НМТ онлайн 2026 року з історії України – 2 сесія

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено 900-річчю Новгород-Сіверського удільного князівства, утвореного після Любецького з'їзду давньоруських князів 1097 р.

В основу сюжету (художнього оформлення) монети покладено подію давньоруської історії – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р., оспіваний у видатній пам`ятці давньоруської і світової літератури – «Слові о полку Ігоревім» (1187 р.).

Керуючись жагою військової слави й бажанням довести, що Сіверська земля може самостійно перемагати ворогів, Ігор зорганізував власний похід без згоди великого київського князя й інших удільних правителів.

Попри особисту симпатію, автор твору виступає як далекоглядний державний діяч і гостро критикує дії Ігоря, а похід трактує як вияв княжої гордині й амбіцій, що призвело до катастрофи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

У цитаті описано діяльність великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича, а сам історичний документ ілюструє процес експансії литовських князів на українські (руські) землі в XIV ст. й поступове витіснення Золотої Орди. Саме за правління Ольгерда більшість українських земель (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля) увійшли до складу Великого князівства Литовського, а головною подією, що це закріпила, була битва на Синіх Водах (1362 р.), у якій литовсько-руське військо розгромило монгольських правителів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На картині зображено Мукачівський замок «Паланок» (XIV–XVII ст.). Побудований на вершині згаслого вулкана, він упродовж століть був ключовою оборонною цитаделлю на східних кордонах імперії Габсбургів. Розташування й унікальна багатоярусна система оборони робили прямий лобовий штурм стін ворогом практично неможливим.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

У цитаті йдеться про відомого державного діяча, дипломата й магната Адама Киселя. Він був одним із небагатьох православних шляхтичів, які посідали найвищі державні посади в Речі Посполитій (сенатор, а згодом – воєвода київський).

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Кисіль став головним дипломатом і посередником на переговорах між козаками й польським урядом. Він намагався знайти компроміс: зберегти шляхетський устрій, але зрівняти в правах православну шляхту й духовенство з католиками.

Для козаків і повсталих селян Кисіль залишався представником ворожого польського панства, але й польські магнати йому не довіряли. Це трагічне роздвоєння відображено в уривку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Мапа детально ілюструє розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну частини за результатами Чуднівської кампанії 1660 р. (на картосхемі позначена стрілками).

Московський уряд спланував великий наступ на Правобережжя, щоб вибити звідти польські війська. На допомогу їм із Лівобережжя мав підійти молодий гетьман Юрій Хмельницький із козацькими полками. Однак кампанія завершилася катастрофічною поразкою московських військ біля містечка Чуднів. Юрій Хмельницький завагався, вступив у переговори з поляками й підписав із Річчю Посполитою Слободищенський трактат (1660 р.).

Головний політичний наслідок кампанії: лівобережні козацькі полки не визнали Слободищенського трактату й залишилися вірними Москві, тоді як Правобережжя підкорилося Хмельницькому (а згодом Тетері).

На картосхемі Правобережну Гетьманщину позначено світлим відтінком коричневого кольору, як територію, підвладну гетьману Павлу Тетері, який орієнтувався на Річ Посполиту; а Лівобережну Гетьманщину – жовтим кольором, як територію, підвладну гетьману Івану Брюховецькому, який орієнтувався на Московське царство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

В умові завдання йдеться про наказного гетьмана (виконувача обов'язків гетьмана) Лівобережної України Павла Полуботка.

Полуботок активно виступав проти свавілля Малоросійської колегії, заснованої Петром I для ліквідації української автономії, саботував її розпорядження. Коли козацька старшина подала чергове прохання (Коломацькі чолобитні) про відновлення козацьких вольностей і дозвіл на вибори повноцінного гетьмана, Полуботка разом із соратниками заарештували й ув'язнили в Петропавлівській фортеці.

Наведений уривок – це фрагмент промови, яку Полуботок, за переказами, виголосив прямо у вічі Петру I перед смертю. У ХІХ ст. цю промову сприймали як реальний історичний факт, вона була символом незламності й боротьби за права України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчила про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Товариство галицьких греко-католицьких священників (1816 р.) – перша українська просвітницька організація в Галичині, яка опікувалася народною освітою, організовувала відкриття початкових парафіяльних шкіл із навчанням рідною (українською) мовою, а також видання підручників і релігійних книг для селян і духовенства.

У 30-х – 40-х рр. XIX ст. центром національного відродження став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький). Лідер товариства Шашкевич зважився на експеримент – виголосив промову українською мовою, та ще й поєднав у ній поетичну та прозову частини. До цього такі промови готували латиною, німецькою чи польською мовами.

Найвагомішим здобутком товариства стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

У цитаті описано стрімкий розвиток і значення міста Одеси в другій половині ХІХ ст.

Завдяки статусу порто-франко (вільний порт) місто стало багатонаціональним мегаполісом і «вікном у Європу» для експорту українського хліба.

У ХІХ ст. українські губернії стали головною житницею Російської імперії. Через Одеський порт вивозили колосальні обсяги пшениці, що забезпечувало імперії величезні прибутки й політичний вплив на європейські країни, які залежали від цього збіжжя.

Першу залізницю в Наддніпрянській Україні (залізничну гілку Одеса – Балта) було побудовано 1865 р. саме для того, щоб швидше доправляти зерно з внутрішніх українських губерній до Одеського порту.

Щоб українське зерно потрапило до Середземного моря й Західної Європи, кораблі мали пройти через протоки Босфор і Дарданелли, які контролювала Османська імперія. Будь-яке загострення відносин із турками чи закриття проток паралізувало весь російський експорт.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено визначну пам'ятку монументального мистецтва XIX ст. – памʼятник Богдану Хмельницькому в Києві авторства відомого скульптора Михайла Микешина. Скульптуру вважають шедевром через реалістичність руху. Скульптор зафіксував мить, коли вершник на повному скаку різко осадив коня, щоб звернутися до народу.

Памʼятник було відкрито 1888 р. (у рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі).

Ідея спорудити монумент виникла з ініціативи видатних українських істориків Миколи Костомарова й Михайла Максимовича значно раніше. Однак російська імперська влада перетворила цей задум на власний ідеологічний проєкт: початковий варіант мав яскравий антипольський та антисемітський характер, на ньому викарбували імперські гасла «Волим под царя восточного, православного» та «Богдану Хмельницкому – единая и неделимая Россия».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Товариства «Просвіта» в Наддніпрянській Україні виникли під час революції 1905–1907 рр. після підписання російським імператором Миколою II «Маніфесту про вдосконалення державного порядку» (Маніфест 17 жовтня 1905 р.), за яким народу дарували фундаментальні свободи: недоторканність особи, свободу совісті (віросповідання), слова, зборів і створення спілок (союзів).

Маніфест відкрив легальні можливості для піднесення українського національного руху. Зокрема в Катеринославі, Одесі, а згодом у Києві виникають перші легальні культурно-освітні товариства «Просвіта» в Наддніпрянщині.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни розпочалися в серпні 1914 р. Галицькою битвою – масштабним протистоянням на території Східної Галичини та Північної Буковини.

Російська армія завдала австрійцям нищівної поразки, захопила майже всю Галичину, Буковину й узяла в облогу стратегічну фортецю Перемишль. На окупованих українських землях росіяни створили жорсткий окупаційний режим – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Після Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії тисячі українців із Галичини й Буковини, які перебували в російському полоні як колишні вояки австро-угорської армії, отримали свободу пересування. Восени лідери галичан у Києві, з-поміж яких був Євген Коновалець, з дозволу Української Центральної Ради створили з добровольців Галицько-Буковинський курінь січових стрільців для захисту української державності.

Курінь відіграв вирішальну роль у придушенні більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал» і в обороні Києва від наступу червоних військ Михайла Муравйова.

Галицько-буковинські січові стрільці мали залізну дисципліну, професійний європейський військовий вишкіл і непохитну відданість ідеї соборної України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Стаття «Київська експедиція. Зустрічі Пілсудського й Петлюри в травні 1920 року в Україні» присвячена спільному військовому походу польської армії та військ УНР проти більшовиків, який розпочався після підписання Варшавської угоди, відомої також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки (УНР).

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, Польща визнала УНР незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині й Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Унаслідок польсько-українського наступу Київ було звільнено від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У цитаті відображено офіційну позицію радянського уряду щодо міжвоєнної Другої Речі Посполитої (Польщі) та її політики на анексованих землях Східної Галичини й Західної Волині. Цей ідеологічний штамп фігурує в контексті оцінки пацифікації («умиротворення») 1930 р. – військово-поліційної акції, яка супроводжувалася масовим насильством, обшуками й руйнуванням українських інституцій.

Радянський Союз активно використовував будь-які утиски українців у Польщі у власних геополітичних цілях, щоб виставити себе єдиним «захисником і визволителем». Саме під гаслами «визволення братів-українців від ярма польського фашизму, поміщиків та капіталістів» сталінський режим згодом виправдовував введення військ червоної армії на територію Західної України 17 вересня 1939 р. відповідно до таємного пакту Молотова – Ріббентропа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Інфографіка детально ілюструє географію і масштаби примусового виселення (депортації) корінного кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму під час Другої світової війни (травень 1944 р.), здійсненого сталінським режимом. Кримським татарам висунули фальшиве колективне звинувачення в «державній зраді» та «співпраці з німецькими окупантами».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Кампанія боротьби з «космополітизмом» («боротьба з низьковклінністю перед Заходом») – це ідеологічна чистка й репресивна політична кампанія, яку сталінський режим проводив в СРСР після Другої світової війни.

Ця кампанія була спрямована проти радянської інтелігенції та ставила за мету повну ізоляцію радянської культури від західного світу.

Вона мала яскраво виражений антисемітський характер – з кількох причин головною мішенню цієї чистки були євреї.

Після того як щойно створена держава Ізраїль обрала прозахідний, капіталістичний вектор розвитку й зблизилася зі США, радянський режим почав розглядати кожного радянського єврея як потенційного «агента» або шпигуна ворожої держави й американського імперіалізму.

Євреї історично були діаспорою, розпорошеною по всьому світу, мали родичів за кордоном, часто знали іноземні мови й були інтегровані у світову культуру й науку. Звідси в радянській пропаганді слово «єврей» стало синонімом «космополіта» – людини без батьківщини.

Тисячі радянських євреїв піднесено вітали проголошення держави Ізраїль, за що були обвинувачені в «подвійній лояльності».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

В уривку з праці Сімоне Аттіло Беллецца «Берег чекань. Культурологічне дослідження шістдесятництва» описано розгром Української робітничо-селянської спілки (УРСС) – першої дисидентської організації ненасильницького спротиву.

УРСС було створено 1959 р. на Львівщині. Її засновниками виступили молоді правники, насамперед Левко Лук'яненко. Вони ставили за мету вихід України зі складу СРСР, опираючись на статтю 17 тогочасної Конституції СРСР, яка формально гарантувала кожній республіці право на вільний вихід.

Організацію було викрито, а її членів арештовано. Суд над ними відбувався у Львові в травні 1961 р. в умовах повної таємності. Левка Лук'яненка засудили до смертної кари. Протягом 73 діб він перебував у камері смертників, очікуючи на виконання вироку, поки Верховний Суд УРСР не замінив його на 15 років позбавлення волі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У період «застою» (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) Радянський Союз зіткнувся з хронічним дефіцитом базових харчових продуктів.

Загострення продовольчої проблеми стало одним із головних проявів системної кризи радянської моделі економіки й було спричинене кризою колгоспної системи, фінансуванням харчової промисловості за залишковим принципом, втратами значної частини зібраного врожаю через відсутність сучасних зерносховищ, холодильників і погану логістику, дефіцитом робочих рук у сільській місцевості.

Прийнята урядом «Продовольча програма» мала подолати дефіцит завдяки створенню агропромислових комплексів (АПК). Проте програма повністю провалилася, бо не змінювала самої суті неефективної командно-адміністративної системи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

Ці карикатури є гострою політичною сатирою на незаконний «референдум» 2014 р., проведений задля легалізації Росією окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь.

Художники влучно демонструють ілюзію вибору (у бюлетені обидва варіанти відповіді призводять до одного результату); умови «волевиявлення», яке відбувалося під прямим військовим тиском і контролем окупаційних військ; відсутність справжніх спостерігачів, адже гарантом результатів цього фарсу була регулярна армія РФ.

Малюнки передають головний меседж: будь-яке голосування під дулами автоматів і в умовах іноземної військової окупації є грубим порушенням міжнародного права й не має жодної юридичної сили.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

1 – Г висвячення Петра Могили на митрополита Київського, Галицького і всієї Русі стало можливим після ухвалення сеймом Речі Посполитої 1632 р. «Пунктів для заспокоєння руського народу», якими було офіційно визнано православну ієрархію і легалізовано православну церкву

2 – В під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного в перші два десятиліття XVII ст. козаки здійснили низку дуже успішних морських походів проти Османської імперії та Кримського ханства (доба «героїчних морських походів»), ключовими епізодами яких стали напади на Стамбул і Кафу

3 – Б згідно з Куруківською угодою (1625 р.) між польським урядом та козаками, яка мала врегулювати відносини після чергового козацького повстання, реєстр козаків збільшився із трьох до шести тисяч

4 – А десятиліття «Золотого спокою» – це період, який відзначився відсутністю великих козацько-селянських повстань в Україні, що було повʼязано із ухваленням сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорозького» (1638 р.), спрямованої на повну ліквідацію автономії козацтва та перетворення його на слухняне військове формування польської влади

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1. Г: «воєнний комунізм» – система надзвичайних соціально-економічних, політичних й ідеологічних заходів більшовицького режиму, що проводилася в радянських республіках (зокрема й в Україні) у період 1919–1921 рр. з метою швидкого революційного переходу до соціалізму й комунізму

2. А: «червоний терор» – офіційна державна політика масових репресій, страт, залякування та арештів, яку здійснювали більшовики проти широких соціальних груп, оголошених класовими ворогами

3. Д: «інтервенція» – насильницьке втручання однієї або кількох держав у суверенні права іншої держави

4. Б: «більшовизм» – течія політичної думки й політичний режим, зорієнтований на повалення капіталістичного ладу, захоплення влади та встановлення диктатури пролетаріату

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

1. Г: Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії (1947 р.) ухвалило рішення про проведення військово-політичної операції «Вісла», згідно з яким під приводом «ліквідації банд УПА» було вирішено швидкими темпами насильно переселити (депортувати) українське населення з південно-східного прикордоння Речі Посполитої (Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина) на так звані «повернені землі» на півночі та заході країни

2. В: Народні Збори Західної України (1939 р.), скликані радянською окупаційною владою у Львові після вторгнення Червоної армії до Польщі, ухвалили Декларацію про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) та СРСР і проголосили радянську владу на приєднаних територіях

3. Б: Львівський собор (1946 р.) проголосив ліквідацію Берестейської церковної унії 1596 р. та «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ) з її подальшим насильницьким приєднанням до Російської православної церкви (РПЦ)

4. А: Українські Національні Збори (1941 р.) проголосили Акт відновлення Української Держави та створення тимчасової української влади під керівництвом Ярослава Стецька

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

1. Г: Найвпізнаванішою рисою творчості Марії Примаченко є зображення дивовижних звірів, птахів та істот, яких не існує в природі. Ці образи є уособленням народних казок, міфів, а також філософських роздумів про боротьбу добра і зла.

2. В: Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур переважно малювала квіти. Вони у неї реальні і водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 р.

3. А: Тетяна Яблонська була символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найтитулованіших творів у Радянському Союзі.

4. Б: Художниця Алла Горська разом із Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко створила в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва був знищений адміністрацією університету як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Г Зборівським договором 1649 р. було визначено територію Війська Запорозького – козацької автономії у межах Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, а також чисельність козацького реєстру (сорок тисяч). Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким.

Б Білоцерківський договір, укладений 1651 р., був наслідком трагічної битви під Берестечком. За його умовами козацький реєстр зменшувався до 20 тисяч осіб; територію Гетьманщини обмежено землями Київського воєводства, гетьман був позбавлений права вступати у відносини з іноземними державами й зобов'язувався розірвати союз із Кримським ханством.

А Віленське перемир’я, укладене 1656 р. між Московською державою та Річчю Посполитою під час московсько-польської війни, було спрямовано проти Швеції. Богдан Хмельницький розцінив цю угоду як брутальне порушення Москвою Переяславської угоди й «Березневих статей». Це призвело до створення воєнно-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої.

В Згідно з Андрусівським перемир'ям 1667 р. між Московською державою та Річчю Посполитою територія Запорозької Січі (Вольностей Війська Запорозького Низового) перебувала під спільним контролем та номінальною залежністю від двох держав, українські землі було розчленовано: Лівобережна Україна переходила під контроль Московського царства, а Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.

Правильна відповідь: Г, Б, А, В.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В Наведена цитата описує передумови ухвалення та оприлюднення Третього універсалу Української Центральної Ради (УЦР) у листопадаі 1917 р., яким було офіційно проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Б У цитаті відображено реакцію керівництва УНР на «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» (відомий як ультиматум Раднаркому) від грудня 1917 р. з вимогами припинити роззброєння більшовицьких загонів в Україні та не пропускати через українську територію козачі війська на Дон. Більшовики формально визнали Українську Народну Республіку, проте не визнали УЦР як законний уряд українського народу.

А Наведений фрагмент документа стосується подій лютого – березня 1918 р., коли на територію України для допомоги в боротьбі з більшовиками вступили німецькі та австро-угорські війська, що було наслідком підписання Берестейського мирного договору між УНР і державами Четверного союзу.

Г Цитата стосується подій грудня 1918 р. і є фрагментом Декларації Директорії УНР, оприлюдненої після перемоги над режимом гетьмана Павла Скоропадського.

Правильна відповідь: В, Б, А, Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

Творення нової України

Г Гасло на плакаті «Не ридать, а здобувать!» є закликом Легіону Українських січових стрільців (УСС), утвореного 1914 р. під час Першої світової війни як добровольче зʼєднання у складі австро-угорської армії. Цей вираз походить із вірша Івана Франка, і є символом активної збройної боротьби за незалежність замість марного оплакування долі України.

Б Плакат «Пʼять колосків» присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. В історії цей вираз нерозривно пов'язаний із «Законом про п'ять колосків» (Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності»), за яким до кримінальної відповідальності притягували навіть тих, хто після збору врожаю намагався знайти на колгоспному полі бодай кілька колосків, аби врятуватися від голодної смерті.

А Плакат «П’ємо воду з рідного Дніпра…» присвячено переломним подіям німецько-радянської війни – успішному форсуванню Дніпра та звільненню Києва й Лівобережної України від нацистських загарбників восени 1943 р.

В Плакат із гаслом «Життя переможе смерть, а світло – темряву» було створено після початку повномасштабного російського вторгнення на територію України у лютому 2022 р.

Правильна відповідь: Г, Б, А, В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі зображено територію розселення землеробських племен Трипільської археологічної культури (зелена зона), позначено місця розташування їхніх поселень.

Помаранчевим кольором виділено терени домінування скотарства в господарському житті племен Середньостогівської археологічної культури.

Ці археологічні культури були поширені на землях сучасної України в епоху енеоліту (мідно-кам'яного віку).

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

На фото зображено Василя Стуса – представника руху «шістдесятників», який сповідував нові, відмінні від офіційної комуністичної ідеології погляди, а його збірки віршів «Круговерть», «Зимові дерева» стали символом спротиву тоталітаризму.

Він 1965 р. взяв участь в акції протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків», засуджуючи репресивну кампанїю влади проти української інтелігенції. Поет був членом дисидентської організації Українська Гельсінська група (УГГ), діяльність якої грунтувалася на положеннях Загальної декларації прав людини і на розділах Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо поваги до прав людини.

За свою правозахисну діяльність та відверту антирадянську позицію був засуджений. Помер у таборі особливого режиму, ставши символом незламності духу в боротьбі за українську ідентичність і свободу.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Україна в роки Другої світової війни. Творення нової України

Три залізобетонні стели Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу уособлюють три трагічні етапи в історії Криму: підкорення Кримського ханства Російською імперією (1783 р.), насильницьке виселення владою СРСР кримських татар із Криму (1944 р.) та окупацію Кримського півострова військами Російської Федерації (2014 р.).

Правильна відповідь: 1, 3, 7.