ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про особливості, мету кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела і знань основних віх життя історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, пов’язаних з діяльність галицько-волинських князів.

Данило Романович зупинив просування на українські землі тевтонських рицарів-хрестоносців.

Лев Данилович приєднав до Галицько-Волинської держави Закарпаття й Люблінську землю.

Юрій I Львович домігся створення окремої Галицької митрополії православної церкви.

Юрій II Болеслав сприяв зміцненню позиції католицької церкви на українських землях.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних умов міжнародних договорів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення відповідного договору передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – міжнародні договори.

Ключові в джерелі 1 словосполучення-маркери – «ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності», «Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів» – указують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.).

Ключові в джерелі 2 словосполучення-маркери – «Великого князівства Руського», «Уся Річ Посполита… відновлюється цілком такою, як була перед війною» – указують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі 3 словосполучення-маркери – «кордону бути по річці Дніпро», «Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати», «козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром», «Київ має бути на стороні Його царської величності» – указують на умови Бахчисарайського договору (1681 р.).

Ключові в джерелі 4 словосполучення-маркери – «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським», «союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська» – указують на умови Корсунської угоди (1669 р.).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань творів та їх авторів, які мали вагомий вплив на розвиток українського національно-визвольного руху.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій. У цьому випадку треба визначити послідовність появи понять і термінів.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Ярлик (тюркською «указ») – грамота золотоор­дин­ських ханів, що давала право на правління кня­зівствами або окремими областями.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра і продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов'янських князів з підвладних племен і народів. 

Погост – центральне поселення територіальної громади в Київській Русі (згодом, очевидно, територіальна одиниця, яка включала й околичні землі та поселення). Після адміністративно-територіальної реформи княгині Ольги на погостах зупинялися князівські урядники, які збирали податки з навколишнього населення. 

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати послідовність подій суспільно-політичного життя ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено сучасний вигляд Софійського собору в Києві, який був зведений у першій половині ХІ ст.

Третій крок передбачає визначення правильних відповідей серед запропонованих варіантів. Згідно з літописом, спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого у 1037 р. на честь перемоги над печенігами у 1036 р. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено акваторію Чорного моря з прилеглими територіями.

Обриси кордонів і назви держав указують на першу половину ХVІІ ст. Відображені на картосхемі події (напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.) уточнюють і локалізують події першою третиною століття. Відтак, картосхема дає змогу визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря; визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом; указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння.

Відповідь: 1, 3, 6.