ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про зміст сталінської політики в повоєнні роки, зокрема, її суспільно-політичний аспект.

Для відновлення жорсткого контролю над суспільством після Другої світової війни сталінське керівництво здійснило заходи (ідеологічна кампанія), які дістали узагальнювальну назву «ждановщина», за прізвищем тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова. Одним зі складників кампанії була боротьба з «безрідними космополітами».

Кампанія передбачала цькування в пресі й позасудові переслідування. Такий евфемізм компартійно-радянська «пропагандистська машина» застосовувала щодо діячів науки й культури, які за національністю були євреями. Їм закидали непатріотичне ставлення до радянської батьківщини і зрадництво на користь ворогів. Тобто в завуальованій формі компартійно-радянське керівництво СРСР / УРСР почало використовувати антисемітизм як складник офіційної ідеології.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про перебіг основних подій наступальних операцій радянських військ під час вигнання німецьких окупантів із території України.

У січні – лютому 1944 р. відбувся розгром Корсунь-Шевченківського угрупування ворога – «Другий Сталінград». Це створило сприятливі умови для наступу радянських військ на Правобережній Україні протягом 1944 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про національно-визвольну боротьбу українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни.

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості розуміння змісту політики, яку реалізовувала в Україні комуністична влада.

Колгоспно-радгоспну систему насаджували в результаті реалізації політики суцільної колективізації 1929–1934 років. Одним із результатів цієї політики був Голодомор – геноцид українського народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.