ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Чорносвитники» або «чорна піхота» – неофіційна назва чоловіків і юнаків, мобілізованих польовими військовими комісаріатами, а фактично командирами об’єднань, з’єднань і частин Червоної армії в 1943–1944 роках після звільнення окупованих ворогом територій. Їх кидали в бойові дії часто без проходження військової підготовки в запасних частинах, іноді неозброєними, не перевдягненими у військову форму (звідси назва).

Варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, оскільки «збройних формувань українського визвольного руху» у 1939 році не було. Населення з українських земель, яке вивозили в Німеччину на примусові роботи (варіант відповіді Б), називали «остарбайтерами» (нім. Ostarbeiter – «східні робітники»). Полонених у 1941–1942 роках військовослужбовців-українців (варіант відповіді Г) у німецьких концтаборах розрізняли переважно за ідентифікаційними номерами, нанесеним на одяг, а пізніше й витатуйованими на шкірі. Спеціалізованішу ідентифікацію проводили за допомогою значків на одязі, а також нарукавних пов’язок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

За результатами аналізування картосхеми можна дійти висновку, що в завданні йдеться про події Другої світової війни. Згідно з наведеною легендою (зведенням умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них) стрілками, розташованими на картосхемі практично по всій території українських земель, позначено наступ частин фашистської Німеччини. Окреслено територію Німеччини і її союзників на 22 червня 1941 року, тож на картосхемі відображено події після цієї дати. Позначено райони оточення радянських військ і території під їхнім контролем на 18 листопада 1942 року.

Що з-поміж наведених варіантів відповіді могло бути наслідком таких подій? На території, окупованій гітлерівцями в червні 1941–1942 років, не могла б існувати УРСР. Рух Опору міг розпочинатися, а не придушуватися. Незалежної Української Держави на окупованих гітлерівцями територіях, які позначено на картосхемі, не існувало. Натомість територію українських земель було розділено на кілька адміністративних одиниць – дистрикт «Галичина», генерал-губернаторство «Україна» тощо. Тобто йдеться про встановлення окупаційного режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Єдиним з-поміж наведених варіантів відповіді, який задовольняє умову завдання, є В . Саме 1923 року Радою Послів (амбасадорів) Антанти остаточно затверджено права Польської держави щодо окупованої нею 1918 року території Східної Галичини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, хто з-поміж зазначених у варіантах відповіді історичних діячів міг бути представником ЗУНР. Степан Бандера – один з керівників Організації українських націоналістів (ОУН) – структури, яку утворено 1929 року. Августин Волошин – президент Карпатської України, автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках. Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, у керуванні ЗУНР участі не брав. Євген Петрушевич – Президент й уповноважений Диктатор Західноукраїнської Народної Республіки  від червня 1919 року до березня 1923 року.

Правильна відповідь – В. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Держави Осі – об’єднання країн за часів Другої світової війни, тож цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання. Четверний Союз – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства й Османської імперії, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні (1914–1918 роки) – зазнав поразки й припинив існування 1918 року. Українська Національна Рада і її представники не могли звертатися й до федерації радянських республік, ідеологію яких не підтримувало керівництво ЗУНР. Тож в уривку документа йдеться про держави Антанти, які й перемогли в Першій світовій війні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання абітурієнтами низки дат історичних подій, до яких належить і період 1937–1938 років – пік «Великого терору», часу репресій, здійснюваних радянською владою.

Від вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року урочище Бабин Яр – місце регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки й айзантцгрупи СД разом із військовою і цивільною владою Києва. Місто Базар – місце знищення більшовиками учасників Другого зимового походу Армії Української Народної Республіки восени 1921 року. Бій під Крутами, у якому в боротьбі за незалежну Україну трагічно загинув студентський курінь, відбувся в січні 1918 року.

Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937–1941 років розташоване за 1,5 км від колишнього селища Биківні на околиці Києва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному в завданні уривку спогадів ідеться про Софійський собор (Софію Київську) – канонічно православний храм. Також наведено дату (19 вересня 1926 року), що відповідає періоду нової економічної політики (неп), яка передбачала ліберальне ставлення влади до всього національного, зокрема й релігійних питань. У варіантах відповіді – прізвища митрополитів різного часу й різних конфесій. Андрей Шептицький і його наступник Йосиф Сліпий – предстоятелі Української греко-католицької церкви, яку ще 1839 року ліквідовано на Правобережжі царською владою. Степан Скрипник був митрополитом Української автокефальної православної церкви наприкінці ХХ століття, а Василь Липківський – у 1921–1927 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У завданні йдеться про ринкові відносини. Елементи ринку радянська влада використовувала двічі: у період нової економічної політики (неп) і за часів «перебудови». Ужита в тексті завдання назва УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка), яка була чинною до 30 січня 1937 року, відповідає періоду непу (1920-ті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання ідеться про «Чортківську офензиву» (Чортківський наступ). Чортків – місто обласного значення в Тернопільській області України. У період існування Української Галицької армії ця місцевість належала до Східної Галичини. Військові з’єднання А. Денікіна, Н. Махна й М. Муравйова не мали жодного стосунку до Галичини. Натомість у роки українсько-польської війни (1918–1919) командувач Української Галицької армії Олександр Греків (Греков) провів блискучу військову операцію, здійснивши контрнаступ на польські війська.

Правильна відповідь – А.