ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 - на початку 1950-х рр.)

«Осадництво» – політика, здійснювана в 1920 р. урядами Польщі на українських землях із планомірного розселення військових і цивільних колоністів.

«Коренізація» – політика, здійснювана в 1920-х – на початку1930-х рр. в СРСР зі зміцнення вливу центральної влади в національних республіках через поступки у вживанні національних мов у царинах освіти, культури, державного управління.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни (1939–1945 рр.), спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

«Радянізація» – політика насадження в західних областях Украї­ни в 1939–1941 рр. норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утвердженихв СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

1. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської» – чітко вказують на ІІІ Універсал Української Центральної Ради, який був ухвалений у листопаді 1917 р.

2. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються» – чітко вказують на Грамоту гетьмана П. Скоропадського, яка була видана 28 квітня 1918 р.

3. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка» – чітко вказують на Акт Злуки між УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.

4. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає…незалежною» – чітко вказує на ІV Універсал УНР прийнятий у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Вступ України до Ради Європи відбувся у 1995 р. Ця подія припадає на період президенства Л. Кучми (1994–2005 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 р. був схвалений (90,32 % – голосів «за») на Всеукраїнському референдумі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «наметове містечко», «голодуючі студенти», «Голова Ради Міністрів В.Масола», «націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ» – чітко вказують на події «революції на граніті» (з 2 по 17 жовтня 1990 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Карикатури дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час, коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам явища бюрократизації. На це вказують персонажі карикатури: розгублений відвідувач установи і два чиновники (1-й заступник і 2-й заступник), які, показуючи один на одного, не вирішують питання, з яким до них звернулися.

Бюрократизація – це процес усередині організацій державного або приватного сектора, що характеризується зростанням чисельності службовців і рівнів ієрархії, вузькою спеціалізацією функцій, ускладненням формальної регламентації діяльності. Бюрократизація може грати як позитивну роль (контрольованість, передбачуваність), так і негативну (утруднення комунікації, втрата гнучкості і продуктивності). Саме негативні прояви бюрократизації і відображає карикатура.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Роман О. Гончара "Собор" був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Собор, описаний у романі, – це Троїцький собор у Новомосковську, який вміщений під літерою «Г». Додатковою вказівкою на цей собор є маркер у джерелі «пам’ятка козацького минулого». Серед чотирьох фотографій лише один належить до козацької спадщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Аналіз уривку джерела і визначення слів-маркерів: «визнаний класик соціалістичного реалізму», «багатостраждальний» твір», «пам’ятка козацького минулого», «основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності» – дає змогу визначити автора твору, про який ідеться в уривку джерела» – О. Гончара. Зображення церковних соборів додатково вказує на назву роману «Собор». Цей твір був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – Б.