ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

У завданні йдеться про нову форму соціального протесту на селі на початку ХХ століття. Утечі селян (А) і повстання (В) траплялися й раніше. Голодування (Г) стали прикметою новішого часу, після Другої світової війни, коли Австро-Угорщини вже не існувало. Спершу поодинокі страйки селян в Галичині від 1902 року набули масового організованого характеру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 років.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати рік видання україномовної газети «Зоря Галицька» – 1848. З огляду на цю дату варіанти відповіді А (події 1905–1907 років не стосуються галицьких земель) і Б (Євген Чикаленко народився 1861 року) не можуть бути правильними. Політичні партії виникли наприкінці ХІХ століття, а на українських землях у Російській імперії 1900 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій і процесів. У завданні йдеться про освітнє товариство греко-католицьких священників, утворене в Перемишлі 1816 року, а також про діяльність «Руської трійці», утвореної 1832 року. Трудова еміграція – явище, характерне для другої половини ХІХ століття. Політизація національно-визвольного руху – це час «весни народів» 1848 року. Національний рух під релігійними гаслами на українських землях не розгортався. Це явище здебільшого характерне для поширення протестантських ідей, які не знаходили підтримки на українських землях, зокрема в зазначений період.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш – це одна з найсуперечливіших, але водночас наймасштабніших постатей українського ХІХ століття. Він був письменник, історик, етнограф, перекладач і видавець.

Микола Костомаров – це «мозок» Кирило-Мефодіївського братства та один із найвпливовіших істориків слов'янського світу XIX століття.

Костомаров був автором головного програмного документа братства – «Книги буття українського народу» (інша назва – «Закон Божий»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У документі йдеться про події «Коліївщини».

Коліївщина (1768 р.)  – це найпотужніше повстання гайдамаків на Правобережній Україні проти польського гніту, яке стало кульмінацією багатовікової боротьби селян і козаків за національну та релігійну свободу.

Політичний привід: Виникнення Барської конфедерації — союзу польської шляхти, яка тероризувала українське населення. Конфедерати грабували села та катували православних, що змусило людей братися до зброї для самозахисту.

Правильна відповідь – В.