ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Буковина в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії стала тереном протистояння між українським національним рухом і румунським.

На Буковині, яка входила до складу Австрійської імперії, українці проживали переважно на півночі краю, тоді як південну частину заселяли румуни. Політична, культурна та релігійна еліта Буковини тривалий час була румунською (зокрема, православна церква краю перебувала під румунським впливом).

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильною відповіддю є «Собор руських учених».

Під час революційних подій «Весни народів» за ініціативи Головної руської ради у жовтні 1848 року у Львові було скликано Собор руських учених — перший з'їзд українських діячів науки, культури та освіти. Його головною метою було об'єднати інтелектуальні сили Галичини, накреслити програму розвитку української культури, узгодити питання єдиної мови та правопису, а також заснувати товариство «Галицько-Руська матиця» для видання підручників і книг для народу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Селянська реформа 1861 р. передбачала існування стану тимчасовозобов’язаних селян. Вони мали продовжувати виконувати повинності до моменту укладення угоди про викупні платежі. Проте польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр., яке охопило й райони Правобережжя України, для збереження лояльності українського селянства скасувало цей стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Українська соціал-демократична партія була створена у Львові в 1899 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише процес становлення української класичної музики відповідає зазначеним хронологічним рамкам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото 1 зображено браслет із меандровим орнаментом (Мізинська стоянка). Тож він може стати складником експозиції «Духовний світ людей доби палеоліту».

На фото 2 зображено керамічний посуд грецьких міст-держав. Тож він може стати частиною експозиції «Античні міста-держави Північного Причорномор’я».

На фото 3 зображено керамічні вироби трипільської культури. Їх можна помістити до експозиції «Дивосвіт Трипілля». 

На фото 4 зображено язичницького Збруцького ідола слов’ян. Назва відповідної експозиції – «Язичництво давніх слов’ян». 

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-х – У 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — Б: Укладення Гадяцького договору (1658 р.) → Агресія Московського царства. Підписання Іваном Виговським договору з Річчю Посполитою було розцінене Москвою як зрада, що призвело до відкритої московсько-української війни 1658–1659 рр.

• 2 — В: Чигиринські походи (1677–1678 рр.) → «Великий згін» І. Самойловича. Після зруйнування Чигирина турками гетьман Іван Самойлович, не маючи змоги утримати Правобережжя, наказав примусово переселити («зігнати») населення на Лівобережжя, щоб ворог не мав людських та економічних ресурсів.

• 3 — Д: Чорна рада поблизу Ніжина (1663 р.) → Розпад Гетьманщини. Обрання Івана Брюховецького лівобережним гетьманом за умови існування Павла Тетері на Правобережжі юридично та фактично закріпило розкол єдиної держави на дві частини.

• 4 — А: Обрання Д. Многогрішного (1669 р.) → Створення війська «компанійців». Дем'ян Многогрішний першим почав формувати полки найманої кінноти (компанійців), які підпорядковувалися особисто гетьману та служили опорою його влади.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Сферою діяльності Іллі Мечникова була медицина, Сергія Васильківського – живопис, Дмитра Яворницького – історія, Марка Кропивницького – театр.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.