу України.

Варіант В так само не є коректним, бо Директорія УНР утворюється в листопаді 1918 р., зокрема для боротьби з гетьманатом.

Як бачимо, якщо нас запитують про передумову, залишається лише одна правильна відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо подану на плакаті інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу бойових дій на українських землях у роки Другої світової війни.

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Країни Європи, що постраждали в роки Другої світової війни, отримали економічну допомогу від США, так званий «план Маршалла».

Натомість СРСР та його сателіти відмовилися від такої допомоги. Це пояснювалося пріоритетністю у відбудовчому процесі. Пригадаймо, що для керівництва СРСР пріоритетом, починаючи з 1930-х років, і відповідно після війни, завжди була важка промисловість і воєнно-промисловий комплекс. Натомість життя громадян держави керівництвом СРСР ставилося на маргінес.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Виникнення Народного руху України за перебудову. Розгортання соціального та національного руху.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій боротьби за незалежність України.

Акція «Українська хвиля» (1990 р.) присвячувалася черговій річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР, що був ухвалений 22 січня 1919 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Наведене тестове завдання не викликало ускладнень в учасників тестування. Можливо, учасники прочитавши слово «виходячи» і, знайшовши відповідне слово на світлині, таким чином вибрали правильну відповідь. Хоч, можливо, все ж проаналізували наведений.  уривок.

У першому реченні уривка йдеться про державний переворот в СРСР, зокрема в Москві, де до влади прийшли представники силового блоку у вигляді ДКНС. У цьому вбачала смертельну небезпеку Верховна Рада УРСР. І саме це підштовхнуло її до проголошення Акта незалежності 24 серпня 1991 року.

З-посеред світлин треба знайти ту, що відповідає змісту історичних подій.

Варіант А – це світлина Революції гідності 2014 року (підказує нам це тризуб у центрі прапора Європейського Союзу).

Варіант Б – голодування українських студентів під час «революції на граніті» 1990 року.

Варіант Г – період президентства Леоніда Кучми, що також не відповідає змістові прочитаного нами уривка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Завдання має на меті перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Тестове завдання передбачає перевірку розуміння ролі відповідної особистості в історії України.

Як бачимо, усі перераховані персоналії є в програмі ЗНО, тому учасники мали б бути ознайомлені з діяльністю цих осіб.

Активна участь зазначених персоналій в історичному житті України розпочинається з 1918 року. Саме цей рік відзначений знаковими подіями як у центральній Україні (гетьманський переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського), так і на Заході України. 

Саме цього року утворенню Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), передувало проведення Листопадового зриву у Львові, активним організатором якого був Д. Вітовський. Саме він – Наказний отаман української Національної ради, організатор формування української Галицької армії.

С. Петлюра, хоч і входив до Генерального Секретаріату Центральної Ради, активну роль як лідер українського руху почав відігравати після виїзду за кордон В. Винниченка. Очоливши Директорію УНР, С. Петлюра знайшов союзника в боротьбі з більшовиками в особі Польщі. Саме він підписує від УНР Варшавську угоду.

На протилежній стороні боротьби був Н. Махно, який у той час симпатизував більшовикам і неодноразово допомагав їм у реалізації їхніх планів, зокрема й у розгромі армії П. Врангеля. Така відданість згодом обернулася проти самого Н. Махна. Розгромивши білогвардійські війська Врангеля, махновці були знищені більшовиками.

 Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Серед навичок, що перевіряються тестовими завданнями, у програмі ЗНО з історії України зазначено вміння учасника на картосхемі розпізнавати українські землі, що входили до складу Польщі, Чехословаччини та Румунії в міжвоєнний період.

Після Першої світової війни, згідно із системою міжнародних договорів, а також по закінченні воєнних дій українсько-польської війни українські землі опинились у складі нових та вже існуючих держав.

В умові завдання чітко зазначено рік (кінець 1937 року). Ця обставина мала б нагадати учасникам, що регіон Закарпаття, що входив до складу Чехословаччини, після Мюнхенської конференції та вимог союзника нацистської Німеччини – Угорщини, переходить до останньої. При чому Угорщина військовим шляхом завоювала новостворену державу – Карпатську Україну (1938 року). Отже, на кінець 1937 року Закарпаття належало Чехословаччині.

Східна Україна (Наддніпрянщина та Слобожанщина) була частиною Української РСР, Східна Галичина та Західна Волинь – Польщі, а Північна Буковина та Південна Бессарабія – Румунії.

Варіант: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1940–1990-х років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.

Ухвалення програми Народного руху України за перебудову засвідчувало організаційне оформлення легальної опозиції комуністичному режиму в Україні.

Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–​Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. «Саморозпуск» УГКЦ, «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Україна в умовах десталінізації. «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Україна у період загострення кризи радянської системи. «Застій», «номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник».

Україна в умовах незалежності. «Приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Завдання спрямоване на перевірку знань, понять і вміння оперувати понятійним апаратом. Слід встановити відповідність між історичними періодами другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та поняттями.

Періоду післявоєнної відбудови та розвитку (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «"саморозпуск" УГКЦ», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду «Україна в умовах десталінізації» (1953–1954 рр.) відповідають поняття «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду «Україна у період загострення кризи радянської системи» відповідають поняття «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду «Україна в умовах незалежності (1991 – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окуповані території», «АТО», «європейська інтеграція».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.