ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Дату першої п’ятирічки містить програма ЗНО, тобто, пригадавши роки 1928/1929–1932, зрозуміємо, що йдеться про період модернізації промисловості, будівництво нових фабрик та заводів, іншими словами, про намагання СРСР подолати технічну відсталість країни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Такі завдання насправді чи не найлегші в тестовому зошиті, тому що учасникам треба прочитати мапу. Просто прочитати, що є. У нашому випадку є заштрихована територія з містами Київ, Харків, Вінниця тощо. По сусідству читаємо: Польща, Румунія, РСФРР, і Кримська АСРР. На останньому утворенні треба наголосити: воно виниколо наприкінці 1921 р..

Таким чином, з перелічених діячів будуть зайвими – М. Грушевський (зійшов з політичної «сцени» у 1918 р.,), Є. Петрушевич (який на момент 1921 р. перебував в еміграції), С. Петлюра (що втратив контроль над українськими землями після Ризького договору).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

«Матір’ю міст руських» називали Київ, відповідно пригадавши це зможемо розв’язати завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, визначити хто  відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

А далі хронологія: треба відповісти на запитання: коли ж була «Київська катастрофа»?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, іншими слова, треба визначити, хто відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

В умові завдання зазначено роки 1917–1918. Якщо перейти до варіантів відповідей і пригадати роки, з'ясуємо таке: «похідні групи» та «Поліська Січ» – це Друга світова війна (1939–1945 рр.); «Січові стрільці» – події Першої світової війни (1914 р.). Нас запитують про створення мілітарного формування. Залишається лише один варіант.

Відповідь – А.