ТЕМА: Київська держава

Програма ЗНО з історії України визначає чотири дати походів київських князів на Константинополь (Царгород).

Двічі на Константинополь ходили князь Олег та князь Ігор, натомість князь Святослав і князь Ярослав Мудрий у походах на Царгород участі не брали.

Отже, нам треба вибрати, хто першим з перелічених князів «ходив» на столицю Візантії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

Програма ЗНО з історії України передбачає перевірку знань та історичних умінь, зокрема «розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки».

Перелік цих Пам’яток розпочинається з браслета з менандровим орнаментом Мізинської стоянки. Це єдина пам’ятка з доби палеоліту, представлена в переліку.

Розпізнавши браслет, далі вже треба пригадати географію, тобто той факт, що Мізин розташований у сучасній Чернігівській області.

На картосхемі цифра 1 позначає Закарпаття, цифра 4 – Крим. Залишаються цифри 2 і 3. Чернігівська область – це північ сучасної України (кордони держави позначено білою лінією). Отже, вибираємо цифру 3.

Натомість цифрою 2 позначено Кирилівську стоянку (варіант назви – Києво-Кирилівська).

Відповідь – В.

Це тестове завдання, де учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Платтячко, зроблене з талончиків, є сатирою (варіант 1). Звісно, подібні зображення не стимулюють почуття патріотизму і гордості за країну.

Розглядаючи далі запропоновані варіанти відповіді, варто пригадати час, коли були введені «талони», а це період розпаду СРСР (варіант 4). Відтак, якщо є талони, значить чогось бракує, тобто є дефіцит (варіант 5)

Відповідь: 145.

У цьому тестовому завданні учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене  в СРСР, не знайшло відгук серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 2).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 246.

У завданні 28 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

Завдання, що містять світлини історичних подій, цікаві тим, чи учасники зможуть застосувати свої знання з історії в незнайомому контексті.

Зокрема у варіанті А – на світлині бачимо зображення плакату з написом «Ющенко» й велелюдного мітингу, ідеться про події Помаранчевої революції.

На світлині варіанта Б – плакат з написом «Донбас за самостійну Україні», а також плакат з написом «КПУ, СПУ – ворогів терміналу – до криміналу». Ці плакати свідчать, що близько 25 років тому Донбас підтримував самостійність України, і дають зрозуміти, що йдеться про КПУ (Комуністичну партію України) – такі події були на початку 1990-х років.

Світлина варіанта В – це близьке сьогодення, стела Незалежності в Києві, дим шин нагадує про події Революції Гідності.

Світлина Г – учасники маніфестації несуть плакат з написом «Алкоголь і соціалізм не сумісні», який мав би нагадати учасникам про реформи Михайла Горбачова в період «перебудови».

Відповіді: ГБАВ.

У завданні 27 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

У цьому завданні треба визначити дати перерахованих подій.

Усі наведені дати входять до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (теми «Україна в час Другої світової війни» та «Україна в перші повоєнні роки»). 

Визначмо дати, коли відбулася та чи інша подія.

Депортація кримських татар та інших народів Криму – 1944 рік.

Уключення Закарпаття до складу УРСР – 1945 рік.

Ліквідація Української греко-католицької церкви – 1946 рік.

Операція «Вісла» – 1947 рік.

Відповіді: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

У цьому завданні нас перевіряють, як добре ми знаємо визначення термінів і понять. 

Подібні завдання цікаві тим, що охоплюють значні періоди історії. У попередніх завданнях цього варіанта ми можемо знайти окремі елементи, що наштовхнуть на правильну відповідь.

Так, з терміном «депортація», ми стикалися в завданні 14. Якщо ми правильно його розв’язали, не буде складно дати визначення поняття.

З поняттям «евакуація» ми стикалися в завданні 12. Якщо ще раз уважно перечитаємо пропонований уривок, зможемо дати визначення поняття «евакуація».

На поняття «еміграція» натрапляємо в завданні 51.

Залишається «мобілізація», поняття, яке є на слуху в останні роки життя нашої держави, пов’язане з військовими. В історії, коли ми говоримо про період «воєнного комунізму», також оперуємо цим поняттям.

Відповіді: 1 – Б, 2 – Д, 3 – А, 4 – В.

Це завдання на відповідність. У завданні 24 треба поставити у відповідність прізвища діячів та подію, до котрої вони причетні.

Перечитаємо прізвища діячів. Їхня діяльність проходила на українських землях, що входили до Російської імперії, або, як казали в Галичині, «Великої України». Тому варіант Д мав би відпасти, оскільки легіон Українських січових стрільців був сформований у Східній Галичині в час, коли цей регіон належав Австро-Угорщині.

Ілля Шраг згаданий у програмі як політичний діяч І Державної Думи, практично більше в жодних історичних подіях ми його не згадуємо.

Так само і Володимир Винниченко пов'язаний з діяльністю Української Народної Республіки (виходимо із запропонованого в правій колонці).

Оскільки Микола Міхновський очолював «самостійників» (про них уже йшлося в завданні 4) і стояв біля витоків Української революційної партії, то залишиться лише Євген Чикаленко. А в нашому випадку також залишається лише один варіант – Товариство українських поступовців.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.