ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильною відповіддю є реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770-х - 1780-х рр.

В уривку Михайла Грушевського йдеться про період, коли Галичина та Буковина щойно «обійшли до Австрії» (після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році). Новий австрійський уряд, очолюваний імператрицею Марією-Терезією та згодом її сином Йосифом ІІ, одразу розпочав масштабні реформи. Їхньою метою було централізувати владу, підірвати всевладдя місцевої польської шляхти («польських панів») та покращити правове й економічне становище українських селян-кріпаків.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської ради в 1848-1851 рр. є видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Головна руська рада (ГРР), діючи як перший український політичний орган у Галичині під час революції 1848–1849 років, досягла значних успіхів у культурно-освітній та громадській сферах. Саме ГРР почала видавати «Зорю Галицьку»  – першу в історії газету українською народною мовою. Також завдяки її зусиллям та клопотанням перед імператором у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови та літератури.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Відкриття університетів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто… де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри», «університет, названий… на честь великого просвітителя Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1834 р. Київського університету Св. Володимира Великого.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

У 1863 р. було видано так званий «Валуєвський циркуляр», яким запроваджувалися заборони на використання української мови в системі освіти.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку знань про діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства.

Товариство було створено в Києві та діяло впродовж 1873–1876 рр. Воно дало змогу представникам громадівського руху легально займатися українознавчими дослідженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Трудова еміграція. Причини трудової еміграції українців.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти», «втекти з рідного краю», «Бразилія», «утекти з неволі – це єдиний вихід» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище, як трудова еміграція, та її причини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

На фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Установлюємо відповідність між подіями та іменами князів:

1-А. Цей уривок описує події 882 року, коли князь Олег хитрістю захопив Київ, убивши місцевих правителів Аскольда та Діра. Він проголосив Київ «матір'ю городам руським» і переніс туди столицю. 

2-Б. Цей епізод описує загибель князя Ігоря у 945 році. Він спробував вдруге зібрати данину з древлян, за що був ними страчений. Це стало причиною подальшої реформи збору податків, яку провела його дружина, княгиня Ольга.

3-В. Ці слова належать князю Святославу. Він прагнув перенести столицю своєї держави на Балкани, щоб контролювати важливий торговий шлях. Цей уривок відображає його амбітні плани, які, однак, не були реалізовані.

4-Г. Тут ідеться про князя Володимира Великого. Він захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і вимагав у візантійського імператора сестру Анну за дружину, погрожуючи походом на Константинополь. Умовою шлюбу було прийняття християнства, після чого він повернув Корсунь грекам. Ця подія передувала хрещенню Русі 988 року.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.