ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

У варіантах відповіді А, В, Г сформульовано основні вимоги, висунуті українським рухом у цьому регіоні на початку ХХ століття. Однак реально вдалося домогтися лише впровадження 1907 р. загального виборчого права для чоловіків.

Політику «нової ери» реалізовували в 1890-ті роки, тож варіант відповіді Б не є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

На картосхемі зображено територію в межах Російської імперії: дев’ять губерній із переважно українським населенням. Штрихуванням позначено територію трьох губерній (Київська, Подільська, Волинська) Київського генерал-губернаторства.

Варіант відповіді А неправильний, тому що греко-католицьку церкву ліквідовано царською владою на цих землях 1839 року.

Варіант відповіді Б є правильним. Саме 1911 р. на ці території поширено земську реформу, здійснювану в Російській імперії в 1860-ті роки. Таке тривале відтермінування реформи зумовлено побоюванням влади, що земські установи потраплять до рук польських землевласників, які становили більшість на цих теренах. Це могло б стати підґрунтям нового польського повстання.

Варіант відповіді В неправильний. На позначених на карті теренах на той час не було вугільних копалень. Головні підприємства синдикату «Продвугілля» були розташовані в східних українських губерніях.

Варіант відповіді Г також неправильний попри те, що на початку ХХ ст. відбувалася масова трудова еміграція українців. Але із цього регіону вектори еміграції були спрямовані в південні українські губернії, Сибір або Далекий Схід Російської імперії. Трудова еміграція українських селян у Північну Америку була характерна для українських земель у складі Австро-Угорщини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Основні напрямки політики Російської імперії щодо України. Наслідки ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Завдання передбачає знання соціально-економічних процесів на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст. Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді:

• запровадження кріпацтва,
• поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового,
• зрівняння в правах козацької старшини з російськими дворянами.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Битва на р. Сині Води.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку слід визначити наслідки битви на Синіх Водах (1362 р.).

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді:

• суттєве послаблення політичного впливу в Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра,
• значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського,
• територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу, а на Дніпрі – до порогів.

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку знань хронології правління гетьманів другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, скіфів. Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

Археологічні пам'ятки в хронологічному порядку їх створення:

1-В. Наскельний розпис часів мезоліту. Використання лука і стріл, що зображене на малюнку, було одним з ключових винаходів мезоліту, який значно покращив ефективність полювання.

2-Б. Модель житла трипільських племен доби енеоліту. Їхні житла мали унікальну конструкцію: двоповерхові будинки з дерева, обмазані глиною, з характерними розписами. 

3-Г. Скіфська пектораль. Ця пам'ятка належить до епохи залізного віку. Скіфи — кочові племена, що панували в степах сучасної України у VII-III століттях до н. е. Пектораль — це нагрудна прикраса, що була символом високого статусу її власника. 

4-А. «Златник» Володимира Великого. Це наймолодша пам'ятка з перелічених, яка відноситься вже до Середньовіччя. Златник — перша золота монета, що карбувалася у Київській Русі за часів правління князя Володимира Великого (980–1015 рр.). 

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Поява «Історії русів».

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Розвиток громадівського руху. Напрямки діяльності громадівців. М. Драгоманов.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Самостійницька і автономістська течії в національному русі. М. Міхновський.

«Історія русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історії та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., у якій обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавався українською петербурзькою громадою в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався в Женеві М. Драгомановим у період 1878–1879 рр. та в 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний у 1900 р. М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Остаточна ліквідація гетьманства сталася в 1764 р.

Остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі була здійснена в 1775 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Оприлюднення царського указу про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося в 1783 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Установлюємо відповідність між подіями та іменами князів:

1-А. Цей уривок описує події 882 року, коли князь Олег хитрістю захопив Київ, убивши місцевих правителів Аскольда та Діра. Він проголосив Київ «матір'ю городам руським» і переніс туди столицю. 

2-Б. Цей епізод описує загибель князя Ігоря у 945 році. Він спробував вдруге зібрати данину з древлян, за що був ними страчений. Це стало причиною подальшої реформи збору податків, яку провела його дружина, княгиня Ольга.

3-В. Ці слова належать князю Святославу. Він прагнув перенести столицю своєї держави на Балкани, щоб контролювати важливий торговий шлях. Цей уривок відображає його амбітні плани, які, однак, не були реалізовані.

4-Г. Тут ідеться про князя Володимира Великого. Він захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і вимагав у візантійського імператора сестру Анну за дружину, погрожуючи походом на Константинополь. Умовою шлюбу було прийняття християнства, після чого він повернув Корсунь грекам. Ця подія передувала хрещенню Русі 988 року.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.