ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання спрямоване на розуміння змісту гасел революцій.

Гаслами «Помаранчевої революції» були: «За чесні вибори!», «Бандитам тюрми!», «Ющенко – наш Президент!», «Ющенко. Так!». Відповідно, ці гасла не закликали до зміни системи, «…і найголовніше – пошук інструментарію для зміни цієї системи».

Іншими були гасла «Революції гідності». Протестуючі вимагали ліквідацію злочинного режиму, корупції та олігархії, продовження євроінтеграції тощо. Реалізація цих гасел є зміна системи відповідними інструментами. «Революція гідності» призвела до втілення процесу декомунізації, який гальмувався двадцять попередніх років, почата реальна децентралізація системи влади, розпочаті реформи МВС, Збройних Сил та інших силових структур, розпочата боротьба з корупцією тощо.

«Революцією згори» зазвичай позначають реформи, здійснювані владою, для запобігання соціального вибуху, революції.

«Культурна революція» – цей термін використовується для позначення кардинальних змін, які здійснили більшовики у 1920–1930-х роках з ідеологізації всіх сторін життя суспільства, Установлення контролю на культурою, насадження єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій становлення незалежної України. Під час Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. питання було сформульовано так: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Загострення соціально-економічної кризи. Причини і наслідки поглиблення економічної кризи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку візуального історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерелі виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), характерні риси, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – товарний талон 1990 р.

На це вказують написи «Запрошення. Придбання мила туалетного і господарського». Це джерело є яскравою ілюстрацією провалу політики «перебудови».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. П. Шелест.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – автор книги, уривок з якої наведено.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любіть її», «моя Україна», «наша Україна» – допомагають визначити уривок з книги П. Шелеста «Україно наша Радянська!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння напрямів внутрішньої політики М. Хрущова.

Однією зі складових внутрішньої політики була реалізація низки надпрограм у сільському господарстві, які були покликані стрімко збільшити виробництво сільгосппродукції (освоєння цілинних і перелогових земель, «наздогнати та перегнати Америку» у виробництві м’яса і молока, кукурудзяна кампанія, меліорація, хімізація тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості. Політика влади щодо економічного життя населення.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів відбудови в Україні після Другої світової війни. Як і в 1930-ті роки, влада використала трудовий ентузіазм робітників, які бажали якнайшвидше подолати негативні наслідки війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Хід операції «Вісла». Наслідки проведення операції «Вісла».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи уряду Польської Народної Республіки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців», «не створюючи компактні групи» – чітко вказують на заходи операції «Вісла» по депортації українського населення з Лемківщини, Посяння, Холмщини у західні і північні райони Польщі. Одним із наслідків цих заходів була часткова асиміляція українців у польському середовищі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.