ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У 1920–1930-ті роки на українських землях у складі Польші діяли як легальні, так і нелегальні українські політичні партії. Серед запропонованих варіантів відповіді дві партії діяли нелегально – це ОУН і КПЗУ. Відповідно, вони не могли мати свого представництва в польському сеймі. Серед зазначених легальних партій найбільшою було Українське національно-демократичне об’єднання, що постало в 1925 року.

Від 1928 року УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40 усіх мандатів українців) і девять з одинадцяти до сенату; 1930 року в умовах пацифікації (тоді польська влада заарештувала 19 послів з УНДО, обраних 1928) – 17 (на 30), 1935 і 1938 – 23; воно створило в обох законодавчих палатах свої клуби й мало представників у президії Сейму й Сенату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту розвитку науки в Україні в 1930-ті роки.

Ці роки – це час утвердження тоталітарного режиму в УРСР. Відповідно, відбувалося встановлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю, щоби наукові дослідження базувалися на марксистсько-ленінській методології та ідеології.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель» – чітко вказують на розгортання Голодомору (1932–1933 роки), який був геноцидом українського народу.

Уривок містить добірку радянських висловів й евфемізмів (пом’якшувальні або маскувальні слова й вислови, використовувані замість слів, які сприймають як небажані, неприйнятні, вульгарні тощо): хлібозаготівля, занесення на “чорну дошку”, колгосп, контрреволюційний елемент тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові (1925–1929 роки). Архітектори Сергій Серафімов, Марк Фельгер, Самуїл Кравець.

З-поміж поданих варіантів відповіді (мистецько-архітектурні стилі) лише конструктивізм відповідає зазначеним хронологічним рамкам. Бароко – ХVІ–ХVІІІ ст., класицизм – ХVІІІ – початок ХІХ ст., модерн – кінець ХІХ – початок – ХХ ст.

Також будівля має основні ознаки конструктивізму, якому властиві строгість, геометризм, лаконічність і монолітність форм.

Додатковою підказкою є зображення на фото тогочасного автомобіля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі зображено територію УСРР у 1920-ті роки. Штрихуванням позначені території, які в різні часи перебували у складі УСРР й УРСР або мали автономний статус.

Цифрою 1 позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.

Цифрою 2 позначено територію, яку було передано до складу УСРР 1925 року.

Цифрою 3 позначено територію, яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.

Цифрою 4 позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. У 1954 році цю територію було передано до складу УРСР як її Кримську область.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).

Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.

Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).

Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.

Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.