ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Результат Батозької битви забезпечив Б. Хмельницькому укладення династичного союзу з Молдавським князівством.

Ця перемога не тільки відновила боєздатність і престиж козацького війська, але й анулювала умови Білоцерківського миру, що значно посилило позиції Гетьманщини на міжнародній арені.

Створена перевага дозволила Хмельницькому знову розпочати тиск на господаря Молдови Василя Лупула з метою примусити його погодитися на шлюб між своїм сином, Тимошем Хмельницьким, та донькою господаря, Розандою Лупул.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Десятиліття «Золотого спокою» — це період в історії Речі Посполитої, що тривав від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні (1638 р.) до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким (1648 р.).

Після поразки козацьких повстань 1637–1638 рр. (зокрема, повстання Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина), сейм Речі Посполитої ухвалив так звану «Ординацію Війська Запорозького реєстрового» (1638 р.). Цей документ різко обмежив права козаків, зменшив реєстр і заборонив вибори гетьмана, передавши командування польському комісару. Польська шляхта вважала, що нарешті остаточно приборкала козацтво, через що це десятиліття відносної тиші на українських землях (без великих повстань) і отримало назву «Золотий спокій».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Масове поширення єзуїтських колегіумів на українських землях відбувалося після укладення Люблінської унії (1569 р.).

• Орден єзуїтів (Товариство Ісуса) був головною рушійною силою Католицької контрреформації в Європі.

• Після входження українських земель до складу Польської Корони, католицька шляхта та королівська влада активно підтримували відкриття єзуїтських навчальних закладів як інструменту для зміцнення католицизму та полонізації місцевої православної еліти.

Відповідь – А.

На фото, де зображена дерев'яна церква з двома характерними верхами та багаторівневим дахом (опасанням), зображено церкву Зішестя Святого Духа в Потеличі.

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі (Львівщина) є однією з найдавніших збережених дерев'яних церков України, збудована у 1502 році. Її архітектура точно відповідає представленому стилю, особливо помітні два куполи та широке опасання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Лист, уривок з якого процитовано датується 1514 роком.

• Уривок присвячений перемозі в Оршанській битві (1514 р.), яка сталася під час Московсько-литовської війни 1512–1522 рр..

• Литовсько-руське військо під командуванням Костянтина Острозького здобуло блискучу перемогу над військом Московської держави.

• Ця перемога була однією з найвидатніших у кар'єрі Острозького і тимчасово зупинила московську експансію на східноєвропейські землі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Терміни «ярлик» і «баскак» потрібно використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь монголів.

Ярлик – це грамота, надана монгольським ханам руським князям, яка давала їм право на княжіння і збір податків для монгольського хана.

Баскак – представник монгольського хана на підкореній території.

Обидва ці терміни є ключовими елементами монгольської системи панування (так званого монгольського іга), встановленої на руських землях у XIII–XV століттях після навали Батия (1237–1241 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Роздробленість Київської Русі — це процес, що розпочався в XII столітті, коли єдина держава розпалася на окремі, майже незалежні князівства. Кожне з цих князівств очолював удільний князь, який мав повну владу на своїй території, незважаючи на формальну зверхність київського князя. Таким чином, основною суттю цього процесу було зміцнення удільних князівств та їхній вихід з-під контролю Києва. 

Відповідь – А.

ТЕМА:. Київська держава

Княгиня Ольга придушила повстання древлян.

Повстання древлян сталося в 945 році після того, як вони вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини (полюддя). 

Ольга жорстоко помстилася древлянам, використовуючи серію хитрих і підступних ходів, що описані в літописі "Повість минулих літ". Кульмінацією помсти стало спалення їхньої столиці — міста Іскоростень.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на Константинополь.

• 907 р. і 911 р.: Походи князя Олега на столицю Візантійської імперії. У результаті були укладені вигідні для Русі торгові договори.

• 941 р. і 944 р.: Походи князя Ігоря на Константинополь. Перший був невдалим, другий завершився укладенням мирного договору.

Походи на Константинополь були спрямовані на встановлення торговельних і політичних зв'язків з Візантією.

Відповідь – А.