ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про особливості економічного розвитку Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст. Для виконання завдання треба визначити, для яких періодів характерні економічні процеси, що зазначені у варіантах відповідей.

Зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку українських земель у складі Російської імперії спостерігалося в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. і пов’язано це було з розвитком Донецько-Придніпровського економічного району.

Високий рівень концентрації виробництва був характерний на початку ХХ ст. після економічної кризи 1900–1903 рр.

Широкомасштабне залізничне будівництво розгорнулося в регіоні в другій половині ХІХ ст. Перша залізниця вступила в експлуатацію у 1865 р.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Коли на хлопа надто тиснула панщина, він тікав … в опришки» – вказує на причини опришківського руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

На картосхемі зображено територію українських земель на початок ХVІІІ ст. На це вказує зображення стрілками руху шведських і російських військ під час Північної війни (1700–1721 рр.); місце вирішальної битви – Полтавська битва (1709 р.), знищення столиці гетьманщини міста Батурина (1708 р.) і Чортомлицької Січі (1709 р.), район охоплений козацьким повстанням на Правобережжі під проводом полковника Семена Палія (1702–1704 рр.) після рішення влади Речі Посполитої про ліквідацію козацтва (1699 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розділили Україну навпіл», «хочуть нашу отчизну, милу Україну, занедбати» – вказують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.). Допоміжним елементом для правильного виконання завдання є зазначення ім’я гетьмана Петра Дорошенка (1665–1776 рр.), у період правління якого відбулася ця подія, і сторони, які домовлялися: московський цар і польський король.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

На картосхемі зображено частину території Речі Посполитої, що у 1648–1649 рр. була охоплена Національно-визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

На це вказує напрям походу козацьких і кримськотатарських військ до Замостя (у цей час кримський хан був союзником козаків); місця важливих битв (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів); місце укладення договору (Зборів); урочистий вступ Б. Хмельницького як переможця до Києва; облоги міст (Львів, Замостя, Збараж).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, що відбувалися на українських землях у роки їх перебування під владою Великого князівства Литовського.

Розширення володінь ВКЛ до узбережжя Чорного моря відбулося за правління великого князя Вітовта у 20-ті рр. ХV ст. Тут він заснував фортеці в Хаджибеї (зараз Одеса), Каравулі, Білгороді (Акерман, зараз Білгород-Дністровський), Чорногороді, Дашеві (зараз Очаків). Він також сприяє утворенню незалежного Кримського ханства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Одним із наслідків ухваленого рішення було зміцнення самостійності удільних князівств.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули.....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Наслідком цього рішення стало те, що князі у своїх "отчинах" (вотчинах) почувалися повноправними, спадковими господарями. Це значно зміцнило їхню самостійність і прискорило процес феодальної (політичної) роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Наведене в джерелі рішення було ухвалено на князівському з’їзді.

На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]...зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Цей захід, що відбувся у 1097 році, відомий як Любецький з’їзд, який закріпив принцип "Кожен хай держить отчину свою" і був спробою припинити міжусобиці та об'єднатися проти половців.

Відповідь – В.