ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — В: Андрусівське перемир’я (1667 р.). Ключові маркери: поділ земель між Річчю Посполитою та Московським царством («залишаються у володінні... його царської величності») та встановлення спільного контролю над Запорожжям («під високою рукою обох Великих государів»).

• 2 — А: Гадяцький договір (1658 р.). Ключовий маркер: згадка про «Велике князівство Руське» як третю рівноправну частину Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою.

• 3 — Д: Бахчисарайський договір (1681 р.). Ключові маркери: визнання кордону по Дніпру між Москвою та Османською імперією, право татар на кочування та підтвердження приналежності Києва московському царю.

• 4 — Г: Корсунська угода (1669 р.). Ключовий маркер: умови прийняття турецького протекторату Петром Дорошенком. Султан і хан зобов’язувалися не укладати мир із Польщею чи Москвою без згоди гетьмана.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська Держава

В «Полюддя» (ІХ-Х ст.): Це система збирання данини з підвладного населення Київської Русі. Термін з'явився найраніше, оскільки практика полюддя була основною формою фінансового забезпечення князя ще за часів Олега та Ігоря (кінець IX – середина Х ст.).

Г «Погости» (Х ст.): Це місця (центри) збору данини, запроваджені княгинею Ольгою після повстання древлян у 945 р. (впорядкування системи данини після ліквідації полюддя як рухомого збору). 

А «Вотчина» (ХІ – ХІІ ст.): Це спадкове земельне володіння (від слова "отчина" — батьківська власність). Як юридичний термін, що позначає спадкове феодальне володіння, "вотчина" активно входить в ужиток та закріплюється у період політичної роздробленості (після Любецького з'їзду 1097 р.), коли князівства стають спадковими.

Б «Ярлик» (ХІІІ ст.): Це письмовий дозвіл (грамота) від ординського хана на право княжіння на певній території Русі. Цей термін пов'язаний виключно з періодом золотоординського панування, яке розпочалося після монгольської навали в середині ХІІІ ст. (з 1240-х років).

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Правильна хронологічна послідовність суспільно-політичних подій XVIII століття:

1. В – Утворення Другої Малоросійської колегії:1764 рік.

2. Г – Заснування Задунайської Січі:1775 рік.

3. А – Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії:1781 рік.

4. Б – Третій поділ Речі Посполитої:1795 рік.

Правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено Софійський собор у м.Київ.

За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору було закладено за правління Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

Тепер є підстави вважати, що проєкт розпочато ще за часів Володимира Великого, а Ярослав Мудрий завершив спорудження храму.

За переказами, Ярослав заснував при Софійському соборі бібліотеку, яка стала центром перекладу та переписування книг (скрипторій). Місцезнаходження оригінальної давньоруської бібліотеки досі залишається загадкою для дослідників.

Таким чином, для характеристики Софійського собору в Києві можна використати такі твердження:

✅ 2. Спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого. (Будівництво розпочато в 1011 або 1017 році, завершено приблизно в 1037 році.)

✅ 4. Згідно з «Повістю минулих літ» храм було зведено на честь перемоги над печенігами. (Літопис пов'язує завершення будівництва з перемогою Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року.)

✅ 5. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі. (Ярославу Мудрому приписується заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі.)

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз картосхеми вказує, що вона ілюструє морські походи українських козаків на турецькі володіння (Османську імперію) у Чорному морі і дозволяє:

1. Визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря. (Показано цілі походів: Стамбул, Синоп, Трабзон, Кафа, Кілібурун, Очаків).

3. Визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом.     (Напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.)

6. Указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння. (Показано численні стрілки, що ведуть від Базавлуцької Січі та узбережжя на Чорне море до великих турецьких міст).

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Провідні українські підприємці Терещенки, Ханенки, Симиренки та ін. посідали провідне місце в харчовій промисловості. Вугільна і металургійна промисловість були під контролем іноземного капіталу, хімічна – була нерозвиненою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками», « розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського», «в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові», – указують на справу Бейліса 1911–1913 років. За підозрою в ритуальному вбивстві було заарештовано Менахема Менделя Бейліса. Проте демократична громадськість висловила свій протест проти таких антисемітських дій влади. Зрештою за два роки М. М. Бейліс був виправданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.