ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки відбулося у 1958 році.

Б Початок випуску В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» припало на 1970 рік.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося 1976 року.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» за участі Василя Стуса проти масових арештів дисидентів відбулася 1965 року.

Завдання також можна розв’язати, з’ясувавши логіку подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – це початок дисидентського руху.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» – протест проти першої хвилі арештів дисидентів.

Б Випуск В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – спроба висвітлити діяльність дисидентів, репресії проти них влади.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – набуття дисидентським рухом напівлегального існування, в умовах коли керівництво СРСР взяло на себе зобов’язання дотримуватися прав людини.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.

У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Правильна відповідь – 2 3 4.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі відображено Велике розселення слов’ян на території Центрально-Східної Європи. Цей процес відбувався в V–VII століттях. Ця експансія призвела до формування трьох великих груп слов'ян: західних, південних і східних.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Візантійські посли передали ці слова князю Володимиру Великому.

Цей уривок описує події, що передували хрещенню Русі в 988 році. Князь Володимир, прагнучи отримати в дружини візантійську принцесу Анну, сестру імператорів Василія II і Костянтина VIII, висунув ультиматум: або йому віддадуть сестру, або він піде війною на Візантію. У відповідь візантійці поставили умову — Володимир має прийняти християнство. Він погодився, і ця подія стала вирішальною для хрещення Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Основою зовнішньополітичних зв'язків Ярослава Мудрого з європейськими державами були міждинастичні шлюби.

Ярослав Мудрий увійшов в історію як "тесть Європи" через розгалужену систему династичних шлюбів, яку він уклав для своїх дітей. Ця політика мала на меті зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі, встановити мирні відносини із сусідніми державами та уникнути конфліктів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Земельну власність, яку можна було передавати в спадок, продавати, дарувати або обмінювати, називали вотчиною.

Вотчина – форма земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Це була основна форма феодального землеволодіння в Київській Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Перемога війська Данила Галицького над об'єднаними силами його супротивників (бояр, угорців та поляків) у битві під Ярославом (1245 р.) мала наслідком зміцнення влади князя Галицько-Волинської держави.

Битва під Ярославом 1245 року стала вирішальною у боротьбі Данила Романовича за відновлення та зміцнення своєї влади у Галичі та на всіх землях Галицько-Волинського князівства.

Ця перемога поклала край тривалій і виснажливій боярській опозиції, яка постійно прагнула обмежити князівську владу або взагалі усунути його від правління.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Литовська князівська династія (Гедиміновичі) утвердилася у Волинському князівстві в XІV ст.

• 1340 рік: Після смерті останнього галицько-волинського князя з династії Романовичів, Болеслава-Юрія II, спадкоємцем Волині (а саме Луцького князівства) став литовський князь Любарт Гедимінович (син Гедиміна), одружений із донькою Волинського князя.

• XІV століття: Ця подія поклала початок війні за Галицько-Волинську спадщину між Польщею (король Казимир III) та Великим князівством Литовським (династія Гедиміновичів). Хоча боротьба тривала десятиліттями, Волинь (її більша частина, включаючи Луцьк) залишилася під владою Гедиміновичів.

Правильна відповідь – Б.