У завданні 27 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

У цьому завданні треба визначити дати перерахованих подій.

Усі наведені дати входять до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (теми «Україна в час Другої світової війни» та «Україна в перші повоєнні роки»). 

Визначмо дати, коли відбулася та чи інша подія.

Депортація кримських татар та інших народів Криму – 1944 рік.

Уключення Закарпаття до складу УРСР – 1945 рік.

Ліквідація Української греко-католицької церкви – 1946 рік.

Операція «Вісла» – 1947 рік.

Відповіді: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

У цьому завданні нас перевіряють, як добре ми знаємо визначення термінів і понять. 

Подібні завдання цікаві тим, що охоплюють значні періоди історії. У попередніх завданнях цього варіанта ми можемо знайти окремі елементи, що наштовхнуть на правильну відповідь.

Так, з терміном «депортація», ми стикалися в завданні 14. Якщо ми правильно його розв’язали, не буде складно дати визначення поняття.

З поняттям «евакуація» ми стикалися в завданні 12. Якщо ще раз уважно перечитаємо пропонований уривок, зможемо дати визначення поняття «евакуація».

На поняття «еміграція» натрапляємо в завданні 51.

Залишається «мобілізація», поняття, яке є на слуху в останні роки життя нашої держави, пов’язане з військовими. В історії, коли ми говоримо про період «воєнного комунізму», також оперуємо цим поняттям.

Відповіді: 1 – Б, 2 – Д, 3 – А, 4 – В.

Це завдання на відповідність. У завданні 24 треба поставити у відповідність прізвища діячів та подію, до котрої вони причетні.

Перечитаємо прізвища діячів. Їхня діяльність проходила на українських землях, що входили до Російської імперії, або, як казали в Галичині, «Великої України». Тому варіант Д мав би відпасти, оскільки легіон Українських січових стрільців був сформований у Східній Галичині в час, коли цей регіон належав Австро-Угорщині.

Ілля Шраг згаданий у програмі як політичний діяч І Державної Думи, практично більше в жодних історичних подіях ми його не згадуємо.

Так само і Володимир Винниченко пов'язаний з діяльністю Української Народної Республіки (виходимо із запропонованого в правій колонці).

Оскільки Микола Міхновський очолював «самостійників» (про них уже йшлося в завданні 4) і стояв біля витоків Української революційної партії, то залишиться лише Євген Чикаленко. А в нашому випадку також залишається лише один варіант – Товариство українських поступовців.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Кілька років поспіль у тестовому зошиті з історії України останнє завдання з вибором однієї правильної відповіді першої частини (завдання 23) – це тема недавнього минулого, а саме події від 2014 року до сьогодення.

У пропонованому завданні Тарас Шевченко та Леся Українка зображені з банданою. Цей головний убір використовували протестувальники 2014 року, захищаючи себе від диму палених шин. Зрештою головний убір І. Франка також наголошує на події Революції Гідності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Це «кластерне» завдання. Виконуючи його, обов'язково звертайтеся до наведеного тексту історичного джерела.

У попередніх завданнях цього «кластеру» ми з'ясували, що йдеться про з’їзд Народного руху України за перебудову.

Саме з Народним рухом буде пов’язане національне відродження України. Ця подія була складовою процесу формування багатопартійності.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Це одне з «кластерних» завдань. У ньому наведено уривок з історичного джерела й потрібно визначити рік результат описаної події.

Отже, Українська робітнича селянська спілка – це 1959–1961 роки.

Клуб творчої молоді «Супутник» – це початок 1960-х років.

Українська Гельсінська група – 1976 рік.

Народний рух України за перебудову – 1989 рік.

Саме з Народним рухом України за перебудову пов’язане національне відродження України. Установчий з’їзд цього громадсько-політичного руху відбувся 1989 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.).

Завдання 20–22 належать до «кластерних». У нашому випадку наведено уривок з історичного джерела і подано три тестові завдання до нього. Тож тестові завдання прив’язані до цього джерела й пов’язані між собою.

У завданні 20 потрібно визначити рік описаної події, а в завданні 21 – визначити результат цієї події. Однак варіанти відповідей завдання 21 можуть підказати відповідь на 20-те завдання за умови, що ви пам’ятаєте хронологію подій.

Отже, Українська робітнича селянська спілка – це 1959–1961 рр., до того ж ніякої легалізації цієї організації не було.

Клуб творчої молоді «Супутник» – це початок 1960-х років.

Залишаються варіанти А та В в завданні 21. Тепер повернімося до уривку, де йдеться про «з’їзд», й пригадаймо, що такі заходи проводить партія (в умовах Радянського Союзу – комуністична партія (КПРС).

Нам лишається визначити, яке з названих політичних утворень згодом стане партією: Українська Гельсінська група чи Народний рух України за перебудову.

Саме з Народним рухом буде пов’язане національне відродження України. Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову відбудеться 1989 року. Тобто, виконавши правильно завдання 21, ми виконаємо також і завдання 20 та 22.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

Учасникові, який ретельно готувався до тестування з історії України, достатньо прочитати назви палітурок і пригадати, що «Інтернаціоналізм чи русифікація» – це праця Івана Дзюби, натомість «Український вісник» – це самвидавський журнал за редакцією В'ячеслава Чорновола. А тепер поміркуймо, що об’єднує в діяльності І. Дзюбу та В. Чорновола? Дисидентство. Це і буде правильна відповідь.

Відповідь – А.