ТЕМА: Стародавня історія України

Київська Держава

Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

1 Сармати (В)III ст. до н. е. – IV ст. н. е.Панували на зміну скіфам. Їхнє панування завершилося внаслідок навали гунів.

2 Печеніги (Б)IX – середина XI ст.Загрожували ранній Київській Русі; були розгромлені Ярославом Мудрим.

3 Половці (Кипчаки) (Г)Середина XI – XIII ст.Прийшли на зміну печенігам, вели постійні війни з руськими князями, їхнє панування припинила Монгольська навала (Батиєва навала).

4 Кримські татари (А)XV – XVIII ст.Утворили Кримське ханство (з 1441 р.), яке стало основною загрозою для українських земель у новий час.

Відповідь – ВБГА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Послідовність подій XVIII ст.:

• В – Утворення Правління гетьманського уряду (1734 р.): Цей орган був створений російським урядом після смерті гетьмана Данила Апостола для керування Гетьманщиною. Він складався з трьох представників козацької старшини та трьох російських чиновників.

• Г – Початок гетьманування К. Розумовського (1750 р.): Після тривалого періоду безгетьманства, імператриця Єлизавета Петрівна відновила інститут гетьманства, призначивши на цю посаду Кирила Розумовського.

• А – Початок діяльності Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Одразу після вимушеного зречення К. Розумовського, Катерина ІІ видала указ про створення цієї установи на чолі з П. Рум’янцевим для остаточної ліквідації автономії України.

• Б – Перший поділ Речі Посполитої (1772 р.): У результаті цієї угоди між Росією, Пруссією та Австрією до складу Австрійської імперії відійшла Галичина, що започаткувало процес розділення польських територій.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

З діяльністю князя Лева Даниловича (1264–1301) пов'язані наступні факти:

2. Перенесення столиці до Львова: Лев Данилович, засновник якого – його батько Данило Галицький – назвав місто на його честь, зробив Львів (замість Холма) своєю столицею.

4. Визнання зверхності Золотої Орди.

7.Територіальні надбання: Лев Данилович проводив активну зовнішню політику і приєднав до складу князівства Люблінську землю (1292 р.) та тимчасово контролював частину Закарпаття (Мукачівське князівство).

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Для Слобідської України в другій половині XVII ст. характерними були наступні ознаки:

• 1 — дія права займанщини: Це був основний спосіб освоєння земель Слобожанщини. Переселенці мали право привласнювати стільки землі, скільки могли обробити, за умови, що вона не була зайнята іншими. 

• 2 — відсутність посади гетьмана: На відміну від Лівобережної чи Правобережної Гетьманщини, Слобожанщина не мала єдиного гетьмана. Кожен із п'яти полків підпорядковувався безпосередньо білгородському воєводі (представнику московського царя).

• 3 — існування полково-сотенного устрою: Попри відсутність гетьмана, внутрішня організація була суто козацькою. Територія поділялася на полки (Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, пізніше — Ізюмський) та сотні, де діяло козацьке самоврядування та судочинство.

Відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Слова-маркери у вітальній телеграмі – «Бюро української парламентської групи», «Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства,», «Вітаємо київську “Просвіту”» – вказують на події часів революції 1905-1907 рр. (Українська парламентська громада і київська «Просвіта» були засновані у 1906 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Уперше сформував положення про потребу політичної незалежності України Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta» 1895 р. Він обґрунтував потребу створення Української Самостійної Соборної Держави під гаслом «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!». При цьому він усвідомлював величезну цінність національної держави для кожного народу, оскільки «остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток», однак держава – це «наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею». Бо властиво «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Створення легіону Українських січових стрільців відбулося за ініціативи Головної української ради у 1914 р. Легіон став добровольчим підрозділом у складі австро-угорської армії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Початок Української революції дав поштовх розбудові українського політичного життя і формування українських політичних партій, які швидко поширили свій вплив серед українства. Найбільшим впливом користувалася Українська партія соціалістів-революціонерів, яку очолював М. Грушевський.

У листопаді 1917 в лавах партії налічувалося 75 тис. осіб. На виборах у листопаді 1917 р. до Всеросійських Установчих зборів за УПСР було віддано 50 % усіх голосів в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) вона подає?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби за збереження державної незалежності України. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: українці, що опинилися в оточенні ворогів, поляки, які намагаються відірвати Галичину, румуни, які відривають Бессарабію, білогвардієць, який нагайкою намагається загнати Україну, до Російської імперії (у руках у нього прапор з імперським орлом і нагайка), більшовик, який кидає гранату в українців. Така розстановка сил була характерна для 1919 р.

Правильна відповідь – В.