ТЕМА: Київська Держава

Наведене в джерелі рішення було ухвалено на князівському з’їзді.

На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]...зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Цей захід, що відбувся у 1097 році, відомий як Любецький з’їзд, який закріпив принцип "Кожен хай держить отчину свою" і був спробою припинити міжусобиці та об'єднатися проти половців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Одним із наслідків ухваленого рішення було зміцнення самостійності удільних князівств.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули.....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Наслідком цього рішення стало те, що князі у своїх "отчинах" (вотчинах) почувалися повноправними, спадковими господарями. Це значно зміцнило їхню самостійність і прискорило процес феодальної (політичної) роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Розширення володінь Великого князівства Литовського до узбережжя Чорного моря пов’язано з діяльністю князя Вітовта.

Саме за часів правління великого князя Вітовта (1392–1430 рр.) Велике князівство Литовське (ВКЛ) досягло піку своєї могутності та найбільших територіальних розмірів.

Вітовт здійснив ряд успішних походів проти татар, що дозволило йому встановити контроль над територіями між Дніпром і Дністром аж до самого Чорного моря.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Історичний діяч Б, з іменем якого пов’язано заснування першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи, – це князь Василь-Костянтин Острозький.

Ця школа відома як Острозька академія (заснована у 1576 р. в місті Острог).

На базі Острозької академії діяв культурно-освітній гурток, і була відкрита Острозька друкарня, де Іван Федоров видав знамениту Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

На картосхемі проілюстровано події 1648–1649 рр.

Картосхема відображає основні військові кампанії та ключові події початкового, найуспішнішого етапу Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ці слова гетьмана Петра Дорошенка прямо стосуються укладення Андрусівського перемир’я (1667 р.) між Московським царством та Річчю Посполитою.

Ця угода, укладена без участі та згоди Гетьманщини, юридично закріпила поділ України по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Наведені картосхеми дають змогу визначити територію, охоплену повстанням під проводом С. Палія.

На схемі чітко виділено район на Правобережжі (територія Речі Посполитої), окреслений жирною лінією, який включає міста Фастів, Біла Церква, Вінниця, Брацлав. Це територія так званої «Паліївщини» – козацького повстання 1702–1704 років.

Паліївщина (1702–1704 рр.) – це масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване фастівським полковником Семеном Палієм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

У наведеному уривку Іван Франко прямо пов'язує появу опришків із нестерпними умовами життя селян (хлопів) та надмірним феодальним гнітом, що було причинами опришківського руху.

Опришки – це учасники народно-визвольного руху в Галичині, на Закарпатті та Буковині, який тривав з XVI до середини XIX століття. Це були селяни, які бралися до зброї, щоб помститися шляхті за соціальний і національний гніт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Ця особливість безпосередньо пов'язана з початком промислового перевороту, про який ми згадували раніше. Давайте розберемо, що саме відбувалося в цей період і чому інші варіанти не підходять для першої половини XIX століття.

Відповідь – Г.