ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «при вимушеному відході», «не залишати ворогу», «рятувати», «вивезення у тилові райони» – чітко виокремлюють елементи поняття евакуація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів періоду радянсько-німецької війни 1941–1945 рр., яка була складовою Другої світової війни.

У грудні 1942 р. після перемоги в Сталінградській битві радянські війська просунулися на захід і розпочали вигнання нацистів з території України. Остаточно війська нацистської Німеччини та її союзників були вигнані з території України в жовтні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові слова-маркери – «дозвіл на проведення собору… у Львові», «рублі», «агенти» – дають змогу визначити, що йдеться про Львівський неканонічний собор 1946 р., який скасував Берестейську унію та об’єднав УГКЦ з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання має на меті перевірку знань процесів, пов’язаних з боротьбою радянської влади з Українською Греко-Католицькою церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові слова дають змогу визначити, що йдеться про об’єднання Української Греко-Католицької церкви з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання має на меті перевірку знання основних понять, пов’язаних з періодом історії України в другій половині 1950-х – першій половині 60-х рр.

Це період, який отримав назву «відлига» і пов'язаний з перебуванням при владі в СРСР Микити Хрущова.

Серед широкої реформаторської діяльності партійного і державного лідера виділяються соціальні реформи, які сприяли життєвому рівню населенню. Одна із соціальних реформ передбачала забезпечення населення житлом. З цією метою розгорнулося широкомасштабне житлове будівництво. Типові будинки, які зводилися отримали назву «хрущовки».

«Хрущовки» – народна назва зазвичай чотири- чи п'ятиповерхових панельних/цегляних багатоквартирних будинків без технічного поверху, ліфта і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час перебування при владі М. Хрущова для розв’язання житлової проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Дисидентство (від лат. dissidens – незгодний) – суспільно-політичне або релігійне явище, характерне для держав з антидемократичним (авторитарним чи тоталітарним) режимом. Виявляється у відкритих мирних виступах незначної частини діячів (рідше організацій) проти панівного державного ладу або загальноприйнятих норм, протистоянні офіційній ідеології й політиці, відступництві від учення панівної церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

«Розвинутий соціалізм» – концепція, висунута 1967 року для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої 1961 року, яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим». Основні складові «розвинутого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ».

Стверджувалося, що за розвинутого соціалізму суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи й розпаду. Негативним її проявом для розвитку України стало посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови.

Відповідь – В.