ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Виходячи з картосхеми, яка демонструє походи, що охоплюють територію від Балтійського моря до Константинополя, а також включають боротьбу з кочівниками у причорноморських степах, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

• На карті позначено Берестя, Червень і Перемишль, що були приєднані до Київської Русі в результаті походів князя Володимира Великого.

• Позначено походи до Константинополя (Корсунь), що відповідає походу Володимира Великого.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Союзниками руських князів у битві на річці Калка (1223 р.) були половці.

Битва на річці Калка відбулася у 1223 році між об'єднаними силами руських князів і половців (кипчаків) та військом монгольських воєначальників Субедея і Джебе.

Руські князі та половці виступили спільним фронтом, але зазнали нищівної поразки від монголів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.

Спільним у правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Обидва правителі Галицько-Волинської держави для зміцнення своєї влади першочерговим завданням уважали приборкання боярської опозиції. У першу чергу галицьке боярство противилося зміцненню княжої влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Монументальна картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці, – це «фреска».

Фреска — це техніка настінного малярства, при якій фарби, розведені водою (або на вапняному молоці), наносяться на вологу, свіжу вапняну штукатурку. При висиханні вапно утворює прозору кальцієву плівку, яка надійно закріплює пігменти, роблячи зображення дуже довговічним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Утворення Кримського ханства.

Кримське ханство утворилося в XV ст.

Кримське ханство виникло як самостійна держава в результаті розпаду Золотої Орди. Його засновником вважається Хаджі I Ґерай, який проголосив незалежність ханства приблизно в середині XV століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Діячем, зображеним на репродукції картини, є Василь-Костянтин Острозький (1526–1608), один із найвпливовіших українських князів, меценат і захисник православ'я у Речі Посполитій.

Василь-Костянтин Острозький був засновником Острозької академії (заснована близько 1576 року в Острозі), яка була першим вищим навчальним закладом на українських землях, де викладання велося за системою "тримовного навчання" (слов'янська, грецька, латинська мови).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Автор документа вказав на причини повстань.

Уривок перелічує головні чинники, які спричинили нову хвилю козацько-селянських повстань після 1622 року:

1. Національно-релігійний гніт: Прагнення шляхти «чимдуж церкву православну до унії привертати» (національно-релігійні утиски).

2. Соціально-економічний гніт: Накладання на підданих «повинності... та різними поборами притісняти» (соціально-економічні утиски).

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Першу перемогу в Національно-визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. козацьке військо здобуло під Жовтими Водами (1648 р.).

• Ця перемога була ключовою, оскільки вона надихнула на повстання широкі маси українського населення, відкрила шлях для подальших перемог та ознаменувала початок Національно-визвольної війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Б. Хмельницький дорікав послу Московського царства.

Ця фраза, або її варіації, належить гетьману Богдану Хмельницькому і була висловлена в розмовах з представниками Московського царя після Переяславської угоди 1654 року. Вона відображає його ставлення до протекторату і зростаюче незадоволення політикою Москви.

Хмельницький наголошував, що він прийняв протекторат царя не як повне підданство, що зобов'язує виконувати всі накази, а як військово-політичний союз, укладений для спільної боротьби за свободу і державність України. Ця цитата є яскравим свідченням того, що Хмельницький розглядав Переяславську угоду як рівноправний договір, а не як акт поглинання.

Відповідь – В.