ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На світлині зафіксовано момент масштабної антицерковної кампанії кінця 1920-х – початку 1930-х років у радянській Україні – зняття церковних дзвонів для їх подальшого перетоплення.

Нищенням духовних святинь і традиційного укладу життя українців тоталітарний режим намагався уніфікувати українське суспільство під радянські стандарти.

Також, конфіскуючи церковне майно, влада планувала забезпечити промисловість, що стрімко розвивалася, кольоровими металами і сплавами (міддю, бронзою).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключову роль у звільненні від більшовиків Криму (Кримська операція) у квітні 1918 р. відіграв Запорозький корпус Армії УНР. Його очолював полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Українські війська форсували Сиваш, звільнили Джанкой і Сімферополь. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська. Кораблі Чорноморського флоту підняли український прапор і оголосили про підпорядкування уряду в Києві.

Але через тиск німецьких союзників, які прагнули контролювати півострів самостійно, за наказом уряду УНР, Болбочан був змушений припинити наступ і залишити Крим.

Попри це Кримський похід став справжнім тріумфом українського війська.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Граф Георгій Бобринський очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасову окупаційну адміністративно-територіальну одиницю Російської імперії, створену під час Першої світової війни на захоплених землях Австро-Угорщини (Галичині та Буковині).

Висловлювання Михайла Грушевського відображає суть російської окупаційної політики, яка виявилася вже в перші тижні окупації 1914 р.

Основою цієї політики, спрямованої на інтеграцію захоплених територій до складу Російської імперії, була боротьба з «мазепинством» – українським національним рухом, що вважали загрозою для імперії.

Для цього, за підтримки місцевих організацій москвофільської орієнтації, окупанти проводили заходи з русифікації населення, преси та шкільництва, масового навернення греко-католиків до православ’я, а також депортації нелояльної інтелігенції та духовенства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

А Картина Георгія Нарбута «Еней та його військо» – 1919 р.

Б Картина Іллі Ріпина (Рєпіна) «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880–1891 рр.) відтворює легендарний історичний сюжет. На полотні зображено епізод, коли козаки на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком складають дотепну, глузливу та сповнену міцної лайки відповідь на ультиматум османського султана Мехмеда IV з вимогою здатися. 

В Народна картина «Козак Мамай» – початок XVIII ст.

Г Картина Антона Манастирського «Запорожець» – 1932 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Наведені принципи були складниками програми російських чорносотенних організацій, як-от «Союз русского народа», «Союз Михаила Архангела» тощо.

Чорносотенці на початку XX ст. сповідували ідеологію крайнього російського шовінізму й виступали за непорушність самодержавства.

Їхні гасла містили шалений антисемітизм і ненависть до ліберальної інтелігенції, а діяльність за підтримки царського уряду була спрямована на придушення національно-визвольних рухів та організацію єврейських погромів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На реверсі памʼятної монети зображено портрет Соломії Крушельницької, праворуч від якого – стилізоване крило метелика, що символізує один із найвідоміших образів співачки в опері «Мадам Баттерфляй».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Коліївщина – масштабне національно-визвольне повстання гайдамаків 1768 р. на Правобережній Україні (Київщина й Брацлавщина) проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Території, що ввійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецьких війн кінця XVIII ст., на картосхемі позначено цифрою 4.

За результатами російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Росія отримала вихід до Чорного моря, землі між Дніпром і Південним Бугом.

Скориставшись тим, що Туреччина 1774 р. визнала незалежність Кримського ханства, імператриця Катерина II 1783 р. видала Маніфест, у якому йшлося про ліквідацію Кримського ханства та його приєднання до Росії. Перед анексією територія держави Гіраїв (Гереїв) охоплювала Кримський півострів, частину Північного Причорномор’я і Приазов’я, Тамань і Кубань (землі на схід від Керченської протоки).

За результатами російсько-турецької війни 1787–1791 рр. до Російської імперії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром.

Правильна відповідь – Г.

В уривку зацитовано умову Гадяцького договору, укладеного гетьманом Іваном Виговським з урядом Речі Посполитої 1658 р.

Угода передбачала створення на теренах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Великого князівства Руського, яке мало стати третім рівноправним суб’єктом федерації з власною законодавчою, виконавчою, судовою та фінансовою системами.

Нову автономію мав очолювати довічно обраний гетьман, якого затверджував польський король. Водночас право голосу на виборах мало не лише козацьке військо, а й представники станів усіх трьох воєводств.

Укладення Гадяцького трактату ознаменувало розрив Військом Запорозьким протекторату з московським царем, проголошеного в Переяславі 1654 р.

Через низку причин ключові ідеї та норми договору не вдалося реалізувати – передусім через політичну неготовність обох сторін. Проте документ залишається важливим символом української політичної думки XVII ст., що демонструє прагнення тогочасної еліти до інтеграції в європейський простір.

Правильна відповідь – А.

Берестейська унія 1596 р. значно погіршила становище православної церкви. Це спровокувало розгортання боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її в правах.

Сприятливі обставини для православних склалися в період безкоролів’я, що розпочався 1632 р. після смерті Сигізмунда III. Претендент на престол королевич Владислав прагнув компромісу в релігійному конфлікті. На елекційному (виборчому) сеймі 1632 р. було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», які легалізували існування Київської православної митрополії. Новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши гостроту міжконфесійної напруги, цей документ усе ж не забезпечив реального захисту прав православних у Речі Посполитій. Він не поклав край національно-релігійним утискам українського населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Чорну кам’яницю – унікальну ренесансну пам’ятку кінця XVI ст., яка є частиною архітектурного ансамблю площі Ринок у Львові.

Ім’я архітектора споруди досі викликає дискусії серед істориків. Імовірними її творцями називають грандів львівського зодчества Павла Римлянина або Петра Барбона.

Свого відомого темного забарвлення будівля набула, найімовірніше, через тривале всотування каменем-пісковиком пилу, сажі та пічного диму; водночас існують інші популярні версії. Нещодавно пам’ятку реставрували, тож зараз її фасад оновлено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Монету присвячено 925-річчю м. Луцька, на її аверсі зображено візитівку міста – В’їзну вежу Верхнього замку.

Луцький замок (або Верхній замок) є однією з найкраще збережених середньовічних фортець України. Його будівництво розпочали ще в ХІV ст. за наказом князя Любарта, саме тому фортецю часто називають Замком Любарта.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було збирання данини в натуральній формі (хутра, меду, зерна тощо) з підлеглого населення. Збирав її князь із дружиною (військом). Таке дійство назвали полюддям (ходінням по людях). Спроба надмірного стягнення данини київським князем Ігорем 945 р. засвідчила відсутність у Київській державі впорядкованої податкової системи. Такі дії правителя викликали невдоволення древлян, які зрештою вбили Ігоря. Після древлянського повстання княгиня Ольга регламентувала обсяг данини («уроки») і визначила місця для її збирання («погости»), остаточно відмовившись від полюддя. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено сучасний вигляд руїн Херсонеса Таврійського – давньогрецького поселення на південно-західному узбережжі Кримського півострова в межах сучасного м. Севастополя та його околиць.

Засноване в 422–421 рр. до н. е. переселенцями-колоністами, вихідцями з Гераклеї Понтійської, м. Херсонес стало важливим політичним, економічним і культурним центром регіону.

На картосхемі це античне місто-держава позначено цифрою 4.

Правильна відповідь – Г.