ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей та сформованості уміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені програмою ЗНО.

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті) і перевірку знань основних подій, пов’язаних із вигнанням нацистських загарбників з України.

Широкомасштабне вигнання нацистських окупантів з України розпочалося після перемоги радянських військ у Курській битві. На осінь 1943 р. радянські війська вийшли на широкому фронті до Дніпра, звільнивши Лівобережну Україну і Донбас. У результаті кровопролитної «битви за Дніпро» (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) вдалося подолати опір нацистів на Східному валі (нацистська оборона вздовж правого берега Дніпра) і розпочати визволення Правобережної і Південної України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення причиново-наслідкових зав’язків (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – Україна в системі міжнародних відносин, наслідки Другої світової війни для України.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною», «Жодна європейська країна не постраждала більше» – указують на трагічні наслідки Другої світової війни для України. Саме вони стали офіційною підставою для участі представників УРСР у створенні ООН.

Відповідь – А.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення змісту: про діяльність якої історичної особи йде мова (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, релігійний діяч.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел для визначення причиново-наслідкових зав’язків.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» призвів до зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Так, у складі УРСР була створена нова Кримська область, а також збільшилася територія республіки.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань розвитку дисидентського руху в Україні.

Дисидентський рух, який застосовував мирні засоби боротьби, зародився в період «хрущовської відлиги» – у час, коли відбулася деяка лібералізація радянської моделі розвитку.

Перші дисидентські організації постали в другій половині 1950-х рр. Однією з перших була Українська робітничо-селянська спілка (1958–1961 рр.). Дисидентський рух хоч і не був багаточисельним, але відіграв вагому роль у розвалі СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 70-х рр. ХХ ст.

За ключовими словами визначаємо, що в умові завдання йдеться про композитора, поета й вокаліста Володимира Івасюка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія, пов’язана з розпадом СРСР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі… відпускну грамоту від Росії», «відмінив... усе, що колись прив’язувало Україну до Росії» – указують на події грудня 1991 р., коли у Біловезькій Пущі відбулася зустріч очільників України (Леоніда Кравчука), Білорусі (Cтаніслава Шушкевича) і Росії (Бориса Єльцина), де вони поклали край існуванню СРСР і підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Відповідь – А.